Підручник
Структура заробітної плати
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| 15.3. Структура заробітної плати
Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист заробітної плати № 95 (переглянутої) 1949 р. термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано. Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата виконує дві основні соціально-економічні функції: відплатну та стимулюючу. Правильна організація оплати праці, дотримання справедливих пропорцій, співвідношень, обліку розмірів заробітної плати з умовами і результатами праці служать могутнім чинником стимулювання продуктивності праці, зацікавленості працівника в підвищенні результативності та якості роботи (Р. Шимановська). Важливо з’ясувати складові цієї винагороди, бо кожна має своє конкретно визначене цільове призначення. Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» встановлює таку структуру заробітної плати: Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 345 спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. На наш погляд, третю структурну складову, яку передбачає Закон України «Про оплату праці», необхідно також розглядати як частину додаткової заробітної плати, що обумовлено сутністю виплат, що її складають. За ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 3) премії (у разі встановлення). Відповідно до ч. 2 ст. 585 МК України, заробітна плата посадової особи та працівника митних органів складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за спеціальне звання посадових осіб митних органів; 4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутньої посадової особи або працівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутньої посадової особи або працівника; 5) надбавки за виконання особливо важливої роботи; 6) надбавки за персональну кваліфікацію; 7) надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності; 8) командної премії; 9) премії за значні особисті досягнення. Головною складовою основної заробітної плати працівника є жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|