та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів

Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
311 
а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 
календарних днів. 
Щорічні основна та додаткові відпустки в Україні надаються 
працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як 
правило, до закінчення робочого року. А тому важливим практичним 
питанням є питання про підстави для перенесення щорічної відпустки, а 
також гарантій для працівників у цих випадках. Щорічна відпустка на 
вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі 
порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника 
про час надання відпустки або несвоєчасної виплати роботодавцем 
заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки. Крім того, Закон 
встановлює також ряд підстав коли щорічна відпустка повинна бути 
перенесена на інший період або продовжена. Такими випадками є, 
наприклад, тимчасова непрацездатність працівника, засвідчена у 
встановленому порядку або збіг часу щорічної відпустки з відпусткою у 
зв’язку з навчанням. 
Щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може 
бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника 
та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової 
організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на 
представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання 
щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо 
відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що 
частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде 
використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної 
відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між 
працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення 
відпустки на інший період, настали під час її використання, то 
невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії 
причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший 
період з додержанням вимог ст. 12 Закону України «Про відпустки». 
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості 
протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого 
року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право 
на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими 
умовами чи з особливим характером праці. 
Щорічну відпустку в Україні на прохання працівника може бути 
поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна 
безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При 
цьому невикористана частина відпустки надається з дня тижня, що є 
наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини. 
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
312 
як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після 
закінчення робочого року, за який надається відпустка. 
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою 
працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або 
негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, 
простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням 
гарантій, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з 
відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була 
нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ч. 3 ст. 12 
Закону України «Про відпустки»). 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: