Підручник
виробничих або ж управлінських відносин
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| виробничих або ж управлінських відносин у предметі трудового права.
Логічним підтвердженням цієї точки зору є норма ст. 2 проекту ТК України за № 2902 від 22.04.13 р., згідно з якою Кодекс регулює трудові і, пов’язані з ними, відносини з питань організації та управління працею, а також професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Трудова діяльність працівників (або, іншими словами, робота) здійснюється, як правило, в колективних формах організації праці, що передбачає організуючу роль роботодавця, виробничу взаємодію працівника з іншими працівниками в рамках бригади, відділу, цеху чи іншого структурного підрозділу або з працівниками інших підрозділів підприємства, установи, організації. Повноваження роботодавця із Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ … 117 забезпечення організації та управління виробничим процесом мають визначатися виключно нормами трудового права, бо виробничий процес, основними суб’єктами якого є працівники, це, безумовно, предмет правової регламентації норм трудового права. Участь працівників у виробничому процесі є юридично визнаною формою заробляння людиною собі на життя в колективно-організованих формах трудової діяльності. Суб’єктом виробничих відносин, загалом, є роботодавець. Трудові відносини опосередковують застосування праці працівників, а виробничі направлені на організацію і управління колективною працею. Це одна із принципових відмінних ознак, яка дає підстави розглядати їх в якості відносно самостійних у предметі трудового права. Проте неспростовним є тісний зв’язок виробничих відносин із трудовими, а деякою мірою вони навіть переплітаються з ними. Це ще раз підтверджує нашу тезу про те, що виробничий процес без працівника, без його праці, без основної рушійної сили виробництва не уявляється як такий. Дискусійним залишається питання про зміст виробничих відносин. На наш погляд, виробничі відносини – це система зв’язків щодо: 1. Правильного визначення організаційної структури підприємства, установи, організації, визначення чисельності працюючих та юридичної формалізації функціональних місць працівників. Йдеться про розробку і затвердження штатного розкладу підприємства, установи, організації, положень про структурні підрозділи, посадових інструкцій, інструкцій про порядок виконання робіт та інших актів формалізації трудових функцій працівників. 2.Діяльності службових осіб підприємств, установ, організацій зі здійснення поточного управління виробничим процесом та спільним процесом праці з виданням відповідних організаційно-розпорядчих актів. Частково це питання розглядалося в темі «Джерела трудового права», зокрема, в частині щодо локальних нормативних актів та актів організації праці. Трудові відносини – це суспільні зв’язки, що виникають у процесі реалізації працівником своїх знань, умінь та навичок. Організатором виробничого процесу є роботодавець, він же управляє працівниками. Безперечною є свобода залучення до праці, але влада-підпорядкування – основа взаємин між тим, хто організовує виробничий процес і тим, хто своєю працею забезпечує його функціонування. Працівник, як правило, реалізує свої здібності до продуктивної праці в межах певної організаційної структури, в межах певного організованого виробничого середовища, на певній, для нього визначеній, ділянці виробничої площі. Організаційно-управлінські зв’язки роботодавця і працівника мають місце навіть для специфічних різновидів праці (наприклад, у дистанційно зайнятих працівників). ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 118 Обґрунтованою є думка вчених про те, що між працівником і роботодавцем має місце тільки формальна юридична рівність, проголошена законами про працю. Фактично роботодавець має величезну економічну владу (він власник) над організаційною структурою (може приймати і звільняти з роботи) і матеріальними засобами впливу (встановлює розмір оплати праці), які майже повністю підпорядковують працівника та зводять нанівець юридичну рівність сторін. Навряд чи хто буде заперечувати, що, якщо йдеться про вирішення тих чи інших питань в регулюванні умов праці на основі угоди сторін, то вирішальне значення належить роботодавцю. Дійсно, суб’єкти трудових відносин є вільними в укладанні та розірванні трудового договору, є рівними учасниками відносин, однак специфічною ознакою цих суспільних зв’язків є організаційна підпорядкованість працівника роботодавцеві. Основою взаємин у трудових відносинах є договірний характер залучення до праці, перерозподілу трудових ресурсів та їх раціонального використання. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|