~
90~
Пое ма (грец. poiēma – твір) – ліро-епічний віршований
твір, у якому зображено значні події та яскраві характери. П.
характерний
цільний сюжет, розгортання якого відбувається
на фоні авторських переживань,
роздумів з приводу
конфліктних ситуацій в житті ліричного героя. П. властива
емоційність розповіді, глибокий ліризм.
Важливе місце
посідає П. в класичній та сучасній українській літературі
(Т. Шевченко,
Леся
Українка,
І. Франко,
П. Тичина,
Л. Костенко, Л. Горлач). П. для дітей писали Олександр Олесь
(«Водяничок»), П. Тичина («Дзвінкоблакитне»), Б. Чалий
(«Барвінок і Весна») та ін. Іноді П. називають прозовий роман
(«Мертві душі» М. Гоголя, «
Поема про море» О. Довженка,
«Педагогічна поема» А. Макаренка).
☺
Поема – віршований твір, у
якому зображено значні
події.
Порівня ння – художній засіб, який полягає в тому, що
пояснення одного предмета чи
явища відбувається за
допомогою іншого, подібного до нього. У П. часто
використовуються сполучники: як, мов, немов, наче, ніби,
буцім. Н-д, у народній казці «Ріпка»використовуються такі П.:
«
Спочатку така, як мишка була, тоді як буряк, потім як кулак,
тоді як два і нарешті стала, як дідова голова».
☺
Достарыңызбен бөлісу: