Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Прецесія симулякрів 23
| 22 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
Диснейлендом є насправді "реальна" кра їна — вся "реальна" Америка (десь так, як в'язниці існують для того, аби приховати, що геть усе соціальне, завдяки своїй банальній повсюдності, є в'язничним). Диснейленд пропонують як уявне, аби переконати, що ре шта є реальним, тоді як увесь Лос-Анджелес і Америка, що оточують його, вже більше не реальні, але належать до порядку гіперреаль- ного та симуляції. Мова більше не йде про хибне відображення реальності (ідеологію), вона про те, аби приховати, що реальне біль ше не є реальним, і, отже, про те, аби поряту вати принцип реальності. Уявне Диснейленда не є ні істинним, ні хибним — це машина відстрашування, виве дена на сцену для того, аби відродити у зво ротній точці фікцію реального. Звідси дебіль ність цього уявного, його інфантильне виро дження. Цей світ претендує на те, щоб бути дитячим, аби переконати, що дорослі перебу вають в іншому місці — в "реальному" сві ті, — і приховати, що справжня інфантиль ність повсюди, і це інфантильність самих до рослих, які приходять сюди погратися в ді тей, з тим щоб увести в оману щодо своєї ре альної інфантильності. А втім, Диснейленд не унікальний. Зачаро ване Село, Магічна гора, Підводний Світ: Лос-Анджелес перебуває в оточенні таких собі уявних електростанцій, що забезпечують реальним, енергією реального місто, чия та ємниця полягає якраз у тому, що воно відте пер — лише мережа безперервної, ірреальної циркуляції — місто казкових розмірів, але без простору, без вимірів. Так само, як зви чайні та атомні електростанції, так само, як кіностудії, цьому місту, котре саме відтепер є лише величезним сценарієм і вічним фільму- Прецесія симулякрів 23 ванням з руху, потрібне це старе уявне —- як симпатична нервова система, утворена із си гналів дитинства і підробних фантазмів. Диснейленд: простір регенерації уявного, подібний до розташованих в інших місцях, і навіть у ньому самому, заводів з переробки відходів. Сьогодні повсюди потрібно переро бляти відходи для їх повторного використання, а мрії, фантазми, уявне (історичне, казкове, легендарне) дітей і дорослих і є відходами, першим великим випорожненням токсинів гі- перреальної цивілізації. Диснейленд — прото тип цієї нової функції в ментальному плані. Та до цього самого порядку належать і всі ін ституції з відновлення — статевого, психі чного, соматичного, — на які багата Каліфо рнія. Люди більше не дивляться один на од ного, але для цього існують інституції. Вони більше не торкаються один до одного, однак існує контактотерапія. Вони більше не хо дять, проте займаються оздоровчим бігом то що. Повсюди відновлюють втрачені здібно сті, або втрачене тіло, або втрачену соціаліза цію, або втрачений смак до їжі. Знову вина ходять нестачу, аскетизм, дику природність, що зникла: природну їжу, здорову їжу, йогу. Підтверджується, але вже на другому рівні, ідея Маршала Салінза, за якою нестачу поро джує не природа, а ринкова економіка: тут, на найпередовіших рубежах тріумфальної ринкової економіки, знову вигадується не стача/знак, нестача/симулякр, симульована поведінка слаборозвиненої людини (зокрема стосовно прийняття марксистських тез), яка, прикриваючись екологією, енергетичною кризою та критикою капіталу, додає останній езотеричний ореол до тріумфу екзотеричної культури. Можливо, однак, що ментальна ка тастрофа, імплозія та ментальна інволюція |