Тематичний номер про вплив української кризи на церкву та християнське служіння

Патріарх Кирило

Також велике значення має те, яких кроків патріарх Кирило не зробив. 18 березня він не був присутнім на церемонії підписання Угоди Криму та Севастополя про приєднання до Росії. Крім того, Синод Російської Православної Церкви не прийняв жодного рішення відносно приходів в Криму, які наразі залишаються під юрисдикцією УПЦ МП. Заява Синоду від 19 березня була достатньо обережною. В ній мовиться, що Церква має бути вищою за будь-які суперечки та розділення і що “кордони Церкви не визначаються політичними уподобаннями, етнічними відмінностями та навіть державними кордонами”.

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП)

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), разом з Греко-Католицькою Церквою, активно критикувала відверту корупцію при Януковичі та його Партії регіонів та закликала захистити українську Батьківщину від російської агресії. Патріарх УПЦ КП Філарет (Денисенко) також сильно критикував Московський Патріархат і Патріарха Кирила, звинувачуючи їх в підтримці тоталітарної ідеології і намагань Путіна поновити імперію. Патріарх Філарет регулярно використовував мілітаристську риторику. Наприклад, 19 березня він публічно оголосив звинувачення:
18 березня 2014 року російські лідери публічно порушили три Божі заповіді: не кради, не свідкуй неправдиво проти ближнього твого та не жадай дому ближнього твого,... нічого, що є у ближнього твого (Вихід 20:15-17).... Президент Путін 18 березня в своїй промові в Кремлі використав методи диявола – змішав докупи правду та брехню. Я переконаний, що напівправда, котру світ почув з вуст російського лідера гірша за відверту брехню, так само, змішана з їжею отрута більш небезпечна за очевидну отруту... Володимир Путін офіційно розпочав з використання таких фраз як от “руський світ”, “історична Росія”, “росіяни – це розділена нація” та “українці та росіяни – один народ”. Подібні слова, разом з жалем Путіна за розпадом СРСР та його туга за колишньою славою Радянського Союзу нагадує німецьку та італійську фашистську ідеологію та риторику 20-го століття.... Саме тому я звертаюсь головним чином до українського народу: на нашу батьківщину напав ворог, який захопив частину України і намагається знищити нашу державність та незалежність, повертаючи в кремлівську неволю”.

Голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними силами України митрополит УПЦ МП Білоцерківський Августин також поблагословив українських вояків, що захищають Батьківщину від Росії. Тут важливо наголосити, що не існує богословських відмінностей, що розділяють три українські православні церкви, лише емоційні та політичні аспекти.

Українська Греко-Католицька Церква

Українська Греко-Католицька Церква найбільш явно була присутня на Майдані в центрі Києва. Чисельні відео зі сцени Майдану, з якої промовляли оратори, фіксували на задньому фоні ікони Богородиці та священників греко-католиків з хрестами. Багато католицьких активістів приїхали до Києва зі Львівської області та других частин західної України. Проповіді греко-католицького священика Михайла Арсеніча (з Івано-Франківської області) набули особливого розголосу. Груднева проповідь цього священика закликала вбивати росіян, китайців, чорношкірих, євреїв та членів Партії регіонів – за що церковне керівництво наказало його, примусово відправивши до монастирю з метою покаяння. Греко-католицький Верховний архієпископ Святослав (Шевчук) заборонив своїм священикам підтримувати будь-яку політичну позицію. Тим не менш, він сам оголосив Росію головним агресором та попросив західної підтримки проти Москви. 7 лютого Шевчук попросив американського посередництва в українському конфлікті. 17 лютого архієпископ Української Римо-Католицької церкви митрополит Львівський Мечислав Мокшитський сказав в інтерв’ю Католицькій інформаційній агенції:
Я переконаний, що демонстрації на Майдані надають Україні шанс, якщо вони призведуть до змін політичної системи та вестернізації політики. Дякуючи їм, зараз з’являється надія на зцілення, справедливість для всіх, спрощення міжнародних подорожей та покращення умов для іноземних інвестицій.... На Майдані у нас є свій молитовний намет. Отці-францисканці щоденно служили там Святу Месу та молились.... Вірні Римо-Католицької церкви також брали участь в демонстраціях на Майдані. Священики супроводжували їх, щоб створити атмосферу солідарності, миру та взаємоповаги. Ця атмосфера взаємної солідарності та поваги домінує на Майдані. Там ми побачили зовсім іншу Україну.

Протестанти та Майдан

Починаючи з грудня 2013 Рада Євангелічних Протестантських Церков України, разом з іншими церквами, закликала до громадянського примирення, засуджувала зловживання владою з боку можновладців та підтримувала протестувальників Євромайдану. Баптистські та п’ятидесятницькі пастори були найбільш активними. Тим не менш, жодна з євангелічних церков чи союзів не прийняла участі у Майдані. В 2004 році харизматична церква Посольство Боже долучилась до Помаранчевої революції, захищаючи її учасників, але під час Майдану пастор цієї церкви Сандей Аделаджа підтримав Януковича перед його втечею з України. 16 березня євангелічні церкви прийняли участь у молитовному зібранні на Майдані та пізніше вирішили регулярно проводити такі молитви. Секретар Братства незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів Сергій Дебелінський підкреслив під час виступу на Майдані: “Ми повинні не тільки називатися, але й бути християнами. Тисячі добровільно долучилися до лав Національної гвардії. Хоча в нас і небагато сил, щоб зупинити сили, що загрожують нашій країні, ми маємо всемогутнє Слово Бога”. Очільник Собору незалежних церков України Анатолій Калюжний заявив: “Сьогодні Україна пробудилася, і Бог бажає її поблагословити. В Нього є плани щодо нашої країни. Зараз, коли Європа спить гріховним сном, а Росія все ще тримається за своїх ідолів, ми маємо принести Слово Бога їм обом”. З таким же запалом старший єпископ Союзу християн віри євангельської (п’ятидесятників) Михайло Паночко нагадував слухачам притчу з Євангелії від Луки про бідну вдову, яка просила суддю про допомогу та врешті отримала її. “Ісус казав Своїм учням, що нам необхідно завжди молитися та не журитися. Але виникає питання: Як не впасти в депресію, коли озброєна до зубів російська армада стоїть біля наших кордонів? Як не впасти в депресію, коли церкви в Росії мовчать та бояться сказати лідеру своєї країни, що такі речі не можна робити?... Церква існує не лише задля ритуалів, вона також має ставати в проломі за свій народ. Її служителі не повинні боятися говорити істину в обличчя високих можновладців”.

Сергій Косяк, пастор церкви Асамблеї Божої в Донецьку, пояснив позицію церкви у східній Україні в цей непростий момент: “Тут християни моляться, як і по всій Україні. Деякі відкрито заявляють свою позицію, деякі – ні. Ми намагаємось не зачіпати політичні проблеми в церкві, тому що в нас є люди різних поглядів. Однак під час молитви ми наголошуємо єдність та благаємо за Україну. Більшість людей в протестантських церквах підтримують ідею збереження єдиної України” (інтерв’ю 16 березня 2014, Invictory.com).

жүктеу/скачать 443.5 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: