ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2
98
вічками, біля черепа знаходився глек (Бодян-
ский 1962, с. 273).
Наприкінці своєї статті О.В. Бодянський
повідомляв, що в с.
Велика Хортиця на ве-
ликому скіфському курганному некрополі
під час земляних робіт було зруйноване ще
одне поховання з уламком латенського меча й
скіфськими наконечниками (Бодянский 1962,
с. 276). На жаль, жодних подробиць щодо цієї
пам’ятки автору відшукати не вдалося.
Оскільки латенський меч із Вищетарасівки
був і досі залишається єдиним предметом
цього типу, виявленим на території степової
Скіфії, він майже
одразу привернув увагу
дослідників латенської культури. Першим до
нього звернувся В.І. Бідзіля, який працював з
латенськими матеріалами Закарпаття. У його
роботі місце знахідки поховання з мечем по-
милково вказане як с. Скельки Василівського
р-ну Запорізької обл. Користуючись систе-
мою хронології Я. Філіпа, що нині вважається
застарілою, В.І. Бідзіля
датував меч і фібулу
з Вищетарасівки
«самим кінцем латенського
періоду» (Бідзіля 1971, с. 156). На чому базував-
ся висновок дослідника щодо датування фібули
сказати важко, адже опубліковані О.В. Бодянсь-
ким фрагменти такі невиразні, що визначити за
ними її тип неможливо. Оскільки наконечники
скіфських стріл з поховання датуються часом не
пізніше V—IV ст. до н. е., В.І. Бідзіля дійшов ви-
сновку, що насправді О.В. Бодянський натра-
пив на два різночасові поховання, які сприй-
няв за єдиний комплекс. Достовірно латен-
ськими В.І. Бідзіля визнав лише меч та фібулу
(Бідзіля 1971, с. 156).
Практично одночасно з В.І. Бідзілею до ма-
теріалів поховання з Вищетарасівки звернувся
З. Возняк. Польський дослідник звернув ува-
гу на тупе закінчення залізних піхов, а також,
«імовірно, заокруглене вістря» і
на цій підставі
також датував меч з Вищетарасівки ранньою
фазою пізньолатенського часу, хоча надійної
аналогії йому відшукати не вдалося. На жаль,
польського дослідника ввела в оману ілюстра-
ція, яка була вміщена у доступній йому публі-
кації О.В. Бодянського. Малюнок меча, що
згодом відтворюватиметься в роботах багатьох
авторів, які зверталися до вивчення пам’ятки,
насправді являє
собою реконструкцію і не
досить точну. На ній нижня частина піхов
має нехарактерну для латенських мечів май-
же прямокутну бутероль (рис. 1,
А). Водно-
час на фотографії меча,
яка вміщена лише в
неопублікованому звіті експедиції (рис. 2,
3),
видно, що нижня частина піхов меча збереглася
погано (ця особливість притаманна більшості
знахідок латенських піхов: Rapin 1999, p. 33—34,
fig. 66), а сам клинок звужується донизу, тобто на
відміну від пізньолатенських мечів має вістря.
Тож, схоже, ця частина реконструкції пам’ятки
не відповідає дійсності. З. Возняк некритично
сприйняв також інформацію О.В. Бодянсько-
го про наявність в одному комплексі з мечем
наконечників скіфських стріл і головним чи-
ном на цій підставі зробив висновок про те,
що меч з Вищетарасівки становить виразно
чужоземний елемент у скіфському похованні
(Woźniak 1974, s. 153).
Уточнити датування
меча з Вищетарасівки
вдалося В.Г. Єременку. На відміну від З. Воз-
няка, у визначенні дати пам’ятки він відштов-
хнувся від складного оформлення руків’я ме-
ча та відсутності кульки на наверші. Ці особ-
Достарыңызбен бөлісу: