Підручник
Припинення трудового договору
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| 11.6. Припинення трудового договору
Право вирішувати питання про звільнення рівною мірою надається, і роботодавцю, і працівнику. Ще ст. 52 Статуту про промислову працю Російської Імперії містила норму, відповідно до якої, при наймі на невизначений строк, кожна з договірних сторін могла відмовитися від договору, попередивши іншу сторону про свої наміри за два тижні. Важливим моментом у забезпеченні стабільності трудових правовідносин є взаємний інтерес, який виникає у сторін під час укладання трудового договору. У працівника цей інтерес виявляється в тому, що він має можливість заробляти собі на життя та набуває певного соціального статусу і може розвиватися як особистість. Інтерес роботодавця полягає в тому, що він забезпечує своє підприємство, установу, організацію працівниками необхідної професії, спеціальності, кваліфікації, а роботодавець-фізична особа задовольняє підприємницький чи особистий інтерес. Саме взаємний інтерес робить трудові правовідносини тривалими, а його відсутність чи невідповідність призводять до трудових конфліктів або припинення трудових правовідносин. Припинення трудового договору є юридичним наслідком означеної вище ситуації. Підстави припинення трудового договору – життєві обставини, з якими закон пов’язує припинення трудових правовідносин (юридичні факти). Залежно від вольової ознаки підстави припинення трудового договору, розрізняють підстави діяння і події. Обґрунтоване визначення переліку підстав для припинення трудових правовідносин – складна юридична проблема. У трудовому праві країн з ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 236 ринковою економікою загальні підстави припинення трудового договору практично аналогічні підставам, визначеним трудовим законодавством України. Зокрема, такими вважаються: - смерть працівника або роботодавця-фізичної особи та інші обставини, що мають характер юридичних подій; - угода сторін; - ініціатива (односторонній акт) однієї зі сторін; - ліквідація підприємства; - закінчення терміну договору, завершення виконання певної роботи; - обставини, що мають характер «непереборної сили», тобто надзвичайні й непередбачувані за даних умов (форс-мажор), що унеможливлюють виконання договору; - рішення суду про припинення трудового договору. Загальні підстави припинення трудового договору в Україні передбачає ст. 36 КЗпП України. Інші підстави містяться в окремих нормах КЗпП України чи окремих нормативно-правових актах. Пункт 1 ст. 36 КЗпП України передбачає таку підставу припинення трудового договору як угода сторін. Юридична конструкція припинення трудового договору за угодою сторін відповідає загальним ознакам договірного права і цілком застосовується до трудових правовідносин як в Україні, так і в інших країнах з ринковою економікою. Однак специфіка цієї підстави робить необхідною письмову форму такої угоди, суворий судовий та адміністративний контроль, покликаний забезпечити дотримання законності. Оскільки трудовий договір є спільним волевиявленням сторін на породження юридичних наслідків, таким же спільним може бути їх волевиявлення на припинення соціальних зв’язків, урегульованих нормами трудового права. Тому, судова практика (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів») вказує на те, що при домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Тобто, перше про що домовляються сторони трудового договору – про строк припинення їх правових зв’язків. Оскільки йдеться про спільне волевиявлення сторін, то анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємною згодою між роботодавцем і працівником. Сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України). Це ще раз підкреслює те, що згода роботодавця на звільнення працівника до Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 237 перебігу встановленого законом загального строку попередження (два тижні) не дає підстав розглядати її як угоду сторін. Пункт 2 ст. 36 КЗпП України встановлює таку підставу як закінчення жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|