О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
- СТИХІЙНЕ ЛИХО
- СТРАХОВИЙ ПОЛІС, страхове свідоцтво
- СТРОКИ НАКЛАДЕННЯ адміністративного стягнення
- СУБРОГАЦІЯ
- С УБСТИТУЦІЯ
- С УВЕРЕНІТЕТ
- СУДОВЕ РІШЕННЯ - 1)
- СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
- Судова
- СУМІСНИЦТВО
СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИЙ ПОЛІС, страхове свідоцтво  на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.
У спільній сумісній власності немає наперед визначених часток у праві власності. її суб'єкти володіють, користуються і розпоряджаються річчю в цілому, її частка може бути виділена лише при ліквідації сумісної власності і створенні часткової або індивідуальної приватної власності. С. в. за участю громадян може бути як частковою, так і сумісною. С. в. за участю суб'єктів державної влади і юридичних осіб може бути лише частковою, крім випадків, передбачених законодавством. СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ — відносини між суб'єктами підприємницької діяльності, які виникають внаслідок укладення договору про співпрацю. СТАНДАРТ (від англ. зіапсіагсі — норма, зразок, мірило) — 1) зразок, модель, еталон, що його приймають за вихідний для порівняння з ним інших подібних об'єктів; 2) нормативно-технічний документ, шо встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації, затверджений компетентним державним органом. Об'єктом С. є продукція, послуги, типові технологічні процеси, методи та засоби забезпечення єдності й точності вимірів, наукова організація праці та робочих місць, організація управління, науково-технічні терміни, типові форми документів, умовні позначення, охорона навколишнього середовища й раціональне використання природних ресурсів, безпека праці та інші об'єкти, що мають перспективу багаторазового застосування. С. розробляються як до матеріальних предметів (продукція, еталони), так і до об'єктів організаційно-методичного та загальнотехнічно-го характеру. СТАТЕВІ ЗЛОЧИНИ — суспільно небезпечні діяння, що грубо порушують усталений у суспільстві уклад статевих стосунків і основні принципи статевої моралі. До С. з. належать зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрастрі неприродним способом, примушування жінки чи чоловіка до статевого зв'язку, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх. СТАТУТ (лат. 5(а!иШт, від хіашо — встановлюю, вирішую) — 1) встановлений засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами; 2) встановлений законом обсяг правил, що регламентують діяльність різних організацій і громадян, їхні права та обов'язки у визначеній сфері державного управління або господарської діяльності; 3) державний нормативний документ, що визначає організаційну сферу діяльності Збройних Сил. СТИХІЙНЕ ЛИХО — надзвичайна подія, що не піддається впливові людини і є наслідком дії сил природи (повінь, землетрус, зсув снігової лавини та ін.). СТРАЙК — тимчасове колективне добровільне припинення роботи (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) працівниками підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Право на С. встановлюється ст. 44 Конституції України. Водночас проведення С. забороняється, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків. Забороняється також проведення С. працівниками (крім технічного персоналу та обслуги) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку. Примушування до участі в С. або перешкоджання участі у С. шляхом насильства чи погрози застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, за КК України є злочином. СТРАХОВИЙ ВИПАДОК - подія, настання якої є підставою для сплати страховою організацією страхівни-кові страхового відшкодування або страхової суми, передбачених законом або договором. До С. в. належать смерть, нещасний випадок, настання певного віку чи факту, землетрус, аварія та ін. СТРАХОВИЙ ПОЛІС, страхове свідоцтво (фр. роїісе, від італ. роїігга — розписка, квитанція) — документ, що СТРОКИ НАКЛАДЕННЯ СУЕ^.-І- ~Т~ видається страховою організацією (страхівником) страхувальникові на посвідчення договору страхування. Як правило, С. п. є іменним. Видається після сплати разового або першого страхового внеску. Відображає істотні умови страхового договору. СТРОКИ НАКЛАДЕННЯ адміністративного стягнення — строк, до сплину якого може бути накладено адміністративне стягнення, а саме: не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або про закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. СУБВЕНЦІЯ (лат. зііЬуєпігє — прийти на допомогу) — бюджетна дотація, що має цільовий характер. С. — вид грошової допомоги, яка надається з вищестоящого бюджету нижчестоящому чи будь-яким суб'єктам господарювання з чітким визначенням умов витрачання коштів. У разі порушення умов їх використання С. підлягає поверненню до вищестоящого бюджету. СУБ'ЄКТ ПРАВА — фізична або юридична особа, яка за законом володіє здатністю мати і здійснювати безпосередньо або через представника права і юридичні обов'язки, тобто правосуб'єктністю. С. п. є обов'язковим елементом правовідносин у всіх галузях права, хоча в кожній із них він має певну специфіку. СУБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО - обгрунтована загальною здатністю мати права {правоздатністю), забезпечена законом міра можливої поведінки громадянина або організації, спрямованої на досягнення цілей, пов'язаних із задоволенням інтересів. С. п. містить як можливість здійснювати певні дії і вимагати певної поведінки від будь-яких інших осіб {абсолютні права), так і вимагати певних дій (утримуватись від них) від конкретних осіб {відносні права). С. п. захищається законом у примусовому порядку. СУБРОГАЦІЯ — часткове доповнення до закону. С  УБСИДІАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (лат. зиЬя*-ит — підтримка) — один із різновидів цивільноївідп: -ності. С. в. — додаткова відповідальність осіб, які разеч боржником відповідають у випадках, передбачених ;_-•.. або договором. Прикладом С. в. може бути відповіде; членів повного товариства за його зобов'яз відповідальність батьків або опікунів за шкоду, неповнолітнім у віці від 15 до 18 років. С. в. устансЕ." законом чи договором і настає у другу чергу, наг": боржника недостатньо коштів для стягнення санкцій або збитків.
СУБСИДІЯ (лат. зиЬзісііит — допомога, пі сума, яка надається з вищестоящого бюджету щому для фінансування цільових заходів. ( вується як один із методів бюджетного регулке має бути використана протягом бюджетного "•: • С  УБСТИТУЦІЯ (лат. зиЬзіішііо — підстав у спадковому праві зазначення (підпризначе:-чем додаткового спадкоємця (субститута) у гі: значений у заповіті спадкоємець помре т спадщини або не прийме її. Субститутом може значена будь-яка особа незалежно від того. -вона в коло спадкоємців за законом.
С  УВЕРЕНІТЕТ (нім. Бош/егапіШ, від фр. зоип верховна влада) — повновладдя народу, яке ■ го невід'ємному праві на незалежність і вег у визначенні політико-правової сутності сусп жави. Похідним від народного С. є С. держави. чає верховенство державної влади всередині і залежність у зовнішньополітичній сфері. Народ уповноважує державу встановлювати і : єдиний правопорядок, правоздатність держгяя і громадських організацій, наділяти права'-'.:-: ми посадових осіб. Національний С. означ: нації і політичну свободу, володіння ливістю визначати характер свого націок^ будь-якій державній чи суспільній сфег-насамперед за допомогою держави.
СУД СУДОВА ІНСТАНЦІЯ   СУД — орган держави, який здійснює правосуддя, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні та інші справи на підставах чинного законодавства відповідно до встановлених процесуальних правил. В Україні є такі суди: Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Апеляційний суд України, Касаційний суд України, Апеляційний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські апеляційні суди, місцеві, господарські, військові суди. С. ухвалює свої постанови ім'ям держави; вони мають силу закону та обов'язкові для виконання на території держави всіма підприємствами, організаціями, громадянами. Рішення С. може бути скасоване чи змінене лише вищестоящим С. Судова система інстанційна. Так, С, що має право ухвалювати вирок, рішення в справі, — С. першої інстанції; С, що розглядає справи за апеляціями та апеляційними поданнями на вироки, рішення С. першої інстанції, що не набрали чинності, — С. апеляційної інстанції; С, що розглядає справи за поданнями та скаргами на вироки, рішення С, що набрали законної сили, — С. касаційної інстанції.
СУД ПРИСЯЖНИХ — один із демократичних інститутів судової системи, що втілює принцип участі народу у здійсненні правосуддя. С. п. розглядає, як правило, серйозні кримінальні справи по першій інстанції, і його рішення не підлягають апеляційному оскарженню. Існує у США, Великобританії, Канаді, Швейцарії та інших країнах. Конституція України передбачає, що у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних. СУДДЯ — посадова особа держави, що є носієм судової влади. Закон ставить особливі вимоги до особи, що претендує на посаду С. (наявність громадянства України, певний стаж роботи в галузі права, вища юридична освіта, віковий ценз та ін.). У своїй діяльності С. незалежні і підкоряються лише закону. СУДИМІСТЬ — юридичний наслідок засудження, один із елементів кримінальної відповідальності. С. полягає в певному обмеженні прав засудженого (напр., заборона займатися певною діяльністю), а у разі призначення покарання за новий злочин може розглядатися як обстави- на, шо обтяжує відповідальність, та бути підставою у певних випадках для застосування закону про більш тяжкий злочин. СУДНО — виробнича одиниця пароплавства, призначена для перевезення пасажирів і вантажів, яка діє на засадах внутрішнього госпрозрахунку, має власний виробничо-фінансовий план, конкретну організаційну єдність, організація та управління діяльністю якої здійснюється на підставі правових угод. Під С. розуміють також майно, що належить до основних засобів пароплавства, правовий режим яких визначається законодавством. СУДОВА БАЛІСТИКА (нім. ВаШзііс, з лат. ЬаШзііс -ядро, метальний снаряд, від гр. Ьаііо — кидаю) — розділ криміналістики, що вивчає з позицій судочинства зброю, боєприпаси та сліди їхньої дії. За допомогою методів С. б. вирішуються питання про належність предметів до вогнестрільної зброї, придатність зброї до стрільби, відстань пострілу, послідовність пострілів, моделі, системи, зразки зброї та боєприпасів тощо. Особливо цінними для доказування є дослідження, спрямовані на ототожнення зброї за вистріленими кулями (шротом) і гільзами. СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА — процесуальна дія, що полягає у проведенні експертом спеціальних досліджень з метою встановлення за матеріалами справи фактичних даних та обставин. С. є. проводиться на підставі постанови особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвали суду. За предметом С. є. класифікуються як криміналістичні, медичні, технічні, технологічні, економічні тощо; за обсягом дослідження — як основні й додаткові; за послідовністю виконання — первинні й повторні; за кількістю експертів — одноособові й комісійні. Коли для вирішення питань потрібні знання з різних галузей науки й техніки, призначається комплексна С. є. Підсумком проведення С. є. є письмовий документ — висновок експерта. СУДОВА ІНСТАНЦІЯ — стадія розгляду справи в суді з визначеною компетенцією. В українському цивільному, господарському та кримінальному процесі розрізняють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. СУДОВА КОЛЕГІЯ СУДОВЕ СЛІДСТВО  СУДОВА КОЛЕГІЯ — 1) склад суду, що розглядає конкретну справу; 2) в Україні структурний підрозділ у Верховному Суді України і військовому суді регіону. Кожна С. к. розглядає певну категорію цивільних або кримінальних справ.
СУДОВА ПОВІСТКА — письмове повідомлення про виклик до суду, яке вручається під розписку, з зазначенням часу вручення. У С. п. вказуються: прізвище, ім'я, по батькові адресата, назва органу, який надсилає виклик, дата й час, коли необхідно з'явитись, наслідки неявки. В разі тимчасової відсутності адресата С. п. вручається під розписку кому-небудь із дорослих членів його сім'ї, які проживають разом з ним, житлово-експлуатаційній організації або адміністрації за місцем його роботи. СУДОВА СИСТЕМА — сукупність усіх судів певної держави, що мають загальні завдання, пов'язані єдиними принципами для здійснення правосуддя. Кожна з ланок С. с. являє собою сукупність судів однакової компетенції. Відповідно до Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції. Найвищим судовим органом у С. с. судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. СУДОВА УХВАЛА — документ (процесуальний акт), яким у кримінальному процесі оформлюються всі рішення суду першої інстанції (крім вироку), а також судової палати Верховного Суду України. В цивільному та господарському процесі С. у., на відміну від рішення, оформлюються лише окремі питання, поставлені перед судом у заявах і клопотаннях осіб, котрі беруть участь у справі, або виникли в перебігу ведення справи; С. у. виносяться також касаційною інстанцією та апеляційною інстанцією. Законом передбачено винесення С. у. в нарадчій кімнаті і після проведення наради на місці. В нарадчій кімнаті виноситься ухвала: про повернення справи на додаткове розслідування; про порушення справи щодо іншої особи; про закриття справи; про зміну запобіжного заходу щодо підсудного; про нове обвинувачення; про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання; про відводи суддів; про призначення експертизи, а також про винесення окремої ухвали. Інші С. у. можуть виноситися на місці. С. у. підписується всіма суддями. Оголошується на судовому засіданні.
===== 265 ===== СУДОВИЙ НАГЛЯД СЦЕНАРНИЙ ДОГОВІР починається оголошенням обвинувального висновку. Досліджуються докази, зібрані в стадії досудового слідства, а також подані безпосередньо в суді. Кримінально-процесуальне законодавство докладно регламентує проведення С. с. СУДОВИЙ НАГЛЯД — процесуальна діяльність судів щодо перевірки законності та обгрунтованості вироків, рішень, ухвал і постанов судів, а також усунення різночитання й помилок у застосуванні законодавства шляхом узагальнення судової практики і дачі роз'яснень зі спірних питань у тлумаченні законів та оцінці юридично значущих понять та обставин. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД — у цивільному і кримінальному процесі — стадія процесу, в якій суд першої інстанції безпосередньо розглядає і вирішує справу. СУДОВІ ВИТРАТИ — витрати, що складаються з державного мита й витрат, пов'язаних із розглядом справи. Державне мито справляється з позовних заяв, заяв і скарг окремого та адміністративного провадження, касаційних скарг. До С. в. належать: а) суми, що підлягають виплаті свідкам, потерпілим, перекладачам, експертам, понятим; б) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці; в) витрати на розшук відповідача, обвинуваченого; на
позбавлення волі може бути більшим за п'ятнадцять років, але не більш як двадцять п'ять років. СУКУПНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ — у кримінальному праві наявність у діях особи двох або більше злочинів, кожен з яких кваліфікується самостійно і за жоден з яких її не було засуджено. С. з. може виникнути в результаті скоєння низки злочинних дій або однієї дії, що містить ознаки кількох злочинів. СУМІСНИЦТВО — одночасне виконання працівником, крім основної, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕКА — об'єктивна ознака правопорушення, що відбиває шкідливість такої поведінки для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя. С. н. діяння (дія або бездіяльність) певного виду зумовлює соціальну потребу у його забороні правом під загрозою відповідних санкцій. С. н. діяння у конкретних умовах розглядається законодавцем як злочин, адміністративне правопорушення, цивільно-правове, трудове тощо. СХОВ — зберігання майна іншої особи. За договором С. одна сторона (охоронець) зобов'язана зберігати майно, передане їй іншою стороною (поклажодавцем), і повернути їй це майно у цілості. Договір С. укладається у простій письмовій формі, яка передбачає видачу покла-жодавцеві зберігальної розписки, номерного жетона тощо. По закінченні строку охоронцеві має бути сплачена винагорода, що містить і витрати охоронця, пов'язані зі С. Особа, що здійснює С. речей на складах загального користування на засадах підприємницької діяльності, не має права відмовитися від укладання договору С, який у таких випадках, за чинним законодавством, визнається публічним договором. Із закінченням строку С. поклажо-давець повинен взяти майно у охоронця. Охоронець відповідає за втрату, нестачу чи пошкодження речі у розмірах, передбачених законодавством. СЦЕНАРНИЙ ДОГОВІР — один із різновидів авторського договору; договір про використання нео-публікованого твору в кіно-, теле- і відеофільмі, слайдфільмі, діафільмі та інших кіно- і телетворах. 266 
ТАЄМНЕ ГОЛОСУВАННЯ - вид голосування, який унеможливлює контроль за волевиявленням голосуючого. При Т. г. голосують бюлетенями, кулями чи на спеціальних машинах для голосування. Найпоширеніше Т. г. бюлетенями. Голосуючий заповнює бюлетень у кабіні чи спеціальній кімнаті і вкидає його у виборчу скриньку (урну). ТАЄМНИЦЯ ЛИСТУВАННЯ — недоторканність усіх видів поштово-телеграфних відправлень. Ніхто не має права відкривати, знайомитись та розголошувати зміст кореспонденції. Т. л. гарантована Конституцією України. Порушення Т. л. тягне за собою кримінальну відповідальність. У виняткових випадках з метою запобігти злочину чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи суд може дозволити арешт і виїмку поштово-телеграфної кореспонденції. Ця акція має досить жорстку процедуру і надійно контролюється. жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|