О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- СВОБОДА ДРУКУ
- СВОБОДА СЛОВА
- СВОБОДА СОВІСТІ
- СЕЗОННІ РОБОТИ
- СКЛАД ЗЛОЧИНУ
- СКОРОЧЕНА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ
- СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
СВІДОК — будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, і яка в установленому законом порядку викликана до органу слідства чи до суду як свідок. С. зобов'язаний з'явитися за викликом до суду (в цивільній справі), до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду (в кримінальній справі) і дати правдиві показання. Не можуть бути допитані як С: особи, які через свої фізичні чи психічні вади не здатні правильно сприймати обставини й давати показання; захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного — про обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника; представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальній справі або представ- ник сторони чи третьої особи в цивільній справі — пре обставини, які стали відомі у зв'язку з виконанням нда обов'язків представника. Відмовитися давати показання як С. мають право члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; особа, яка своїми показаннями викривала б себе членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину. СВІДОЦТВО — документ, що офіційно підтверджу* певний факт, який має юридичне значення (про народ ження, про шлюб, про смерть), або право особи (С. ав торське, про закінчення навчального закладу тощо).
===== 247 ===== СЕКРЕТАР СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ СІМЕЙНЕ ПРАВО  всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився в поточному фінансовому році. С. не підлягають захишек: статті бюджету.
СЕКРЕТАР СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ - особа, на яку покладено обов'язок ведення протоколу судового засідання. С. с. з. підписує цей протокол разом з головуючим. На С. с. з. покладаються й обов'язки в допоміжній робот: щодо підготовки справи до розгляду в суді. СЕЛЙТЕБНІ ЗЕМЛІ — один із видів міських земель, на яких знаходяться різного роду будівлі, незаймані земельні ділянки, а також ділянки під зруйнованими чи призначеними для зносу будівлями. Цими землями є також дворові та присадибні ділянки, які обслуговують будівлі. До них належать землі загального користування, землі сільськогосподарського призначення та інші угіддя, землі міських парків і лісів, землі залізничного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, гірничої промисловості, а також землі, призначені для міського будівництва. СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК — визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу. С. з. відображає регулярні виплати, зумовлені системами заробітної плати, і є типовим для даного працівника. С. з. визначається з фактичної заробітної плати за минулий час. Законодавство передбачає різні способи обчислювання С. з. залежно від мети. СЕРТИФІКАТ (лат. сегіит — правильно і Гасеге — робити) —- 1) вид цінних паперів. Письмове свідоцтво, документ, що засвідчує певний факт, взаємний фінансовий обов'язок державних органів; 2) документ, що засвідчує кваліфікаційну придатність; 3) С. ощадний — письмове свідоцтво банку, що засвідчує право вкладника на отримання по закінченні строку депозиту та відсотків за ним; 4) С. страховий — документ, що містить умови договору страхування й заміняє страховий поліс; 5) документ, що підтверджує якість товарів. Його наявність передбачається при реалізації, використанні та імпорті продукції, на яку в державних стандартах встановлені вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я або майна громадян та охорони навколишнього середовища. Розрізняють: С. про походження товарів — документ, що видається Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом відповідної держави. який однозначно свідчить про походження товару з даної країни, та С. відповідності — документ, що видається в установленому порядку уповноваженими на це державними органами зі стандартизації, метрології н сертифікації, для підтвердження безпеки товарів певної менклатури, що ввозяться на територію держави зовнішньоекономічними угодами купівлі-продажу. . (бартеру) тошо. СИМУЛЯЦІЯ (лат. $іігш1агіо — удавання) — кіізіне зображення хвороби або окремих її симптомів лішию що не страждає на дану хворобу. Навмисна С. може 6 способом скоєння злочину, напр. шахрайства, ухиле військової служби тощо. С СИСТЕМАТИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ - вст_ -;;. . зв'язків і взаємозалежностей правової норми з і близькими за змістом нормами, визначення •-. вона посідає у структурі нормативного акта і права. СІЛЬСЬКИЙ СХОД (сходка) - 1) орган у: сільської громади в Росії та Україні у другій XIX — на початку XX ст. Складався з господа-:.-, старосту та інших посадових осіб. Мав судово-паг^г* владу; 2) загальні збори громадян, що проживають жах сільської адміністративно-територіальної ох:<-одна з форм місцевого самоврядування. СІМЕЙНЕ ПРАВО — термін, який означ:-права, науку, навчальну дисципліну і галузь закожхкж. ва. Предмет С. п. складають засновані на шлюбі, ом неності, усиновленні, опіці, піклуванні, прийнятті ні з- :
249 СКАРБ СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ  вання дітей особисті немайнові та майнові відносини, шо виникають між членами сім 7 або за їх участю. Основні джерела С. п. — Конституція України, Кодекс про шлюб і сім'ю України 1969 р. Основними інститутами С. п. є шлюб, особисті немайнові та майнові відносини подружжя, особисті немайнові та майнові відносини батьків і дітей, усиновлення (удочеріння), опіка і піклування над дітьми, влаштування дітей у сім'ї, реєстрація актів громадянського стану. У літературі триває дискусія про місие С. п. в системі права: деякі вчені вважають, що С. п. є самостійною галуззю права, інші — обстоюють позицію, відповідно до якої сімейні відносини є складовою предмета цивільного права, і тому С. п. є інститутом цивільного права.
СКАРБ — зариті в землі або сховані іншим способом цінності та гроші, власника яких встановити неможливо або він втратив на них право. С. відрізняється від знахідки тим, що був схований з волі його колишнього власника. Знайдений С. є власністю держави, і його привласнення кваліфікується як злочин. Особа, шо знайшла С, має право на 25 % його вартості, крім випадків, коли розкопки чи пошуки цінностей входять у коло службових обов'язків цієї особи. СКАРГА — звернення в усній чи письмовій формі до офіційного органу влади чи службової особи з приводу порушення охоронюваних законом інтересів громадян. СКЛАД ЗЛОЧИНУ — у кримінальному праві сукупність передбачених законом ознак, що характеризують певне діяння як конкретний вид злочину. С. з. є необхідною підставою кримінальної відповідальності. С. з. містить чотири групи ознак: які визначають об'єкт злочину, його об'єктивну сторону, суб'єкт злочину і суб'єктивну сторону. С. з. описано в диспозиціях статей Особливої частини КК; водночас загальні для всіх (або багатьох) ознаки й положення вказано у статтях Загальної частини КК. Відсутність хоча б однієї з ознак С. з. свідчить про його відсутність у діях особи в цілому і не тягне за собою кримінальної відповідальності за дане діяння. СКЛАД СУДУ — вживається в кількох поняттях: особовий склад суддів; С. с. під час розгляду конкретної справи; структура, внутрішня організація суду. Згідно з ===== 250 ===== чинним кримінально-процесуальним законом кримінальна справа в суді першої інстанції розглядається одноособово суддею; у справах про злочини, за які передбачено позбавлення волі на строк більше десяти років, колегіально судом у складі трьох суддів, якщо про такий розгляд заявив клопотання підсудний; у справах про злочини, за які можливе призначення довічного позбавлення волі, судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів. В апеляційному і касаційному порядку розгляд справ здійснюється судами у складі трьох суддів. СКОРОЧЕНА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ - режим робочого часу, за якого норма робочого часу тривалістю менш як 40 годин на тиждень встановлюється з метою охорони праці працівників окремих категорій, напр. для робітників і службовців віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для працівників зі шкідливими умовами праці, для окремих категорій працівників, чия праця пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням, — не більше як 36 годин на тиждень. СЛІДСТВО — у кримінальному процесі збирання та перевірка доказів, необхідних і достатніх для з'ясування обставин, що входять в предмет доказування. С. охоплює: досудове слідство — стадія кримінального процесу; судове слідство — частина судового розгляду. СЛІДЧИЙ — службова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, обов'язком якої є провадження досудового слідства. С. кожного органу має визначену законом підслідність — територіальну і за категорією справ. СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ - слідча дія, що полягає у проведенні спеціальних дослідів з метою перевірки зібраних доказів, одержання нових доказів, перевірки та оцінки версій про можливість існування певних фактів. С. є. проводиться в умовах, максимально наближених до тих, за яких відбувалася подія, що перевіряється; досліди проводяться неодноразово, щоб уникнути випадковості результату. У кри.мінально-проиесуальному законодавстві України слідчої дії з такою назвою не передбачено, натомість її замінено на "відтворення обстановки і обставин події", СЛІДЧІ ДІЇ СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ що охоплює за змістом власне С. є., перевірку показань на місці і реконструкцію. Доцільно названі варіанти "відтворення" законодавчо розділити на самостійні слідчі дії, бо вони мають між собою суттєві відмінності. СЛІДЧІ ДІЇ — процесуальні дії, які виконують слідчий, особа, що провадить дізнання, прокурор, суд (судові дії) у встановленому законом порядку. До С. д. належать допит, очна ставка, обшук, виїмка, огляд, освідування, арешт майна, відтворення обстановки та обставин події, пред'явлення для впізнання, призначення експертизи та ін. С. д. проводяться тільки особами, уповноваженими законом. С. д. спрямовані на збирання й перевірку доказів. СЛОВЕСНИЙ ПОРТРЕТ - криміналістичний метод опису зовнішності людини з метою її ототожнення за анатомічними та функціональними ознаками. С. п. використовується у розшуку, для кримінальної реєстрації, а також у ході експертного дослідження живих осіб і трупів, у т. ч. за фотографіями. СЛУЖБОВА НЕДБАЛІСТЬ - у кримінальному праві службовий злочин, який полягає в невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через недбале або несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам тг інтересам окремих фізичних або юридичних осіб. СЛУЖБОВА ОСОБА — особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємстві, в установі чи організації, незалежно від форми власності, посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним повноваженням. СЛУЖБОВІ ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ - житлові приміщення, спеціально призначені для заселення працівниками, які у зв'язку з характером праці повинні проживати за місцем роботи (служби) чи неподалік від нього. Перелік таких категорій працівників встановлюється законодавством. Право користування С. ж. п припиняється одночасно з припиненням дії трудового договору, служби у Збройних Силах України та ін. СЛУЖБОВІ ЗЛОЧИНИ - злочини, що порушують нормальну роботу державних або самоврядних органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, і які скоюються службовими особами з використанням свого службового становища. Дії або бездіяльність визнаються С. з., якщо винний є службовою особою, а його дії (бездіяльність) пов'язані з його службовим становищем. До С. з. належать зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, службова недбалість, одержання хабара, провокація хабара. СЛУЖБОВЦІ — категорія працівників, робота яких пов'язана з керівництвом, напрашованням необхідних рішень, підготовкою та обробкою інформації тощо та які обіймають відповідні посади в державних, громадських, комерційних та інших установах, підприємствах, організаціях. За характером роботи С. поділяються на три категорії: керівники, спеціалісти і технічні виконавці. Кожна з категорій у свою чергу поділяється на групи. Кваліфікаційні характеристики посад з правами та обов'язками С. містяться в посадових інструкціях. СМЕРТНА КАРА — кримінальне законодавство України передбачало можливість застосування виняткової міри покарання — розстрілу, яка могла призначатись за вироком суду повнолітнім особам за посягання на життя державного діяча, посягання на життя представника іноземної держави, диверсію, умисне вбивство за обтяжливих обставин, деякі військові злочини, скоєні у бойовій обстановці або у воєнний час, посягання- на життя працівника міліції, народного дружинника або військовослужбовця у зв'язку з охороною ними громадського порядку. С. к. в Україні скасовано. СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (фр. хоііааіге, від лат. зоїісїщ — міцний) — за цивільним законодавством відповідальність кількох боржників перед кредитором, коли кредитор управі вимагати як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо повного або часткового виконання зобов'язання. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, :ає право вимагати недоодержане з решти солідарних 5оржників. Солідарні боржники залишаються зобов'яза- СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ спад:-
ними доти, доки зобов'язання не буде погашене в повному обсязі. Особи, які спільно заподіяли шкоду, також несуть С. в. перед потерпілим. Цілковите виконання солідарного зобов'язання одним із боржників звільняє решту від виконання кредиторові. Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, наділений правом зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено законом або договором. Несплачене одним із співборжників боржникові, який виконав солідарне зобов'язання, припадає в рівній частці на нього й на решту співборжників. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ - в Україні є загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вигляді системи прав, обов'язків і гарантій, яке передбачає надання соціального захисту у вигляді матеріального забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових унесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Залежно від страхового випадку є такі види С. с: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ (забезпечення) - система забезпечення та обслуговування престарілих і непрацездатних громадян, а також сімей, де є діти. В Україні система С. з. включає пенсії, допомоги працюючим (під час тимчасової непрацездатності; у зв'язку з вагітністю й пологами та ін.), багатодітним і одиноким матерям, малозабезпеченим сім'ям, у яких є діти; утримання й забезпечення престарілих та інвалідів у будинках-інтернатах, протезування; професійне навчання та працевлаштування інвалідів; пільги інвалідам та багатодітним матерям. СПАДКОВЕ ПРАВО — сукупність правових норм, які встановлюють порядок і межі переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування та регулюю?: пов'язані з цим, відносини; є частиною цивільногс С. п. визначає підстави спадкування: за законом <зт Гаю), за заповітом (іезгатепшт); час і місце відк?--спадщини; коло осіб, які можуть бути спадкоємця інші умови спадкування. СПАДКОВИЙ ДОГОВІР - правочин, відомий ЯШ зарубіжним правовим системам, у якому однією із ст: є спадкодавець, а іншою — одна або декілька ос:' мають право на отримання певного майна спадкодаї після його смерті. С. д., на відміну від заповігг.:. бов'язує сторони з моменту його укладання: віячужр зобов'язується не заповідати й не відчужувати зазн* в договорі майно, а набувач зобов'язується е;:-.. певні дії майнового або немайнового характеру за ро; рядженням відчужувача. СПАДКОЄМЦІ — особи, визначені законом аб< порядженням заповідача (у заповіті) набувачами ^ спадкодавця в разі його смерті або оголошення г лим. С. можуть бути фізичні особи, які були живі і мент відкриття спадщини, а також ті, які зачаті за жиі спадкодавця і народилися після його смерті, юр» особи (спадкують тільки за заповітом) і держава. П майно спадкодавця виникає у них з моменту смерті таннього. Не можуть бути С. особи, які навмисно г вили життя спадкодавця або кого-небудь зі спадкоємців чи здійснили замах на їхнє життя, або здійснили протизаконні дії щодо них, які сприяли закликанню їх до спадщини, що підтверджується в судовому порядку. Не можуть спадкувати за законом батьки після дітей, шодо яких вони позбавлені батьківських прав і не були відновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки й повнолітні діти, які злісно ухилялись від виконання покладених на них законом обов'язків шодо утримання спадкодавця. СПАДКУВАННЯ — перехід прав та обов'язків померлого (спадкодавця) до його спадкоємців. Відносини шодо С. регулюються ЦК України. С. здійснюється за законом і за заповітом. С. відбувається за законом, коли і оскільки воно не змінене заповітом. С. здійснюється спадкоємцями у порядку черговості. Наступна черга — 255 —
СПАДЩИНА СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ спадкоємців за законом здобуває право на С. у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від С, неприйняття ними спадщини. Якщо відсутні спадкоємці і за законом, і за заповітом, або всі спадкоємці відмовилися від спадщини чи не прийняли її, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем права С, або спадкодавець заповів усе майно або його частину державі, спадкове майно за правом С. переходить до держави. В країнах континентальної Європи С. також регулюється цивільними кодексами. У Великобританії спадкове право не кодифіковане і регулюється судовими прецедентами та окремими законами. У США кожний штат має своє спадкове право, судовий прецедент також посідає значне місце в регулюванні С. СПАДЩИНА — майно, що переходить у порядку спадкоємства від померлого (спадкодавця) до спадкоємців. Може містити права власності, інші майнові права, виключні права на результати інтелектуальної діяльності, а також зобов'язання, що обтяжують ці права. Законодавством у певних випадках можуть встановлюватися обмеження щодо кількості і складу майна, яке переходить до спадкоємців. Відповідальність спадкоємця (спадкоємців), що прийняв С, за борги спадкодавця відбувається лише в межах дійсної вартості успадкованого ним майна. Часом відкриттям С. визначається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день набрання законної сили відповідного рішення суду про оголошення громадянина померлим. Місцем відкриття С. визнається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — місцезнаходження майна або його основної частини. СПЕКУЛЯЦІЯ (від лат. зресиїаііо — вистежування, виглядання) — скуповування товарів або інших предметів, на які встановлено державні роздрібні ціни, в підприємствах (організаціях) торгівлі та інших підприємствах, що здійснюють реалізацію товарів або інших предметів населенню, та їх перепродаж з метою наживи. В умовах ринкової економіки багато дій зазначеного характеру є правомірною підприємницькою діяльністю. У КК 200 і р. кримінальну відповідальність за С. не встановлено. СПЕЦИФІКАЦІЯ (лат. зресіпсаііо, від зресіез — вид, різновид і Гасіо — роблю) — документ, що додається до тексту договору постачання і є його невід'ємною частиною. Зміст С. складається з даних, що характеризують предмет постачання, а в деяких випадках — ціну, строки поставки та інші умови. Укладання довгострокового договору передбачає щорічне уточнення або погодження сторонами С. У цивільному праві С. може розглядатися як спосіб набуття права власності, який охоплює перероб-
СПІВАВТОРСТВО — авторське право на твір науки. літератури, мистецтва або на відкриття, винахід, промисловий зразок, створені завдяки спільній творчій праїл І двох або кількох осіб. С. не вважається надання техніч* допомоги: добір матеріалу, креслення схем, діаграм і СПІВУЧАСТЬ — у кримінальному праві умисна сг.ільг-і; участь двох або більше осіб у вчиненні умисного ікж Співучасниками злочину, крім виконавців, тобто с::* безпосередньо вчинили злочин, визнаються організат підбурювачі й пособники. СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ — власність, яка хи зується множинністю суб'єктів і одним об" Розрізняється С. в. з визначенням часток ( власність) або без визначення часток (сумісна власнтс-* Особливою ознакою С. в. є те, що її суб'єкт!: ? ~ обсязі володіють, користуються і розпоряд;-:. :~ . лежним їм на праві С. в. майном, але свої праь: • можуть здійснювати спільно і за згодою. Часткова власність передбачає володіння вання і розпорядження майном за згодою всіх уший їв, а в разі відсутності її — спір вирішуватиме-. ново- му порядку. Тобто за спільної часткової вл:. :жно- му суб'єктові права власності належить частка в праві власності на річ як певну єдність, а не реальна частка цієї речі. Кожний учасник спільної частко5:'. власності відповідно до своєї частки має право ні доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном, і повинен брати участь у сплаті різного роду податків і неподаткових платежів, а також у витратах шодо утримання й зберігання спільного майна. Кожний учасник має право 9 5-558 ^^^^ 257 ^^^^ жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
ИСТЕМА ПРАВА — будова національно:: поділеного на галузі та інститути, тобто на значні,