О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник


ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ



бет25/26
Дата01.07.2016
өлшемі1.67 Mb.
#171618
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. За загальним правилом Ц. в. виникає тільки за наявності неправомірних дій і вини зобов'язаної особи. Як виня­ток, передбачається Ц. в. без вини організації чи грома­дян, діяльність яких пов'язана з джерелом підвищеної небезпеки.

ЦИВІЛЬНА СПРАВА — будь-яка справа, що розгля­дається в судах загальної юрисдикції в порядку, передба­ченому цивільно-процесуальним законодавством. Є три види Ц. с: а) справи позовного провадження про спори сторін, що виникають із цивільних, сімейних, трудових правовідносин; б) справи, що виникають з адміністратив­но-правових відносин (скарги на дії посадових осіб у зв'яз­ку з накладенням адміністративного стягнення); в) справи окремого провадження.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО — одна з найважливіших галузей українського права, що включає в себе науку Ц. п., на­вчальну дисципліну Ц. п. і цивільне законодавство. Ц. п. регулює майнові відносини і пов'язані з ними особисті немайнові відносини. Основними джерелами Ц. п. є Кон­ституція України і Цивільний Кодекс України.

ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО - галузь пра­ва, що регулює порядок розгляду й вирішення судом цивільних справ, а також порядок державного виконання постанов судів. Нормами Ц. п. п. регулюється діяльність судів, державних виконавців і всіх учасників процесу. Крім того, поняття Ц. п. п. включає в себе науку Ц. п. п. та навчальну дисципліну Ц. п. п. Основне джерело Ц. п. п. — Цивільно-процесуальний кодекс України.

ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ - особа, що за законом несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну обви-

нуваченим. За шкоду, заподіяну неповнолітнім обвинува­ченим, який не досяг 15 років, відповідають його батьки або опікуни. Про притягнення як Ц. в. виноситься поста­нова особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею, а судом — ухвала. Ц. в. має право: заперечувати проти пред'явленого позову; заявляти клопотання; ознайомлю­ватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, де досудове слідство не проводилося,— після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС — систематизований, ко­дифікований єдиний законодавчий акт, що визначає пра­вове становище учасників цивільних правовідносин. Ц. к. регулює майнові відносини та пов'язані з ними особисті немайнові відносини державних, кооперативних і гро­мадських організацій між собою, громадян з державними, кооперативними і громадськими організаціями, громадян між собою. Ц. к.— основне джерело цивільного права.

ЦИВІЛЬНИЙ ОБІГ — цивільно-правове вираження економічного обігу; регулюється інститутом зобов'язаль­ного права. Учасниками Ц. о. є фізичні та юридичні особи, іноді навіть держава. У результаті Ц. о. майно переходить від однієї особи до іншої на основі укладених учасника­ми Ц. о. угод.

ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ громадянин, установа, підприємство, організація, які зазнали матеріальних збитків від злочину і пред'явили вимогу про їхнє відшко­дування. Про визнання Ц. п. виноситься постанова орга­нами дізнання, досудового слідства або суддею, а судом — ухвала. Ц. п. має право: подавати докази, заявляти клопо­тання, брати участь у судовому розгляді, просити орган дізнання, слідства і суд про вжиття заходів до забезпечен­ня заявленого ним позову, підтримувати цивільний позов. ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, подавати скарги на дії особи, яка провадила дізнання, слідчого, прокурора й суду, а також оскаржувати вирок або ухвалу суду в час­тині, що стосується цивільного позову.

293

цивільний позов

ЦШН1 ПАПЕРИ




ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ — у кримінальному процесі ви­мога потерпілого від злочину громадянина або юридичної особи відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочи­ном, яка розглядається разом з кримінальною справою. Ц. п. пред'являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред'явлений у будь-який момент су­дочинства, але до початку судового слідства. Про визнан­ня цивільним позивачем особа, що проводить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. Про притягнення особи як цивільного відповідача теж вино­ситься відповідна постанова чи ухвала. Особа, яка не по­дала Ц. п., має право це зробити в порядку цивільного судочинства.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС — установлений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду цивільних справ і державного виконання судових поста­нов. Основне завдання Ц. п.— правильний і швидкий розгляд і вирішення цивільних справ. Ц. п. складається з кількох стадій, на кожній з яких суд виконує певне за­вдання: порушення цивільної справи, підготовка справи до розгляду, судовий розгляд, постанова рішення, прова­дження в апеляційній інстанції, провадження в касаційній інстанції, провадження за нововиявленими обставинами, виконавче провадження.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС - єди­ний законодавчий акт, у якому систематизовано норми цивільно-процесуального права, що діють на території України.

ЦІНА — грошове вираження вартості товару, що ба­зується на суспільно необхідних затратах праці; зо­бов'язання здійснити платіж за продану (поставлену) продукцію, виконані роботи або надані послуги. Ц. є однією з істотних умов деяких цивільно-правових дого­ворів. Використовується також для визначення суми дого­вору або грошового зобов'язання сторони, що порушила умови договору чи завдала шкоду і повинна відшкодува­ти збитки або сплатити неустойку (штраф, пеню). Ц. бу­вають базисні, біржові, договірні.

Базисна Ц.— фіксована в угодах або прейскурантах ціна товару зі встановленими параметрами якості, спе-

цифікації, розміру, складу тощо. При замовленні на поставку товарів з відмінними від базисних властивостя­ми застосовуються різні надбавки і знижки, що зумовлю­ють відмінність фактичних Ц. від базисних. Біржова Ц. (біржове котирування) — ціна на товари, що реалізуються в порядку біржової торгівлі. Договірна Ц.— ціна, яка встановлюється за угодою між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) товару (продукції). В господарській практиці розрізня­ються також державні регульовані Ц., контрактні, дис­кримінаційні, світові, кінцеві, змінні, тверді, трансфертні Ц., Ц. споживання тощо.

ЦІНА ПОЗОВУ — у цивільному й господарському процесі грошове вираження майнових вимог, заявлених позивачем у суді або господарському суді. Ц. п. визна­чається предметом спору; у позовах про стягнення гро­шей — сумою, що стягується; у позовах про стягнення аліментів — сукупністю усіх виплат, але не більш ніж за один рік; у позовах про витребування майна — вартістю відшкодованого майна та ін. У Ц. п. входять також ука­зані в позовній заяві суми неустойки (штраф, пеня). У разі неправильного позначення позивачем Ц. п. вона виз­начається судом. Залежно від Ц. п. проводиться оплата позовної заяви державним митом.

ЦІННІ ПАПЕРИ — в цивільному праві грошові доку­менти, що засвідчують із дотриманням установленої фор­ми та обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можлива лише в разі їх пред'явлення. Передача Ц. п. тягне за собою перехід усієї сукупності прав, що ними засвідчуються. До Ц. п. належать: акції; облігації державних внутрішніх позик, облігації підприємств; казначейські зобов'язання держави; ощадні сертифікати; векселі, приватизаційні папери. Види прав, що засвідчуються Ц. п., обов'язкові реквізити Ц. п., вимоги до форми Ц. п. та інші необхідні вимоги визначаються Законом України «Про цінні папери та фондову біржу». Відсутність необхідних реквізитів Ц. п. або невідповідність їх установленій формі тягне за собою їх нікчемність. Спадкоємство Ц. п. здійснюється на підставі норм цивільного законодавства.



ЧАРТЕР — різновид договору перевезення вантажів у міжнародному торговельному мореплавстві та повітряно­му сполученні. Ч. являє собою фрахтування морських або повітряних суден. За договором Ч. одна сторона {фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрах­тувальникові) за відповідну плату усю місткість або час­тину місткості одного або кількох морських (повітряних) суден на один або кілька рейсів для перевезення паса­жирів, багажу, вантажів, пошти або з іншою метою. В до­говорі Ч. мають бути зазначені найменування сторін, тип морського (повітряного) судна, мета фрахтування, макси­мальна кількість пасажирів та вантажів, що перевозяться, місце й час відправлення, місце призначення судна, розмір плати за фрахтування. Договір Ч. може містити й інші умови. В торговельному мореплавстві, як правило, використовуються типові форми Ч.



ЧАСТКОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - відповідаль­ність, що виникає при встановленні часткового зо­бов'язання. Якщо в зобов'язанні беруть участь кілька кре­диторів або кілька боржників, то кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону або договору.

ЧЕК — грошовий документ установленої форми, що містить письмове розпорядження власника рахунку (че­кодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Чекодавцем (трасантом) може бути юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою Ч. та підписує

ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ



його. Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за Ч. Ч. має законну силу, якщо містить такі реквізити: назву; найменування платника та номер його рахунку; назву банку-емітента й МФО; ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя; найменування чеко-держателя; доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, зазначену цифрами та літерами; призна­чення платежу; число, місяць і рік складання Ч. (місяць має бути написаний літерами, дата видачі Ч. має відповідати його реальній видачі), місце складання Ч.; підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної осо­би). Місяць видачі й сума Ч. мають позначатися пропи­сом, сума Ч. має бути написана рукою. Ч., на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Жодна поправка в Ч., як і використання факсиміле замість підпису, не допускається. У світовій практиці існують Ч. на пред'явника, ордерні та іменні. З погляду інкасації (отримання коштів) Ч. поділяються на касові, розрахункові та кросовані.

ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ - установ­лені ЦПК України правила, якими передбачається чер­говість задоволення вимог кредиторів у разі недостатності стягуваних з боржника сум для задоволення вимог. Спо­чатку покриваються витрати на виконання, а решта суми надходить до вимог стягувачів. У першу чергу задоволь­няються вимоги робітників і службовців згідно з законо­давством про працю, про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника; про виплату винагороди, що належить авторам та їх спад­коємцям за наукові відкриття, винаходи, на які видано авторські свідоцтва. Після повного задоволення зазначе­них вимог задовольняються вимоги із соціального страху­вання. У другу чергу задовольняються вимоги з держав­них і місцевих податків та неподаткових платежів до бю­джету, вимоги органів страхування по обов'язковому страхуванню. У третю — не забезпечені заставою вимоги Національного банку та інших банків по кредитних опе­раціях. У четверту — не забезпечені заставою вимоги дер­жавних установ і підприємств, вимоги профспілок, коо­перативних і громадських організацій. У п'яту чергу —

296

ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ

решта вимог, не забезпечених заставою. Вимоги стягу-вачів кожної наступної черги задовольняються після по­вного задоволення вимог стягувачів попередньої черги.

ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ - особисті немайнові й невідч\'-жувані блага, які охороняються законом. Є підстави вважати Ч. і г. природними правами людини. Ч. і г. захи­щаються цивільним законодавством. Позовна давність стосовно вимог спростування відомостей, що плямують Ч. і г. громадянина, не встановлюється. В багатьох країнах, зокрема в Україні, законодавством передбачено можливість матеріального відшкодування моральних втрат.

ЧЛЕН СІМЧ — особа, що має права та обов'язки, які базуються на сімейних відносинах. Норми різних галузей права надають правового значення різним обставинам, за якими визначається характер зв'язку з сім'єю: родинні відносини, спільне проживання з іншими членами сім'ї, ведення з ними спільного господарства тощо. Так, зако­нодавство про шлюб і сім'ю встановлює особисті та май­нові (зокрема, аліментні) права та обов'язки Ч. с, цивільне законодавство — права та обов'язки стосовно спадкових, житлових та інших відносин, законодавство про працю та соціальний захист — права Ч. с. на ма­теріальне та соціальне забезпечення у зв'язку з загибеллю особи, на утриманні якої був Ч. с, та ін.

III

ШАНТАЖ (франц. спапіа§е — вимагання) — дії, ана­логічні вимагательству. Вони полягають у погрозі викрит­тя, розголошення відомостей, що ганьблять людину, з ме­тою домогтися якихось результатів. У КК України 2001 р. Ш. передбачено як один із способів доведення до само­губства та примушування чи втягнення до проституції.

ШАХРАЙСТВО — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловжи­вання довірою.

ШЛЮБ — один із основних інститутів сімейного права. У чинному українському законодавстві визначення Ш. немає. У юридичній літературі поняття Ш. тлумачиться неоднозначно: як договір, як таїнство, як інститут особли­вого роду (зш §епегш). Більшість вітчизняних учених виз­начають шлюб як моногамний, добровільний, рівноправ­ний союз чоловіка і жінки, що укладається в установле­ному законом порядку з метою створення сім'ї. Одним із основних напрямів трансформації поняття Ш. на сучас­ному етапі розвитку науки сімейного права і сімейного законодавства стає уявлення про шлюб як різновид цивільного договору.

ШЛЮБНИЙ ВІК — вік, з настанням якого особи ма­ють право укладати шлюб. За загальним правилом в Ук­раїні Ш. в. для чоловіків — 18 років, для жінок — 17 років. У виняткових випадках ці строки можуть бути ско­рочені в установленому порядку.

ШПИГУНСТВО (нім. Зріоп, від зрапеп — слідкувати, підглядати) — злочин, який належить до злочинів проти

ШТРАФ





основ національної безпеки України і полягає у передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іно­земній організації або їх представникам відомостей, шо становлять державну таємницю, вчинені іноземним грома­дянином або особою без громадянства. Такі ж дії, вчинені громадянином України, караються як за державну зраду у формі шпигунства.

ШТРАФ (нім. 8ігаґе — покарання) — грошове стягнен­ня, захід матеріального впливу, що застосовується у ви­падках і в порядку, встановлених законом або договором. У цивільному праві Ш. є видом відповідальності, визна­чається у твердій сумі або у відсотку від суми порушено­го зобов'язання. У кримінальному праві Ш. застосовується як основна або додаткова міра покарання, а також у разі заміни судом невідбутої частини покарання на більш м'яку та в деяких інших випадках. Як адміністративне стягнення Ш. може накладатися на осіб, винних у скоєнні адміністративних правопорушень. Ш. може на­кладатися судом у випадках і розмірах, передбачених про­цесуальним законодавством, за невиконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, порушення по­рядку судового засідання тощо. У фінансовому праві Ш. застосовується як грошове стягнення за порушення фінансової дисципліни.

ю



ЮРИДИЧНА НАУКА (правознавство, юриспруден­ція) — суспільна наука, що вивчає закономірності виник­нення й розвитку держави і права, їхні соціальні цінності та роль у суспільному житті людини й держави, а також систему правових норм, які регулюють відносини в суспільстві. Ю. н. складається з загальної теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних та пра­вових учень, а також з напрямів усіх галузей права.



ЮРИДИЧНА ОСВІТА — частина системи спеціальної освіти, яка забезпечує підготовку правознавців (юристів) для роботи в державному апараті, судах, адвокатурі, на­родному господарстві, правоохоронних органах. Ю. о. в Україні здійснюється в Юридичних академіях (м. Одеса, м. Харків), на юридичних факультетах Донецького, За­порізького, Івано-Франківського, Київського, Львівсько­го, Одеського, Чернівецького та інших університетів, Академії адвокатури України, Київському університеті права, спеціалізованих навчальних закладах, інших дер­жавних і недержавних закладах чотирьох, передбачених Законом України «Про освіту», рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр). Є денна і заоч­на Ю. о.

ЮРИДИЧНА ОСОБА - див. Особа юридична.

