Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 16 Жаи Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
| Прецесія симулякрів
15 фантастичнішою, вона досягає своєї чистої форми. Ось так відісланий до резервації індіанець, у своїй скляній труні незайманого лісу, знову стає симулятивною моделлю всіх можливих індіанців часів до етнології. Остання дозво ляє собі розкіш втілюватися, поза власними межами, в "неочищену" реальність цих інді анців, заново вигаданих нею з голови до п'ят, — Дикунів, що завдячують етнології тим, що вони залишаються Дикунами: який дзеркальний поворот, який тріумф для науки, котра, як здавалося, була приречена знищу вати їх! Звичайно, ці Дикуни — це посмертні істо ти: заморожені, доведені до наднизьких тем ператур, стерилізовані, захищені до смерті, вони стали референційними симулякрами, й наука сама стала чистою симуляцією. Те са ме відбувається в Крезо, в межах музею "в розібраному вигляді", де на місці події було музеєфіковано як "історичних" свідків своєї епохи цілі робітничі квартали, діючі металу ргійні зони, відразу цілу культуру, у тому чи слі чоловіків, жінок, дітей — разом із їхніми жестами, манерою розмовляти, звичаями, — за життя перетворених на скам'янілості, як на оглядовому майданчику. Музей, замість бути окресленим як геометричний пункт, від тепер повсюди — як вимір життя. Так і етно логія, замість того щоб обмежити себе як предметну науку, відтепер, звільнившись від свого предмета, поширюватиметься на всі живі речі й ставатиме невидимою, як повсюд ний четвертий вимір — вимір симулякра. Ми всі тасадаї—індіанці, які знову стали тим, чим вони були, тобто такими, на яких, по су ті, їх перетворила етнологія, — індіанцями- 16 Жаи Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ симулякрами, котрі нарешті проголошують універсальну істину етнології. Ми всі пройшли живими крізь спектральне світло етнології, або антиетнології, яка є ли ше чистою формою тріумфальної етнології, під знаком мертвих відмінностей — і воскре сіння відмінностей. Тому дуже наївно шука ти етнології серед Дикунів або десь у країнах "третього світу" — вона тут, повсюди, в ме трополіях, серед білих людей, в цілому сві ті — переписаному, проаналізованому, а по тім штучно відродженому в образі реально го — у світі симуляції, ілюзії істини, шанта жу реального, вбивства будь-якої символіч ної форми та її істеричної історичної ретро спекції — вбивства, першими жертвами яко го стали Дикуни (шляхетність зобов'язує) та яке, однак, уже давно поширилося на всі за хідні суспільства. Та водночас етнологія дає нам свій єдиний і останній урок, секрет, який вбиває її (і який Дикуни знають набагато краще за неї): по мсту смерті. Замикання предмета науки тотожне зами канню божевільних і мертвих. Так само як ціле суспільство невиліковно заражене цим дзеркалом божевілля, яке воно саме собі вла штувало, так і наука може лише померти, за разившись смертю цього предмета, який є її оберненим дзеркалом. Ззовні вона опановує його, та в глибині це він проникає в неї, за якоюсь несвідомою реверсією, даючи лише мертві й повторювані відповіді на мертве й повторюване запитання. Нічого не змінюється, ні коли суспільство розбиває дзеркало божевілля (знищує приту лки, повертає слово божевільним тощо), ні коли наука, як здається, розбиває дзеркало своєї об'єктивності (знищується перед своїм жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|