ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
14
відображати реалії соціально-економічного стану країни та стимулювати
прогресивний розвиток відносин у сфері праці.
Основні
суспільні завдання трудового права:
забезпечення особі можливості вільно заробляти на життя через
реалізацію в роботодавця своїх здібностей до продуктивної праці;
забезпечення роботодавцю можливості вільного залучення до праці
особи, яка разом із ним забезпечить досягнення статутних цілей і завдань
організації та законні потреби фізичної особи-роботодавця;
стимулювання прогресивного розвитку
економіки України та
забезпечення на цій основі високого рівня добробуту громадян;
забезпечення людині можливості на вільний розвиток своєї
особистості в праці, створення умов для виявлення і розвитку її
здібностей;
утвердження ідеї, що чесна і сумлінна праця – це основа добробуту
людини, через яку визначається її місце в суспільстві;
забезпечення рівноваги соціальних сил, усунення можливості
виникнення соціальних конфліктів;
забезпечення людині безпечного і комфортного виробничого
середовища, створення умов для
порозуміння між працівниками, їх
консолідації, готовності до взаємодопомоги;
забезпечення ставлення до людини з боку роботодавця, як до
найвищої соціальної цінності, повноцінної особистості;
утвердження ідеї про те, що кожен працівник вартий уваги і
турботи роботодавця;
формування високого рівня правосвідомості роботодавців і
працівників;
забезпечення соціального миру у виробничому середовищі;
формування мотивації до взаємної співпраці, самоорганізації,
дисципліни;
забезпечення працівнику свободи залучення до праці та вільного
вибору правомірних варіантів поведінки;
забезпечення роботодавцеві можливості організовувати та
управляти виробничим
процесом;
утвердження ідеї, що людина у трудових відносинах – це суб’єкт, а
не об’єкт управління.
Основні
власне юридичні завдання трудового права:
утвердження ідеї про необхідність трудового права як засобу
цивілізованого врегулювання відносин у сфері праці;
гарантування пріоритетності прав і інтересів людини та
забезпечення їх реалізації в суспільне життя;
врегулювання нормами трудового права суспільних відносин, що
складають предмет цієї галузі;
Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ
15
встановлення моделей поведінки, які оптимально враховують
інтереси усіх суб’єктів відносин, врегульованих нормами трудового
права;
забезпечення такого порядку, коли дії одного суб’єкта відносин,
врегульованих нормами трудового права, відповідають очікуванням і
розрахункам іншого;
забезпечення заступництва держави і підтримки працівників у
взаєминах із роботодавцями;
гарантування правового захисту працівника від свавілля
роботодавця;
нормативне («м’яке») усунення протиріч між інтересами
працівника і роботодавця;
гарантування роботодавцю можливості
правового захисту від
ігнорування працівниками його інтересів;
забезпечення дотримання моделей поведінки, встановлених
нормами трудового права;
запобігання відхиленню суб’єктів відносин, врегульованих
нормами трудового права, від встановленого правопорядку;
стимулювання суб’єктів трудового права до виконання його вимог;
запобігання свавіллю щодо людини у трудових відносинах;
гарантування
добросовісності
використання
можливостей,
передбачених нормами трудового права;
утвердження ідеї, що сила закону здатна подолати протидію особи,
яка не бажає дотримуватись встановлених правил поведінки;
забезпечення реальної можливості
примусового виконання норм
трудового права;
гарантування можливості відновлення порушених трудових прав
або отримання належної компенсації за їх порушення;
гарантування
невідворотності
та
ефективності
покарання
порушника норм трудового права.
Враховуючи викладене вище можна визначити поняття трудового
права таким чином.
Це система встановлених або санкціонованих
державою правових норм, якими врегульовуються трудові та інші
відносини суспільної організації праці, а також відносини, пов’язані з
гарантуванням прав та інтересів їх суб’єктів.
Достарыңызбен бөлісу: