Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет79/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   75   76   77   78   79   80   81   82   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

Схема 63- Біологічні передумови і 
соціальні умови походження 
свідомості 


1) тілесна організація людиноподібних істот. Тут мало значення, 
щонайперше, прямоходіння, розвиток та звільнення передніх кін 
цівок Це наблизило людиноподібну істоту до трудових операцій
2) перша сигнальна система вищих тварин (розвиток звукових 
та рухових засобів інформації). В історичному плані сигнальна си 
стема мавп стала своєрідною прелюдією мовного спілкування; 
3) стадна форма життя людиноподібних мавп. В умовах стадно 
го спілкування підвищувалась їх життєздатність, ускладнювались 
їхні зв'язки з середовищем, складалась внутрішня ієрархія осіб у 
стаді. Стадні зв'язки — передумова общинної організації людей; 
4) головний мозок, розвинута нервова система вищих тварин. 
Еволюцію мозку у вищих тварин можна простежити на таких при 
кладах. Об'єм мозку у дріопітека або шимпанзе був 400 см
3
; у піте 
кантропів (Ява) — 900 см*; у китайських давніх людей, або синант 
ропів—близько 1050 см
3
; у неандертальця— 1300-1400 см
3
. Об'єм 
мозку сучасної людини — 1400-1600 см
3
, середня вага — 1400 г, 
відношення ваги мозку до ваги тіла — 1:40, складність внутрішньої 
структури мозку — 12-15 млрд. клітин. 
Перелічені біологічні передумови, які сприяли виникненню 
свідомості людини, тільки підготували можливість появи нового 
явища. Вирішальну роль у виникненні і розвитку свідомості відіграли 
соціальні умови.
Першим обумовлюючим фактором становлення свідомості стала 
праця (схема 6.4). Під час процесу виготовлення елементарних зна-
рядь праці людина почала вирізняти загальні зв'язки та відносини в 
предметах праці. Так, наприклад, з часом вона стала усвідомлювати, що
Схема 64- Єдність свідомості та мови 


ріже не тільки цей гострий предмет, але й гострий предмет 
взагалі, не тільки тертя цих кусків дерева дає вогонь, але тертя 
взагалі і т. ін. Трудовий процес підштовхував майбутню 
людину абстрагуватися, робити узагальнення, тобто 
відвертати основні ознаки предмета від самого предмета і 
формувати поняття. З допомогою засобів праці, які водночас 
виступали і засобами пізнання, людина осягала 
властивості об'єктивного світу, виготовляючи засоби праці, 
у яких закріплювалися виявлені властивості предметів, 
людина вчилася в думках їх виокремлювати. Логіка чуттєво-
предметної 
діяльності 
фіксувалась 
у 
голові 
і 
перетворювалась на логіку мислення. Людина вчилася 
думати. Так поступово формувався логічний образ 
предмета, а праця людини набувала усвідомленого 
характеру. Археологічні знахідки свідчать, що мислення 
людини було вплетене в її трудову діяльність, а з розвитком 
свідомості ставало більш опосередкованим і абстрактним. 
Зароджуючись і розвиваючись у праці, свідомість втілюється 
в праці, створюючи предметний світ олюдненої природи, світ 
культури.
Другим фактором виникнення та розвитку свідомості 
є мовне спілкування,мова (схема 6.4). Мова виникла в 
колективі первісних людей. Щоб загальними зусиллями 
вирити яму, замаскувати її, загнати в неї звіра і вбити 
його, мисливці повинні були багато чого повідомити 
один одному. І життя примусило їх цьому навчитися. 
Різноманітність інформації, яку слід було передати один 
одному, вимагала певних знаків.
Знак мав бути загальним для певного класу речей і дій 
і загальним для всіх учасників трудового процесу. Жести 
не задовольняли цим вимогам. їх може прийняти та 
зрозуміти лише той, хто їх бачить. У колективній же праці, 
звісно, беруть участь і ті, хто не бачить один одного. Ось 
чому виникла необхідність у звуковій системі знаків. 
Звуковою системою знаків, за допомогою яких 
здійснюється спілкування, і є мова. Вона складається з 
різних слів, умовних звукових знаків і виконує подвійну 
функцію: це і засіб спілкування, і знаряддя мислення. 
Слова виступають не лише умовними знаками різних 
предметів і процесів, — вони також фіксують наші думки 
про ці предмети. Тільки за допомогою мови (усної, 
письмової або художньо-образної) людина може 
сформулювати і знайти вираження своїм думкам. 
Звичайно, для того щоб мислити, не обов'язково говорити 
вголос. Глухонімі, наприклад, не володіють звуковою мо-
вою, але це аж ніяк не означає, що в них взагалі відсутня 
мова і мислення. Вони можуть висловлювати свої думки за 
допомогою жестів і письмової мови. Слід сказати, що 
виразна мова жестів так чи інакше використовується всіма 
людьми, особливо для передачі емоцій і почуттів, а також 
для конкретизації значення слів.


Разом з тим, мова — це не просто засіб фіксації і 
передачі думок, вона є необхідною умовою і знаряддям 
процесу мислення. Процес мислення — це процес 
оперування абстрактними поняттями, які умовно 
закодовані у відповідних словах. Формулюючи думку, 
людина нібито подумки промовляє відповідні слова, 
відшукуючи найкращу форму для її втілення. Неможливо 
завершити думку без її відповідного словесного 
(вербального) оформлення. Іноді, правда, може виникати 
ілюзія, що формування думки передує її словесному 
оформленню. Людині здається, що думка в неї цілком 
визріла, тільки вона не може поки що чітко її 
висловлювати. Однак нечіткість і невиразність у 
висловлюваннях свідчить про нечіткість і незрілість думки. 
І навпаки, ясна і чітка за змістом та струнка і злагоджена за 
формою думка висловлюється в дохідливих і зрозумілих 
судженнях. Таким чином, процес мислення неможливий 
без мови, яка виступає формою реальності думки. Т, Г. 
Шевченко писав:
Ну що б, здавалося 
слова... Слова та голос — 
більше нічого. А серце 
б'ється — ожива, Як їх 
почує!.. Знать от Бога І 
голос той, і ті слова 
Ідуть меж люди!.. 
Третім фактором виникнення свідомості є общинний 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   75   76   77   78   79   80   81   82   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет