О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник



бет23/26
Дата01.07.2016
өлшемі1.67 Mb.
#171618
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

ТАЄМНИЦЯ НАРАДИ СУДДІВ - передбачений зако­ном порядок, за яким нарада суддів з метою винесення ви­року, прийняття судового рішення чи ухвали відбувається в ізольованій нарадчій кімнаті, де можуть бути присутніми лише ті судді, що задіяні в даній справі. Судді не можуть виходити з нарадчої кімнати, поки не складуть письмово­го рішення. Судцям забороняється розголошувати мірку­вання, які прозвучали в нарадчій кімнаті. Недодержання Т. н. с. вважається порушенням закону і тягне за собою скасування вироку, рішення або ухвали.

ТАРИФНА СИСТЕМА (італ. Іагіпа - плата) - 1) су­купність установлених нормативів для організації оплати

===== 268 ======



ТЕНДЕР

праці, тарифікації робіт, присвоєння розрядів робітни­кам. Т. с. включає в себе: а) тарифну ставку, яка визна­чає розмір заробітної плати робітника певної кваліфікації за одиницю часу; б) тарифну сітку, що застосовується для диференціації постійної (тарифної) частини заробітної плати робітників залежно від складності виконуваної ро­боти; в) тарифно-кваліфікаційні довідники, які застосо­вуються для тарифікації конкретних видів робіт, а також присвоєння кваліфікаційних розрядів; г) схему посадових окладів службовців, що являє собою перелік типових по­сад апарату управління підприємств і організацій та види їх місячних окладів, диференційовані залежно-від кате­горії підприємства, складності виконуваних функцій, сту­пеня відповідальності працівників за результати праці; д) кваліфікаційний довідник посад службовців, який містить єдину номенклатуру посад службовців, характе­ристики посадових обов'язків і вимоги до службовців що­до необхідних знань, освіти і стажу практичної роботи; 2) система ставок, за якими стягується плата за послуги, що надаються громадянам і підприємствам. Т. с. поділяється на: тарифи на послуги зв'язку — система ставок оп­лати за послуги зв'язку; транспортні тарифи —си­стема ставок оплати за послуги транспорту по перевезен­ню людей, багажу і вантажів на міжнародних і внутрішніх лініях; митні тарифи — система ставок оплати за пе­реміщення товарів та інших предметів через митні кордо­ни; тарифи на послуги комунально-побуто­вого господарства — система ставок оплати за кори­стування газом, водою, електроенергією тощо. Розмір ставок Т. с. визначається компетентними органами дер­жавної влади.



ТЕКСТОВЕ ТЛУМАЧЕННЯ - див. Граматичне тлумачення.

ТЕНДЕР (англ. Іепсіег, від тепсі — обслуговувати) — 1) запрошення постачальникам запропонувати товар або обладнання, що відповідає встановленим вимогам; кон­курсна форма розміщення замовлення на закупівлю на ринку обладнання або залучення підрядників для споруд­ження комплексних об'єктів та виконання інших робіт, у т. ч. інжиніринг. Умови конкурсу оголошуються зазда­легідь; 2) ціна, запропонована підприємством, при визна-

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВОДИ

ТЛУМАЧЕННЯ ЗАКОНУ




ченні якої виходять насамперед із цін, що можуть бути призначені конкурентами, а не з рівня власних витрат або величини попиту на товар; 3) міжнародний торг; 4) письмова пропозиція, заявка, оферта; 5) заява про підписку на цінні папери, торги; 6) повідомлення про намір поставити товар за строковим контрактом; 7) засіб пропозиції облігацій або казначейських векселів на ринку.

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВОДИ — морські води, що приля­гають до сухопутної території або внутрішніх вод держа­ви, входять до складу її території і перебувають під її су­веренітетом. Ширина Т. в. України — 12 морських миль.

ТЕРОРИЗМ (лат. іеггог — страх, жах) — метод досяг­нення окремими рухами та угрупованнями певних аполітичних цілей шляхом переслідувань, мордувань і вбивств політичних діячів, службовців, бізнесменів та за­ручників. Т. є злочином.

ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ- у кримінальному праві за­стосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з ме­тою порушення громадської безпеки, залякування насе­лення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ус­кладнення або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими осо­бами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винуватця (те­рориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ — система технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які створюють безпечні та здорові умови праці. Т. б. регламентується загальними, міжгалу­зевими і спеціальними правилами. Порушення Т. б., як­що воно створювало небезпеку життю і здоров'ю працівників або призвело до нещасних випадків, карається у кримінальному порядку.

===== 270 =====



ТИМЧАСОВА ВІДСУТНІСТЬ - дозволена законом тимчасова відсутність на житловій площі наймача, членів його сім'ї (або осіб, які втратили з ним сімейні зв'язки, але мешкають разом) чи всіх цих осіб, коли за відсутніми зберігається право користування житловим приміщенням. У будинках державного, громадського та приватного жит­лових фондів Т. в. дозволяється, як правило, протягом шести місяців, крім визначених законом випадків (служ­ба у війську, виїзд на навчання та ін.), коли Т. в. дозво­ляється на весь період відсутності. Строк Т. в. може бути продовжений наймодавцем, а в разі спорів — судом, як­що Т. в. сталася через поважні причини. Визнати, що особа втратила право на житлову площу, можна лише в судовому порядку (за позовом наймодавця чи іншого постійного користувача житловим приміщенням). Такі строки збереження права на житлове приміщення застосовуються в судовій практиці і до членів сім'ї члена ЖБК. Коли ж відсутній сам член ЖБК чи власник жит­лового будинку, ці строки не застосовуються.

ТИМЧАСОВІ ПРАЦІВНИКИ - працівники, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тим­часово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), — до чотирьох місяців. Особи, що приймаються на роботу як Т. п., мають бути про це по­переджені під час укладання трудового договору. Випробу­вання при прийомі на роботу Т. п. не встановлюється. Т. п. не користуються правом на відпустку чи на її заміну грошовою компенсацією при звільненні. Забезпечення Т. п. допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється в установленому чинним законодавством порядку.

ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ - заподіяння Т. у. є зло­чином, що полягає в умисному чи необережному спричи­ненні шкоди здоров'ю іншої людини, якщо ця шкода ви­являється в порушенні анатомічної цілості або фізіологічних функцій організму. Т. у. поділяються на тяжкі, середньої тяжкості та легкі. Для встановлення тяж­кості і характеру Т. у. призначається судово-медична експертиза.

ТЛУМАЧЕННЯ ЗАКОНУ - діяльність органів держа­ви, організацій, службових осіб, окремих громадян щодо

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

встановлення змісту норм права, усвідомлення в них волі законодавця. Т. з. здійснюється в реалізації юридичних норм суб'єктами права, у систематизації законодавства, в процесі правотворчості, а також у науковій діяльності й викладанні юридичних предметів у навчаїьних закладах. За методами з'ясування змісту правових норм Т. з. поділяється на граматичне (текстове), систематичне та історико-політичне, за обсягом результатів — на букваль­не, поширювальне та обмежувальне. За методами роз'яс­нення правових норм Т. з. є офіційним і неофіційним. Перше є обов'язковим для невизначеного кола осіб і має назву нормативного (види: аутентичне, легальне) або тільки для даного конкретного випадку (казуальне). Друге не має формального значення і юридичної сили (види: доктринальне та буденне).



ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬ­НІСТЮ — засноване однією або кількома особами това­риство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений установчими документами. Учас­ники Т. з д. в. несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном в однаковому для всіх розмірі, кратному до вартості внесених ними вкладів, який визначається установчими документами Т. з д. в.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬ­НІСТЮ — таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими до­кументами розмірів і яке несе відповідатьність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники Т. з о. в., які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх унесків.

ТОРГОВЕЛЬНЕ ПРАВО — сукупність правових норм, що регулюють майнові та немайнові відносини на засадах юридичної рівності в галузі торговельної та підприємницької діяльності. Т. п. виступає відокремле­ною від цивільного права галуззю в багатьох іноземних державах. Основне джерело норм Т. п. — торговельні ко­декси (єдиний торговельний кодекс у США; закони: за­кон про векселі, закон про продаж у Великобританії). Т. п. у країнах з дуалістичною системою приватного пра­ва регулює діяльність комерсантів, торговельні угоди й

ТРАНСМІСІЯ СПАДКОВА

торговельне представництво, морську торгівлю, обіг цінних паперів, банкрутство тощо. В багатьох країнах Т. п. розширило свої межі й на відносини підприємництва. У зв'язку з комерціалізацією цивільного права межі між цивільним правом і Т. п. є досить умовними. Ряд країн (Італія, Швейцарія) внесли норми Т. п. до Єдиного цивільного кодексу.

ТРАНСАКЦІЯ (від лат. ігапзасііо — звершення) — по­годження, яке передбачає взаємні поступки.

ТРАНСПОРТНА ЕКСПЕДИЦІЯ (від лат. ехресііііо -приведення в порядок) — здійснення особисто однією стороною (експедитором) за винагороду за рахунок іншої сторони (вантажовідправника або вантажоодержувача) перевезення вантажу на підставі письмового договору та допоміжних операцій, пов'язаних із перевезенням, а са­ме: оформлення накладних на вантажі, що відправляють­ся; оформлення одержання вантажів, що прибувають; до­ставка вантажів перевізникові зі складів вантажовідправ­ників і від перевізника на склади одержувачів, а також інші операції, пов'язані з перевезенням вантажу. Відповідальність за невиконання або неналежне вико­нання обов'язків за договором несе експедитор. Розмір винагороди за надання експедиційних робіт визначається договором сторін. Документи про властивості вантажу надає експедиторові клієнт. Сторони мають право відмо­витись від виконання договору експедиції, попередивши своєчасно свого контрагента й відшкодувавши йому збит­ки, спричинені припиненням договору.

ТРАНСМІСІЯ СПАДКОВА (від лат. ігаштіззіо - пе­рехід, передача) — перехід прав на прийняття спадщини і набуття майна померлого спадкоємцями його спадкоємця. Т. с. буває тоді, коли спадкоємець, закликаний до спад­кування за законом або за заповітом, помре після відкрит­тя спадщини, не встигнувши її прийняти у встановлений строк. Спадкоємці померлого спадкоємця не заклика­ються до спадкування за ознакою недостойності або ко­ли той був позбавлений заповітом права на спадкування (і не є необхідним спадкоємцем). Вони відповідають от­риманим майном як за борги основного спадкодавця-власника спадщини, так і за борги спадкоємця, якого заміщують.

— 273 ==


ТРАНСФЕРТ

ТРУДОВЕ ПРАВО




ТРАНСФЕРТ (лат. ігапхґего — переношу, перемішую) — 1) переказ іноземної валюти або золота з однієї країни в іншу; переказ грошей з однієї фінансової установи в іншу; наказ банку своєму кореспондентові (стороні в ко­респондентському договорі банківських установ) видати зазначену суму грошей особі, вказаній у Т.; 2) належно оформлене передання права володіння іменними цінними паперами однією особою іншій; 3) у бюджетній сфері — перерахування коштів у бюджети нижчестоящого або ви­щестоящого рівня за щоденними нормативами, які вста­новлюються у щорічному законі про державний бюджет (при перерахуванні коштів у Державний бюджет), а трансферти іншим бюджетам перераховуються в порядку, визначеному Міністерством фінансів України. Державне казначейство України в разі несвоєчасного погашення за­боргованості за взаємними міжбюджетними розрахунка­ми здійснює безспірне списання коштів за поданням Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим та місцевих фінансових ор­ганів; 4) у міжнародному публічному праві — один із ви­няткових порядків набуття громадянства. Зокрема, при переході території від однієї держави до іншої громадян­ство мешканців території, що відходить, іде слідом за те­риторією і таким чином автоматично набувається нове громадянство.

ТРАСОЛОГІЯ (фр. Сгаее — слід) — розділ криміна­лістики, що вивчає матеріально фіксовані сліди й розроб­ляє науково-технічні засоби та методи їхнього застосу­вання для виявлення, фіксації, вилучення й дослідження цих слідів з метою ототожнення об'єктів, які їх залиши­ли. Можна ототожнити (ідентифікувати) людину (за слідами рук, ніг, зубів), а також взуття, знаряддя злому, інструменти, транспортні засоби, виробничі механізми та ін. Своєрідним випадком трасологічного ототожнення є встановлення цілого за його частинами.

ТРАТТА (італ. ІгаПа — вексель) — перевідний вексель, у якому одна особа (векселедавець, трасант, кредитор) наказує іншій особі (платникові, трасату, боржникові) сплатити третій особі певну суму грошей у певний строк. Т. бувають: торговельні, що виставляються продавцем покупцеві; банківські, що виставляються продавцем

банку (зокрема при акцєптно-рамбурсному кредиті); фінансові, що виставляються банком банку. Див. Пе-реказний вексель.



ТРЕТІ ОСОБИ — у цивільному й господарському про­цесі особи, що захищають своє право та охоронювані за­коном інтереси в цивільній справі, порушеній за позовами інших осіб (сторін). Розрізняють два види Т. о.: такі, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, і такі, що не заявляють таких вимог. Т. о., що заявляють са­мостійні вимоги, можуть вступати в справу до постанови судового рішення, подавши позов до однієї або обох сторін. Вони користуються всіма правами поз'ивача і на них покладаються всі його обов'язки. Т. о., що не заяв­ляють самостійних вимог, можуть вступати в справу на стороні позивача або відповідача до постанови судом рішення, якщо воно може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

ТРУДОВА КНИЖКА — основний документ про трудо­ву діяльність працівника, на підставі якого визначається її характер, якість і стаж працівника. До Т. к. заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, установі. При звільненні Т. к. ви­дається працівникові в його останній день роботи. У разі затримки видачі її з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу. Т. к. зберігаються на підприємствах, в установах як документи суворої звітності, а при звільненні видаються працівникові під розписку в журналі обліку. Записи про причини звільнення робляться у строгій відповідності з формулюванням чинного законо­давства й посиланням на відповідну статтю.

ТРУДОВЕ КАЛІЦТВО - Див. Каліцтво трудове.

ТРУДОВЕ ПРАВО — галузь права, що регулює трудові і пов'язані з ними відносини незалежно від форм влас­ності, господарювання чи галузевої підпорядкованості підприємств, установ, організацій. Регламентує відноси­ни між працівниками й роботодавцем, від імені якого ви­ступає власник або уповноважений ним орган; між влас­ником і трудовим колективом з приводу участі працівників в управлінні виробництвом; відносини щодо

274

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР, контракт

ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ




розгляду трудових спорів, охорони праці та ін. Основни­ми джерелами Т. п. є Кодекс законів про працю, закони про колективні договори, про розгляд трудових спорів, про профспілки, про охорону здоров'я громадян і т. п.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР, контракт - за трудовим пра­вом угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, обумовлену цією угодою з підляганням правилам внутрішнього тру­дового розпорядку, а роботодавець — забезпечувати на­лежні умови праці та систематично проводити оплату праці відповідно до чинного законодавства, умов колек­тивного і трудового договору. Т. д. укладається, як прави­ло, письмово. Для деяких договорів дотримання письмо­вої форми є обов'язковим. Т. д. може укладатись на не-визначений час, на певний строк, установлений сторона­ми, якщо робота не може бути постійною, а також на час виконання певної роботи, якщо її закінчення не можна передбачити заздалегідь.

ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ - колектив працівників підприємства, установи, організації з певними повнова­женнями. Т. к. вирішує питання укладання колективного договору з власником або уповноваженим органом, зо­бов'язання трудової дисципліни, надання працівникам соціальних пільг та ін. Очолює Т. к. Рада Т. к., вищим ор­ганом якої є збори Т. к. або збори представників (конфе­ренція Т. к.).

ТРУДОВИЙ СТАЖ — тривалість трудової діяльності працівника, що підраховується в установленому порядку. Розрізняють стаж: загальний, безперервний та спеціаль­ний. Загальний Т. с. — сумарна тривалість трудової та іншої суспільно корисної діяльності незалежно від пе­рерв. За цим стажем призначається пенсія за віком чи інвалідністю внаслідок загального захворювання, а також пенсія при втраті годувальника, що помер внаслідок та­кого захворювання. Безперервний Т. с. — тривалість роботи на одному підприємстві без перерви чи на різних підприємствах, якщо при переході з одного підприємства на інше зберігалась безперервність в установленому по­рядку. Цей вид трудового стажу має значення для стиму­лювання оплати праці, надання відпусток та ін. Спеціальний Т. с. — сумарна тривалість трудової

діяльності, що виокремлюється з загального Т. с. за її ха­рактером чи за умовами праці. Цей вид Т. с. має значен­ня для призначення пенсії за вислугою років, дає право на певні пільги при пенсійному забезпеченні.



ТРУДОВІ СПОРИ — розбіжності, що виникають між працівником і роботодавцем (власником або уповноваже­ним ним органом) з питань застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, або між колективом працівників та роботодавцем про зміну умов праці, укла­дення чи виконання колективного договору, угод, умов трудового договору (контракту) та ін. Т. с. поділяються на індивідуальні та колективні (конфлікти). -Індивідуальні Т. с. за вибором працівника розглядаються комісіями з Т. с. або судами. Колективні Т. с. розглядаються примир­ними комісіями, посередниками, трудовим арбітражем. Вирішенню й запобіганню колективних Т. с. сприяє національна служба партнерства і посередництва.

ТЮРЕМНЕ УВ'ЯЗНЕННЯ — найсуворіший вид поз­бавлення волі. Т. у. призначається особам, засудженим де довічного позбавлення волі, та деяким іншим особам — постійно чи тимчасово.

ТЮРМА — один із видів виправно-трудової установі: зі спеціальним режимом відбування покарання.

ТЯГАР ДОКАЗУВАННЯ — Див. Обов'язок доказування

ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ — умисні злочинні діяння, що яв­ляють собою підвищену суспільну небезпеку. Т. з. є зло­чини, за які передбачене позбавлення волі на строк т більше десяти років. КК знає і особливо тяжкі злочини за які передбачене покарання у вигляді позбавлення вол на строк більш як десять років або довічного позбавленні волі.

УСИНОВЛЕННЯ (удочеріння)

У

УВ'ЯЗНЕНИЙ (попередньо) — особа, щодо якої як за­побіжний захід обрано взяття під варту. Правове стано­вище У. визначається кримінально-процесуальним зако­нодавством щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудно­го та засудженого, стосовно якого вирок ще не набув за­конної сили, і спеціальними підзаконними актами, які встановлюють правила перебування осіб у місцях попе­реднього ув'язнення.

УГОДА — волевиявлення двох і більше сторін, спря­моване на встановлення, зміну чи припинення взаємних юридичних прав та обов'язків.

УДАВАНА УГОДА — угода, вчинена з метою прихова­ти іншу угоду. Така угода є недійсною (нікчемною) з мо­менту її укладення. Якщо У. у. приховує правомірну уго­ду, наставатимуть правові наслідки, що випливають із цієї угоди.

УКАЗ — в Україні та багатьох інших країнах назва найважливіших актів, що видаються главою держави (пре­зидентом) для введення режиму надзвичайного чи воєнного стану, призначення чи звільнення з посади ви­щих посадових осіб, нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань тощо. У. за загальним пра­вилом не може суперечити конституції та законам держа­ви, в якій він діє. Аналогічні У. акти в західних державах найчастіше називаються декретами (в США — виконав­чими директивами).

УМОВНЕ ЗАСУДЖЕННЯ — незастосування судом до винного покарання у вигляді позбавлення волі або ви-

— 278 =====

правних робіт за умови, що він протягом певного (визна­ченого судом) строку не вчинить нового злочину. За К.К 2001 р. У. з. відповідає "звільнення від відбування пока­рання з випробуванням". Якщо суд визнає, з урахуван­ням передбачених законом умов, що злочинець може ви­правитись без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням тривалістю від одного до трьох років.

УМОВНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці застосову­валось до повнолітніх працездатних осіб як один із видів пом'якшення покарання. Чинним КК 2001 р. У, з. не пе­редбачене.

УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ - звільнен­ня засудженого від подальшого відбування покарання. Пи­тання про У.-д. з. вирішується судом за місцем відбуван­ня засудженим покарання. Підставами для У.-д. з. є ви­правлення засудженого та фактичне відбуття ним перед­баченої законом для даного злочину частини покарання.

УРЯД — найвищий виконавчий орган держави. У., який іноді називають Радою або Кабінетом Міністрів, очолює або президент (у президентських республіках), або прем'єр-міністр (у парламентських державах і монархіях). У. може бути однопартійним чи коаліційним. Порядок формування У. залежить від форми правління. Члени У. (міністри, міністри без портфеля, державні міністри, державні секретарі) керують органами управління.

УСИНОВЛЕННЯ (удочеріння) — одна з форм влашту­вання дітей, шо залишились без піклування батьків, яка полягає в оформленому спеціальним юридичним актом прийнятті в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки. У результаті У. між особою, яка усиновила (удочерила) дитину (усиновителем), з однієї сторони, та усиновленою дитиною, з іншої сторони, виникають такі ж права та обов'язки, як між родичами за походженням. Підстави та порядок усиновлення докладно визначено у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 775 Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам Ук­раїни та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів.

УСНІСТЬ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

УСНІСТЬ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ - принцип судо­чинства, відповідно до якого дослідження, обговорення всіх питань, що підлягають розгляду судом, оголошення всіх постанов суду з кримінальних і цивільних справ відбуваються усно, безпосередньо в судовому засіданні.




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет