Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет12/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   58


    1. Що собою становить ідентифікація людини за ознаками зовнішності?

    2. На які види поділяються зовнішні ознаки людини?

    3. Що відноситься до особливих прикмет людини?

    4. Як складається «словесний портрет» людини?

    5. Як складається «фоторобот»?

    6. Як виготовляються суб'єктивні композиційні портрети?

    7. Які завдання вирішує портретно-криміналістична екс­пертиза?

Теми рефератів і курсових робіт

      1. Поняття та наукові основи ототожнення людини за її зовнішніми ознаками, завдання і значення даного ототож­нення.

      2. Ознаки зовнішності людини, їх характеристика, ідентиф­ікаційне значення та класифікація.

      3. Судово-портретна експертиза: поняття, наукові основи, коло питань, які вирішуються, методи підготовки матері­алів для призначення експертизи.

Література

        1. Криміналістика. Підручник / За ред. ГІ.Д. Біленчука,- К, 1998. - С.145-165.

        2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 154-166.

        3. Криминалистика. Учебник / Под ред. P.C. Белкина. - М., 1986. - С. 78-95

        4. Криминалистика. Учебник / Под ред. В.А. Образцова. М., 1995. - С. 239-256

Тема 13.

Судова одорологія



Поняття, наукові засади, завдання і можливості судової одорології

Способи і методи виявлення, фіксації і вилучення запахових слідів

Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів

§1. Поняття, наукові засади, завдання і можливості судової одорології

У практиці розкриття злочинів з давніх часів використо­вується запах розшукуваного об'єкта, тому що всі предмети пахнуть, особливо біологічні об'єкти (люди, тварини, рослини).

Галузь науки криміналістики, яка досліджує природу і ме­ханізм утворення запахових слідів, засобів і методів їх виявлен­ня, фіксації і використання, має назву одорологія.

У фізичному розумінні запаховий слід - це частки (моле­кули,) будь-якої речовини, яка перебуває у газоподібному стані. Запаховий слід виникає внаслідок безперервного переходу тіла з твердого або рідкого стану в газоподібний. Відокремлені мо­лекули, які знаходяться в оточуючому нас середовищі, змішу­ються з молекулами повітря і утворюють газоподібний слід. Якщо відокремлена молекула потрапляє у рідке середовище, то створюється запаховий слід у воді.

Запахові сліди в корені відрізняються від трасологічних, тому що вони не мають сталої зовнішньої форми, вони неви­димі і не стандартні за своїми властивостями. До властивос­тей запахових слідів відносяться: летючість, розчинність, ад­сорбція, розбавлення, дифузія, розсіюваність, неперервність механізму утворення.

Летючість - здатність речовини випаровуватися, тобто пе­реходити з твердого або рідкого стану в газоподібний. Випаро­вування відбувається за будь-якої температури. Під час її підви­щення швидкість випаровування збільшується. Речовина, яка відкрито зберігається (духи, фенол), легко випаровується і на­повнює простір своїм запахом. Тому летучі речовини зберіга­ються в герметрично закритих ємкостях.

Розчинність - здатність газоподібних речовин розчиняти­ся у клітинах органа нюху людини чи тварини і викликати почуття запаху. Властивість розчинятися лежить в основі ме­ханізму утворення почуття до сприйняття запаху.

Адсорбція - здатність молекул газоподібних речовин по­глинатися поверхневим шаром іншої речовини. Завдяки ад­сорбції можливе сприйняття молекул пахучої речовини (за­паху) в суміші з повітрям, відокремлення її на твердих вор­систих поверхнях.

Дифузія - взаємне проникнення частинок однієї речовини в іншу. Наприклад, взуття набирається потожировими виділен­нями людини, які просякають крізь товщину підошов, відділя­ються від неї під час ходи і адсорбуються на поверхні грунту, створюючи запаховий слід.

Розбавлення - це зміна концентрації газоподібної речовини у сліді, яка приводить до утворення нової властивості запаху.

Неперервність механізму утворення слідів відображає ди­намічну сторону утворення запахових слідів: у разі наявності джерела і зовнішних умов слід утворююється безперервно, поки існує джерело. Наприклад, запах бензину в кімнаті буде збері­гатися доти, поки повністю не випарується з підлоги його пля­ма. Властивість безперевного утворення дозволяє накопичува­ти запахову речовину, створювати у сліді велику його концентрацію, наприклад, під час визначення об'єкта за незнач­ним запаховим слідом.

Рухомість структури запахових слідів характеризується внутрішнім станом речовини сліду, вказує на те, що його моле­кули перебувають в хаотичному стані, не зв'язані одна з одною, постійно переміщуються разом з навколишнім середовищем, в якому відбувається слідоутворення.

Розсіюваність - це здатність газоподібного сліду розпов­сюджуватись в ємкості або просторі, тобто змінювати свій об'єм і таким чином зменшувати концентрацію речовини в одиниці об'єму.

За механізмом утворення запахові сліди можна розділити на дві групи: сліди-джерела запаху та сліди-запахи.

Сліди-джерела запаху - це різні матеріальні об'єкти, наприк­лад, парфуми, бензин, люди, тварини, рослини, тобто матері­альні об'єкти, які за певних умов утворюють запахові сліди. Такі сліди одночасно можуть бути і трасологічними слідами (сліди взуття, сліди відбитків пальців рук), які використовуються для ідентифі кації.

Сліди-запахи - це газові утворення, суміш повітря з молеку­лами пахучої речовини, якщо в даному місці відсутнє безпосе­реднє джерело запаху. Наприклад, запах парфумів в кімнаті, де реально відсутнє джерело, але колись воно було і залишило сліди.

У слідчій практиці найчастіше звертаються до слідів запаху людини. Всі об'єкти, яких так чи інакше торкалась людина, або частки, які відокремлились від її тіла або одягу, несуть запахо­ву інформацію. Такими носіями запахових слідів є:

  • шматки тканини, волосся, кров, потожирові речовини, слина та інші виділення, які відділились від тіла людини і пов'язані з її фізіологічною діяльністю;

  • предмети постійного контакту з тілом людини: одяг, взут­тя, особисті речі;

  • об'єкти тимчасового контакту з тілом людини - знаряд­дя виникнення злочину, предмети праці та інструменти, речі матеріальної обстановки, яких торкалась людина.

Таким чином, розділ науки криміналістики, який досліджує закономірності механізму утворення, прийоми, засоби і мето­ди виявлення, збирання, дослідження і використання запахо­вих слідів для отримання інформації для розкриття і розсліду­вання злочинів, називається криміналістичною одорологією.

На основі даних криміналістичної одорології вирішується широке коло завдань:

  • встановлення людини за запахом її особистих речей;

  • виявлення наркотичних речовин;

  • виявлення вибухових речовин;

  • виявлення слідів злочинця;

  • затримання озброєних злочинців.

§2. Способи і методи виявлення, фіксації і вилучення запахових слідів

Джерелами запаху є матеріальні об'єкти або їх частини, які причинно пов'язані з діями злочинця па місці події. Такі об'єкти поділяються на два види: предмети-иосії особистого запаху; та предмети-носії запаху людини.

До першої групи відносять предмети або їх частки (тверді, сипучі, рідкі речовини у вигляді плям або частки, які відділи­лись від тіла людини, - шматки епідермісу шкіри, волосся, зрізані або відламані нігті, плями крові, сечі, інші виділення. До другої групи запахових джерел відносяться предмети, які зберігають запах людини (сліди рук, ніг тощо), предмети по­стійного контакту - одяг, взуття, предмети туалету, супутні речі, предмети праці, інструменти, засоби вчинення злочину, які були в руках злочинця.

Робота з джерелами запаху потребує стерильності. Тому на руки треба надягати рукавички; дрібні джерела потрібно брати пінцетом, який спочатку протерти спиртом. Дрібні об'єкти вміщують у скляні пробірки, а громіздкі - в поліетиленові куль­ки, скляні ємкості, які потім герметично упаковують.

Одним із ефективних і розповсюджених способів виявлен­ня запахових слідів у ході розслідування злочину є викорис­тання біологічного детектора - нюху службово-розшукової со­баки. Тут відомі два способи: переслідування злочинця за його запаховими слідами з допомогою службово-розшукової собаки під управлінням кінолога; фіксація запахового сліду злочинця на місці події для наступного дослідження його з метою вста­новлення злочинця шляхом вибірки.

Кінолог - це фахівець із службового собаківництва. Він навчає і дресирує собаку, знає її навички, реагування на різні подразники, може їх науково пояснювати. Кінолог входить до складу слідчо-оперативної групи і виїздить па місце події.

До способів вилучення запахових слідів відноситься відка­чування молекул запаху шприцом. Враховуючи, що речови­ни сліду безперервно випаровуються, то її молекули постійно знаходяться над слідом, змішані з молекулами повітря. Це по­вітря засмоктується шприцом, а потім переноситься в герме­тично закритий посуд. Ця процедура повторюється декілька разів, щоб збільшити концентрацію зразка. У посуд перед за­качуванням запахового сліду рекомендується помістити неве­личкі тампони стерильного бинта, які зменшують рух запаху і слугують його адсорбентом.

Забір запаху можна здійснити безпосередньо посудом. На­приклад, поліетиленову пляшку здавлюють і шийку підносять до поверхні сліду. Під час вивільнення пляшка розправляється і засмоктує повітря з молекулами запаху. Пляшку швидко зак­ривають й опечатують.

Адсорбування запахового сліду на нейтральний носій є найбільш прогресивним способом фіксації. Для цього достатньо на повехшо джерела запаху накласти сорбент, наприклад, сте­рильну фланелеву серветку, шматок активованої вугільної тка­нини, марлевий бинт накрити шматком фольги або склом і за­лишити в контакті з джерелом на 15-20 хвилин. Оскільки запахова речовина постійно випаровується, то її молекули бу­дуть адсорбуватись на сорбенті. Після цього сорбент пінцетом поміщають у посуд і герметично закривають.

Робота з предметами, які несуть одорологічну інформацію, з процесуальної точки зору не має ніяких винятків і найчастіше виконується під час провадження невідкладних слідчих дій щодо встановлення і закріплення слідів злочину. Тому дії слідчого або дізнавача щодо виявлення і фіксації джерел одорологічної інфор­мації необхідно фіксувати в протоколі слідчої дії.

§3. Дослідження і використання запахових слідів у практиці розслідування злочинів



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет