У розвитку відображення як загальної властивості
матерії можна умовно вирізнити три великих етапи:
відображення в неживій природі, відображення в живій
природі і відображення на соціальному рівні. Цим етапам
відповідають такі форми відображення (схема
6.2).
Фізико-хімічне
відображення
відбувається
за
законами механіки, фізики, хімії.
Таке відображення має
пасивний характер. Слід не оцінюється об'єктом, на
якому він з'явився. Особливість фізико-хімічного
відображення полягає в тому, що воно може здійснюва-
тися тільки в безпосередньому контакті. Наслідки таких
контактів несуть певну інформацію про характер
взаємодії. Річні кільця на зрізі дерева, наприклад, можуть
розповісти про кліматичні умови в різні роки. Тому
важливою рисою будь-якого відображення є інфор-
мативність. Один об'єкт залишає про себе пам'ять в
іншому, і ця пам'ять зберігається протягом певного часу.
Отже, відображення — це загальна властивість матерії, яка
полягає в інформаційному
відтворенні особливостей
відображуваного предмета.
Фізіологічне відображення виникає на початковій
сходинці розвитку живої природи і притаманне
одноклітинним
структурам.
Простішою
формою
відображення є подразливість. Ця властивість живих
організмів вибірково реагувати на фізико-хімічні
чинники знаходить свій вияв у активних реакціях на
фактори, які мають безпосереднє біологічне
значення для
організму. Разом з тим організм не помічає їх, якщо дія
не спрямована прямо на нього. На основі подразливості
можливе лише пасивне пристосування до середовища. Це
означає, що найпростіший організм тільки вибирає
більш
Схема 62. Еволюція форм відображення
сприятливі умови існування серед наявних, але сам їх не
шукає і тим більше не створює.
Психічне відображення виникає на більш високому етапі
розвитку живої природи.
Особливе значення мало
виникнення нервових клітин, які спеціалізувалися на аналізі
сигналів від зовнішніх подразнень. Поступово відбувається
диференціація функцій між нервовими клітинами. Одні
спеціалізуються на сприйнятті світлових сигналів, другі —
звукових, треті — смакових і т. д. Таким чином, виникають
окремі спеціалізовані органи чуття і розгалужена
нервова система, яка узгоджує їх діяльність. Це знаменує
появу окремої форми відображення — чутливості, тобто
відображення у формі відчуттів, сприйнять і уявлень.
Поява чутливості означає перехід від пасивного
пристосування до активно-пошукової
орієнтаційної діяль-
ності,
яка
здійснюється
у
формі
спадкової
інстинктивної або індивідуально набутої поведінки.
Інстинктивне
відображення
характерне
для
всіх
безхребетних. Воно полягає в тому, що в стереотипних
ситуаціях всі представники певного біологічного виду
поводяться однаково. На перший погляд їхні дії здаються
свідомими і цілеспрямованими, але насправді вони
зумовлені спадковими механізмами і
втрачають усякий
зміст, якщо змінити умови.
На якісно вищий щабель піднімається відображення
хребетних, у яких з'являється головний мозок і
центральна нервова система. Спосіб відображення
навколишнього світу з допомогою головного мозку
називається психікою. її суть полягає в тому, що у
високоорга-нізованих тварин, крім безумовних рефлексів
(інстинктів), утворюються
також умовні рефлекси, які
стають основою більш складної індивідуально-набутої і
орієнтаційної поведінки. Умовні рефлекси — це тимчасові
нервові зв'язки, які виникають внаслідок того, що
організм протягом певного часу піддається дії одних і тих
самих або схожих факторів. Механізм їх дії спирається на
відкритий /.
П. Пав -
ловим принцип «зворотного зв'язку»,
завдання якого — постійно повідомляти мозок про те, що
відбувається в керованій ним системі і навколишньому
середовищі. Причому іде
сигналізація не тільки про
роботу того чи іншого органу, але й про ефект цієї роботи,
що дає можливість коригувати свою поведінку. Отже,
умовні рефлекси виконують
роль
сигналізатора,
попереджаючи про події, які повинні відбуватися, що є
необхідною умовою «випереджального відображення».
Носієм відображення у формі
свідомості є людина, яка
вийшла з надр тваринного царства. Психіка тварин була
тією біологічною передумовою, на якій розвивалася
людська свідомість. Незважаючи на генетичну спільність
психіки людини з психікою тварин, їх