Підручник

Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
307 
тижнів і включає період обов’язкової післяпологової відпустки. 
Тривалість обов’язкової післяпологової відпустки встановлюється 
законодавством кожної країни, але ні в якому разі не становить менш як 6 
тижнів; залишок всієї відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами може 
бути використаний до передбачуваної дати пологів або після закінчення 
строку обов’язкової післяпологової відпустки, або частина його може 
бути використана до передбачуваного строку пологів, частина – після 
закінчення строку обов’язкової післяпологової відпустки залежно від 
того, як це передбачається законодавством країни. Якщо пологи 
відбуваються після передбачуваного строку, відпустка, яку вже було 
надано до цього часу, може бути подовжена у всякому разі до фактичної 
дати пологів, причому тривалість обов’язкової післяпологової відпустки 
після цього не скорочується. У разі хвороби, причиною якої, як це 
визначено медичною довідкою, є вагітність, законодавство країни 
передбачає додаткові строки відпустки в допологовий період, 
максимальну тривалість якої може визначати компетентний орган влади. 
У разі хвороби, причиною якої, як це визначено медичною довідкою, є 
пологи, жінка має право на подовження своєї післяпологової відпустки, 
максимальну тривалість якої може визначати компетентний орган влади. 
Стаття 17 Закону України «Про відпустки» передбачає відпустку у 
зв’язку з вагітністю та пологами. На підставі медичного висновку жінкам 
надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами 
тривалістю: 
1) до пологів – 70 календарних днів; 
2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі 
народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), 
починаючи з дня пологів. 
Стаття 18
1
Закону України «Про відпустки» передбачає відпустку у 
зв’язку з усиновленням дитини. Особі, яка усиновила дитину з числа 
дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше 
трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з 
усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних 
днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і 
неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення 
дитини (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд). 
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв’язку з 
усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки 
надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили 
рішенням про усиновлення дитини. 
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за 
бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до 
досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана 
повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
308 
родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка 
усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків. За 
бажанням жінки або осіб, зазначених вище, у період перебування їх у 
відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах 
неповного робочого часу або вдома. 
Суттєві гарантії для реалізації права працівниками права на 
відпустки містять ст. 19 Закону України «Про відпустки» та ст. 182-1 
КЗпП України, які передбачають додаткову відпустка працівникам, які 
мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I 
групи. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, 
або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з 
дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або 
інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері 
(у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному 
закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з 
дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається 
щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів 
без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України). За 
наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна 
тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. 
Зазначена у ч. 1 ст. 182-1 КЗпП України відпустка надається понад 
щорічні відпустки, передбачені ст. 75 і 76 цього Кодексу, а також понад 
щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-
правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у 
порядку, визначеному ст. 80 цього Кодексу. 
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про відпустки» 
підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково 
оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для 
догляду за дитиною більшої тривалості. 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: