дарства промисловості, повітря — для дихання й горіння, а також
природні шляхи пересування, будівельні матеріали тощо;
2) природа впливає на розміщення продуктивних сил суспіль
ства та спеціалізацію економіки. Наприклад, не випадково населен
ня Ісландії і Норвегії у своїй абсолютній більшості традиційно зай
малося рибним промислом, а населення Єгипту — вирощуванням
бавовни. Діяльність у Чилі пов'язана з видобутком міді, у Венесуелі
— з нафтою. Наявність гідроресурсів накладає відбиток на характер
енергетики;
3) природа прискорює або уповільнює розвиток продуктивних
сил. Вплив цього фактора був особливо значним на ранніх стадіях
суспільства, хоча він залишається і донині. Але далі, з розвитком
продуктивних сил і збільшенням влади людини над природою, зна
чення його
буде неухильно знижуватись;
4) природа може знищити результати людської діяльності. Такі
природні явища, як засухи, повені, виверження вулканів, землетру
си, можуть загальмувати розвиток суспільства;
5) природа впливає на формування та розвиток суспільної
свідомості. Наприклад, із створенням теорії відносності суттєво
видозмінились погляди на просторово-часову організацію об'єктів
природи; розвиток сучасної космології збагатив уявлення про
спрямованість природних процесів; досягнення фізики мікросвіту
сприяють значному поширенню причинності; прогрес екології
привів до розуміння глибинних принципів цілісності природи як
єдиної системи.
Отже, природне середовище має різноманітний вплив на роз-
виток суспільства, але переоцінювати його не слід. Проте є мис-
лителі, які абсолютизують роль природного середовища або окре-
мих його елементів ужитті суспільства. Це представники
натура-
Достарыңызбен бөлісу: