Issn 0235-3490. Археологія, 2011, №2
жүктеу/скачать 224.44 Kb. Pdf көрінісі
|
| Рис 1. Латенські мечі: А — реконструкція меча з
Вищетарасівки (за: Бідзі ля 1971); Б — меч періоду LT C з Дужниці (за: Knežević-Jovanović 2003); В — меч з комп- лексу рубежу ІІ—І ст. до н. е. могильника Кугір (за: Sîrbu, Arsenescu 2006) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2 99 ливості дозволили досліднику дійти висновку щодо ранньо- або середньолатенського часу виготовлення меча. «Такі мечі, — зазначає В.Г. Єременко, — найбільше характерні для часу існування горизонту бойових поясів з вибитим орнаментом, тобто для ступенів B2—C1 і C1a». Цим же часом, на думку дослідника, датується і наконечник списа, знайдений разом із мечем (Еременко 1997, с. 44). З цією думкою можна в цілому погодитися, хоча запропоновані до- слідником хронологічні межі видаються дещо завищеними. Пропонуючи їх, В.Г. Єремен- ко відштовхувався від своєї гіпотези про по- яву ранніх латенських імпортів у Північному Причорномор’ї у зв’язку з ймовірними кельто- скіфськими контактами наприкінці IV ст. до н. е. Автор цих рядків вже мав можливість наголоси- ти на недостатній аргументованості цієї тези (Казакевич 2009, с. 22—23), тому до висловле- ного раніше залишається додати лише те, що найближчі аналогії мечу з Вищетарасівки похо- дять з кельтських анклавів Подунав’я (рис. 1, Б), де вони датуються періодом LT C (Knežević- Jovanović 2003, p. 303, t. II, 3). При цьому, при- міром, в Олтенії мечі з руків’ями, форма яких нагадує вищетарасівську (рис. 1, В), подеку- ди трапляються до рубежу нашої ери (Sîrbu, Arsenescu 2006, p. 167, fig. 6, 3). Однак, врахо- вуючи помірну довжину клинка й середньола- тенську конструкцію піхов, слід вважати, що час виготовлення меча з Вищетарасівки не ви- ходить за межі другої половини ІІІ — перших десятиліть ІІ ст. до н. е. Меч середньолатенського типу міг потра- пити до регіону Нижнього Подніпров’я дво- ма шляхами. По-перше, він міг з’явитися тут разом із кельтами або певним латенізованим населенням, присутність якого під збірним терміном «галати» зафіксована у Північному Причорномор’ї, найімовірніше, в другій поло- вині ІІІ ст. до н. е. ольвійським декретом на честь Протогена. По-друге, меч міг бути пред- метом обміну, який опинився у вказаному регіоні внаслідок контактів місцевого насе- лення з кельтами, але без їхньої безпосередньої присутності. Слід зазначити, що абсолютно всі до слід- ники, які так чи інакше згадували у своїх пра- цях латенські знахідки з Вищетарасівки, навіть прямо не наголошуючи на цьому, прийма- ли висновок про те, що їх треба розглядати як імпортні елементи в інвентарі скіфського похо- вання. Така точка зору не позбавлена підстав, оскільки достовірних археологічних слідів роз- селення кельтів у регіоні немає, якщо не вважа- ти за такі знахідки окремих предметів латенсь- ких форм, які виявлені випадково або в складі комплексів місцевих культур. У причорноморсь- кому регі оні відомі випадки наявності середньо- латенських мечів у складі інвентарю поховальних комплексів, які принаймні гіпотетично нале- жали автохтонному населенню. Так, біля с. Па- волче у Північно-Західній Болгарії кельтський меч у декорованих піхвах періоду LT C1 виявле- ний у підкурганному тілоспаленні разом із реча- ми фракійського походження. Припускають, що меч міг належати фракійському воїнові з племені трибаллів або, що менше ймовірно, кельтові, по- хованому згідно місцевого обряду (Theodossiev 2005, p. 89—90). Ще один середньолатенський меч разом із македонським шоломом типу Пі- лос походить з ґрунтового поховання на північ- ній околиці м. Казанлик (Emilov 2010, p. 76—77). Кілька середньолатенських мечів виявлено та- кож у воїнських похованнях могильника Кально- во у Північно-Східній Болгарії поряд із іншими предметами побуту, воїнського та кінського спо- рядження латенського та елліністичного кола (Emilov 2007, p. 65—66). Знахідки військового спорядження середньолатенських типів (насам- Рис. 2. Знахідки з Вищетарасівки (за: Шапошникова, Бодянський, Щепинський 1957) |