Issn 0235-3490. Археологія, 2011, №2



Pdf көрінісі
бет6/7
Дата13.01.2023
өлшемі224.44 Kb.
#468361
1   2   3   4   5   6   7
09-Kazakevych

ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2
101
призначеної для поховання. Щоправда, у по-
хованнях латенізованих культур мечі, як пра-
вило, знаходять ретельно зігнутими. Але така 
процедура потребувала часу й певних нави-
чок ковальського ремесла, тоді як поховання в 
кам’яній гробниці за багатьма ознаками було 
здійснене поспіхом. Слід зазначити, що зви-
чай класти до могил воїнів, особливо високо-
го соціального статусу, два та більше комплек-
ти зброї, також добре засвідчений у культу-
рах латенського кола (див.: Czarnecka 2007). 
З огляду на це, можна припустити, що зраз-
ки озброєння латенських типів потрапили до 
Неаполя Скіфського разом із кельтськими або 
германськими найманцями, які, ймовірно, 
служили скіфській царській династії в період 
Мітридатових війн і могли привнести певні 
традиції зі своєї батьківщини до місцевого по-
ховального обряду. 
Певний схожий шлях проникнення у Нижнє 
Подніпров’я можна було б запропонувати й 
для меча з Вищетарасівки. Однак останній що-
найменше на сто років молодший за зразки з 
неапольського мавзолею. Синхронне йому у 
Північному Причорномор’ї лише зображення 
меча на мідній монеті боспорського царя Лев-
кона ІІ, який правив десь між 225 та 215 рр. 
до н. е. Враховуючи, що на реверсі монети ви-
карбоване зображення цілком типового оваль-
ного щита-фірея, М.Ю. Трейстер свого часу вис-
ловив припущення, що зображення на аверсі 
відтворює кельтський антеноподібний меч і зна-
ходить аналогії на монетах кельтського карбу-
вання (Treister 1993, p. 790). Загалом, зображен-
ня на монеті Левкона ІІ недостатньо чітке, що 
й спричинило жорстку критику цієї гіпотези 
(Фролова 1999, с. 313—315). Слід однак зазна-
чити, що візуально воно дійсно нагадує відомі 
в античному мистецтві зображення кельтських 
Бідзіля В. Історія культури Закарпаття на рубежі н. е. — К., 1971.
Бодянский А.В. Скифское погребение с латенским мечoм в Среднем Поднепровье // СА. — 1962. — № 1. — 
С. 273—275. 
Вязьмитина М.И. Золотобалковский могильник. — К., 1972.
Еременко В.Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. Опыт реконструкции этнополитических процессов 
III—I вв. до н. э. в Центральной и Восточной Европе. — СПб., 1997.
Зайцев Ю.П. Неаполь Скифский (ІІ в. до н. э. — ІІІ в. н. э.). — Симферополь, 2003.
Казакевич Г.М. Про етрусько-італійські та кельтські шоломи у Північному Причорномор’ї // Археологія. — 
2009. — № 3. — С. 19—25.
Каспарова К.В., Максимов Е.В. Вещевой инвентарь. Культура Поянешти-Лукашевка // Славяне и их соседи в кон-
це I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. — М., 1993. — С. 88—90.
Козак Д.Н. Венеди. — К., 2008.
Мелюкова А.И. Вооружение скифов — М., 1964 (САИ. — Вып. Д 1—4).
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века. — М., 1974.
антеноподібних мечів (див., напр.: Bienkowski 
1927, fig. 112a). Тому зовсім відкидати припущен-
ня М.Ю. Трейстера не варто, монета Левкона ІІ 
дійсно може віддзеркалювати якісь військово-
політичні події за участю кельтів у Північному 
Причорномор’ї у другій половині ІІІ ст. до н. е., 
але які саме — невідомо.
Таким чином, критичний аналіз наявної 
інформації про вищетарасівський комплекс 
не дозволяє атрибутувати його як скіфський 
або пізньоскіфський. З іншого боку, виявлен-
ня середньолатенського меча, уламків фібули 
та наконечника довгого списа в складі одно-
го комплексу є, безперечно, одним із проявів 
процесу проникнення у Нижнє Подніпров’я 
певного латенізованого населення, яке долу-
чилося до творення пізньоскіфської культу-
ри. Слід взяти до уваги також і той факт, що у 
власне латенізованих культурах знахідки мечів 
середньолатенської схеми велика рідкість. В 
ареалі поєнешти-лукашівської культури, носіїв 
якої найбільше можна було б «підозрювати» в 
причетності до вищетарасівських знахідок, 
виявлений один такий меч. Як відомо, в цій 
культурі суцільно панував обряд кремації без 
супроводу зброї (Каспарова, Максимов 1993, 
с. 89). З огляду на це, вищетарасівські знахідки 
слід розглядати в контексті інших аналогічних 
пам’яток Північно-Західного Причорномор’я 
та пов’язувати їхню появу з проникненням у 
Нижнє Подніпров’я певних кельтизованих 
воїнських груп зі східнобалканського ареалу, 
найпевніше, в другій половині ІІІ ст. до н. е. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет