Переміщення працівників. За ч. 2 ст. 32 КЗпП України, не
вважається переведенням, і не потребує згоди працівника, переміщення
його на тому ж підприємстві (установі, організації) на інше робоче місце,
в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж
місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при
продовжені роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи і з тими ж
істотними умовами праці. Таким чином, переміщення, як окремий вид
новації трудового договору, можливе і без згоди на це працівника, але за
умови, коли це не призводить до зміни істотних умов трудового договору
чи істотних умов праці. В протилежному випадку йдеться про
переведення, яке потребує згоди працівника. Крім того, судова практика
в Україні обмежила свавілля роботодавця щодо застосування
переміщень. Абзац 2 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових
спорів» досить однозначно вказує на те, що і переміщення не може бути
без мотивним, не обумовленим інтересами виробництва. Стаття 32 КЗпП
України забороняє роботодавцеві переміщати працівника на роботу,
протипоказану йому за станом здоров’я. Така підходи цілком
корелюються з вимогами норм ст. 3 Конституції України про визнання
людини найвищою соціальною цінністю.
У більшості країн Заходу, якщо переведення на іншу роботу не
призводить до скорочення заробітної плати і до зміни істотних умов
праці (а це визначають суди у кожному конкретному випадку), то таке
переведення вважається не зміною умов трудового договору, а
застосуванням трудового договору роботодавцем і не вимагає згоди
працівника (за вітчизняною термінологією – це переміщення працівника).
Тобто зміни, що пов’язані з реалізацією трудового договору, можливі без
згоди працівника. Зміни ж, які рівнозначні новації трудового договору,
вимагають такої згоди. Отже, якщо зміни у трудових правовідносинах не
торкаються істотних умов трудового договору чи істотних умов праці,
то згоди чи погодження працівника не потрібно, він має бути про них
ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
234
поінформований, і вчасно сприйняти і виконати чи пристосуватися до
них.
Достарыңызбен бөлісу: |