Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату

Формуємо уявлення про частини доби: ранок, день, вечір, ніч.

Вчимо на дотик розрізняти і знаходити геометричні фігури: кулю, куб; визначати на дотик м’який – твердий, гладкий – шорохуватий предмет.

Вчимо розрізняти за звучанням музичні інструменти (брязкальце, барабан, дудка).

Вчимо розрізняти тихе і голосне звучання музичних інструментів, говорити тихо і голосно.

Розвиток смакових відчуттів та сприйняття ароматів.

Вчимо розрізняти на смак солодке, солоне, кисле; розрізняти приємні і неприємні аромати.

Вчимо дітей розрізняти і називати 8 основних кольорів; групувати предмети за кольором.

Вчимо дітей розрізняти і називати основні кольори спектру. Продовжуємо вчити розрізняти основні кольори, закріплюємо знання назв основних кольорів, вчимо здійснювати вибір кольору за зразком, виконувати чергування кольорів за зразком.

Форма

Вправляємо в розрізненні і називанні предметів круглої, квадратної і трикутної форми. Ознайомлюємо з прямокутником. Навчаємо розрізняти і називати площинні геометричні фігури: прямокутник, квадрат, трикутник, круг та об’ємні: куля, циліндр. Вправляємо дітей в обстеженні форми предметів за допомогою дотиково-рухового та зорового способів.

Вправляємо дітей у порівнянні предметів за величиною.

Формуємо уявлення про поняття довжина, ширина, висота, товщина. Навчаємо дітей порівнювати предмети за довжиною, широтою, висотою, товщиною шляхом прикладання один до одного.

Орієнтування у просторі

Навчаємо розуміти поняття вперед – назад, вгору – вниз, позаду – попереду, праворуч – ліворуч, далеко – близько, між, на, під.

Продовжуємо вчити визначати напрям від себе, вперед – назад, вгору – вниз, праворуч – ліворуч. Навчаємо позначати словами розміщення того чи іншого предмета стосовно себе (вгорі – стеля, внизу – килим, підлога, попереду - стіл, позаду – стілець, ліворуч – вікно, праворуч – двері).

Навчаємо дітей рухатися в заданому напрямі (вперед – назад, праворуч – ліворуч, вгору – вниз).

Розвиваємо вміння складати картинку з 4 і більше частин.

Орієнтування в часі

Навчаємо розрізняти поняття: вчора, сьогодні, завтра, правильно користуватись цими словами.

Розкриваємо на конкретних прикладах поняття «швидко», «повільно».

Уточнюємо уявлення дітей про частини доби: день, ніч, ранок, вечір.

Навчаємо на дотик розрізняти і знаходити об’ємні геометричні фігури кулю, куб; та площинні геометричні фігури квадрат, круг, трикутник, прямокутник; визначати на дотик м’який – твердий, гладкий – шорохуватий; холодне – тепле;

Знайомимо з матеріалами: папір, дерево, тканина, хутро; Вчимо розрізняти їх на дотик.

Розвиток слухового сприймання.

Вчимо розрізняти за звучанням музичні інструменти (брязкальце, барабан, дудка, та інші);

Вчимо розрізняти тихе і голосне звучання слів та музичних інструментів, говорити тихо і голосно.

Навчаємо дітей розрізняти звуки за висотою, відтворювати голосом високі і низькі звуки, наслідуючи різноманітних тварин (гуска – гусенята, коза –козенята); передавати голосом тихе і голосне звучання слів.

Вчимо розрізняти на смак солодке, солоне, кисле, гірке (цукерка солодка, яблуко солодке, смачне, лимон – кислий, цибуля – гірка), впізнавати на смак продукти харчування (хліб, печиво, цукерка, яблуко, слива тощо).

Удосконалюємо вміння розрізняти приємні і неприємні аромати; впізнавати за запахом хліб, яблуко, лимон, парфуми.

Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Розвиток зорового сприймання

Колір

Вчимо дітей розрізняти і називати основні кольори спектру; розширюємо уявлення про кольорову гаму, відтінки кольорів; знайомимо з холодними та теплими кольорами. Продовжуємо вправляти дітей в умінні групувати предмети за кольором.

Вчимо розрізняти і називати овал і круг. Вправляємо в розрізненні і називанні площинних геометричних фігур (квадрат, круг, трикутник, прямокутник) та об’ємних геометричних тіл (куля, циліндр, конус), продовжуємо вчити обстежувати геометричні фігури за допомогою дотиково-рухового та зорового способів.

Даємо дітям уявлення про чотирикутник і його ознаки (чотири кути, чотири сторони на прикладі різних видів чотирикутників).

Вчимо помічати геометричну форму у предметах (м’яч, кавун схожі на кулю, стіна, вікно, листівка – на прямокутник, морква, піраміда - на конус, склянка - на циліндр тощо).

Вчимо дітей за допомогою умовної мірки визначати величину (довжину, ширину, висоту) предметів і об’єм рідких та сипучих речовин.

Закріплюємо уміння розкладати предмети в порядку зростання або спадання величин (ширини, висоти, товщини).

Вчимо розуміти, що великі за розміром предмети можуть бути легкими, а маленькі – важкими (велика повітряна кулька, або м’яч і невелика залізна кулька).

Закріплюємо і поглиблюємо просторові уявлення (праворуч, ліворуч, угорі, внизу, спереду, позаду, далеко, близько, під, над; визначаємо зміни в розміщенні предметів.

Навчаємо називати розміщення того чи іншого предмета відносно іншого (праворуч від ведмедика лялька, ліворуч від ведмедика котик).

Вчимо дітей орієнтуватись у визначеному напрямі, з’ясовувати місцеперебування за заданою умовою (стань так, щоб зліва була лялька, а спереду машина).

Вчимо орієнтуватись на аркуші паперу (розкладання геометричних фігур за заданим напрямом), орієнтуватись на аркуші паперу в клітинку. Вчимо бачити клітинки, знаходити, обводити, розфарбовувати клітинки в заданому напрямку.

Розвиваємо уміння складати з частин ціле: картинки з кубиків, розрізні картинки (8 і більше частин), пазли.

Розвиваємо диференційоване зорове сприймання (аналіз контурних, перевернених, перекреслених та недомальованих зображень).

Орієнтування в часі

Закріплюємо і поглиблюємо часові уявлення: день, ніч, ранок, вечір, вчора, сьогодні, завтра.

Вчимо дітей послідовно називати дні тижня, місяці, пори року.

Навчаємо визначати, який день тижня був вчора, який сьогодні, який буде завтра.

Вчимо на дотик розрізняти і знаходити об’ємні геометричні фігури: кулю, куб; та площинні геометричні фігури: квадрат, круг, трикутник, прямокутник; визначати на дотик м’який – твердий, гладкий – шорохуватий, колючий; важкий – легкий; холодний – теплий; сухий – мокрий.

Знайомимо з матеріалами: папір, дерево, тканина, хутро, залізо; Вчимо розрізняти їх на дотик.

Розвиток слухового сприймання.

Вчимо розрізняти за звучанням музичні інструменти (дзвіночок, барабан, бубон, сопілка, тощо).

Вчимо розрізняти тихе і голосне звучання слів та музичних інструментів, говорити тихо і голосно.

Вчимо дітей розрізняти звуки за висотою, відтворювати голосом високі і низькі звуки, наслідуючи різноманітних тварин (гуска – гусенята, коза – козенята); передавати голосом тихе і голосне звучання слів. Вчимо дітей розрізняти мовні і немовні звуки (шум вітру, спів пташок, дзюрчання води, тощо).

Розширюємо і збагачуємо смакові відчуття дітей; продовжуємо навчати розрізняти на смак солодке, солоне, кисле, гірке (яблуко, слива, полуниця, цукерка, печиво - солодкі, смачні; лимон – кислий, цибуля, часник, перець, гірчиця – гіркі), впізнавати на смак продукти харчування, фрукти, овочі.

Навчаємо розрізняти приємні і неприємні аромати; впізнавати за запахом продукти харчування, фрукти, овочі, парфуми, мило, аромати квітів.

Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Розвиток зорового сприймання

Колір

Продовжуємо вчити дітей розрізняти і називати різні кольори; розширюємо уявлення про кольорову гаму, відтінки кольорів; вчимо з’єднувати кольори, отримуючи новий колір (жовтий + синій = зелений; червоний + жовтий = помаранчевий; синій + червоний = фіолетовий); навчаємо розрізненню і називанню складних кольорів (сіро-блакитний, жовто-зелений, малиновий). Вчимо викладати візерунки гарно поєднуючи кольори.

Закріплюємо знання про площинні (квадрат, круг, овал, трикутник, прямокутник) та об’ємні геометричні фігури (куля, куб, циліндр, конус), продовжуємо навчати обстежувати геометричні фігури за допомогою дотиково-рухового та зорового способів.

Вчимо виділяти форму предметів, порівнюючи їх із знайомими фігурами (м’яч, кавун - схожі на кулю; стіна, вікно, листівка – на прямокутник, морква - на конус, склянка - на циліндр тощо). Вчимо порівнювати фігури між собою, знаходити спільне і відмінне за формою.

Величина

Вчимо визначати величину предметів за різними параметрами (висотою, довжиною, шириною, товщиною, вагою). Вчимо розуміти, що вага предмета не залежить від його величини (маленька залізна кулька – важка, а велика повітряна кулька – легка). Вчимо розуміти, що величина предметів відносна, залежить від того, з якими предметами (більшими чи меншими їх порівнювати); продовжуємо вчити вимірювати величину предметів за допомогою умовної мірки.

Вчимо визначати словом положення певного предмета стосовно себе та стосовно інших предметів; орієнтуватись у просторі; визначати своє положення серед інших предметів. Вчимо орієнтуватись на аркуші паперу: знаходити середину, праву, ліву, верхню, нижню сторони, знаходити правий (лівий), верхній (нижній) кути. Навчаємо орієнтуватися у клітинках, виконувати завдання вихователя. Розвиваємо уміння складати ціле з частин (розрізні картинки, мозаїка, пазли, головоломки типу «Склади квадрат» Нікітіна тощо).

Вчимо дітей одиницям виміру часу – доба, тиждень, місяць, рік. Формуємо знання, що доба триває день та ніч, тиждень – сім діб, місяць – 4 тижні, рік – 12 місяців. Знайомимо з годинником, вчимо визначати час за годинником. Вчимо розрізняти години, хвилини, секунди.

Вчимо на дотик визначати з якого матеріалу зроблений предмет (папір, тканина, хутро, шкіра, гума, пластик, скло, залізо, дерево, солома). Вчимо розрізняти на дотик різні види паперу (звичайний папір, картон, наждачний папір, серветки), розрізняти на дотик різні види тканини (бавовна, шовк, вовна, оксамит).

Вчимо дітей розрізняти мовні і немовні звуки (шум вітру, спів пташок, дзюрчання води, звучання різних музичних інструментів, тощо), впізнавати їх, називати.

Вчимо розрізняти голосне і тихе звучання музичних інструментів та інших звуків. Вчимо володіти силою голосу (говорити голосно, тихо, пошепки).

Розвиток смакових відчуттів та сприйняття ароматів.

Розширюємо і збагачуємо смакові відчуття дітей; навчаємо впізнавати на смак різні види продуктів харчування (цукерки, печиво, хліб, ковбаса, сир, тощо), овочів, фруктів, соків; вчимо описувати смак продуктів.

Вчимо розрізняти аромати їстівних продуктів, парфумів, квітів. Навчаємо впізнавати за запахом продукти харчування, фрукти, овочі, соки; впізнавати за запахом різні види парфумів (2-4 аромати), впізнавати за запахом квіти. Вчимо описувати аромовідчуття.

Оскільки, рекомендований зміст сенсорного розвитку за роками навчання діти з порушеннями опорно-рухового апарату засвоюють украй нерівномірно, в індивідуальному темпі, відповідно до рухових можливостей, наведені орієнтовні показники розвитку слід розглядати як приблизні орієнтири завершального етапу роботи педагогів за розділом.

відбирає предмети вказаного кольору; групує педмети за кольором; у визначенні форми реального предмета правильно добирає відповідну геометричну фігуру; передає реальний колір предметів у продуктивній та ігровій діяльності; будує ряди з відтінків спектру; визначає подібність і відмінність між предметами на основі порівняння за ознакою кольору (огірок – зелений, сніг – білий тощо); знає основні кольори та відтінки; групує предмети за формою; визначає подібність і відмінність між предметами на основі порівняння за ознакою форми (яблуко – кругле, стіл - квадратний); складає геометричні форми з 2-4 частин, а також із заданої кількості паличок; знає назви геометричних фігур і використовує їх у власному мовленні; розрізняє праву і ліву руку, праву і ліву частини тіла і обличчя людини; визначає середину, праву, ліву, верхню і нижню сторони аркуша; відтворює на площині просторові відношення; пояснює з допомогою відповідної лексики розташування одного предмета відносно інших; виконує різні завдання на просторове пересування об’єктів, просторово орієнтує власні дії; діє у межах аркуша паперу; розташовує елементи узору на площині, відштовхуючись від певного об’єкту; використовує у власному мовленні назви частин і сторін тіла та обличчя, назви сторін предметів; знає еталони часу та їх характеристики; вибирає предмети на дотик, правильно співвідносить їх форму і величину; розрізняє на дотик тканини різної фактури; впізнає предмет на основі обведення пальцем; розрізняє поверхні предметів; визначає температуру предметів, використовуючи відповідний словник; розрізняє немовленнєві і мовленнєві звуки, голоси близьких і друзів, звуки домашніх тварин і птахів; розрізняє близьке і далеке звучання музичного інструменту; визначає напрямок у просторі за звучанням без зорового супроводу; відтворює найпростіші ритми; засвоює поняття «голосно - тихо», «високо - низько», «швидко - повільно» та використовує їх у мовленні; розрізняє аромати їстівних продуктів, парфумів, квітів.

З метою розвитку основ логіко-математичного мислення у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, програмовий матеріал з розділу передбачає накопичення конкретних фактів про властивості предметів навколишньої дійсності, формування у дітей здатності виділяти в об’єктах певні ознаки, розвиток операцій порівняння і групування предметів за певними ознаками, накопичення уявлень про кількість, величину, геометричні форми, орієнтування в часі і просторі, операції з множинами тощо.

Формування логіко-математичних уявлень у дошкільників цієї категорії проводиться в залежності від рівня готовності кожної дитини до сприйняття математичних понять. У одних дітей спостерігається механічне запам’ятовування і вербальне відтворення послідовності дій, проте спостерігаються труднощі у практичному виконанні, у інших дітей – навпаки, швидке виконання дій супроводжується повною неспроможністю їх проаналізувати. Тому, в роботі з дошкільниками з порушеннями опроно-рухового апарату необхідно використовувати комбіновані прийоми навчання, а саме: наочно-практичні і словесні; показ і пояснення з одночасним поетапним виконанням. При цьому кожний наступний етап, його завдання і спосіб виконання обговорюється з дітьми, здійснюється пошук вирішення шляхом створення проблемної ситуації з обов’язковою оцінкою кінцевого результату, з аналізом помилок і варіантів їх виправлення.

Виконанння навчальних завдань проводиться у наочно-дійовій формі з опорою на безпосередні дії з предметами, множинами предметів, спеціальним корекційно-дидактичним матеріалом.

Розвиток основ математичного мислення у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату пов'язаний з труднощами, особливо, у випадках дитячих церебральних паралічів. Більшість дітей недостатньо засвоюють розрядну будову числа, важко усвідомлюють задачі, плутають цифри, близькі за графічним образом, будують цифровий ряд зправа наліво. Дітям складно співвідносити число з цифрою і конкретною кількістю предметів, а також уявляти місце знаходження числа у числовому ряду.

У процесі вивчення геометричних фігур значні труднощі виникають у процесі диференціювання багатокутників. Це зумовлене тим, що вимагає сприйняття взаємного розташування сторін багатокутників, а також співвіднесення їх з кількістю кутів. Щоб засвоїти ці поняття, дитині з конструктивною апраксією доводиться замість сприйняття зором фігури в цілому, перераховувати кути, промовляти, сприймати тактильно, тобто компенсувати порушення просторового сприйняття за рахунок вербального мислення і дотикового аналізатора.

Під час ознайомлення дітей з цифрами та геометричними фігурами доцільно використовувати вправи на зразок: викладання цифр і геометричних фігур з довгих і коротких кольорових паличок, сірників; ліплення цифр, фігур із кольорового пластиліну; викладання за допомогою мотузки, кольорової шнурівки, дроту, мозаїки; викладання за допомогою природнього матеріалу (каштанів, жолудів, камінців, мушель); обведення по крапках з подальшим розфарбовуванням; штрихування вертикальними, горизонтальними лініями, з певним нахилом; малювання цифр, фігур гострою паличкою на піску, крейдою на асфальті; знаходження пластмасових цифр, геометричних фігур у піску, кульковому басейні, чарівному мішечку (при цьому закріплювати поняття орієнтації в просторі); обведення трафаретів цифр і геометричних фігур; складання м’яких пазлів (цифри, геометричні фігури); складання картинок з двох частин на знаходження відповідності цифри і кількості намальованих предметів; складання малюнків цифр, геометричних фігур з частин; рахування гудзиків в «чарівному мішечку» на основі тактильних відчуттів; викладання цифр після звукового сигналу (удару в бубон, плескання в долоні, тупання ногою тощо); відгадування назв і форм геометричних фігур в закритій коробці; обведення цифр на пластмасових тренажерах тощо.

Поняття порядкового рахунку у дітей порушеннями опорно-рухового апарату формується з труднощами: дитина називає числівники, проте показати без перерахунку предмет не може.

Великого значення слід надавати формуванню часових і просторових уявлень. Часто дошкільнята не можуть визначити праву і ліву сторону, не орієнтуються у схемі власного тіла, не можуть показати його частини; довго не засвоюють понять «вгорі», «внизу», «справа», «зліва». Важко дається орієнтування на сторінці зошита. Недоліки зорово-моторної координації і просторового орієнтування роблять дітей безпорадними під час засвоєння навичок самообслуговування: вони плутають правий і лівий черевики, не можуть зав’язати самостійно шнурівки. У процесі вивчення напрямків “від себе” труднощі виникають у зв’язку з тим, що діти часто сприймають себе, наче в одній площині: їм важко зрозуміти, що сорочку треба заправляти не тільки спереду (боки і спину вони не сприймають). Часто можна спостерігати труднощі під час орієнтування дітей у приміщенні.

У період підготовки до школи значно розширюється коло завдань з формування математичних уявлень. Особливої уваги тут потребують дошкільники з дитячими церебральними паралічами. Фахівці покликані працювати над: накопиченням конкретних фактів про різні властивості предметів навколишньої дійсності; формування у дітей здатності виділяти в об’єктах суттєві ознаки, розвиток різних операцій порівняння і групування предметів за певною ознакою; накопичення уявлень про кількість, величину і форму предмета; розвиток орієнтування у часі і просторі; утворенням множин, їх співвіднесення із заданим зразком (кількістю); засвоєння елементарного математичного рахунку.

Ускладнення програмного матеріалу здійснюється на основі розширення змісту основних напрямків роботи, формування нових способів математичної дії шляхом удосконалення навичок аналітичних операцій порівняння (застосування прийомів співставлення, протиставлення, накладання, прикладання, вимірювання з допомогою рахунку і спеціальної або умовної міри), а також шляхом ускладнення наочного матеріалу (використання не тільки реальних предметів та їх замінників, але й зображень, умовних позначень, схем і таблиць).

Завдання навчання і виховання:

• 
  розширювати можливості пізнання дитиною навколишнього світу на основі засвоєння елементарних математичних знань;
  
• 
  сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності;
  
• 
  удосконалювати різні способи пізнання відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку;
  
• 
  розвивати пізнавальні процеси за допомогою дидактично-розвивальних ігор та вправ, логічних завдань;
  
• 
  вчити обгрунтовувати арифметичні дії під час розв’язання задач, прикладів, пояснювати способи виконання завдань;
  
• 
  формувати розуміння різних видів інструкцій (словесні інструкції, схеми, картки тощо), вміння користуватися ними;
  
• 
  учити застосовувати набуті знання в уявних ігрових ситуаціях.
  

Вчимо порівнювати дві множини шляхом прикладання, приставляння, накладання.

Ознайомлюємо з утворенням рівності з нерівності шляхом додавання або віднімання одиниці.

Вправляємо у лічбі предметів в межах трьох, розташованих лінійно в ряд, доторкаючись вказівним пальцем до кожного предмета.

Формуємо поняття «підсумкова лічба».

Навчаємо слухати і сприймати числівники у мові.

Вчимо порівнювати множини звуків з множинами предметів, рухів.

Ознайомлення з величиною предметів

Вчимо порівнювати величини предметів (великий-маленький, довгий-короткий, широкий-вузький, однакові за величиною).

Навчаємо використанню прийомів безпосереднього порівняння – накладання, прикладання.

Формуємо вміння позначати результати порівняння словами вище, нижче, високий, низький тощо.

Вчимо розрізняти і називати геометричні фігури (куля, куб, круг, квадрат, трикутник), знаходити спільне і відмінне в цих фігурах.

Навчаємо обстеженню геометричних фігур дотиково - руховим і зоровим способом (при обстеженні предмет необхідно тримати в руці, вказівним пальцем провідної руки обводити його по контуру, поглядом слідкувати за рухом руки).

Вчимо порівнювати фігури з предметами, близькими за формою.

Вчимо розрізняти просторові напрямки від себе (вгорі-внизу, спереду-ззаду, вправо-вліво).

Формуємо уявленння про дії правої та лівої руки шляхом навчання дітей брати роздатковий матеріал тільки правою рукою, а також розташовувати його зліва направо.

Орієнтування в часі

Ознайомлюємо з частинами доби: ранок, день, вечір, ніч.

Вчимо розуміти і правильно вживати слова, що вказують час дії: було, є, буде.

Орієнтовні показники розвитку:

• 
  уміє обстежувати предмет, називати (показує руками, жестами) його величину;
  
• 
  знає назви об’ємних (куля, куб) і площинних (круг, квадрат, трикутник) геометричних фігур;
  
• 
  порівнює контрасні за кількістю множини предметів, позначає їх словами «один-багато», «багато-мало»;
  
• 
  рахує предмети в межах 3, розташовані лінійно в ряд, вживає слова-числівники;
  
• 
  визначає просторові співвідношення предметів від самого себе;
  
• 
  порівнює множини шляхом накладання однієї сукупності на іншу.
  

Ознайомлюємо дітей з числами і цифрами в межах 5.

Вчимо відлічувати меншу кількість елементів від більшої за відомим числом;

Навчаємо порівнювати множини та відповідні їм суміжні числа (3 і 4, 4 і 5).

Вчимо утворювати рівність з нерівності шляхом збільшення або зменшення кількості елементів однієї множини.

Формуємо вміння називати числівники по порядку, зіставляючи кожен числівник лише з одним предметом, розуміти значення остаточного числа; зіставляти останнє, названне під час лічби число, з останнім об’єктом (під час перелічування предметів діти середнього дошкільного віку можуть доторкатися до предмета, або вказувати на нього пальцем, супроводжувати кожен елемент голосним називанням числівників по порядку, робити узагальнюючий жест у вигляді «колового» руху, в кінці лічби обов’язково називати кінцевий результат).

Вправляємо у лічбі множин, що сприймаються дотиково-руховим і слуховим аналізатором.