Issn 0235-3490. Археологія, 2011, №2



Pdf көрінісі
бет3/7
Дата13.01.2023
өлшемі224.44 Kb.
#468361
1   2   3   4   5   6   7
09-Kazakevych

на яма оваловидної форми довжиною 2,2 м, ширина 
0,9 м, видовжена з півночі на південь. Поховання, як 
це можна приблизно встановити по бровці розми-
ву, залягало на глибині 1,6 м. Поховання випростане, 
орієнтоване головою на південь. В головах його ле-
жав невеликий окатаний камінь, з боку біля кисті 
правої руки лежала купка кісток тварини, ближ-
че до руки — ніж (насправді кинджал — Г.К.)
З лівого боку — меч. Меч рівний, довгий, з потов-
щенням до краю. Лезо — двосхиле. Довжина меча — 
0,83 м, довжина леза — 0,74 м, ширина — 5,0 см, 
товщина — 2,4 см» (Шапошникова, Бодянський, 
Щепинський 1957, арк. 34—35). 
З якихось причин О.В. Бодянський не 
включив до звіту деякі суттєві подробиці, які 
згодом потрапили на сторінки його публікації. 
У ній, зокрема, повідомляється, що меч мав 
дерев’яне руків’я й перебував у залізних піхвах, 
нижня частина яких була оправлена шкірою. 
«Як видно на зламі меча, він зроблений з вели-
кого й тонкого розклепаного листа заліза, згор-
нутого в рулон і прокованого, від чого лезо ста-
ло особливо міцним і не гнулося», — зазначав 
О.В. Бодянський. Меч лежав руків’ям до чере-
па, а на його вістрі знаходилася купка стріл (27 
наконечників скіфських типів). Поряд із ме-
чем був наконечник списа завдовжки 40,0 см, 
виготовлений, за словами О.В. Бодянського, 
тим само способом, що й меч. На грудях ске-
лета лежали уламки фібули та намистина з 


ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 
98
вічками, біля черепа знаходився глек (Бодян-
ский 1962, с. 273). 
Наприкінці своєї статті О.В. Бодянський 
повідомляв, що в с. Велика Хортиця на ве-
ликому скіфському курганному некрополі 
під час земляних робіт було зруйноване ще 
одне поховання з уламком латенського меча й 
скіфськими наконечниками (Бодянский 1962, 
с. 276). На жаль, жодних подробиць щодо цієї 
пам’ятки автору відшукати не вдалося.
Оскільки латенський меч із Вищетарасівки 
був і досі залишається єдиним предметом 
цього типу, виявленим на території степової 
Скіфії, він майже одразу привернув увагу 
дослідників латенської культури. Першим до 
нього звернувся В.І. Бідзіля, який працював з 
латенськими матеріалами Закарпаття. У його 
роботі місце знахідки поховання з мечем по-
милково вказане як с. Скельки Василівського 
р-ну Запорізької обл. Користуючись систе-
мою хронології Я. Філіпа, що нині вважається 
застарілою, В.І. Бідзіля датував меч і фібулу 
з Вищетарасівки «самим кінцем латенського 
періоду» (Бідзіля 1971, с. 156). На чому базував-
ся висновок дослідника щодо датування фібули 
сказати важко, адже опубліковані О.В. Бодянсь-
ким фрагменти такі невиразні, що визначити за 
ними її тип неможливо. Оскільки наконечники 
скіфських стріл з поховання датуються часом не 
пізніше V—IV ст. до н. е., В.І. Бідзіля дійшов ви-
сновку, що насправді О.В. Бодянський натра-
пив на два різночасові поховання, які сприй-
няв за єдиний комплекс. Достовірно латен-
ськими В.І. Бідзіля визнав лише меч та фібулу 
(Бідзіля 1971, с. 156). 
Практично одночасно з В.І. Бідзілею до ма-
теріалів поховання з Вищетарасівки звернувся 
З. Возняк. Польський дослідник звернув ува-
гу на тупе закінчення залізних піхов, а також, 
«імовірно, заокруглене вістря» і на цій підставі 
також датував меч з Вищетарасівки ранньою 
фазою пізньолатенського часу, хоча надійної 
аналогії йому відшукати не вдалося. На жаль, 
польського дослідника ввела в оману ілюстра-
ція, яка була вміщена у доступній йому публі-
кації О.В. Бодянського. Малюнок меча, що 
згодом відтворюватиметься в роботах багатьох 
авторів, які зверталися до вивчення пам’ятки, 
насправді являє собою реконструкцію і не 
досить точну. На ній нижня частина піхов 
має нехарактерну для латенських мечів май-
же прямокутну бутероль (рис. 1, А). Водно-
час на фотографії меча, яка вміщена лише в 
неопублікованому звіті експедиції (рис. 2, 3), 
видно, що нижня частина піхов меча збереглася 
погано (ця особливість притаманна більшості 
знахідок латенських піхов: Rapin 1999, p. 33—34, 
fig. 66), а сам клинок звужується донизу, тобто на 
відміну від пізньолатенських мечів має вістря. 
Тож, схоже, ця частина реконструкції пам’ятки 
не відповідає дійсності. З. Возняк некритично 
сприйняв також інформацію О.В. Бодянсько-
го про наявність в одному комплексі з мечем 
наконечників скіфських стріл і головним чи-
ном на цій підставі зробив висновок про те, 
що меч з Вищетарасівки становить виразно 
чужоземний елемент у скіфському похованні 
(Woźniak 1974, s. 153).
Уточнити датування меча з Вищетарасівки 
вдалося В.Г. Єременку. На відміну від З. Воз-
няка, у визначенні дати пам’ятки він відштов-
хнувся від складного оформлення руків’я ме-
ча та відсутності кульки на наверші. Ці особ-


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет