Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- * Паноптична система — система, що дає змогу вести приховане одночасне спостереження за вязнями. {Прим, перекл.)
| 46 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
єї сім'ї чи про істину телебачення? Насправді ж саме телебачення є істиною Лаудів, саме воно є істинним, саме воно робить речі істин ними. Істиною, що більше не є ні істиною ві дображення у дзеркалі, ні перспективною іс тиною паноптичної системи* та погляду, але маніпуляційною істиною тесту, що зондує й ставить запитання, лазера, що намацує й ви різає, матриць, що зберігають ваші перфоро вані послідовності, генетичного коду, що ке рує вашими сполученнями, клітин, що поста чають інформацію вашому чуттєвому світові. Саме цій істині віддав сім'ю Лаудів телеві зійний медіум, і в цьому значенні йдеться та ки про скарання на смерть (але чи йдеться ще про істину?). Кінець паноптичної системи. Телевізійне око більше не є джерелом абсолютного по гляду, й ідеалом контролю більше не є іде альна прозорість. Остання припускає ще іс нування об'єктивного простору (простору Відродження) та всемогутність деспотичного погляду. Це досі ще, якщо не тільки, система ув'язнення, принаймні система поділу на ді лянки з метою спостереження. Більш витон чена, однак усе ще зовнішня за своїм хара ктером, побудована на протиставленні між "розглядати" і "розглядатися", навіть якщо точка фокусування системи одночасного спо стереження може бути сліпою. Інша річ, коли у випадку з Лаудами маємо: "Ви більше не дивитеся телебачення, це теле бачення дивиться на вас (як ви живете)", або ще: "Ви більше не слухаєте "Без паніки", це "Без паніки" слухає вас", — віраж від паноп- тичного пристрою (наглядати й карати) до * Паноптична система — система, що дає змогу вести приховане одночасне спостереження за в'язнями. {Прим, перекл.) П р е ц е с і я с и м у л я к р і в 47 системи відстрашування, в якій усунуто від мінність між пасивом і активом. Більше не має категоричного імперативу підпорядкуван ня моделі або ж поглядові. "Ви — модель!" "Більшість — це ви!" Ось такий аспект гіпер- реалістичної соціальності, в якій реальне змі шується з моделлю, як у статистичній опера ції, або з засобом інформації (медіумом), як в операції з родиною Лаудів. Ось така насту пна стадія соціального взаємозв'язку, наша стадія, котра вже є не стадією переконання (класичною ерою пропаганди, ідеології, ре клами тощо), а стадією відстрашування: "Ви — інформація, ви — соціальне, саме ви є подією, це стосується вас, слово належить вам" і т. п. Переворот, через який стає немо жливою локалізація інстанції моделі, влади, погляду, самого медіуму, тому що ви завжди опиняєтеся вже з іншого боку. Більше не іс нує ані суб'єкта, ані точки фокусування, ані центра й периферії: чиста флексія або цирку лярна інфлексія. Більше не існує ані насиль ства, ані нагляду — одна лишень "інформа ція", таємна злостивість, ланцюгова реакція, повільна імплозія та просторові симулякри, в яких ще має місце ефект реального. Ми присутні при занепаді перспективного і паноптичного простору (гіпотеза, котра ще є моральною й узгоджується з усіма спроба ми класичного аналізу "об'єктивної" сутно сті влади), а відтак при самому усуванні видовищного. Телебачення, як, наприклад, у випадку з Лаудами, більше не є видовищним медіумом. Ми більше не перебуваємо в су спільстві видовища, про яке говорили ситу- аціоністи, ані в різновиді специфічного від чуження та специфічного придушення, які воно передбачало. Сам медіум як такий стає невловимим, і змішання медіуму з повідом- |