ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. За загальним правилом Ц. в. виникає тільки за наявності неправомірних дій і вини зобов'язаної особи. Як виняток, передбачається Ц. в. без вини організації чи громадян, діяльність яких пов'язана з джерелом підвищеної небезпеки.
ЦИВІЛЬНА СПРАВА — будь-яка справа, що розглядається в судах загальної юрисдикції в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством. Є три види Ц. с: а) справи позовного провадження про спори сторін, що виникають із цивільних, сімейних, трудових правовідносин; б) справи, що виникають з адміністративно-правових відносин (скарги на дії посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення); в) справи окремого провадження.
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО — одна з найважливіших галузей українського права, що включає в себе науку Ц. п., навчальну дисципліну Ц. п. і цивільне законодавство. Ц. п. регулює майнові відносини і пов'язані з ними особисті немайнові відносини. Основними джерелами Ц. п. є Конституція України і Цивільний Кодекс України.
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО - галузь права, що регулює порядок розгляду й вирішення судом цивільних справ, а також порядок державного виконання постанов судів. Нормами Ц. п. п. регулюється діяльність судів, державних виконавців і всіх учасників процесу. Крім того, поняття Ц. п. п. включає в себе науку Ц. п. п. та навчальну дисципліну Ц. п. п. Основне джерело Ц. п. п. — Цивільно-процесуальний кодекс України.
ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ - особа, що за законом несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну обви-
нуваченим. За шкоду, заподіяну неповнолітнім обвинуваченим, який не досяг 15 років, відповідають його батьки або опікуни. Про притягнення як Ц. в. виноситься постанова особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею, а судом — ухвала. Ц. в. має право: заперечувати проти пред'явленого позову; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, де досудове слідство не проводилося,— після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС — систематизований, кодифікований єдиний законодавчий акт, що визначає правове становище учасників цивільних правовідносин. Ц. к. регулює майнові відносини та пов'язані з ними особисті немайнові відносини державних, кооперативних і громадських організацій між собою, громадян з державними, кооперативними і громадськими організаціями, громадян між собою. Ц. к.— основне джерело цивільного права.
ЦИВІЛЬНИЙ ОБІГ — цивільно-правове вираження економічного обігу; регулюється інститутом зобов'язального права. Учасниками Ц. о. є фізичні та юридичні особи, іноді навіть держава. У результаті Ц. о. майно переходить від однієї особи до іншої на основі укладених учасниками Ц. о. угод.
ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ — громадянин, установа, підприємство, організація, які зазнали матеріальних збитків від злочину і пред'явили вимогу про їхнє відшкодування. Про визнання Ц. п. виноситься постанова органами дізнання, досудового слідства або суддею, а судом — ухвала. Ц. п. має право: подавати докази, заявляти клопотання, брати участь у судовому розгляді, просити орган дізнання, слідства і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ним позову, підтримувати цивільний позов. ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, подавати скарги на дії особи, яка провадила дізнання, слідчого, прокурора й суду, а також оскаржувати вирок або ухвалу суду в частині, що стосується цивільного позову.
293
цивільний позов
ЦШН1 ПАПЕРИ
ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ — у кримінальному процесі вимога потерпілого від злочину громадянина або юридичної особи відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою. Ц. п. пред'являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред'явлений у будь-який момент судочинства, але до початку судового слідства. Про визнання цивільним позивачем особа, що проводить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. Про притягнення особи як цивільного відповідача теж виноситься відповідна постанова чи ухвала. Особа, яка не подала Ц. п., має право це зробити в порядку цивільного судочинства.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС — установлений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду цивільних справ і державного виконання судових постанов. Основне завдання Ц. п.— правильний і швидкий розгляд і вирішення цивільних справ. Ц. п. складається з кількох стадій, на кожній з яких суд виконує певне завдання: порушення цивільної справи, підготовка справи до розгляду, судовий розгляд, постанова рішення, провадження в апеляційній інстанції, провадження в касаційній інстанції, провадження за нововиявленими обставинами, виконавче провадження.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС - єдиний законодавчий акт, у якому систематизовано норми цивільно-процесуального права, що діють на території України.
ЦІНА — грошове вираження вартості товару, що базується на суспільно необхідних затратах праці; зобов'язання здійснити платіж за продану (поставлену) продукцію, виконані роботи або надані послуги. Ц. є однією з істотних умов деяких цивільно-правових договорів. Використовується також для визначення суми договору або грошового зобов'язання сторони, що порушила умови договору чи завдала шкоду і повинна відшкодувати збитки або сплатити неустойку (штраф, пеню). Ц. бувають базисні, біржові, договірні.
Базисна Ц.— фіксована в угодах або прейскурантах ціна товару зі встановленими параметрами якості, спе-
цифікації, розміру, складу тощо. При замовленні на поставку товарів з відмінними від базисних властивостями застосовуються різні надбавки і знижки, що зумовлюють відмінність фактичних Ц. від базисних. Біржова Ц. (біржове котирування) — ціна на товари, що реалізуються в порядку біржової торгівлі. Договірна Ц.— ціна, яка встановлюється за угодою між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) товару (продукції). В господарській практиці розрізняються також державні регульовані Ц., контрактні, дискримінаційні, світові, кінцеві, змінні, тверді, трансфертні Ц., Ц. споживання тощо.
ЦІНА ПОЗОВУ — у цивільному й господарському процесі грошове вираження майнових вимог, заявлених позивачем у суді або господарському суді. Ц. п. визначається предметом спору; у позовах про стягнення грошей — сумою, що стягується; у позовах про стягнення аліментів — сукупністю усіх виплат, але не більш ніж за один рік; у позовах про витребування майна — вартістю відшкодованого майна та ін. У Ц. п. входять також указані в позовній заяві суми неустойки (штраф, пеня). У разі неправильного позначення позивачем Ц. п. вона визначається судом. Залежно від Ц. п. проводиться оплата позовної заяви державним митом.
ЦІННІ ПАПЕРИ — в цивільному праві грошові документи, що засвідчують із дотриманням установленої форми та обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можлива лише в разі їх пред'явлення. Передача Ц. п. тягне за собою перехід усієї сукупності прав, що ними засвідчуються. До Ц. п. належать: акції; облігації державних внутрішніх позик, облігації підприємств; казначейські зобов'язання держави; ощадні сертифікати; векселі, приватизаційні папери. Види прав, що засвідчуються Ц. п., обов'язкові реквізити Ц. п., вимоги до форми Ц. п. та інші необхідні вимоги визначаються Законом України «Про цінні папери та фондову біржу». Відсутність необхідних реквізитів Ц. п. або невідповідність їх установленій формі тягне за собою їх нікчемність. Спадкоємство Ц. п. здійснюється на підставі норм цивільного законодавства.
■
ЧАРТЕР — різновид договору перевезення вантажів у міжнародному торговельному мореплавстві та повітряному сполученні. Ч. являє собою фрахтування морських або повітряних суден. За договором Ч. одна сторона {фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за відповідну плату усю місткість або частину місткості одного або кількох морських (повітряних) суден на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти або з іншою метою. В договорі Ч. мають бути зазначені найменування сторін, тип морського (повітряного) судна, мета фрахтування, максимальна кількість пасажирів та вантажів, що перевозяться, місце й час відправлення, місце призначення судна, розмір плати за фрахтування. Договір Ч. може містити й інші умови. В торговельному мореплавстві, як правило, використовуються типові форми Ч.
ЧАСТКОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - відповідальність, що виникає при встановленні часткового зобов'язання. Якщо в зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, то кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону або договору.
ЧЕК — грошовий документ установленої форми, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Чекодавцем (трасантом) може бути юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою Ч. та підписує
ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ
його. Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за Ч. Ч. має законну силу, якщо містить такі реквізити: назву; найменування платника та номер його рахунку; назву банку-емітента й МФО; ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя; найменування чеко-держателя; доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, зазначену цифрами та літерами; призначення платежу; число, місяць і рік складання Ч. (місяць має бути написаний літерами, дата видачі Ч. має відповідати його реальній видачі), місце складання Ч.; підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи). Місяць видачі й сума Ч. мають позначатися прописом, сума Ч. має бути написана рукою. Ч., на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Жодна поправка в Ч., як і використання факсиміле замість підпису, не допускається. У світовій практиці існують Ч. на пред'явника, ордерні та іменні. З погляду інкасації (отримання коштів) Ч. поділяються на касові, розрахункові та кросовані.
ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ - установлені ЦПК України правила, якими передбачається черговість задоволення вимог кредиторів у разі недостатності стягуваних з боржника сум для задоволення вимог. Спочатку покриваються витрати на виконання, а решта суми надходить до вимог стягувачів. У першу чергу задовольняються вимоги робітників і службовців згідно з законодавством про працю, про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника; про виплату винагороди, що належить авторам та їх спадкоємцям за наукові відкриття, винаходи, на які видано авторські свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги із соціального страхування. У другу чергу задовольняються вимоги з державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів страхування по обов'язковому страхуванню. У третю — не забезпечені заставою вимоги Національного банку та інших банків по кредитних операціях. У четверту — не забезпечені заставою вимоги державних установ і підприємств, вимоги профспілок, кооперативних і громадських організацій. У п'яту чергу —
296
ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ
решта вимог, не забезпечених заставою. Вимоги стягу-вачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги.
ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ - особисті немайнові й невідч\'-жувані блага, які охороняються законом. Є підстави вважати Ч. і г. природними правами людини. Ч. і г. захищаються цивільним законодавством. Позовна давність стосовно вимог спростування відомостей, що плямують Ч. і г. громадянина, не встановлюється. В багатьох країнах, зокрема в Україні, законодавством передбачено можливість матеріального відшкодування моральних втрат.
ЧЛЕН СІМЧ — особа, що має права та обов'язки, які базуються на сімейних відносинах. Норми різних галузей права надають правового значення різним обставинам, за якими визначається характер зв'язку з сім'єю: родинні відносини, спільне проживання з іншими членами сім'ї, ведення з ними спільного господарства тощо. Так, законодавство про шлюб і сім'ю встановлює особисті та майнові (зокрема, аліментні) права та обов'язки Ч. с, цивільне законодавство — права та обов'язки стосовно спадкових, житлових та інших відносин, законодавство про працю та соціальний захист — права Ч. с. на матеріальне та соціальне забезпечення у зв'язку з загибеллю особи, на утриманні якої був Ч. с, та ін.
III
ШАНТАЖ (франц. спапіа§е — вимагання) — дії, аналогічні вимагательству. Вони полягають у погрозі викриття, розголошення відомостей, що ганьблять людину, з метою домогтися якихось результатів. У КК України 2001 р. Ш. передбачено як один із способів доведення до самогубства та примушування чи втягнення до проституції.
ШАХРАЙСТВО — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
ШЛЮБ — один із основних інститутів сімейного права. У чинному українському законодавстві визначення Ш. немає. У юридичній літературі поняття Ш. тлумачиться неоднозначно: як договір, як таїнство, як інститут особливого роду (зш §епегш). Більшість вітчизняних учених визначають шлюб як моногамний, добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки, що укладається в установленому законом порядку з метою створення сім'ї. Одним із основних напрямів трансформації поняття Ш. на сучасному етапі розвитку науки сімейного права і сімейного законодавства стає уявлення про шлюб як різновид цивільного договору.
ШЛЮБНИЙ ВІК — вік, з настанням якого особи мають право укладати шлюб. За загальним правилом в Україні Ш. в. для чоловіків — 18 років, для жінок — 17 років. У виняткових випадках ці строки можуть бути скорочені в установленому порядку.
ШПИГУНСТВО (нім. Зріоп, від зрапеп — слідкувати, підглядати) — злочин, який належить до злочинів проти
ШТРАФ
основ національної безпеки України і полягає у передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, шо становлять державну таємницю, вчинені іноземним громадянином або особою без громадянства. Такі ж дії, вчинені громадянином України, караються як за державну зраду у формі шпигунства.
ШТРАФ (нім. 8ігаґе — покарання) — грошове стягнення, захід матеріального впливу, що застосовується у випадках і в порядку, встановлених законом або договором. У цивільному праві Ш. є видом відповідальності, визначається у твердій сумі або у відсотку від суми порушеного зобов'язання. У кримінальному праві Ш. застосовується як основна або додаткова міра покарання, а також у разі заміни судом невідбутої частини покарання на більш м'яку та в деяких інших випадках. Як адміністративне стягнення Ш. може накладатися на осіб, винних у скоєнні адміністративних правопорушень. Ш. може накладатися судом у випадках і розмірах, передбачених процесуальним законодавством, за невиконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків, порушення порядку судового засідання тощо. У фінансовому праві Ш. застосовується як грошове стягнення за порушення фінансової дисципліни.
ю
■
ЮРИДИЧНА НАУКА (правознавство, юриспруденція) — суспільна наука, що вивчає закономірності виникнення й розвитку держави і права, їхні соціальні цінності та роль у суспільному житті людини й держави, а також систему правових норм, які регулюють відносини в суспільстві. Ю. н. складається з загальної теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних та правових учень, а також з напрямів усіх галузей права.
ЮРИДИЧНА ОСВІТА — частина системи спеціальної освіти, яка забезпечує підготовку правознавців (юристів) для роботи в державному апараті, судах, адвокатурі, народному господарстві, правоохоронних органах. Ю. о. в Україні здійснюється в Юридичних академіях (м. Одеса, м. Харків), на юридичних факультетах Донецького, Запорізького, Івано-Франківського, Київського, Львівського, Одеського, Чернівецького та інших університетів, Академії адвокатури України, Київському університеті права, спеціалізованих навчальних закладах, інших державних і недержавних закладах чотирьох, передбачених Законом України «Про освіту», рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр). Є денна і заочна Ю. о.
ЮРИДИЧНА ОСОБА - див. Особа юридична.
ЮРИДИЧНИЙ АКТ — офіційний письмовий документ, який зумовлює певні правові наслідки, створює юридичний стан. Ю. а. спрямований на регулювання суспільних відносин. Ю. а. поділяють на: нормативні акти, тобто такі, що містять норми права, які регулюють
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ
ЮСТІШІЯ
певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні (ненормативні) акти, що визначають права та обов'язки тільки тих суб'єктів, яким вони адресовані (див. Правовий акт).
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ — передбачені законом конкретні обставини, які складають основу для виникнення (зміни, припинення) конкретних правовідносин. Поділяються на події і дії. Події — це юридично значущі акти, що виникають незалежно від волі людей (природна смерть людини, загибель майна внаслідок стихійного лиха та ін.). Дії — це життєві факти, що є результатом свідомої діяльності людей. Вони в свою чергу поділяються на правомірні (відповідають правовим нормам) і неправомірні (суперечать закону, є правопорушеннями). Неправомірні дії поділяються на злочини, адміністративні, дисциплінарні та цивільні правопорушення. Усі види неправомірних дій є підставою для притягнення винних до юридичної відповідальності.
ЮРИСДИКЦІЯ (лат. іигізсіїсііо — судочинство, від іиз — право і сіісгіо — виголошення) — встановлені законом (чи якимось іншим нормативним актом) повноваження відповідних державних органів розв'язувати правові спори і вирішувати справи про правопорушення, тобто давати оцінку діям особи чи іншого суб'єкта права з погляду їх правомірності, вдаватися до юридичних санкцій стосовно правопорушників. Ю. визначається залежно від виду й характеру справи, що розглядається, її територіальної належності, осіб, які беруть участь у справі. Ю. — це також сфера відносин, на яку поширюються вказані вище повноваження.
ЮРИСКОНСУЛЬТ (лат. .іигіз сопзиііиз — правознавець) — працівник юридичної служби організації, установи. Ю. здійснює контроль за законністю наказів і розпоряджень адміністрації в межах її компетенції, бере участь у складанні договорів та угод, які укладаються з іншими підприємствами, організаціями; інформує співробітників про чинне законодавство, надає їм правову допомогу; веде в судах і господарських судах справи, в яких організація виступає як позивач або відповідач, тощо.
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ (лат. іигізргиаепгіа — знання права) — див. Юридична наука.
ЮСТИЦІЯ (лат. .іихіїїіа — справедливість, законність) — сукупність судових установ і Міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовки пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо.
302
Покажчик термінів
я
ЯВКА З ПОВИННОЮ - привід для порушення кримінальної справи, здійснюється у вигляді добровільної заяви особи про вчинений нею чи за її участі злочин до порушення проти неї кримінальної справи. Письмова або усна заява робиться прокурору, слідчому, органу дізнання, судді, суду. Я. з п. є обставиною, яка пом'якшує відповідальність. Більше того, у окремих передбачених законом випадках вона взагалі виключає кримінальну відповідальність, наприклад звільняється від кримінальної відповідальності особа, котра після дачі хабара добровільно заявила про те, що сталося.
ЯДЕРНА БЕЗПЕКА — дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що її забезпечують. Я. б. розглядається завжди поряд з радіаційною безпекою, тобто дотриманням допустимих меж радіаційного впливу на персонал підприємства, населення та навколишнє середовище, які встановлено нормами, правилами та стандартами з безпеки. За певних умов порушення правил Я. б. або радіаційної безпеки КК України визнає злочином.
ЯКІСТЬ — сукупність властивостей (техніко-еко-номічних, естетичних), які визначають спроможність задовольняти певні потреби відповідно до призначення речі, товару. Я. є однією з умов цивільно-правових договорів і правочинів. Я. товарів може вимірюватися певними стандартами або специфікаціями, тобто документами, в яких перелічуються умови, що їм має відповідати товар.
А
Абандон
Аболіція
Аборт
Абсолютні права
Аваль
Аванс
Авізо
Автентичне тлумачення
Авторське свідоцтво
Авторський договір
Аграрне право
Адвалорне відрахування
Адвокат
Адвокатська діяльність
Адвокатська таємниця
Адвокатське бюро
Адвокатське об'єднання
Адвокатура
Адендум
Аджестер
Адміністративна
відповідальність Адміністративна юрисдикція Адміністративне право Адміністративне
правопорушення Адміністративний арешт Акредитив
Акти громадянського стану Акти органів державної влади Актив
Активне виборче право
Активні операції банків
Акцепт
Акцизний збір
Акціонерне товариство
Акція
Алібі
Аліменти
Алонж
Альпарі
Амністія
Аналогія закону
Аналогія права
Апартеїд
Апатриди
Апеляція
Арбітр
Арбітраж
Арешт
Арешт банківського рахунку
Арешт майна
Асортимент
Аудит
Аукціон
Афект
Бандитизм
Банк
Банківська асоціація
Банківська гарантія
Банківська позика
305
ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ
ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ
Банківська система
Банківська таємниця
Банківське право
Банківські операції
Банківські рахунки
Банкноти
Банкомат
Банкрутство
Бартер
Батьківство
Безвісна відсутність
Безпідставне придбання або
збереження майна Безпосередність судового
розгляду Безготівкові розрахунки Безспірне стягнення коштів Безспірні факти Безхазяйне майно Боржник Брати і сестри Брокер
Буквальне тлумачення Буксирування Бюджет
Бюджетна система України Бюджетне право Бюджетний процес Бюджетний устрій
Валюта
Валютне законодавство
Валютне регулювання
Валютні злочини
Валютні операції
Валютні цінності
Вантажна квитанція
Вантажовідправн ик
Вантажоодержувач
Ваучер
Вбивство
Вексель
Венеричні хвороби
Версія
Верховна Рада України
Верховний Суд України
Вето
Взяття під варту
Виборні посади
Виборча кампанія
Виборча квота
Виборча система
Виборче право
Виборчий блок
Виборчий процес
Виборчі дільниці
Виборчі комісії
Виборчі округи
Видавничий договір
Видача злочинців
Визнання громадянина безвісно відсутнім
Визнання міжнародно-правове
Виїмка
Викличне провадження
Виконавче провадження
Виконавчий напис
Виконавчі документи
Виконання вироку
Виконання зобов'язань
Вимагательство
Виморочне майно
Вимушений прогул
Вина
Винагорода
Винахід
Виняткова міра покарання
Випадок
Виправдання
Виправні роботи
Виробнича марка
Виробничий простій
Вирок
Виселення
Вислуга років
Висновок експерта
Вихідні дні
Відведення земельної ділянки
Відвід судді
Відгул
Віддання до суду
Відкриття спадщини
Відмивання грошей
Відмова від спадщини
Відновлення кримінальної справи у зв'язку з ново-виявленими обставинами
Відносні права
Відповідальне зберігання
Відповідач
Відпустка
Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною
Відрядження
Відстрочка виконання вироку
Відчуження майна
Відшкодування збитків
Віза
Військова прокуратура
Військовий суд
Віндикація
Вклади
Влада
Водний кадастр
Водний кодекс
Воєнний стан
Воєнні злочинці
Володіння
Вотум
Впізнання
Всесвітній банк
Встановлення фактів
Втеча
Втрачена вигода
Достарыңызбен бөлісу: |