Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет18/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   58

Теоретичними основами тактики є вчення про законо­мірності поведінки осіб, залучених до орбіти кримінального процесу, виявлення у зв'язку з цим їх психічних якостей, роз­роблення на цій основі прийомів збирання та дослідження до­казової інформації. Тому слідчу тактику визначають як лінію поведінки слідчого у певних ситуаціях.

Завданнями слідчої тактики як галузі науки криміналісти­ки є розроблення найбільш ефективних тактичних прийомів на основі широкого використання даних спеціальних наук, уза­гальнення передової судової та слідчої тактики і активне впро­вадження тактичних рекомендацій у практичну діяльність органів розслідування і суду.

Ефективні прийоми збирання та дослідження доказів, що розробляються слідчою тактикою відповідно до вимог кримі­нально-ііроцесуального закону, виступають одним із головних факторів успішного розслідування злочинів.

Важлива роль у виробленні тактичних прийомів належить судово-слідчій практиці, оскільки саме під час розслідуван­ня і судового провадження конкретних справ перевіряється їх ефективність.

Науковці кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого вважають, що тен­денції розвитку криміналістичної тактики потребують розши­рення меж її дослідження. На їх думку, за своїм змістом крим­іналістична тактика повинна мати трирівиеву структуру:

  1. загальні положення (поняття і предмет криміналістичної тактики, її принципи, елементи планування і організація розслідування, вчення про криміналістичну версію тощо);

  2. підгалузі (слідча тактика, судова тактика, тактика розшу- кової діяльності, тактика злочинної діяльності);

  3. окремі наукові теорії (теорія прийняття тактичних рішень, теорія слідчої ситуації, теорія систематизації тактичних прийомів тощо).

Оскільки тактика є частиною криміналістичної науки, вона не може не включати до себе деяких положень. Це можуть бути окремі криміналістичні теорії або їх структурні підрозділи. Ок­ремі наукові теорії у криміналістичній практиці мають різний ступінь сформовапості, тому вона є відкритою системою, яка характеризується появою нових теорій.

Структурність криміналістичної тактики можна простежи­ти за складом її засобів, зокрема таких як:

  • тактичний прийом як спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її мети;

  • тактична рекомендація - науково обгрунтована та пере­вірена практикою порада щодо вибору і застосування за­собів, прийомів та форм поведінки;

  • тактична комбінація - упорядкована сукупність взаємо­пов'язаних та взаємообумовлених прийомів, що мають цільову спрямованість у процесі її реалізації;

  • тактичне рішення, тобто тактика слідчої дії, яка охоплює весь типовий тактичний комплекс можливого її здійснен­ня, реалізації;

  • тактична операція, тобто система слідчих або інших дні, спрямована на виконання завдання розслідування у відповідній слідчій ситуації.

§2. Тактичний прийом і критерії його допустимості

Тактичний прийом, що застосовується в кримінальному судочинстві, - це найбільш раціональний та ефективний спосіб дії особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді з метою швидкого і повного розкриття злочину, виявлення вин­них, установлення істини у справі.

Слідча тактика володіє ефективними тактичними прийома­ми, що сприяють успішному розкриттю злочинів. Вибір слідчим тактичного прийому здійснюється на основі всебічного вивчен­ня обставин злочину, конкретної слідчої ситуації, допустимості тактичного прийому в кримінальному судочинстві.

Не кожний спосіб вирішення тактичних завдань розсліду­вання може розглядатися як правомірний тактичний прийом.

Тактичний прийом повинен бути науково обгрунтованим і законним, відповідати нормам етики, забезпечувати ефектив­не використання науково-технічних засобів у розкритті, розс­лідуванні та попередженні злочинів.

Розпізнавальна риса тактичних прийомів полягає в тому, що в основу їх покладені наукові дані базових галузей знань, зокрема: психології, логіки, наукової організації праці та управління, а також узагальнений досвід розслідування і попередження злочинів.

У ході розслідування злочинів можуть застосовуватись лише такі прийоми, які відповідають принципам кримінально- процесуального закону.

Тактичні прийоми повинні відповідати також етичним нор­мам. Це означає, що під час здійснення своїх професійних функцій дізнавач, слідчий, прокурор, суддя в ході виконання конкретних процесуальних дій керуються моральними принци­пами кримінального процесу і завданнями судочинства, «щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний» (ст. 2 КПК України).

Ці завдання не можуть вирішуватись за межами принципів справедливості, гуманності та професійної етики. В ході розсл­ідування злочинів недопустимо використовувати тактичні прийоми, які принижують честь і гідність громадян, пов'язані з обманом, насиллям чи погрозою застосування насилля.

Тактичний прийом повинен забезпечувати найбільш доц­ільне та ефективне застосування науково-технічних засобів з метою розкриття і попередження злочинів. Тактично правиль­не використання науково-технічних засобів під час здійснен­ня багатьох слідчих дій нерідко є вирішальним у видаленні прихованих слідів злочину, способу його вчинення і відомос­тей щодо особи злочинця.

Тактичні рекомендації щодо здійснення процесуальних дій повинні повністю відповідати духу кримінально-процесуально­го закону, його принципам. У тоіі самий час тактичний прийом, перебуваючи в певній залежності від процесуального закону, володіє такими властивостями, які дозволяють відрізнити його як наукову рекомендацію від приписів кримінально-процесу- альних норм. Це прявляється перш за все в їхній правовій при­роді. Передбачений законом спосіб дії і його правова форма підлягають обов'язковому виконанню як тими, хто приймає закон, так і тими, кому ці вимоги закону адресовані.

Доцільність застосування тактичного прийому визначаєть­ся слідчим в залежності від конкретної слідчої ситуації. Розме­жування тактичного прийому і процесуального правила про­вадження слідчої дії можна здійснити також за неоднаковими юридичними наслідками, що настають у випадках порушення процесуального закону та неправильного застосування тактич­них рекомендації!. Неналежне застосування тактичного прийо­му не тягне застосування процесуальних санкцій, в тоіі час як порушення приписів закону неминуче позбавляє результати слідчої дії їх доказової сили.

Тактичні прийоми класифікуються за різними підстава­ми. З урахуванням завдань слідчої діяльності вони поділя­ються на прийоми:

  • пізнавальні - встановлення обставин події злочину, які необхідно розслідувати;

  • управлінські - визначення ефективної взаємодії в розсл­ідуванні злочинів;

  • організаційно-технічні, які забезпечують оптимальні зовнішні умови та необхідні організаційно-технічні захо­ди діяльності.

З точки зору вирішення тактичних завдань тактичні прийо­ми поділяють на:

  • початкові (вихідні), спрямовані на виявлення, фіксацію, вилучення джерел криміналістичної інформації;

  • проміжні, які застосовуються для встановлення доказу- вальних фактів або формування висновків, які забезпечу­ють таке встановлення;

  • кінцеві, спрямовані на вирішення тактичних завдань роз­слідування, які забезпечують прийняття процесуальних рішень, в першу чергу щодо предмета доказування.

§3. Джерела і функції тактичних прийомів

Науковими джерелами тактичних прийомів виступають сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки уп­равління, інформатики та обчислюваної техніки, теорії ігор, прийняття рішень та інших галузей знань. Наукові дані пе­рерахованих галузей знань становлять основу формування тактичних прийомів, причому ці галузі знань впливають на розвиток прийомів слідчої тактики як безпосередньо, так і опосередковано. Наприклад, психологія впливає на розроб­лення тактичних рекомендацій в основному через юридич­ну психологію, а біологія і медицина - через судову меди­цину та деякі інші спеціальні науки.

На основі даних психології криміналісти розробляють ряд тактичних прийомів, які ефективно використовують під час. провадження слідчих дій. У ході обшуку, наприклад, за­стосовується такий тактичний прийом, як спостереження за поведінкою обшукуваних і оцінка їх реагування на дії слідчо­го, що нерідко сприяє виявленню прихованих об'єктів та самих тайників.

Наукові положення формальної логіки широко застосову­ються під час попереднього і судового слідства. Всесторониє дослідження обставин кримінальної справи передбачає уміле використання слідчими і суддями логічних категорій, що забез­печують науковий підхід щодо пізнання особливостей злочи­ну. Такі логічні прийоми, як гіпотеза, аналогія, аналіз і синтез, індукція і дедукція виступають в якості наукової бази пізнан­ня злочину, що розслідується. Зокрема, шляхом висунення і перевірки версій досліджуються обставини, що характеризують особу злочинця, знаряддя злочину, способи вчинення і прихо­вування злочину.

Версія як тактичний прийом пізнання невідомих обставин злочину має важливе значення для планування розслідування. Логічні прийоми дедукції та індукції використовуються під час аналізу причинного зв'язку між фактами, виявленими в ході розслідування.

Закони логіки застосовуються не лише під час оцінки доказів, а й у ході виконання слідчих дій. Так, важливо застосувати лог­ічний прийом аналізу інформації, одержаної слідчим у ході ог­ляду місця події, допиту, затримання, обшуку, щоб скоршувати застосування тактичних прийомів пошуку доказів з прийняттям рішення щодо проведення інших процесуальних дій.

Важливим джерелом тактичних прийомів є психологія. Її роль визначається тим, що тактичні прийоми безпосередньо або опосередковано спрямовані на психіку людини. їх розроблен­ня і побудова грунтуються на психологічних особливостях про­цесів сприйняття, пам'яті, мислення, тих чи інших властивос­тях і станах. їх зміст і механізм реалізації зумовлені необхідністю здійснення психологічного впливу з метою вста­новлення психологічного контакту, актуалізації забутого, вик­риття неправди у свідченнях тощо.

Для розвитку криміналістичної тактики певний інтерес ста­новить соціальна психологія, яка дає відомості стосовно віко­вих, соціально-психологічних особливостей особи, її соціальної ролі тощо. Використання даних цієї науки дозволяє більш ди­ференційовано формувати достатні і необхідні засоби впливу на осіб різних категорій.

У криміналістичній тактиці широко використовуються дані наукової організації праці та управління. Наукова організація праці й управління це процес безперевного удосконалення форм і методів слідчої роботи та здійснення оперативно-розшу- кових заходів у ході розслідування, організації слідчого апара­ту відповідно до новітніх досягнень науки управління; слідча тактика розробляє раціональні прийоми ефективного плануван­ня й управління ходом попереднього та судового слідства. Ре­комендації наукової організації праці реалізуються в конкрет­них тактичних прийомах виконання слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет