Підручник



Pdf көрінісі
бет213/330
Дата19.05.2022
өлшемі3.64 Mb.
#457839
түріПротокол
1   ...   209   210   211   212   213   214   215   216   ...   330

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що 
державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до 
Конституції України Верховною Радою України й спрямована на 
створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання 
нещасним випадкам і професійним захворюванням. Закон також визначає 
принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці. 
Розробка, здійснення та періодичний перегляд національної політики у 
сфері охорони праці відповідають вимогам Конвенції МОП №155 про 
безпеку та гігієну праці та виробниче середовище 1981 р. 
В умовах науково-технічного прогресу охорона праці включає 
широку систему технічних, санітарно-гігієнічних і правових заходів, що 
запроваджуються з урахуванням механізації, автоматизації та 
інформатизації виробництва. Але якісну характеристику виробництва з 


ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
358 
точки зору його безпеки та комфортності для працівників розкривають 
умови праці. Це характеристики виробничого процесу і виробничого 
середовища, що впливають на працівника. Умови праці можуть 
розглядатись 
у 
технічних, 
організаційних, 
психофізіологічних, 
соціальних, правових та інших аспектах (Б.М. Гєнкін). 
Розділ IV Рекомендації МОП № 146 щодо мінімального віку для 
приймання на роботу 1973 р. розкриває поняття «умови праці» стосовно 
неповнолітніх працівників. У ньому, зокрема, зазначається, що слід 
вживати заходів для забезпечення того, щоб був досягнутий і зберігався 
задовільний рівень умов, в яких працюють за наймом або інакше діти й 
підлітки молодші за вісімнадцять років. Ці умови повинні суворо 
контролюватись. Особлива увага повинна приділятися: 
a) наданню справедливої оплати праці та її захисту з урахуванням 
принципу рівної оплати за рівну працю; 
b) суворому обмеженню тривалості робочого дня і робочого тижня і 
забороні понаднормової роботи з тим, щоб залишалось достатньо часу 
для освіти і підготовки (включаючи час для підготовки домашніх 
завдань), для відпочинку протягом дня і для розваг; 
c) наданню без будь-яких винятків, окрім дійсно надзвичайних 
випадків, безперервного періоду нічного відпочинку тривалістю не менш 
дванадцяти годин, а також звичайних днів щотижневого відпочинку; 
d) наданню щорічної оплачуваної відпустки мінімальної тривалості в 
чотири тижні, і у всякому разі не коротшої, ніж тривалість відпустки, яка 
надається дорослим; 
e) захисту за допомогою системи соціального забезпечення, 
включаючи системи допомоги у зв’язку з нещасними випадками на 
виробництві, допомог по медичному обслуговуванню і у зв’язку з 
хворобою, якими б не були умови праці за наймом або іншої роботи
f) підтриманню задовільних норм у галузі техніки безпеки, гігієни 
праці і відповідного навчання та контролю. 
Одним із найважливіших показників умов праці є важкість праці
Це сумарний вплив усіх факторів трудового процесу на організм людини. 
Однією зі складових важкості праці є її інтенсивність. На важкість праці 
впливає також стан виробничого середовища (санітарно-гігієнічні, 
естетичні та інші умови праці). Норми тяжкості праці регламентують 
допустимі навантаження на організм працюючих, тому вони 
використовуються для обґрунтування часу на відпочинок, установлення 
компенсацій за несприятливі умови праці тощо. 
Пункт 4 термінів і визначень, передбачених ГОСТ 12.0.002-80, 
введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 
30 вересня 1980 р. № 4954, визначав «безпечні умови праці» як стан умов 
праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих 


Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
359 
виробничих факторів виключено або ж вплив шкідливих виробничих 
факторів не перевищує гранично допустимих значень. 
Термін «охорона праці» має два значення. У широкому розумінні під 
охороною праці розуміють все, що робиться на користь трудящих, усі 
норми, що охороняють їх інтереси та права; з цієї точки зору, весь КЗпП є 
закон про охорону праці. Але цей термін має й інше, більш вузьке 
значення, означаючи норми і правила, що забезпечують трудящому 
нормальну технічну і санітарно-гігієнічну обстановку трудового процесу. 
(А.Є. Семенова). 
Поняття «охорона праці» є центральною категорією понятійного 
апарату трудового права. Найбільш глибоко правові проблеми охорони 
праці в Україні досліджували О.М. Обушенко, Ю.Ю. Івчук та 
Р.Т. Чернега. По-перше, вченими трудового права охорона праці 
визначається як багатоаспектне поняття: 1) самостійний інститут 
трудового права; 2) комплексний інститут трудового права; 3) принцип 
трудового права; 4) право на безпечні і здорові умови праці й ін. По-
друге, охорону праці розглядають у широкому і вузькому розумінні. У 
широкому розумінні охорона праці – це комплекс правових заходів, 
спрямованих проти необґрунтованих звільнень і переведень працівників, 
відхилень від нормального режиму робочого часу й часу відпочинку й ін. 
Об’єктом такої охорони слугує вся сукупність трудових прав працівників. 
У вузькому розумінні охорона праці – це система організаційно-правових 
заходів забезпечення правил техніки безпеки, виробничої санітарії й 
гігієни, охорони праці жінок, підлітків, здійснення нагляду та контролю 
за дотриманням законодавства про охорону праці (Л.П. Амелічева). 
Більшість визначень охорони праці у вузькому смислі слова 
зводяться до характеристики поняття охорони праці як інституту 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   209   210   211   212   213   214   215   216   ...   330




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет