Все ж таки в мене думка працювати в літературі і написати велику річ... А в книгозбірні засяду — і все мине. Роботи там багато — треба бути і вранці, і ввечері, студенти — народ, як абоненти, неспокійний — от і сидітиму й день, і ніч у книгозбірні, і ніколи мені буде писати.
А коли взятися за роботу біля романа — треба буде мені їздити на II промисел, а книгозбірня мені цього не дасть змоги робити. Так і вирішив я: не йти в книгозбірню.
Справа з моєю роботою над романом «темна і непонятна».
Обіцянка н [ачальни] ка «дати мені всі умови для роботи» так і залишилась обіцянкою. Подав ото я «рапорта» з планом романа і ... ніякої відповіді. Щоправда, я не знаю, чи читав т. Мороз мого плана, чи бачив він його, бо передав я йому це все через секретаря Передерея,— так що, власне, я залишаюсь щодо цього в «неведении».
А не піду я виясняти з тої простої причини, що не хочу ніякими проханнями набридати, щоб бути «чистим», як прохатиму про Варю.
В цих умовах, що я зараз перебуваю, ніяк над романом
працювати не можна, бо навіть сісти нема де. Оцю книжечку написати не маю змоги, а не те, щоб працювати серйозно. Треба кімнату!
А. Ф. Морозова — (пом [ічника] нач [альника] І пром [исла]) — призначено на пом [ічника] нач [альника] III промисла. Що це за знак? Чому це? Він же ж мав такий тут авторитет, такий «блат», як по лагерному кажуть, поїхав на III промисел.
Tempora mutantur!..
25.VIII. Прибула делегація воркутянських шахтьорів на вселагерний зльот ударників.
Хоч вселагерний зльот і одкладено, та вони все ж приїхали, бо завертатися їм з дороги не було рації.
На чолі делегації Федоров, пом [ічник] нач [альника] КВО, що останній час був на Воркуті, як інспектор КВЧ. Кажуть, що Федоров буде нач [альником] КВО.
Телеграма од Варі з Харкова і листівка з Котласа.
Доїхала Варя до Харкова благополучно. Ну, слава богу!
Телеграма датована 22.VIII. Невже вона аж тепер до Харкова приїхала? 16 день з Чиб'ю до Харкова! Очевидно, затрималась у Москві.
Листівка з Котласа до Чиб'ю йшла 16 день! От «зносини» нашої «столиці» з світом?!
Сиджу я й працюю в редакції «Сев[ерный] гор[няк]». Переписую лагкорівські замітки — готую їх до друку. («Лагкор» — лагерний кореспондент).
Колись, давнодавно, ще на «зорі» моєї газетярської роботи робив я те саме!
Скільки з самої «Селянської правди» вийшло вже з отаких «лагкорів» письменників, що тепер «керують» літжиттям, скільки я їх вивчив був свого часу, а я знову сиджу і знову «правлю» дописи про «ларьки», про «каптьорку», про те, що крис і блощиць багато. «Літературна» робота! А відбирає вона в мене часучасу! З 9ої ранку до 2ої і з 5 до 10. 10 годин! Що, як би я ці десять годин сидів і писав щодня?! Н і з з я!
Єсть в ред [акції] «Сев [ерный] горн [як]» секретар — дівчина Леля Слебик. Тй 26 років. Вона — рецидивістка, повія, злодійка. Працювала в агітбригаді, а по її розформуванню взяли її в редакцію. Вона — грамотненька. Каже, що з безпризорних і т. д.
У неї якраз драма. Просить вона, щоб їй н[ачальст]во дозволило жити вкупі (як чоловік і жінка) з одним хлопцем, теж рецидивістом.
їй не дозволяють.
Вона плаче, лютує і каже:
— Хочу быть честной! Хочу жить, как порядочные! Не позволяют — опять буду проституткой, воровкой, хулиганкой.
— А хто ж ваш чоловік?
— Петюшка! Урка! Пижон — его кличка. У меня здесь был другой муж, мы с ним прожили 8 м[еся]цев і разошлись!
Не знаю, чому вже їй не дозволяють жити вкупі. Це, між іншим, в лагері практикується, але потрібний дозвіл начальства.
Випущено з ізолятора з наказу Бєлєнького щось чоловіка з 150 уголовниківрецидивістів. Щодня в лагері крадіжки!
І вдень, і вночі! В робітничому городку буквально всі приміщення обікрадено.
Випущено штрафників за те, що вони «исправились».
Прибула комісія прокурорська, яка приймає різні заяви від лагерників. Пишуть. Усі пишуть.
Я, звичайно, нічого не пишу і не писатиму, бо, певен, ніяка комісія мене «не торкається».
Гірняк прибув! Йосип Йосипович. Яка радість! Власне, не радий же я, розуміється, що йому, бідному, теж довелося пробувати всього лагерного і що він потрапив в оці «места не столь отдаленные», а радий я, що буду з ним укупі, бо люблю я Гірняка. Розцілувались ми з ним. Його, бідного, в дорозі десь обікрали, і прибув він у якімся залізничному бушлаті, що по дорозі купив десь. Ой боже мій, боже мій. Прибув він в складі етапа з 16 чоловіка — з них харківці: Жмурко — кооператор, Гаско Мечислав — поет, Музиченко — прокурор, Шаран — з ВУАН, Кринський — парт[ійне] видавництво, Теодор (поляк) з ЦК... Здається, всі... Всі вони з Харкова в кінці травня були направлені в Кем, а звідтам чогось їх перекинули в благословенний град Чиб'ю.
Треба подбати, щоб Гірняк працював у театрі. Розповідав Й [осип] Й [Осипович], що Курбас і Ірчан на Сечежі (Біл [оморсько] Балт [ійський] канал). З місяці вони
працювали ніби на загальних роботах (рубали дрова), а тепер Курбас десь працює в канцелярії пункта в УРО, чи що, там десь і Мирославі От як використовуються культурні сили.
26.VIII. Вчора ввечері в клубі І промисла, в робітничому городку, був так званий «вечір нацмен».
За «нацменів» в лагерях вважають національності монгольського типу: узбеки, таджики, казахи, туркмени... Чомусь, приміром, грузини, вірмени, тюрки за нацменів «не йдуть». Ну, ясно, що українці, білоруси і взагалі слав'янські нації ні в якій мірі не йдуть на окрему від руської нації. До нацменів якесь ставлення зверхнє («верховне»). їх «збивають» в окремі трудколони, вони окремо живуть і т. д.
Так от, значить, був їхній художній вечір. Співи, декламації, танки. Примітив, розуміється. Винні в цьому самі нацмени, бо ніяк вони самі не можуть і досі позбутися «екзотики». Всі вони обов'язково виходять в східних халатах. Ніби халат і є найголовніша ознака притаманної їм культури. Серед них є культурні, освічені люди (Рамзі, Ахамбеков і т. п.), а й вони «халатяться». В чім річ? Я дивився на Рамзі (б[увший] наркомос Узбекистану) і ніяк не міг зрозуміти: чому він натяг халата і стоїть у хорі. Мене зворушило, що він, наркомос, не стидається виступати в хорі з усіма своїми, але для мене незрозуміла його «екзотика».
Оцими «халатами» вони самі принижують їхню прекрасну пісню, їхнє слово, їхній танок... Ну, ясно, з боку панівної нації: «гогогої»
Так жалько було дивитися на страдницьке обличчя Рамзі, коли він стояв у хорі і слухав «гогокання» братів своїх — європейців...
Невдало пройшов вечір. Зіпсували халати і обов'язкові «екзотичні» танки, хоч серед номерів було виконано і арію з оригінальної узбецької опери...
Розгромили УРО («учетнораспред [елительный] отдел») лагеря. Цей відділ керує всіма лагерниками — призначенням, переводами, звільненнями і взагалі «життям і смертю» ув'язненого.
При ревізії виявилося, що багато лагерників пересиділи термін, і т. д. Про те, що всілякі там зменшення строків, що надходять і від органів ДПУ, і від Наркомюстів чи судів,— все це звалювалось в одну купу «співробітничками» і лежало собі спокійно, а в'язень сидів і нічого про це не знав.
Розгромлено при цьому й ЦАК (центральну атестац[ійну] комісію). Від цієї комісії залежить так званий «зачет рабочих днів». Це ось яка штука.
В лагері хорошим робітникамударникам за квартал (3 місяці) зараховується 45 днів (15 днів за місяць). Це — найбільше зараховання. Для цього треба бути примірним ударником і до арешту мати право голосу. Оце «право голосу» — камінь «преткновения». Обов'язково треба мати про це посвідку. Те, що ти при арешті був навіть на військовій службі — нічого не значить,— дай посвідку! Посвідку цю лагерникові дістати, звичайно, тяжко,— хто йому дасть при нашім бюрократизмі на службі скрізь... А коли іноді родині й пощастить дістати, то із листів вони «ізимаються», передаються в УРО, а там їх в одну «купу». І лагерникударник дістає без цієї посвідки вже не 15, а 10 день на місяць, а то й 7.
Мені Варя привезла таку посвідку. Знаю, що й житлкооп вислав, але ясно, що ця пропала.
Так от в ЦАК так були заплутані ці зачети, що наказом н [ачальни] ка секретаря ЦАК знято з роботи й віддано до суду.
Три кити, що на них «держаться» лагері: «стук», «блат» і «мат».
«Стук» — намова, «донос». «Стукнуть», «стукач» — слова дуже популярні в лагері. «Стукачів» — сила. «Стук» — засіб для всіляких способів робити «кар'єру» в лагері.
«Блат» — це те ж, що, приблизно, й протекція.
— О, він «блатной»! — це значить, що людина має особливе з боку начальства «благоволение».
«Блатная работа» — легка, вигідна робота.
Крім того, «блатними» ще звуть «урок», «карних», 35ників, але в лагері «блат» набрав якраз першого значення — «благоволения».
«Мат» — ну, це зрозуміло. Лаються тут усі і лаються істерично. Тут уже «мать» не в моді, тут лайка вже дійшла до чогось страшного. Тут в лайці вже найчастіше такі слова почуєте: «глотка», «горло», «рот» і т. д. Лаються і чоловіки, і жінки, і діти!
27.VIII. Гжицький увесь час на загальних роботах. Ніяким способом його звідтам не можна вирвати. Сьогодні він пішов сам до Мороза, щоб, нарешті, вияснити справу.
Мороз зустрів його ввічливо, але неприхильно. Вислухав і доручив пом [ічнику] своєму Кузьміну переглянути папери Гжицького й сказати Гжицькому, в чім справа.
Це значить — що нічого не вийде.
Вивірено вже, що коли Мороз не розв'язує сам справи зразу й посилає до когось із помічників,— справа не вийде.
Так .і з Гжицьким. Нічого, розуміється, йому Кузьмін не сказав, крім «чекати далі»...
Нічого Гжицькому доброго не ждати!
Йосип Йосипович Гірняк працюватиме в клубітеатрі — городському.
В Чиб'ю два клубитеатри: один звати «городской им. Косолапкина», а другий — в робгородку (1го промисла). Так у городському працюватиме Й. Й. Гірняк.
Сидіти йому тут три роки! Йому все ж «пощастило» — не десять, як мені!
Ну, це добре, що він у театрі. І на своєму місці, і, головне, вже не загрожує йому пертись кудись на Воркуту...
Як тільки він буде з руською мовою?
Та це, зрештою, неважно: майстерство актора — інтернаціональне... І доброго артиста залюбки дивитимуться й слухатимуть, хоч якою завгодно мовою він гратиме...
Чи снилося колинебудь отим похмурим лісам, що обступили суворою стіною Чиб'ю, і чи снилося оцим дерев'яним стінам Чиб'ювського театру, що в них гратиме кращий актор українського театру Йосип Гірняк?!
Ніколи не снилося, звичайно!
Кесмет! Доля!
Да... Тепер по тайгах й по тундрах можна зустріти знаменитих людей!
28.VIH. Знову зміна в КВО. То вже зовсім було налагодилось, що керуватиме КВО Федоров, що приїхав з Воркути, аж тут не воно: знову Федоров повертається на Воркуту, а КВО буде керувати Димов.
Димов був у відпустці 2 м1іся]ці і повернувся для всіх несподівано — всі гадали, що він вирвавсь і не поверне!
Ну, значить, працювати з Димовим!
Ну, що? Він — робітник з Донбасу, молодий і, здається, непоганий хлопець...
«Аби тихо...», як кажуть!
29.VIII. Після приїзду в лагер комісії Бєлєнького — щось тут таке твориться. Різні чутки, різні ще комісії — прокурори і т. д. Взагалі, видно, що Ухтпечлагом зацікавились після 5 років його існування. Я гадаю, що
зацікавилися, звичайно, не долею наших особ, лагерників, а зацікавились ним з боку його економічної доцільності, і тепер його й «щупають».
Багато всетаки кричали про ухтинську нафту, треба, зрештою ж, підбити підсумки — чи рентабельна вона, чи ні. Розкинувся Ухтпечлаг на тисячі кілометрів. Почав з нафти. Нафта, очевидно, не рентабельна і має вагу суто місцевого характеру. Але «попутно» — радіоактивна вода II пром [исла], вугіль на Усі (Воркута), на Печорі, золото (чутки) десь там на півночі — все це ясно робить Ухтпечлаг підприємством не таким уже й збитковим (коли він дає збитки!), а коли до цього додати його специфічне призначення (ми — злодії й к [онтреволюціоне] р [и]), то факт освоєння Півночі — моя думка така, що «город городити варто було».
Але разом з тим почувається, що кидати гроші «на так собі» не хотять. Бюджет, очевидно, врізують. Це видно хоч би й з того, що звільнено оце чоловіка з 40, чи що, вільнонайманих і роботу перекладається на ув'язнених. Ясно, що це дешевше. Платити 35 крб. на місяць фахівцеві чи 750—1000?!
Мене це питання цікавить зовсім з іншого боку. Скорочення «штатів» — це значить, що зараз говорити про приїзд сюди Варі на роботу аж ніяк не час...
Доведеться говорити про мою колонізацію.
Невже не дозволять? Жах!
ЗО.VIII. Приїхав з II пром[исла] інж[енер] І. В. Шенгер з дружиною. Дружина його ходила до Мороза говорити відносно приїзду сюди до чоловіка.
Мороз одповів, що тепер не час, що одкладено на весну і що справа залежатиме від того, як працюватиме її чоловік.
Ой, коли б і мені такого не було, щоб на весну, а там ще на весну і т. д. ...
Проф. П. Н. Петрусевич приїхав із сангородка в Чиб'ю: призначено його на лектора в гірничий технікум. Рад він дуже.
А тут якраз і дружина його приїхала! Так от людині в ці часи горя й розпуки й блисне якийсь промінь радості!
Погода весь час добра. Ночами невеличкі,— але невеличкі! — похолодіння, іноді з морозцями.
Листів од Варі нема! Що значить? Помойому, вже пора б одержати листа.
31.VIII. Працюю в редакції. Гнусно. Гнусна не робота, а гнусно працювати з таким «типиком», як Барятинський.
Але що поробиш? Весь час напружений стан і стеження за кожним рядком у газеті, щоб не підвів. Ух, не бачив такої сволоти.
Він з князів. Дегенерат. Крисине шолудиве обличчя з рідкими гнилими зубами, низькорослий і весь час смикається! Йому, він каже, 28 років. І в той же час — «15 років в Черв[оній] Армії». «Арихметика» не в пошані, як бачите. Коли я йому про це зазначив, засміявся:
— Меня мальчиком в гр [ажданскую] войну полк подобрал и воспитывал.
Він був уже в лагерях — раніше на Біл [оморсько] Балт[ійському] каналі — і архітектором, і інженером... Скрізь — «тухта».
Чому я пишу про таке гівно?
Та тому, щоб показати, що з князів виходить, коли зідрати з них корону, коли поскидати з них князівські мантії. Мразь, підлота й стерво!
Надійшли і надходять газети про 1й Всесоюзний з'їзд письменників.
Крику й галасу багато! Ну, ясно, що нічого «матеріального», крім «Брусків», «Піднятої цілини» і т. п. (набило вже оскому), нічого письменники до з'їзду не принесли.
Доповідь Горького. Як і завжди, і повсякчас, Горький — раб знання. Цілі купи знання про розвиток культури в його доповіді. Конкретно про літературу небагато. Єдине, що цінного в доповіді, це визначення соціалістичного] реалізму (нарешті) і різниця між соціалістичним] реалізмом і колишнім реалізмом.
Соціалістичний] — «утверждающий».
Колишній — «критический».
Чітко принаймні. Можна погодитися чи ні — це справа інша, але нарешті сказано: «що ж воно за їден — той соцреалізм».
І то добре.
Жалюгідна доповідь Кулика про укр [аїнську] літературу. Як і завжди: перестав предмет обговорення — можна те саме сказати про свинарство, про хлібоздачі і про все, що хочете. Шаблон, аж дохлятиною воняє.
Значно кращі промови (доповіді) виголосили представники всіх інших літератур. Особливо — кавказці! Молодці! [...]
Більшого чекав від Радека про міжнар [одну] літературу. Бліда доповідь. Чи навмисно він її «зблід», щоб хоч трохи проти неї виграла наша — рідна.
Блискуча доповідь Бухаріна про поезію. Особливо в теоретичній частині. Що ж до кваліфікації його поетів — то він був, на мій погляд, дуже «великодушний».
А який скандал знявся! Проти шерсті погладив Бухарін Бєдного, Безименського і т. д. Кричать, бідні: «Ми хороші, ми — генії! Ми — революціонери!..»
Ой горенько! Та революціонери, може, ви й хороші (хоч і це під сумнівом), та поети ви «гавьонні»! А річ же йде не про революцію, а про поезію!
Горький підрахував, що має бути 5 геніїв і 45 талантів серед письменників (Sic!).
Не сказав тільки, хто ж буде це звання роздавати: з постанови фракції, чи як?
І чи припаде один геній на нац [іональну] республіку? Чи, може, на три республіки одного видадуть?
Ну, ладно!
А може ж, хоч після з'їзду література буде! Дай боже!
Тільки що ж може написати літературного Кулик, Микитенко? Красти ж нема в кого, бо Хвильового нема. Куліш і т. ін. в «нетях». Туго доведеться бідолашним «талантам». (Що М. з К. схватять із 45 талантів по одному для себе в порядку «разверстки», в цьому я більше ніж певен).
Ну, щасти їм, доле, дати твори!
А ми тут сидітимемо як «бесследно исчезнувшие».
1.ІХ.34. Післав Гірняк першу телеграму Ліпі Добровольській (дружині) в Харків. Чекає відповіді.
А. Ф. Морозов уже не на III промислі, а призначено його аж на Воркуту за н [ачальни] ка шахти.
їде на Воркуту й Олексій Миколайович Іванов (бувш [ий] н[ачальник] КВЖД). їде він н [ачальни] ком Воркутської залізниці, що має 67 кілом. довжини вузької колії, 2 паровики і 4 вагони.
Ой доле, як ти насміхаєшся з людей!
А проте, Воркутська залізничка, хоч яка там вона, але ж це перша залізниця в Заполяр'ї, збудована в смузі вічної мерзлоти, в тундрі, в страшній тундрі!
З.ІХ. Приїзд Іванова. Підготовка. Телеграма од Варі
в ящику. Телеграма Ліпоч [ки]. 4.ІХ. Виклик увечері Матвєєвим — переляк!
«Палац» (два слова нерозбірливо.— М. Є.). 5.ІХ. Кисілю наварили. Холодно ночами — і вдень погода хмуриться. Заморозки —5. Димом рятують огороди. Парнички полярні.
6.IX. Про гриби. Про провокацію Барятинського. Оповідання Приставкіна про втечу. 7.IX. Холода... «бурьє» (нерозбірливо написане слово.— М. €.) в театрі. Гірняк. 10 чоловік урок біля Чиб'ю. «Невдача» агітаційного] номера. 8.[ІХ] Приїзд Камова (вчора ввечері). Зустріч. Штат в редакції. Лист од Вячка (руська школа). Посилка Гжицькому. 9.[IX] Од'їзд Іванова. Рамзі.
Штат редакції. 10.[IX] Гжицький на Воркуту!
Музиченко — юрисконсульт. 11.[IX] Масла 1 кіло [грам]. Листів нема.
Скорочення вільнонайманих.
Друкарня. Люди. 12.[ІХ] Виступ Гірняка в «Безприданниці».
Чи виженуть мене з б[удинку] колонізованих.
18 приїздить Берман? 14.[ІХ] Гжицький, ... (прізвище нерозбірливе.— М. Є.).
Жмурко, Кринський.
Нема листів. Посилки Гірнякові, Гжицькому. 15.[IX] Рамзі на совхоз. 16.[IX] Лист і телегр [ама] од Варі. 17.[IX] Чекають Бермана. 18.[ІХ] Життя з Гірняком.
Варимо, смажимо. Погода — хороша. 19.[IX] Увечері приїхав Берман. Скандал з газетою.
Перехвалили. 20.[IX] Берман — ніч в клубі. 10 днів на бурових. 21.[IX] Концерт в клубі роб [ітничого] гор[одка].
Гірняк і вільнонаймані. 22.[ІХ] Невдача з номерами «Северный горняк».
Конфіскація — перехвалили.
Боягу [з] тво Барятинського. 23.[IX] Три телеграми од Варі.
Лист мій до Мороза, він прийняв.
Берман — і лагері [...] 24.[IX] У Бермана з приводу газети (КВО).
Викриття Берманом Барятинського і т. д. 25.[IX] Сходити до Мороза з приводу Варі. 26.[ІХ] Посилка од Варі. Рамзі у Бермана. 27.[IX] Біганина з заявою Морозу. Настрій.
28.[IX] Заява через Соколова. У Суліна балачка. Лист од Варі.
29.[IX] Балачка з Суліним — «преждевременно».
* І гр [оки]. Жураделі (двоє слів нерозбірливо.— М. Є.). Новикова і т. д. Сніг! ЗО.[IX] Біганина за обідом «вільнонаємним».
Од'їзд Бермана. «Тухта» — Барятинськ [ого], що його викликав Берзін. IX. Одмовлено до Мороза (Соколов) в вільнонайманім] обіді.
Приїхав Добринін — з експед [иції].
Кімната — страхи! 2.[Х] У Мороза. Крах надій. Одмовлено. Розпач. Робота
над романом. Кімната і т. д. 3.[Х] Лист і телеграма од Варі, що робити. Котлас?
УстьВим?
4.[Х] Посилка од Варі. Життя в колонізованих. 5.[Х] Телеграма од Варі про 2 посилки від I. X. Живіт
болить. Склав план романа. Бочаров — відп [ові
дальний] ред [актор] і нач [альник] III відд [ілу].
Зачети на Воркуті. Лист од Варі. 6.[Х] Лист од Варі. Погано з животом. Снігу випало
ніччю на 1/4.
7.[Х] Телеграма од Варі. «Убита горем». Скандал
з Родде. 8.[Х] Умію пекти коржі. 9.[Х] Лист од Варі. У Мороза з планом. 10.[X] Криси в хаті вночі.
10.[X] Приїхав Алексєев — художник. Курбас в Солов
ках (?). Ірчан (?). Голодовка Єнукідзе, Челідзе,
Зенькова. Мороз у Єнукідзе. 11.[Х] Скандал з Жураделі — не звільняється. 12.[Х] Погода сира.
Подав рапорта Морозові...
До Бермана на затвердження. 13.[Х] Життя з Гірняком. Комуна. 14.[Х] Прибув Ромашо... (прізвище написано нечітко.—
М. Є.) з Свирслага. З ДимитЛага всіх 58. Дацків. 15.[Х] Зачети на Воркуті 2 дня за один. 17.[X] Сніг мокрий, і холодно.
18.[Х] Повісився Горняковський у (одне слово нерозбірливо.— М. Є.) горі.
19.[X] Зарізали в трудколективі Ремза[воду] хлопця. Телеграма од Варі.
20.[X] Родде — скандал. Дівчата в типографії. Посилка 5. Яблука.
21.[Х] Робота над текстом з Арончиком із кол[ектива] Ремза[воду]. Чистка Ремза[воду] колектива.
22.[Х] Одлига. Мокр[о], дощ. Про дозвіл з Гулага нічого не чуть.
23.[X] Зачети роб [очих] днів прилюдні. Характеристика
Димкова на мене. Скандал на зборах! Зачети
Гірнякові як ударникові. 24.[X] 2 посилки од Варі. Звільнено Рум'янцева. Рум'ян
цев і Матвєєв. Ніч — Бергазов. 25.[X] Вночі екстрено виїхав Рамзі до Москви. В чім річ? 26.[X] Чутки про Ізраїлева й Мороза. 27.[Х] Розпачливий лист Варі.
Йосип Йосипович у нас живе. Вкупі!
Ввечері суд у клубі (колект[ива]). 28.[X] Приїхала жінка Жежеренка і живе в наш[ій]
кімнаті. Приїхав Ізраїлев, Захар'ян. Чутки про
призначення н [ачальни] ком УРО з Димитлага.
Лист од Варі — ліпший. 29.[X] Призначення Ізраїлева, Захар'яна.
Послав Варі лист. Сніг з дощем.
Мокро, холодно.
Кузьмін в командировку на інспектування. 30.[Х] Свята. Вечір нацмен.
13.[XIJ «Часовщик и курица». Гірняк, Карфункель.
3.7/ХІ — зима. 10.11 — одлига. 13. Справжня зима.. Ухта ще не стала. Листи од Варі...
15.ХІ.34. Умови мого життя й роботи склалися так, що цілих 2'/ 2 місяця я не записував нічого в цю книжечку. Щоправда, я робив невеличкі одміточки на окремих клаптиках паперу — про найважливіші події за цей час, але думки свої, почуття і т. д.— не занотовані.
Тепер оце думаю хоч окремими словами, коротко занотувати день за днем," що було за цей час,— може ж, колись, дивлячись на них, пригадаю обстановку і деталі, за яких вони, ці події, траплялись. Отже.
20.XI. Барятинський в Колтово, і я сам.
27ЛІ. Балачка з Закар'яном про дозвіл писати роман.
1.ХІІ. Зима. Убивство т. Кірова в Ленінграді. Нема трьох посилок.
5JCII. Посилка.
ОСНОВНІ ПОДІЇ
] > Приїзд т. т. Ізраїлева і Закар'яна.
2) Редагування «Сев [ерного] горняка».
3) Убивство т. Кірова в Ленінграді (1.ХІІ.35).
4) Режим після ленінградського пострілу.
5) Вселагерний зльот ударників 5.6.7 — І — 1935 р.
6) Призначення Гірняка голови [им] реж [исером] театру в Чиб'ю.
Лайкан — дрюк для люльки. Путак — люлька.
ЛЮТИЙ 1935
Розпорядженням Гулагу я переведений в «Печорское отделение» для робіт на руднику «ЕджидКирта». 1.II. 1935 виїхав на Печору.
СЕЛА, ЩО МИ ЇХ ПРОЇЗДИЛИ
1.
|
Чиб'ю.
|
22.
|
Праскаль.
|
2.
|
Ухта.
|
23.
|
ЩельяБож.
|
3.
|
Аким.
|
24.
|
Іпат.
|
4.
|
Порожск.
|
25.
|
Новик.
|
5.
|
Вильна.
|
26.
|
Ошкурья.
|
6.
|
Промисль.
|
27.
|
УстьУса.
|
7.
|
Кедва.
|
28.
|
Акись.
|
8.
|
Картаиоль.
|
29.
|
Межа.
|
9.
|
Мошьюга.
|
ЗО.
|
Ульяшево.
|
10.
|
Іжма.
|
31.
|
Соколово.
|
11.
|
Деюр.
|
32.
|
Кожва.
|
12.
|
Щелья Юр.
|
33.
|
Красний Яг.
|
13.
|
НятаБоже.
|
34.
|
Бузовая.
|
14.
|
Кичкар.
|
35.
|
Медвежка.
|
15.
|
Кепиєво.
|
36.
|
Конецгорск.
|
16.
|
ЧаркаБож.
|
37.
|
Паранець.
|
17.
|
ЧаркаВом.
|
38.
|
Борисдикость.
|
18.
|
Мутний Материк.
|
39.
|
Даниловка.
|
19.
|
Звіринець.
|
40.
|
Корольки.
|
20.
|
Денисовка.
|
41.
|
Воя.
|
21.
|
Захарвань.
|
|
|
Достарыңызбен бөлісу: |