ських режимів, усунення національного гніту і коли
еволюційний шлях розвитку суспільства в силу якихось
причин став неможливим.
Проблема динаміки розвитку
суспільства і соціальних
процесів, починаючи з
ОгюстаКонта, знаходиться в
центрі уваги більшості провідних філософів, соціологів.
Саме Конт вперше розробив соціологічну концепцію
соціальної статики і соціальної динаміки. Соціальна
статика, на його думку, відбиває умови і закони функці-
онування суспільної системи. А
соціальна динаміка
описує закони розвитку і зміни соціальних систем.
Слідом за Контом практично всі вчені так чи інакше
почали пов'язувати соціальні зміни з поняттям соціальних
процесів, що торкаються структури соціальної системи і її
елементів, тобто соціальних спільностей, груп і т. д. Було
встановлено, що внаслідок дії різних рушійних сил, що
можуть спричинюватися як суб'єктами суспільства, так і
процесами і
явищами, структура соціальної системи
(починаючи від групи і закінчуючи суспільством у цілому)
видозмінюються,
виникають
її
нові
соціальні
характеристики і нові соціальні взаємодії.
Значний внесок у дослідження динаміки соціальних
систем зробив
Толкотт Парсонс. Розглядаючи проблему
соціальної зміни, він ґрунтується на принципах системного
аналізу, виробленого класичною кібернетикою. Зокрема,
він виходить з того, що суспільство як система має
стійкість, здатність до самовідтворення, що виявляються у
сталості і стабільності її основних структурних елементів.
Якщо в
певний момент, внаслідок якихось факторів,
порушується співвідношення сил, що підтримують
рівновагу системи (зростає вплив якоїсь групи, формується
новий склад державних органів і т. ін.), відбувається
зміна
Достарыңызбен бөлісу: