Третя група свідків - це особи, які знають про конкретні обставини зловживань службової особи (працівники, які викопувати ііого незаконні розпорядження, що потерпіли від його неправом ірі і п х дій).
Четверту групу становлять службові особи вищестоящих організацій, керівники підприємств, де працював обвинувачений. Ці свідки можуть пояснити, коли їм стало відомо про зловживання і які з їхнього боку вживалися заходи щодо недопущення шкідливих наслідків, дати характеристику повединці службової особи на службі.
Відомі випадкі обмови свідками підозрюваних, обумовленої особистими корисливими інтересами. Тому в кожному випадку необхідно намагатися вияснити, де відображені ті чи інші факти, які свідчать про дії службової особи проти інтересів служби, порушення прав громадян тощо.
§5. Особливості розслідування службової недбалості
Недбалість - діяння не умисне. Цим в основному воно відрізняється від інших службових злочинів. Спосіб скоєння даного злочину виражається в бездіяльності службової особи на службі або неналежному виконанні службових обов'язків, у злочинно-недбалому відношенні до зберігання майна, що викликало його псування чи розкрадання. Найбільш розповсюдженим видом шкоди, спричиненої недбалістю, є недостача грошових коштів або товарно-матеріальних цінностей тощо.
Під час розслідування недбалості, крім загальних обставин розслідування службових злочинів, необхідно додатково встановити:
♦ чи належать до службових обов'язків дії, невиконання яких призвело до службової недбалості;
-
у чому виражається факт службової недбалості;
-
підстави та обставині! призначення на цю посаду даної особи;
-
чи могла службова особа передбачити настання певних наслідків у результаті невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків;
-
освіту, кваліфікацію і професійний досвід обвинуваченого;
-
кому конкретно заподіяний істотний збиток;
-
види майна і характер заподіяних збитків;
-
умови зберігання сировини і готової продукції, товарів;
-
норми природного убутку сировини і готової продукції;
-
у чому виражається істотна шкода, заподіяна недбалістю;
-
чи мав можливість обвинувачений вжити необхідних заходів щодо усунення шкоди.
Кримінальна справа за фактом недбалості порушується найчастіше на підставі матеріалів ревізії, повідомлень про виявлену недостачу товарно-матеріальних цінностей, публікацій в засобах масової інформації про шкідливі наслідки недбалості.
Недбалість характеризується такими ознаками, як недбале ведення обліку, приймання та відпускання товарно-матеріальних цінностей без зважування, допуск до матеріальних цінностей сторонніх осіб, недотримання умов зберігання і транспортування вантажів, невиконання правил будівельних робіт тощо.
У ході розслідування злочинів висуваються версії щодо розміру і характеру збитків, причин, що призвели до таких наслідків, ролі окремих службових осіб у вчиненні злочину. Перевіряються також версії про те, чи не була використана ситуація, що виникла внаслідок допущеної службової недбалості, для вчинення іншого злочину або його приховування.
На початковому етапі розслідування проводиться огляд місця події, а також огляд документів, зразків продукції, сировини, матеріалів, освідування потерпілих. Подальший хід розслідування повинен бути спрямований на вияснення кола функціональних обов'язків службової особи, встановлення змісту допущеного порушення. Для цього слідчий допитує свідків, підозрюваного, вивчає правила, інструкції та інші нормативні 422 документи. Якщо службова особа пояснює допущену нею недбалість відсутністю досвіду або посилається на службову необхідність чи необережність поведінки самих потерпілих, необхідно уточнити і ретельно перевірити її повідомлення на допиті вищестоящих службових осіб та інших свідків, ознайомитися з особливостями роботи організації, де допущена недбалість, одержати консультації в спеціалістів, призначити з урахуванням характеру наслідків недбалості проведення судових експертиз (технічної, медичної, ветеринарної, бухгалтерської тощо).
Контрольні запитання
-
На які види поділяються службові злочини?
-
У чому сутність загальної методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності?
-
Які обставини підлягають встановленню під час розслідування службових злочинів?
-
Які особливості криміналістичної характеристики службових злочинів?
-
Які типові матеріальні сліди залишаються під час скоєння службових злочинів?
-
Які типові обставини сприяють скоєнню службових злочині в?
-
У чому полягає криміналістична характеристика хабарництва?
-
Які типові ситуації виникають під час розслідування хабарництва?
-
Які обставини підлягають встановленню під час розслідування хабарництва?
-
Які особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування хабарництва?
-
Які особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем?
-
У чому полягають особливості розслідування службової недбалості?
Теми рефератів і курсових робіт
-
Актуальність та особливості боротьби зі злочинами у сфері службової діяльності (службові злочини).
-
Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
-
Особливості розслідування хабарництва, зловживання владою або службовим становищем, а також службової недбалості.
Література
-
Кримінальний кодекс України. - К, 2001. - С. 242-248.
-
Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и H.A. Селиванова- М, 1984. - С. 472-486.
-
Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. К., 1988. - С. 265-299.
-
Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 504-525.
Тема 31.
Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
-
Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
-
Початковий етап розслідування
-
Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
Важливою особливістю криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху Є те, що вони можуть бути вчинені лише з необережності.
Дорожньо-транспортна подія - це злочинне порушення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, внаслідок якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи наступила смерть потерпілого.
Кримінальний кодке України передбачає такі види злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху:
-
порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286);
-
випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст 287);
-
порушення правил, норм і стандартів, що стосу ют ся забезпечення дорожнього руху (ст. 288);
-
порушення чинних на транспорті правил (ст. 291).
Найбільш поширеними дорожньо-транспортними подіями є:
-
наїзд транспортного засобу на перешкоду, пішохода, велосипедиста, гужовий транспорт тощо;
-
зіткнення транспортних засобів під час зустрічного чи попутного руху;
-
перекидання транспортного засобу на повороті чи під час руху з великою швидкістю;
-
падіння пасажира з транспортного засобу з тяжкими наслідками для його здоров'я;
-
інші дорожньо-транспортні події, що скоюються внаслідок грубого порушення правил руху чи експлуатації транспортних засобів самими постраждалими.
До елементів крміпатетичної характеристики відносяться: спосіб вчинення дорожньо-транспортної події; інформація про типові сліди події; особа злочинця; особа потерпілого. 4 26
Причини й умови, що впливають на виникнення дорожньо- транспортних подій, можна умовно поділити на чотири групи:
-
Порушення певними особами правил руху та експлуатації транспорту: водіями - правил руху та експлуатації транспорту (перевищення швидкості, неправильні прийоми керування, перевезення пасажирів у необладнаних для цього вантажних автомобілях тощо); пішоходами, велосипедистами, водіями гужового транспорту - правил руху, пасажирами - правил користування транспортом (перехід вулиці поблизу транспорту тощо); працівниками автогосподарств (механіками, диспетчерами, завідувачами гаражів тощо) - правил експлуатації транспорту.
-
Несправності транспортних засобів: що виникли під час руху раптово; заводські чи конструкторські дефекти (невдоско- налена гальмівна система).
-
Несприятливі дорожні умови та неякісне утримання доріг: пошкодження дорожнього покриву; порушення правил ремонтних робіт на дорозі чи вулиці (відсутність світлових знаків уночі тощо); недостатнє освітлення вулиці; невідповідність параметрів дороги діючим стандартам.
-
Випадкові причини.
Правильне визначення характеру дорожньої обстановки, в якій діяв водій, має велике значення під час дослідження питання про провину особи в порушенні правил безпеки руху.
Для дорожньо-транспортних пригод характерна наявність слідів, які є джерелом відомостей про характер і механізм події, її учасників, причини і умови, що сприяли виникненню події:
-
на дорожній ділянці - сліди вільного котіння і гальмування коліс, ковзання і заносу, крові, волочіння потерпілих, осколки скла фар, підфарників, лобового скла, дзеркал, залишки фарби, бруду, тканин людського організму, речі потерпілого, відламані деталі велосипедів, інших трансор- тних засобів;
-
на предметах дорожньої обстановки - вид зовнішніх деталей транспорту (подряпини, нашарування тощо), сліди витікання води і пально-мастильних матеріалів;
-
у потерпілих (крім тілесних ушкоджень) - відбитки малюнка протектора чи інших частин транспорту на одязі, сліди мастильної речовини, фарби, частинок скла і металу, пошкодження тканини тощо;
-
на транспортних засобах - сліди удару в перепону, ковзання чи тиснення, розриви чи ламання окремих деталей, сліди крові, волокна тканини, волосся, відбитки структури тканини одягу, відбитки пальців рук, несправності систем, що безпосередньо впливали на безпеку руху.
Важливо своєчасно виявити і зафіксувати всі сліди, що мають відношення до події, яка розслідується.
В ході розслідування дорожньо-транспортних подій можуть виникати такі слідчі ситуації: водій і транспорт знаходяться на місці події; транспорт залишився на місці події, а водій зник; водій сховався разом з транспортом.
У випадку, коли водій і транспорт знаходяться на місці події, основна увага під час розслідування спрямовується на дослідження обстановки та слідів на місці події, вияснення обставин порушення правил безпеки руху, експлуатації транспорту, механізму події.
У випадку, якщо транспорт залишився на місці події, а водій зник, досліджуються не лише обставини виникнення події і сліди, а й причини зникнення водія, вживаються заходи щодо його розшуку та затриманню (це також може бути особа, що скоїла угон транспорту).
У разі, якщо водій скривається разом з транспортом, зусилля слідчого повинні бути спрямовані па встановлення факту дорожньо-транспортної події, обставин її виникнення, розшук водія і транспорту, а також можливих очевидців події.
Достарыңызбен бөлісу: |