Підручник
Правове регулювання напруженості праці
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| 14.2. Правове регулювання напруженості праці
Це проблема одночасно і виробнича, і соціальна, бо нормування і напруженість праці – питання однаково важливі і для роботодавця, і для працівника. У процесі праці на людину впливає велика кількість виробничих і невиробничих факторів, які справляють вплив на її працездатність і здоров’я. Узагальнююча оцінка сукупного впливу на людину всіх факторів буде характеризувати ступінь тяжкості і нервово- психологічного напруження праці (О.В. Желєзов). Рівень інтенсивності праці у трудових правовідносинах враховується і відображається опосередковано, через інші показники праці, які піддаються правовому нормуванню та обліку. На перше місце тут необхідно поставити показники кількості праці, що вимірюються одиницями робочого часу, і результату (обсягу) роботи. Нормативна величина кількості праці, яка повинна бути затрачена працівником на виконання трудових обов’язків, визначається нормами часу, виробітку, обслуговування та іншими нормами, що отримали назву норм праці. Ці норми праці служать правовою формою, в якій опосередковано виражається економічна категорія інтенсивності праці. Частина 1 ст. 202 проекту ТК України № 2902 містила дві важливі норми про основні підходи до встановлення норм праці та оптимізації її напруженості (інтенсивності). Норми праці встановлюються з метою регулювання інтенсивності праці працівників. Якщо норми праці (норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності) не встановлено, інтенсивність праці регулюється встановленням обсягу посадових обов’язків, визначенням роботодавцем для працівника трудового завдання, відповідно до цих обов’язків. Стаття 125 Проекту ТК України № 1658 оперує поняттям «важкість праці». Це характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи. Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 322 величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі. Стаття ж 126 цього проекту говорить про «напруженість праці». Це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, належать інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режими праці тощо. Фахівці з організації праці зазначають, що особлива увага повинна приділятися створенню найбільш раціональних умов праці, тобто такої виробничої обстановки, в якій працівнику гарантовано безпечне ведення робіт, від нього не вимагається надмірного фізичного і нервового напруження, а шкідливий вплив виробничого середовища на його організм усунуто. Згідно з ч. 1 ст. 85 КЗпП України норми праці встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці. Проекти організації праці та відповідні до них норми повинні обиратися з урахуванням комплексу технічних, економічних, психофізіологічних і соціальних факторів. Сутність процесу обґрунтування норми праці складає вибір оптимального значення норми та характеристик, які визначають трудові та технологічні процеси. Вибір найкращого для даних умов варіанту норми праці здійснюється на основі критерію оптимальності з урахуванням системи обмежень. Критерій оптимальності – це показник, який у результаті вирішення конкретного завдання оптимізації набуває екстремальне (найбільше або найменше) значення. Система обмежень визначає ту сферу допустимих значень норм праці, в межах якої дотримується їх відповідність особливостям і масштабам продукції, що випускається, параметрам предметів і засобів праці, які застосовуються, психофізіологічним особливостям працівників та соціальним характеристикам трудового процесу»(Б.М. Генкін). Обґрунтованість норм праці безпосередньо пов’язана з напруженістю праці. «Тлумачний словник української мови» роз’яснює значення термінів, пов’язаних із цим аспектом проблеми. «Напруження» – стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого- небудь. «Напружувати» означає «докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву чого-небудь». Безумовно, цілком зрозуміло, що роботодавець намагається досягти максимальної напруженості в роботі працівників, залучаючи їх мінімальну кількість, а працівники прагнуть понизити планку напруженості роботи до мінімуму та залучити до її виконання якомога більшу кількість учасників виробничого процесу. Проте неважко спрогнозувати й реакцію працівників на посилення напруженості праці. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|