Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет6/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58

Спеціальні безоболонкові кулі використовуються для споряд­жання патронів мисливської зброї. Інколи спеціальні кулі вико­ристовують злочинці для стрільби із обрізів мисливської зброї.

§3. Сліди пострілу вогнепальної зброї та їх види



Сліди пострілу - це матеріальні предмети, які несуть озна­ки застосування вогнепальної зброї та боєприпасів. До них відносяться: зброя, боєприпаси, кулі, патрони, гільзи, снаряди, кіптява, порошинки, поясок обтирання, сліди зберігання тощо.

Під час пострілу розрізняють три стадії: зарядження зброї; здійснення пострілу; вилучення (екстрагування) гільзи із пат­ронника. На всіх стадіях можуть утворюватись сліди пострілу. Тому механізм їх утворення необхідно розглядати разом з ме­ханізмом пострілу.

Утворення слідів під час зарядження зброї. Під час заряд­ження зброї патрон вставляється у патронник, затвор доси­лається вперед і замикається ствол. На денці гільзи утворюють­ся сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. Коли патрон повністю увійде у пат­ронник, зачіп викидача заскочить у кільцеву проточку і зали- шить слід ковзання на ребрі денця гільзи. Рух затвора зупи­ниться, патронник виявиться закритим, а зброя зарядженою.

Утворення слідів зброї під час пострілу. Для здійснення пострілу необхідно натиснути на спусковий крючок, внаслідок чого ударник зривається з бойового зводу, під дією бойової пружини рухається вперед і бойком натикається на капсуль, утворюючи на ньому об'ємний статичний слід, який за своєю ({юрмою схожий на бойок. Від удару бойка капсуль загоряєть­ся і запалює порох у патроні. Під час горіння пороху утворю­ються гази і виникає високий тиск, під дією якого із ствола виштовхується снаряд. В цей час гільза з великою силою при­тискується до затвора і на її денці утворюються сліди тиску, які називаються слідами переднього зрізу затвора - це борозенки і валики. На денці гільзи з'являються сліди відбивача; на дні та ребрі кільцевого паза - сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді поздовжніх трас і дрібні вм'ятинки від країв кожуха затвора.

Під час пострілу з нарізної зброї на кулі утворюються сліди від стінок каналу ствола - це дрібні валики і борозенки. Число смуг (слідів) на кулі відповідає кількості нарізів каналу ствола. Ці сліди називаються повторними слідами каналу ствола.

У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються па дробу і спеціальних кулях. У дробовому заряді не всі дро­бинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а лише окремими ділянками (точками). На цих ділянках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок на сферичній частині дробин. На дробинках, розміщених все­редині заряду, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблення від контакту з сусідними дробинками. Такі сліди називають контактними полями.

Залишені на гільзах і снарядах сліди атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки типічна зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має відки- дача. Щодо саморобної зброї, яка найчастіше виготовляєть­ся під 5,6 мм малокаліберний патрон, то все залежить від якості виготовлення.

Сліди контакту снаряда з перешкодою. Під час зіткнення кулі чи дробу з перешкодою виникають сліди у вигляді пробої­ни, вм'ятини, тріщини, розриву, слідів кіптяви у вигляді пояс­ка обтирання, тобто частинок змазування.

Сліди кіптяви є не лише на поверхні перешкоди, а й на інших об'єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме - на тілі й одязі особи, яка здійснювала постріл, та осіб, які були присутні в цей час.

Для встановлення різних обставин пострілу важливе зна­чення має характер наявної пробоїни. Розрізняють пробоїни наскрізні, коли снаряд подолав перешкоду на всю його товщи­ну, та сліпі, коли вій зупинився всередині перепони.

У сліпій пробоїні розрізняють вхідній отвір і канал, а в наскрізній - ще й вихідний отвір. Вхідний кульовий отвір у сухому дереві, листовому металі близький до калібру кулі; в еластичн їх перешкодах він має трохи менший діаметр, ніж діа­метр кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цегла) отвір може бути навіть трохи більшим, ніж діаметр кулі; па тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі.

Під час вивчення пробоїн, пояска обтирання та слідів близь­кого пострілу можна встановити вид снаряду, його калібр, вид пороху, напрямок, відстань пострілу та місцезнаходження осо­би, яка здійснювала постріл.

Вид і кількість снарядів, що влучили в об'єкт, визначають за ознаками пробоїн - їх кількістю, розмірами та формою.

Розмір, снаряда найбільш точно вдається встановити за діа­метром пояска обтирання, який відповідає діаметру снаряда.

§4. Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу



Виявлена на місці події вогнепальна зброя оглядається слідчим. Цю слідчу дію рекомендується здійснювати за участю спеціаліста.

Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюється відповідно до з вимог статтей 190 193, 195 Кримінально-про­цесуального кодексу України.

Місце виявлення зброї ретельно оглядається з метою вияв­лення інших слідів: ніг, взуття, транспорту тощо. На зброї та­кож можуті) бути виявлені сліди рук. Зброю перш за все необ­хідно сфотографувати, додержуючись правил вузлової зйомки: зафіксувати положення зброї на місці, розміщення окремих частин зброї - ствола, запобіжника; оглянути навколо зброї місцевість, зафіксувати всі предмети, плями тощо. Після фіксації на місці зброю беруть так, щоб не залишити па ній своїх слідів, розряджають магазин, перед цим ще раз фіксуючи поло­ження курка, кожуха, затвора, запобіжника, наявність патронів у патроннику. Потім оглядають зброю на предмет виявлення слідів рук та мікрочасток; з рукоятки відбирають сліди запаху. Результати огляду заносять у протокол.

Якщо зброю одразу не можна відправити на експертизу, то необхідно виконати такі роботи: бинтом чи ватою протерти ствол зброї, а потім бинт чи вату покласти в пробірку (конверт); ствол змазати; дульну частину закрити паперовим ковпачком, зав'язати і закріпити липкою стрічкою. Якщо потрібно буде вирішувати питання щодо давності пострілу, чистку зброї ні в якому разі проводити не можна.

У протоколі огляду місця події ретельно фіксується місце виявлення зброї, її частин, вид, систему, наявність і зміст мар­кувальних позначок, помер зброї, її загальний стан, положення курка, запобіжника, кожуха затвора тощо.

Для виявлення снарядів (кулі, картечі, дробу тощо) необхі­дно оглянути головний вражений об'єкт та пробоїну. Якщо вона наскрізна, то треба оглянути сусідні об'єкти.

Під час виявлення кулі необхідно описати об'єкт, в яко­му вона знайдена, відмітити положення, форму, розміри про­боїни, напрям каналу пошкодження. При можливості снаряд вилучається разом з пошкодженим предметом або його час­тиною. Якщо це зробити неможливо, снаряд вилучають із пе­решкоди, але спочатку на об'єкті крейдою малюють коло, центром якого є пробоїна. Під час вилучення снарядів повер­хня їх не повинна бути пошкодженою. Під час огляду кож­ну кулю чи групу дробин упаковують окремо. Упаковки за­віряють підписами слідчого.

Гільзи також нерідко залишаються па місці події. Під час польоту із автоматичної зброї гільза може вдаритись у перепо­ну і відлетіти вбік. Тому виявити її інколи важко.

Під час огляду фіксують місце виявлення гільзи, її форму, роз­міри, колір металу, ма|жирування та інші заводські знаки, які є на корпусі гільзи і капсулі. Необхідно описати сліди на гільзі, їх ха­рактерні ознаки. Кожну гільзу упаковують окремо. На упаковці здійснюються відповідні надписи, завірені підписом слідчого.

Під час використання мисливської зброї на місці події за­лишаються пижі чи їх замінники (папір, пакля тощо). ІЗ ході їх огляду встановлюють матеріал, з якого вони виготовлені, діа­метр і товщину, наявні забруднення і місце виявлення. Кожниіі пиж упаковують окремо.

Пошкоджений об'єкт також підлягає ретельному огляду. Встановлюють його місце знаходження, призначення, матеріал, з якого він виготовлений, та інші особливості. Ретельно огля­дається пробоїна і ділянка перепони навколо неї, оскільки тут можуть бути виявлені ознаки пострілу. Необхідно також виз­начити кількість пробоїн, їх місцезнаходження та основні озна­ки (розмір, форму, наявність слідів близького пострілу). Під час пакування частину об'єкта зі слідами пострілу накривають чи­стою ганчіркою.

В ході огляду місця події визначається напрям пострілу і місце, звідки він був здійснений. Місце пострілу визначається за допомогою виявлення гільз та за слідами вогнепальних по­шкоджень. Напрям польоту кулі визначається шляхом візиру- вання (спостереження крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визначити напрям польоту кулі з достатньою точністю. Візирування може здійснюватися за допомогою ви­готовленої з паперу трубки або пртягуванням шнура крізь про­боїни. Місце пострілу, встановлене за допомогою візирування, фотографують. Під час здійснення пострілу з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі.

§5. Судово-балістична експертиза



Судово-балістична експертиза в класі криміналістичних експертиз є однією з найпоширеніших для розв'язання іденти­фікаційних і неідентифікаційних завдань, які виникають під час розслідування злочинів з використанням вогнепальної зброї. Об'єктами судово-балістичної експертизи є: вогнепальна зброя (бойова короткоствольна, спортивна, мисливська, кустарна, са­моробна); боєприпаси (патрони, вибухові речовини, кулі, гільзи, дріб, картеч, спеціальні кулі, пижі, прокладки); предмети зі слідами пострілу (пробоїни, вм'ятини, кіпоть, порошинки).


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет