Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет48/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   58

  • час і місце скоєння злочину;

  • що викрадено, його вартість, кому належить;

  • де знаходиться викрадене;

  • ким скоєно грабіж чи розбій, прикмети злочинця (зовнішні ознаки, одяг);

  • які причини й умови сприяли вчиненню злочину.

    §2. Початковий етап розслідування

    Кримінальна справа за фактом скоєння грабежу чи розбою порушується найчастіше за заявою потерпілого, свідка, а також на підставі затримання підозрюваного з пограбованим майном. Для прийняття рішення щодо порушення кримінальної спра­ви необхідно вияснити: чи дійсно мав місце напад на потерпі­лого з насильством чи погрозою застосування насильства з метою заволодіння майном чи грошима; заволоділи ним чи лише наманишся заволодіти злочинці.

    Титловими слідчими версіями є:

    1) напад мав місце, скоєний за обставин, про які повідомив потерпілий;

      1. напад мав місце, однак потерпілий розповідає про нього неправильно;

      2. нападу не було - це інсценування з метою приховування розтрати, втрати важливих документів, зброї, привласнення чужого майна. Під час інсценування потерпілі іноді спричи­няють собі тілесні ушкодження. Версія про інсценування нападу заслуговує на увагу особливо у випадках, коли зая­ва про грабіж чи розбій від потерпілого надійшла через дея­кий час. Необхідно також перевірити наявність причинно­го зв'язку між діями особи та шкідливими наслідками.

    Якщо відомі лише обставини події і шкідливі наслідки, версії будуються стосовно осіб, що скоїли напад. Потерпілий завжди володіє певними відомостями про злочинців. Однак він не зав­жди точно запам'ятовує навіть загальні ознаки злочинця (зріст, одяг тощо).

    Якщо перед нападом мало місце спілкування потерпілого з злочинцем чи його спільниками, одержання відомостей про його особу не викликає труднощів. Необхідно на їх підставі розробити версії про місцезнаходження злочинця (з метою зат­римання), а також про можливі викрадені цінності.

    Планування розслідування грабежів і розбоїв здійснюється з урахуванням висунутих версій про обставини, що підлягають встановленню. В плані відображаються слідчі дії, виконавці і строки, а також оперативно-розшукові заходи щодо встановлен­ня і розшуку злочинця, співучасників та викраденого майна.

    Першочергові слідчі дії в поєднанні з оперативно-розшуко- вими заходами в кожному окремому випадку визначаються слідчим в залежності від ситуації, яка складається на даний момент (Схема 22). Якщо, наприклад, злочинець був затрима­ний з викраденим майном безпосередньо на місці скоєння зло­чину, необхідно негайно вияснити, що сталося, хто є потерпі­лим, провести особистий обшук затриманого з метою виявлення викрадених речей і знарядь скоєння злочину. Од­ночасно здійснюється огляд місця події з метою виявлення слідів і можливих інших речових доказів. Якщо кримінальна





    "X







    а>

    £

    с

    со




    3







    Ґ5







    із







    О



    65

    я

    <А>




    X

    і

    &5










    о

    д

    я

    ь




    ьо

    5'

    я

    о

    5







    X

    X




    , і

    >2



    Я




    5




    Г)


    н


    С\

    с

    о


    а> в




    о


    о о



    ьо -
    .2 п>

    я '<

    с

    п.

    п


    о с



    о

    В




    Є'

    Р- Я


    О



    05



    с
    І3 С ¥ в

    с з

    х

    Ч х


    со а ^



    о

    65

    Сл гг

    п

    В *<

    о ч

    ЬЗ О

    2 л

    О з

    в >—.

    й: ч

    їа О
    5'

    2 гі

    п Й § §'

    З


    о



    о §



    5

    1. го ч

    о
    x 65

    а 42


    Я



    ч о

    о о ч
    & о

    в я

    а 5 з 7:









    5' ^

    І З о


    «5

    в

    я »




    Схема 22. Типові ситуації і слідчі дії на початковому етапі розслідування грабежів і розбоїв




    §3. Наступний етап розслідування

    Успішність наступного етапу розслідування грабежів і роз­боїв визначається результатами роботи щодо розкриття обста­вин цих злочинів на початковому етапі, а також ситуацією, що склалася після пред'явлення підозрюваному постанови про притягнення його в якості обвинуваченого і допиту по суті пред'явленого обвинувачення.

    У разі, якщо обвинувачений повністю визнає пред'явлене обвинувачення, дав конкретні показання, які збігаються з зібра­ними фактичними даними про обставини скоєння злочину і його вини, необхідно:

      1. проаналізувати його показання по кожному пункту об­винувачення і порівняти з іншими джерелами доказів з метою виявлення неточностей і протиріч. Особливу ува­гу необхідно приділити обставинам, які могли стати відо­мими лише обвинуваченому як безпосередньому учасни­ку злочину. По кожній обставині повинні бути висунуті і перевірені конкретні версії;

      2. у разі разходження показань обвинуваченого і результатів огляду місця події, показань потерпілого і свідків, прово­дяться їх перевірка ?іа місці скоєння злочину та очні став­ки відповідно з потерпілим і окремими свідками;

      3. якщо обвинувачений під час допиту згадав особу, раніше не відому слідчому, і не допитану по даному факту, необхідно її встановити і допитати. В залежності від результатів цих слідчих дій можуть бути висунуті версії про злочинні зв'язки цієї особи з обвинуваченим. У даному випадку необхідно перевірити версію про те, чи не обумовлено зізнання обви­нуваченого спробою приховати інші скоєні ним злочини.

    В ході перевірки показань обвинуваченого, який зізнався в скоєнні злочину, виясняють також мотиви, причини, умови, що сприяли його скоєнню.

    Установивши всі обставини у справі, визнавши зібрані до­кази достатніми для обвинувального висновку, слідчий по­відомляє про це потерпілому, знайомить його з матеріалами

    справи, а потім оголошує обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів справи.

    У разі, коли обвинувачений не визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні, необхідно кожне висунуте ним заперечення уточнити з посиланнями на джерела. Вис­ловлені заперечення повинні бути зафіксовані в протоколі, співставлені з іншими доказами у справі, підтверджені чи спростовані шляхом висунення конкретних версій і пере­вірки їх слідчими діями та оперативно-розшуковими захода­ми. Так само повинен діяти слідчий і у випадках, коли обви­нувачений частково визнає пред'явлене обвинувачення, але висуває заперечення стосовно окремих обставин справи або посилаєтьтся на вину інших осіб.

    У разі, коли не здійснено перевірку всіх версій, не встановле­но достовірні дані, що підтверджують чи спростовують їх, не вив­чені обставини, які звинувачують чи виправдовують обвинуваче­ного, не вивчені причини й умови, що сприяли скоєнню грабежу чи розбою, завдання наступного етапу розслідування залишають­ся повністю не вирішеними. У такому випадку слідчий зобов'яза­ний знову критично проаналізувати зібрані докази, визначити недостатньо вивчені обставини, висунути за ними додаткові версії і відповідно уточнити план подальшого розслідування.

    §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій



    Достарыңызбен бөлісу:
  • 1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   58




    ©dereksiz.org 2024
    әкімшілігінің қараңыз

        Басты бет