ЮРИДИЧНИЙ АКТ — офіційний письмовий доку­мент, який зумовлює певні правові наслідки, створює юридичний стан. Ю. а. спрямований на регулювання суспільних відносин. Ю. а. поділяють на: нормативні акти, тобто такі, що містять норми права, які регулюють

ЮРИДИЧНІ ФАКТИ

ЮСТІШІЯ



певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні (ненормативні) акти, що визначають права та обов'язки тільки тих суб'єктів, яким вони адресовані (див. Правовий акт).

ЮРИДИЧНІ ФАКТИ — передбачені законом кон­кретні обставини, які складають основу для виникнення (зміни, припинення) конкретних правовідносин. Поділя­ються на події і дії. Події — це юридично значущі акти, що виникають незалежно від волі людей (природна смерть людини, загибель майна внаслідок стихійного ли­ха та ін.). Дії — це життєві факти, що є результатом свідомої діяльності людей. Вони в свою чергу поділяють­ся на правомірні (відповідають правовим нормам) і неправомірні (суперечать закону, є правопорушення­ми). Неправомірні дії поділяються на злочини, адміністра­тивні, дисциплінарні та цивільні правопорушення. Усі ви­ди неправомірних дій є підставою для притягнення вин­них до юридичної відповідальності.

ЮРИСДИКЦІЯ (лат. іигізсіїсііо — судочинство, від іиз — право і сіісгіо — виголошення) — встановлені законом (чи якимось іншим нормативним актом) повноваження відповідних державних органів розв'язувати правові спори і вирішувати справи про правопорушення, тобто давати оцінку діям особи чи іншого суб'єкта права з погляду їх правомірності, вдаватися до юридичних санкцій стосовно правопорушників. Ю. визначається залежно від виду й ха­рактеру справи, що розглядається, її територіальної на­лежності, осіб, які беруть участь у справі. Ю. — це також сфера відносин, на яку поширюються вказані вище повноваження.

ЮРИСКОНСУЛЬТ (лат. .іигіз сопзиііиз — правозна­вець) — працівник юридичної служби організації, устано­ви. Ю. здійснює контроль за законністю наказів і розпо­ряджень адміністрації в межах її компетенції, бере участь у складанні договорів та угод, які укладаються з іншими підприємствами, організаціями; інформує співробітників про чинне законодавство, надає їм правову допомогу; ве­де в судах і господарських судах справи, в яких ор­ганізація виступає як позивач або відповідач, тощо.



ЮРИСПРУДЕНЦІЯ (лат. іигізргиаепгіа — знання пра­ва) — див. Юридична наука.

ЮСТИЦІЯ (лат. .іихіїїіа — справедливість, законність) — сукупність судових установ і Міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадсь­ких організацій і громадян, організації роботи судів, систе­матизації і підготовки пропозицій щодо кодифікації зако­нодавства тощо.

302


Покажчик термінів

я

ЯВКА З ПОВИННОЮ - привід для порушення кримінальної справи, здійснюється у вигляді доб­ровільної заяви особи про вчинений нею чи за її участі злочин до порушення проти неї кримінальної справи. Письмова або усна заява робиться прокурору, слідчому, органу дізнання, судді, суду. Я. з п. є обставиною, яка пом'якшує відповідальність. Більше того, у окремих пе­редбачених законом випадках вона взагалі виключає кримінальну відповідальність, наприклад звільняється від кримінальної відповідальності особа, котра після дачі ха­бара добровільно заявила про те, що сталося.

ЯДЕРНА БЕЗПЕКА — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що її забезпечують. Я. б. розглядається завжди поряд з радіаційною безпекою, тобто дотриманням допустимих меж радіаційного впливу на персонал підприємства, на­селення та навколишнє середовище, які встановлено нормами, правилами та стандартами з безпеки. За певних умов порушення правил Я. б. або радіаційної безпеки КК України визнає злочином.

ЯКІСТЬ — сукупність властивостей (техніко-еко-номічних, естетичних), які визначають спроможність за­довольняти певні потреби відповідно до призначення речі, товару. Я. є однією з умов цивільно-правових дого­ворів і правочинів. Я. товарів може вимірюватися певни­ми стандартами або специфікаціями, тобто документами, в яких перелічуються умови, що їм має відповідати товар.


А

Абандон


Аболіція

Аборт


Абсолютні права

Аваль


Аванс

Авізо


Автентичне тлумачення

Авторське свідоцтво

Авторський договір

Аграрне право

Адвалорне відрахування

Адвокат


Адвокатська діяльність

Адвокатська таємниця

Адвокатське бюро

Адвокатське об'єднання

Адвокатура

Адендум


Аджестер

Адміністративна

відповідальність Адміністративна юрисдикція Адміністративне право Адміністративне

правопорушення Адміністративний арешт Акредитив

Акти громадянського стану Акти органів державної влади Актив

Активне виборче право

Активні операції банків

Акцепт


Акцизний збір

Акціонерне товариство

Акція

Алібі


Аліменти

Алонж


Альпарі

Амністія


Аналогія закону

Аналогія права

Апартеїд

Апатриди


Апеляція

Арбітр


Арбітраж

Арешт


Арешт банківського рахунку

Арешт майна

Асортимент

Аудит


Аукціон

Афект


Бандитизм

Банк


Банківська асоціація

Банківська гарантія

Банківська позика


305

ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ

ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ



Банківська система

Банківська таємниця

Банківське право

Банківські операції

Банківські рахунки

Банкноти

Банкомат


Банкрутство

Бартер


Батьківство

Безвісна відсутність

Безпідставне придбання або

збереження майна Безпосередність судового

розгляду Безготівкові розрахунки Безспірне стягнення коштів Безспірні факти Безхазяйне майно Боржник Брати і сестри Брокер

Буквальне тлумачення Буксирування Бюджет

Бюджетна система України Бюджетне право Бюджетний процес Бюджетний устрій

Валюта


Валютне законодавство

Валютне регулювання

Валютні злочини

Валютні операції

Валютні цінності

Вантажна квитанція

Вантажовідправн ик

Вантажоодержувач

Ваучер

Вбивство


Вексель

Венеричні хвороби

Версія

Верховна Рада України



Верховний Суд України

Вето


Взяття під варту

Виборні посади

Виборча кампанія

Виборча квота

Виборча система

Виборче право

Виборчий блок

Виборчий процес

Виборчі дільниці

Виборчі комісії

Виборчі округи

Видавничий договір

Видача злочинців

Визнання громадянина безвісно відсутнім

Визнання міжнародно-правове

Виїмка


Викличне провадження

Виконавче провадження

Виконавчий напис

Виконавчі документи

Виконання вироку

Виконання зобов'язань

Вимагательство

Виморочне майно

Вимушений прогул

Вина


Винагорода

Винахід


Виняткова міра покарання

Випадок


Виправдання

Виправні роботи

Виробнича марка

Виробничий простій

Вирок

Виселення



Вислуга років

Висновок експерта

Вихідні дні

Відведення земельної ділянки

Відвід судді

Відгул


Віддання до суду

Відкриття спадщини

Відмивання грошей

Відмова від спадщини

Відновлення кримінальної справи у зв'язку з ново-виявленими обставинами

Відносні права

Відповідальне зберігання

Відповідач

Відпустка

Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною

Відрядження

Відстрочка виконання вироку

Відчуження майна

Відшкодування збитків

Віза

Військова прокуратура



Військовий суд

Віндикація

Вклади

Влада


Водний кадастр

Водний кодекс

Воєнний стан

Воєнні злочинці

Володіння

Вотум


Впізнання

Всесвітній банк

Встановлення фактів

Втеча


Втрачена вигода


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет