Частина 2 ст. 572 МК України встановлює обмеження в роботі, яка
пов’язана із здійсненням контролю за роботою близьких родичів.
Посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування
на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств,
контроль за діяльністю яких відповідно до розділу XV цього Кодексу
покладено на митні органи, а також службові зносини з такими
підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі
родичі зазначених посадових осіб.
Аналіз абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та
ч. 1 ст. 25-1 КЗпП України дає підстави стверджувати, що «близькі
особи» й «близькі родичі» – поняття не тотожні. Більше того, оскільки ч.
1 ст. 25 КЗпП України розділяє близьких родичів і свояків, то в розумінні
суб’єктного складу ч. 2 ст. 572 МК України, до категорії близьких
родичів посадової особи митних органів відносяться батьки, подружжя,
брати, сестри, а також діти цієї категорії працівників.
Статут про промислову працю Російської Імперії не забороняв
укладання попередніх договорів про найм робітників у промислові
установи, з визначенням строку, з якого він повинен бути виконаний
сторонами, і тільки в деяких особливих випадках указувався граничний
строк, після якого договір втрачав силу (ст. 129 Статуту). Попередні
договори припинялися разом із явкою робітника на роботу. Порушення
цих договорів з боку робітників могло стати предметом цивільного
позову з боку заводського чи фабричного управління.
Стаття 635 ЦК України передбачає укладання попереднього
договору. Згідно з ч. 1 цієї статті, попереднім є договір, сторони якого
зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти
договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених
попереднім договором. КЗпП України не передбачає такого договору,
однак його укладання не суперечить ні букві, ні духу норм трудового
законодавства. Однак ч. 2 ст. 635 ЦК України містить норму, яка не може
бути застосована до відносин, що передують трудовим відносинам.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору,
передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій
стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено
попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Достарыңызбен бөлісу: |