ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
310
зв’язку з вагітністю та пологами та ін. У разі надання працівникові
щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної
роботи, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу,
за винятком випадків, передбачених законом випадків, коли відпустки за
бажанням працівника надаються повної тривалості (наприклад
науково-
педагогічним працівникам).
Щорічні відпустки
за другий та наступні роки роботи можуть бути
надані працівникові
в будь-який час відповідного робочого року
(обчислення цього року провадиться з дня прийняття працівника на
роботу).
Черговість надання
відпусток визначається графіками, які
затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим чи
іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом,
і
доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків
ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та
можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах,
установлених графіком,
узгоджується між працівником і роботодавцем,
який зобов’язаний
письмово повідомити працівника про дату початку
відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Закон встановлює й виключення з цього загального правила. Так, особам
віком до вісімнадцяти років, інвалідам,
жінкам перед відпусткою у
зв’язку з вагітністю та пологами або після неї та іншим, щорічні
відпустки за їх бажанням надаються
в зручний для них час. Тобто ця
категорія працівників має право сама визначати період своєї відпустки.
Але є
й категорії працівників, яким закон гарантує право на отримання
відпустки у зручний для них час не залежно від наявності необхідного
часу роботи на даному підприємстві, установі, організації. Так, керівним,
педагогічним,
науковим,
науково-педагогічним
працівникам,
спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у
перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул
незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Однак слід звернути увагу й на те, що Закон України «Про
відпустки» містить як низку важливих
гарантій для
реалізації
працівниками права на відпустку, так і
певні обмеження, що стосуються і
працівників, і роботодавця. Щорічна додаткова відпустка, передбачена
ст. 7 та п. 1 і 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки», надається понад
щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.
Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює
Кабінет Міністрів України. Щорічні додаткові відпустки за бажанням
працівника можуть надаватись одночасно з
щорічною основною
відпусткою або окремо від неї.
Загальна тривалість щорічних основної
Достарыңызбен бөлісу: