Прецесія симулякрів
17
предметом, як у Кастанеди, тощо) та схиля
ється перед "відмінностями". На зміну формі
замикання приходить форма засобу, що не
піддається обчисленню, заломленого та по
множеного. У міру того, як етнологія руйну
ється як класичний інститут, вона продовжує
існувати в антиетнології, завдання якої поля
гає в тому, щоб знову поширити скрізь фі
кцію відмінності, фікцію Дикуна, аби прихо
вати, що саме цей світ — наш світ — знову
став диким у свій спосіб, тобто спустошеним
відмінністю та смертю.
У такий самий спосіб, під приводом поря
тунку оригіналу, відвідувачам заборонили
доступ до Гротів Ласко, однак на відстані п'я
тисот метрів від них побудували їх точну ко
пію, аби всі могли побачити їх (ви кидаєте
через вічко погляд на справжній грот, потім
відвідуєте відтворений комплекс). Можливо,
що сам спогад про первісні Гроти поступово
зникне зі свідомості майбутніх поколінь, та
відтепер відмінності не існує: роздвоєння до
сить, аби обидва об'єкти було відіслано до
штучного.
Ось так наука й техніка нещодавно мобілі
зувалися, аби врятувати мумію Рамзеса II, пі
сля того як її було полишено гнити кілька де
сятиліть у глибині музею. Захід охопила па
ніка від думки, що він не зможе врятувати
того, що символічний порядок зумів зберегти
впродовж сорока століть, але далеко від люд
ського погляду та світла. Рамзес нічого не
означає для нас, лишень його мумія не має
ціни, бо вона — гарант того, що накопичення
має якийсь сенс. Уся наша лінійна й накопи
чувальна культура щезає, якщо ми не може
мо утворювати запаси минулого на очах у
всіх. Задля цього необхідно витягнути фара
онів з їхніх гробниць, а мумії — з їхнього мо-
2 — 4-2630
|