Issn 0235-3490. Археологія, 2011, №2
жүктеу/скачать 224.44 Kb. Pdf көрінісі
|
| ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 2
101 призначеної для поховання. Щоправда, у по- хованнях латенізованих культур мечі, як пра- вило, знаходять ретельно зігнутими. Але така процедура потребувала часу й певних нави- чок ковальського ремесла, тоді як поховання в кам’яній гробниці за багатьма ознаками було здійснене поспіхом. Слід зазначити, що зви- чай класти до могил воїнів, особливо високо- го соціального статусу, два та більше комплек- ти зброї, також добре засвідчений у культу- рах латенського кола (див.: Czarnecka 2007). З огляду на це, можна припустити, що зраз- ки озброєння латенських типів потрапили до Неаполя Скіфського разом із кельтськими або германськими найманцями, які, ймовірно, служили скіфській царській династії в період Мітридатових війн і могли привнести певні традиції зі своєї батьківщини до місцевого по- ховального обряду. Певний схожий шлях проникнення у Нижнє Подніпров’я можна було б запропонувати й для меча з Вищетарасівки. Однак останній що- найменше на сто років молодший за зразки з неапольського мавзолею. Синхронне йому у Північному Причорномор’ї лише зображення меча на мідній монеті боспорського царя Лев- кона ІІ, який правив десь між 225 та 215 рр. до н. е. Враховуючи, що на реверсі монети ви- карбоване зображення цілком типового оваль- ного щита-фірея, М.Ю. Трейстер свого часу вис- ловив припущення, що зображення на аверсі відтворює кельтський антеноподібний меч і зна- ходить аналогії на монетах кельтського карбу- вання (Treister 1993, p. 790). Загалом, зображен- ня на монеті Левкона ІІ недостатньо чітке, що й спричинило жорстку критику цієї гіпотези (Фролова 1999, с. 313—315). Слід однак зазна- чити, що візуально воно дійсно нагадує відомі в античному мистецтві зображення кельтських Бідзіля В. Історія культури Закарпаття на рубежі н. е. — К., 1971. Бодянский А.В. Скифское погребение с латенским мечoм в Среднем Поднепровье // СА. — 1962. — № 1. — С. 273—275. Вязьмитина М.И. Золотобалковский могильник. — К., 1972. Еременко В.Е. «Кельтская вуаль» и зарубинецкая культура. Опыт реконструкции этнополитических процессов III—I вв. до н. э. в Центральной и Восточной Европе. — СПб., 1997. Зайцев Ю.П. Неаполь Скифский (ІІ в. до н. э. — ІІІ в. н. э.). — Симферополь, 2003. Казакевич Г.М. Про етрусько-італійські та кельтські шоломи у Північному Причорномор’ї // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 19—25. Каспарова К.В., Максимов Е.В. Вещевой инвентарь. Культура Поянешти-Лукашевка // Славяне и их соседи в кон- це I тысячелетия до н. э. — первой половине I тысячелетия н. э. — М., 1993. — С. 88—90. Козак Д.Н. Венеди. — К., 2008. Мелюкова А.И. Вооружение скифов — М., 1964 (САИ. — Вып. Д 1—4). Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века. — М., 1974. антеноподібних мечів (див., напр.: Bienkowski 1927, fig. 112a). Тому зовсім відкидати припущен- ня М.Ю. Трейстера не варто, монета Левкона ІІ дійсно може віддзеркалювати якісь військово- політичні події за участю кельтів у Північному Причорномор’ї у другій половині ІІІ ст. до н. е., але які саме — невідомо. Таким чином, критичний аналіз наявної інформації про вищетарасівський комплекс не дозволяє атрибутувати його як скіфський або пізньоскіфський. З іншого боку, виявлен- ня середньолатенського меча, уламків фібули та наконечника довгого списа в складі одно- го комплексу є, безперечно, одним із проявів процесу проникнення у Нижнє Подніпров’я певного латенізованого населення, яке долу- чилося до творення пізньоскіфської культу- ри. Слід взяти до уваги також і той факт, що у власне латенізованих культурах знахідки мечів середньолатенської схеми велика рідкість. В ареалі поєнешти-лукашівської культури, носіїв якої найбільше можна було б «підозрювати» в причетності до вищетарасівських знахідок, виявлений один такий меч. Як відомо, в цій культурі суцільно панував обряд кремації без супроводу зброї (Каспарова, Максимов 1993, с. 89). З огляду на це, вищетарасівські знахідки слід розглядати в контексті інших аналогічних пам’яток Північно-Західного Причорномор’я та пов’язувати їхню появу з проникненням у Нижнє Подніпров’я певних кельтизованих воїнських груп зі східнобалканського ареалу, найпевніше, в другій половині ІІІ ст. до н. е. жүктеу/скачать 224.44 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|