Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет76/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

Іммануїла Канта. Близькою до дуалістичного трактування 
свідомості є концепція французького філософа, вченого і 
богослова П'єра Тейяра де Шардена. Він вважав, що в 
земній матерії була замкнута певна маса елементарної 
свідомості, психічної енергії. Отже, свідомість так само 
первісна, як і матерія. Тому не слід дивуватися, що вона 
пробилась на світ із темряви підсвідомості. Ніхто, у тому 
числі наші предки, не помітив появу розуму на землі, 
«людина увійшла у світ безшумно». Дуалістична концепція 
може бути виправдана внаслідок того, що між свідомістю 
та буттям справді пролягають настільки різкі межі, що 
звести їх до якогось спільного кореня майже 
неможливо. Кант із цього приводу колись писав: 
«Існують два основних стовбури людського пізнання, що 
зростають, можливо, з єдиного , загального, але нам не 
відомого кореня...»
У 50-і роки XIX століття набула досить великого 
поширення вульгарно-матеріалістична точка зору на 
свідомість. Вона зветься так тому, що її прихильники 
(німецькі філософи Фогт,Бюхнер, Молешот) розглядали 
свідомість грубо, спрощено, вульгарно. Вони вважали, що 
свідомість, думка «виділяється» мозком таким чином, як 
жовч печінкою або сеча нирками (М=С). Клімат, їжа тощо, 
на їхню думку, безпосередньо визначають спосіб 
мислення людини. Незважаючи на те, що вульгарно-
матеріалістична точка зору заперечена досягненнями 
сучасної науки, спроби звести свідомість до певного виду 
матерії виникають і досі. Наприклад, у зв'язку з успіхами 
електрофізіології було висунуто положення про те, що 
начебто думка є просто електромагнітними коливаннями, 
які випромінює мозок. Дійсно, мозок безперервно 
випромінює електромагнітні хвилі,


які змінюють свій характер, якщо мозок починає 
активно працювати. Дослідження цих хвиль у разі 
хвороби 
дозволяє 
виявити, які 
ділянки 
мозку 
пошкоджені. Однак зміст думок по записаному на 
плівку визначити неможливо, бо вони не є матерією.
Механістично 
тлумачив 
свідомість 
і 
такий 
напрямок, як гіло-зоїзм (від грец. byle — речовина і гое — 
життя). Прихильники гілозоїзму припускали можливість 
наявності відчуттів також і в неживих предметів (М С). На 
підтвердження 
цієї 
думки 
великий 
французький 
матеріаліст Дені Дідро посилався, наприклад, на куряче 
яйце і курча. Звідки в курчат здатність сприймати і 
відображати світ, коли яйце таких властивостей не має? 
Значить, ця здатність, міркував він, була закладена в 
самому 
яйці. 
Такі 
твердження 
привели 
ряд 
французькихматеріалістів 
до 
гілозоїзму, 
який 
одухотворяє всі матеріальні предмети. Оскільки всі 
предмети, таким чином, наділялися душею, то звідси 
логічно випливало, що свідомість — це дар, яким людина 
володіє з народження. Незрозуміло тільки було, куди сві-
домість зникає після смерті і де вона дівається у 
психічно хворих. Незважаючи на загальну помилковість 
гілозоїзму, він таки містить раціональну думку, що носієм 
свідомості може бути тільки матерія, що свідомість слід 
тлумачити, як властивість матерії.
Новий підхід у розумінні свідомості пов'язаний з 
виникненням діалектичного матеріалізму. З точки зору 
цього напрямку свідомість є похідною від матерії, вона 
вторинна і активна щодо неї (М —»С). Джерела як усього 
живого, так і свідомості знаходяться в матерії, яка може 
рухатися і розвиватися самостійно. Діалектичний 
матеріалізм 
розглядає 
свідомість 
як 
продукт 
закономірного історичного розвитку матерії, її соціальної 
форми руху; як функцію, особливу властивість не всієї 
матерії, 
а 
лише 
особливим 
чином 
соціально-
організованої матерії (людського мозку); як суб'єктивний 
образ об'єктивного світу, який потрібний людині для 
адекватної практичної діяльності.
Щодо сучасної світової філософії, то трактуванням 
свідомості займається така галузь філософії, як 
феноменологія. Виникла вона в Німеччині на початку XX 
століття. Існує в кількох варіантах: феноменологія 
Едмунда Гуссерля, Мартіна Хайдеггера, Макса Шеле-
ра,Жан-Поля Сартра, Моріса Мерло-Понті, серед яких 
основним варіантом вважається феноменологія Гуссерля. 
Термін «феноменологія» утворено з двох понять — 
феномен і логос, що мають грецьке походження: 
«феномен» — це те, що самопроявляється, самоде-
монструє себе, і «логос» — вчення. В межах феноменології 
свідомість розглядається як специфічний регіон буття, який 
не можна зводити ні до яких відносин: ні до предметних, 
ні до спеціальних, ні до без-


свідомої основи, самої свідомості. У іуссерля йдеться 
про різноманітні феномени свідомості, у Хайдеггера — 
про феномен людського буття, у Сартра — про рефлексивне 
(буття — для себе), у Мер-ло-Понті — про одухотворене 
людське тіло.
Представники 
феноменології 
намагаються 
протистояти наївному натуралістичному погляду на 
свідомість і світ, який зводить свідомість до предмета, до 
об'єкта і встановлює між ними лише причинні і 
функціональні зв'язки. За Гуссерлем, буття свідомості 
принципово відрізняється від предметного світу як чисто 
усвідомленість. Хайдеггер говорить про розрізнення 
людського існування і сущого. Але і свідомість, і людське 
буття існують тільки в єдності зі світом. Отже, йдеться про 
чисту свідомість — потік свідомості, яка формує феномени 
— значення предметного світу.
Проблема свідомості посідає чільне місце і в інших 
зарубіжних 
філософських 
напрямках. 
Серед 
них 
герменевтика, екзистенціалізм, психоаналіз, лінгвістична 
філософія, структуралізм, філософія життя та інші. Вони 
досягай значних результатів у процесі дослідження 
різних змістових аспектів свідомості, її внутрішньої логіки. 
Сьогодні дослідження філософів зосередились на 
співвідношенні «духу» і «тіла», фізичних і психічних 
станів тощо. Багато уваги приділяється питанням, які 
виникають на межі філософії і мови, когаітивної психології 
і комп'ютерного моделювання свідомості. Досі актуальною 
є проблема походження свідомості.
Сучасний матеріалістичний підхід до цієї проблеми 
залишається незмінним: матерія в процесі розвитку за 
певних обставин породжує розум. Розглянемо це 
детальніше. І для початку поставимо питання: на основі 
яких властивостей матерія приходить до вершини свого 
розвитку — породження «духу»; що це за внутрішня сила 
закладена у «фундаменті» матерії, яка закономірно 
спонукала до виникнення мислення, волі, емоції тощо?
Природничі науки на це відповідають однозначно: 
«Такою властивістю матерії є властивість відображення». 
Отже, відображення — це та «ниточка», тримаючись за 
яку можна вийти на рішення проблеми свідомості. Що ж 
таке відображення? Відображення — 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   72   73   74   75   76   77   78   79   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет