Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
Частина 4 ст. 24 КЗпП України передбачала норму, відповідно до якої трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Однак цю частину ст. 24 у зв’язку зі зміною редакції ч. 3 виключено на підставі Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 р. Тобто зараз фактичний допуск до роботи за КЗпП України поза законом. Частина 2 ст. 265 КЗпП України встановлює адміністративну відповідальність за такі дії. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Частина 3 і 4 ст. 41 КУАП передбачають адміністративну відповідальність посадових осіб за використання праці неоформлених працівників. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, о – тягне за собою ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 224 накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Директива Ради № 91/533/ЄЕС від 14 жовтня 1991 р. «Про обов’язки роботодавця інформувати працівників, про умови, що застосовуються до трудового договору або трудових відносин» зобов’язує підприємця інформувати працівників, що приймаються, про основні умови трудового договору, у тому числі: найменування сторін, місце роботи, її тривалість (у випадку укладення строкового трудового договору), тривалість щорічної оплачуваної відпустки, строк попередження про звільнення, тривалість робочого дня та робочого тижня. Відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Роз’яснити означає робити що-небудь ясним, зрозумілим. Коло прав і обов’язків, які підлягають роз’ясненню випливає із зобов’язань працівника передбачених ч. 1 ст. 21 КЗпП України, згідно з якими працівник зобов’язується виконувати роботу обумовлену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Тобто роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки, які випливають із законодавства, локальних нормативних актів, актів організації праці та його трудової функції. Крім того, за ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов’язаний: - ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; - визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; - проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|