Вчитель. Як називається твір, який ми щойно прочитали?
-
«Стариган з крилами»?
-
Чому оповідання має таку назву? Про що розповідається в ньому? (Учень стисло переказує – вчитель за правильну відповідь дає фішки. Вкінці уроку кожен підрахує кількість – це і оцінка).
-
Філософське світобачення є характерною ознакою творчості Маркеса. Він порушує глобальні проблеми людства, особистості. Намагається з`ясувати моральну спроможність людей, витоки їхніх вчинків. А щоб навчитися моральних заповідей, людина прислухається до Бога. Згідно з біблійною традицією Бог виявляє свою волю через янголів.
-
Хто такий ангел? Яким ми уявляємо ангелів? (З грецької та єврейської означає «вісник», тобто той, хто несе божественну істину до людей. Коли десь падає зірка, кажуть, що то летить ангел. Ніхто не знає куди він прямує. Але той, хто побачить його – обраний. Згідно з древніми міфами, ангели, Божі вісники, пов`язані з небесними планетами: Гавриїл – з Місяцем, Рафаїл – з Меркурієм; Михаїл – з Венерою. В цьому давня мрія людей про духовний зв`язок космосу і Землі. А космос з грецької означає – « порядок , устрій, краса, мир». )
-
Яке протилежне йому слово?(Хаос – безлад).
-
Чому прилітають ангели до людей?(Щоб нагадати про необхідність морального влаштування людства і Всесвіту. У їхніх очах німий докір і добра віра, гірке розчарування і світла надія. Та чи розуміємо ми їхні погляди?)
-
Перевіримо домашнє завдання. Робота біля дошки. Дописати і пояснити схеми: «Світове дерево», «Людство в мініатюрі», «Символічне та алегоричне значення образів». (Схеми заздалегідь написані на дошці.) Роздаю 3 учням картки. Поки працюють біля дошки питання до класу:
-
Творчість Маркеса є реалізацією творчого методу з дивною назвою - … (магічний реалізм). Що таке магічний реалізм? Чому ця назва здається дивною?( По – перше, з лінгвістичної точки зору – це оксюморон, або поєднання непоєднуваних понять, тобто у нелінгвістичних термінах – нісенітниця, абсурд. Адже реальність і магія – це речі, які начебто не можна поєднати, бо це антоніми. Як день і ніч чи чорне і біле. А по-друге, якщо брати до уваги інше значення цього словосполучення, то це може означати щось надзвичайне, захоплююче, тобто магічне, як, скажімо, «магія слова», , магія дружніх стосунків. Лише звернувшись до творчості колумбійського письменника і, зокрема, його оповідання «Стариган з крилами», починаєш розуміти, що поєднання непоєднуваного цілком можливе і оксюморон все ж має сенс.)
-
Отже ангел прилетів таки на землю. Ми вже зустрічалися з ангелами. Коли? (Аналізуючи роман Булгакова «Майстер і Маргарита»).
-
Чи є відмінність між цими зустрічами?(Так. Різний вигляд, різне місце і умови проживання. Не говорячи вже про ставлення до них оточення. Важко уявити, щоб у Воланда кидали каміння чи намагалися припекти розпеченою залізякою!)
-
Проте, що є спільне? (В обох випадках ідеться про атракціон, про перевірку людей. )
-
То навіщо опинилася на землі ця дуже стара людина з крилами?
-
А чи варто янголам відвідувати землю? ( Якось англійський філософ Карлейль сказав: «Якщо б Христос з`явився сьогодні на Землі і завітав би у чиюсь оселю, його б запросили до столу, пригостили б чаєм, чемно послухали і… посміялись би». А ми як би себе повели?)
-
Навіщо тоді потрібні янголи, а також інші містичні створіння? (Пам`ятаєте у Маяковського: «Если звезды зажигают, значит это кому- нибудь нужно»? Якщо янголи комусь потрібні, то чому б їм і не бути? Так Маркес поєднав два світи – реальний і магічний. Щоб довести, що все на світі повинно мати своє місце. Отже подивимось на дошку, де ж місце янгола?)
Питання до учня, який працює з першою схемою:
Картка № 1
-
На дошці зображене умовно світове дерево, в образі якого наші предки поєднували царство небесне, з царством земним і підземним. В різних частинах цього дерева розмістимо героїв оповідання. Крона – ангел, стовбур: Пелайо, Елісенда, Дитина, Гонзага, жителі селища; корінь – дівчина-павук. Чому саме так розмістили героїв?
-
Чим ангел з цього оповідання відрізняється від загальноприйнятого уявлення про ангелів? Може, це і не ангел? (Незвичайне терпіння, творить чудеса, нікого не ображає, безгрішний, здатний самовдосконалюватися – безсмертний)
-
Чому людей треба розмістити, де стовбур ? Бо це реальний світ.
-
Чому дівчину-павука розмістили у коріння?(Покарана за гріхи. Перетворення: гріх – прокляття.)
-
Чому ангел прилетів до людей?(Бо дерево хворе).
-
Чому дерево хворе? Коли крона всихає? Яка частина хвора? (Стовбур, реальний світ).
-
Доведіть, що дерево хворе. (Ангел упав)
-
Яка хвороба?(Бездуховність. ) Отже, це і є магічний реалізм Маркеса: незвичне допомагає висвітлити проблеми повсякденного. Які ж це проблеми?
Питання до учня, що працює з схемою «Людство в мініатюрі»:
Картка № 2
-
Що означає ця схема?(Це модель людства в мініатюрі, людства, яке живе за гратами, чи в клітці, спорудженій ним самим.)
-
Оповідання має оптимістичний чи песимістичний характер?(Та рано чи пізно метал на гратах поіржавіє і грати розпадуться, як розпався курник. Тоді людство звільниться від бруду нікчемності.)
-
Символом чого є хвороби дитини і ангела? Чи є ліки від цієї недуги?(Символ неблагополуччя людей. Людство хворіє на зло, що може знищити все світле, і ангелів.)
-
Порівняйте ставлення людей до Сина Божого і до героя оповідання. Чи змінилося людство? Хто вже ставив це запитання? ( Сина Божа не тільки прокляли, а й розіп`яли. Тепер теж торгують непродажним, але рідше розпинають, і камінням закидають уже не до смерті. Це питання ставив Воланд. «Люди як люди»).
-
Чому ангел старий?(Через гріхи людей. Розваги, гроші, банальні істини. Людство старіє від гріхів. Чи не побачимо ми, як ангели помирають?)
Робота в зошитах. «Символічне та алегоричне значення образів» Заповнити таблицю .
-
Доведіть, що ми живемо в духовно хворому суспільстві.
-
Судячи з того, як люди ставляться до ангела, для них уже немає нічого святого, вони втратили віру і здатність до милосердя 9небене творіння називають твариною, годують залишками їжі, курник, каміння…)
-
Людьми керують користь, жадоба до грошей, до наживи (збудували двоповерховий будинок… А в наш час?
-
Люди думають лише про власні потреби: до ангела звертаються не пробачити їхні гріхи, а зцілитися від хвороби, отримати насолоду від знущання над дивною істоту, задовольнити цікавість.
-
Церква брехлива, давно втратила здатність підтримувати зв`язок з Богом: не розуміє мови ангела. З облудності церкви і почалася втрати віри людьми.)
-
Люди проклинають через дрібниці втеча на танці – це проступок, який вимагає покарання, але не прокльону. Це гріх – проклинати рідну дитину.
-
Розчарування в людях у янгола таке глибоке, що чогось іншого, хорошого він і не чекає йому вже не під силу боротися за людські душі.
Автор.'>Інсценоване виразне читання вірша І.Драча «Крила».
Автор. Через ліс-переліс, через море навкіс
Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому – шапку смушеву,
Кому – люльку дешеву,
Кому – модерні кастети,
Кому – фонтонні ракети.
Кому солі до бараболі,
Кому – три снопи вітру в полі,
Кому – пушок на рило,
А дядькові Кирилові – крила.
Був день як день, і раптом – непорядок,
Куфайку з-під лопаток – як ножем прошило,
Пробивши вату, заряхтіли радо
На сонці крила.
Голодні небом, випростались туго,
Ковтали з неба синє мерехтіння,
А в дядька в серці – туга,
А в дядька в серці – тіні.
Кирило. Кому – долю багряну,
Кому – сонце з туману,
Кому – перса дівочі,
Кому – смерть серед ночі,
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові, прости Господи, - крила!
Автор. Жінка голосила:
Жінка. Люди як люди,
Їм доля губи змастила.
Кому – валянки,
Кому – мед од простуди,
Кому – жом у господу,
А цьому гаспиду,
Прости Господи, - крила!?
Автор. Так Кирило до тями брів,
І, щоб мати якусь свободу,
Сокиру бруском задобрив,
І крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхались зорі з Кирила
І, пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився –
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була не безкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам.
Кирило. Кому – нові ворота,
Кому – ширшого рота,
Кому сонце в кишеню,
Кому-дулю дешеву,
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові – не пощастить же
Отак чоловікові! – крила.
Вчитель. 1.Отже, крила людині для того, щоб їх обрубувати?
2.Що спільного у творах Маркеса і Драча? (Образ «крилатої людини»)
3. Порівняйте крила героя І.Драча з крилами старигана Маркеса. (У Кирила пружинисті крила, готові до злету, сильні, голодні небом. У старигана великі півнячі крила обскубані та брудні, загрузли в болоті, все пір`я з крил повипадало, потім у нього почало рости тверде й довге, як у великих старих птахів, пір`я.)
Виступ учнів. Важче серед сірості й байдужості залишатися людиною. Тому актуальна і сьогодні проблема, яку ставлять письменники у творах – проблема боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини. Це твори попередження, застороги. Людство втрачає духовність.
- Що означає не бути бідним душею? (Мати багатий внутрішній світ. Читання книг, театри домашні, читання поезій, музика, ігри розвивальні, розвиток творчих здібностей.)
-
Від чого застерігають нас герої твору? (Щоб люди зрозуміли, що наймиліше і найдорожче в житті. І Маркес, і Іван Драч попереджають нас, що людська безкрилість породжує замість захвату від чудесного, від незвичайного дару лише «тугу і тінь у серці», замість відчуття величного – пошуки матеріального. Тому і перетворюється ангел Маркеса у «маленьку чорну цятку в небі», тому і «снилося небо порубаним крилам» дядька Кирила у вірші І. Драча. Це твір – пересторога для нас: не губіть добра, справедливості, честі, не губіть людської душі, совісті. Таке життя може бути в будь-якому сучасному селищі за умови втрати духовності.)
Вчитель. А на світі по – різному можна жити.
В горі можна, і в радості,
Вчасно їсти, вчасно спати,
Вчасно робити прикрощі.
А можна і так: на світанку встати і,
Не думаючи про чудо,
Рукою сонце дістати
І подарувати його людям.
Слово вчителя. Нехай наші серця випромінюють тепло, сонце, як говорив Достоєвський, станьте сонцем, і вас усі побачать. Багатство кожної людини – душа.
Нехай струни вашої душі будуть завжди настроєні, відчувають пульс життя, випромінюють тепло і світло для людей, дарують сонце. І тоді ми зможемо теж сказати: «Дивлюсь я небо та й думку гадаю: чому я не сокіл? Чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крила не дав: я б землю покинув, і в небо злітав.»
Як писала Цвєтаєва: «Если душа родилась крылатой, зачем ей хоромы, зачем ей хаты?»
Зичу довго літати.
Хай несуть вас крила в Божий світ.
І збагніть незбагненне,
І трудіться натхненно…
Хай підносять вас крила, хай триває політ.
-
Політ найчастіше асоціюється з відчуттям стану особливого піднесення, захоплення. Адже коли людині хочеться літати? Від великої радості, щастя. Відірватися від цієї сірої буденщини.)
Гра «Мікрофон».
Чи потрібні людині крила?
Де взяти крила для душі?
Яку відповідь дасть нам народна мудрість?
Поясніть фразеологізми
Брати під своє крило (брати когось під свою опіку)
Під крилом (під чиєюсь опікою, захистом)
Виросли крила (хтось відчув силу, енергію до великих звершень, подвигу)
Опускати крила ( втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися)
Підрізати крила (підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності)
Розкривати крила (починати діяти на повну силу)
Чути крила за плечима (відчувати натхнення, силу, спроможність до дії ).
-
Дані звороти мають на увазі пташині крила чи все-таки крила, які належать людині? (Йдеться про людину, крила – це символ творчості, натхнення, енергії, спрямованої на великі звершення.)
-
То, можливо Кирило І.Драча відтинає собі крила, щоб не заважати іншим, безкрилим, яких більше. Тут, діти, знову перед нами вибір. Право обирати: чи жити з крилами, чи крила не потрібні. Але нагадаю слова М. Горького: «Есть только две формы жизни: тление и горение. Трусливые и жадные избирают первую, смелые и гордые – вторую». А «Песня о Соколе»? Уж : «Так вот в чем красота полета – она в паденьи. Летай иль ползай – конец известен: все в землю лягут, все прахом будет.» То ж ким і як краще прожити, як Уж чи як Сокіл?
Вчитель. Ми дуже гарно сьогодні попрацювали, виявляється, мудрість закладена в кожному з нас великим Творцем, тільки потрібно заглянути в душу, подумати і зрозуміти. Ми живемо в час духовної не влаштованості. Від нас залежить, яким буде життя. Головне - зрозуміти: якщо ти живеш, то вже витяг щасливий квиток, і потрібно радіти тому, що маєш. Якщо ви хочете, щоб світ став кращим, почніть із себе. Розправте крила, почуйте їх за плечима. Станьте самі такою людиною, яку вважаєте взірцевою. Адже ми уподібнюємось тому, до чого прагне серце.
Я хочу, щоб ви знову прослухали вірш.
Я не прошу краси, ані щастя —
Дай мені сили, Боже,
Щоб не зламатись в бурі нещастя
Дай мені міці, Боже.
Щоб не лякатись гіркої правди,
Дай незалежності, Боже,
І не стидатись слів своїх завжди
Дай мені віри, Боже.
Щоб вчиняти по добрій волі,
Дай мені мужності, Боже,
Щоб дивитися в очі долі,
Прошу хоробрості, Боже.
Щоб ніколи не стати на коліна,
Дай мені гідності, Боже,
не зрадить у чорну годину
Дай мені честі, Боже.
Щоб не мати на серці злого,
Прошу любові, Боже,
Не зробити нічого лихого —
Дай доброти мені, Боже.
І не бути байдужим у світі,
Де цураються власного роду.
Я нічого не буду просити, —
Дай мені тільки свободи/
Благословенні будьте, небеса,
І ясне сонце, будь благословенне,
Нехай панує на землі краса
І не шугає полум 'я шалене.
Нехай панує на землі добро,
Співає мати пісню колискову,
Хай не конає батечко Дніпро
І вільно лине в далеч світанкову.
Маючи серце, будь милосердним, маючи душу, будь духовним, і ти відчуєш за спиною крила, і тобі снитимуться ангели і небо.
Літературний диктант «Джек Лондон»
(Такі опитувальники розроблені до біографії кожного письменника)
1.Представником якої національної літератури є Джек Лондон?(Американської).
2. Як справжнє прізвище письменника?(Джон Гріффіт Лондон).
3. До якої країни найчастіше переносять нас твори письменника?(На далеку Північ Канади, на Аляску до Клондайку).
4. З якою метою потрапляють туди його герої, як і він сам?(Жага збагачення, гнані «золотою лихоманкою», потрапляють у небезпеку).
5. Що є справжнім золотом, на думку письменника?(Людяність, мужність, Воля і Честь).
6. Яким було дитинство письменника?(Бідність, заробляв на хліб, розносячи газети).
7. Які скарби знайшов Джек Лондон на Клондайку?(Спостереження за величною природою, зустрічі з цікавими людьми, враження від численних випробувань).
8. Які твори написав саме завдяки перебуванню на Алясці?(Північні оповідання).
9. Які твори принесли світову славу?(Північні оповідання).
10. Що таке оповідання?(Невеликий прозовий твір, сюжет якого будується на основі одного, або декількох епізодів з життя одного або кількох персонажів).
11. Чого, на думку Олексія Звєрєва, навчають книги Джека Лондона?(Справедливості, стійкості у випробуваннях).
12. Як співвітчизники вшановують пам’ять про славетного земляка?(Неподалік від міста Сан-Франциско, в садибі, де народився письменник, розташовано історичний парк-музей Джека Лондона, а в місті Окленді, де тривалий час він жив, його ім’ям названо центральну площу).
13.Про яких сильних, мужніх людей, що проявляли силу волі в боротьбі з долею, ви знаєте? Прометей, Геракл, Р.Крузо, Д.Сенд, Геркулес, О Маресьєв)
Софокл
-
Місце і дата народження та смерті. (496 – 406 рр. до н.е. Народився у мальовничому афінському передмісті – колоні. Помер у Афінах.)
-
Родовід.(Заможна родина. Батько був власником великої зброярні у Колоні).
-
Зовнішність.(Класична благородно-вродлива ).
-
Обдарування. (Був чудовим музикантом, Співав у хорі, навіть очолював його на святі Великих Діонісій, а також на честь перемоги у Саламінській битві. Мав надзвичайну пам`ять, у 90-річному віці прочитав напам`ять щойно закінчену трагедію «Едіп у Колоні. Наприкінці життя став жерцем культу видатного лікаря Асклепія.)
-
Освіта, заняття.(Отримав на той час добру освіту, фах лікування. У змаганнях драматургів ніколи не був третім. Перемагав 24 рази. Жив за доби Перікла, періоду розквіту афінської демократії. Відомий і як політичний діяч. Обирався стратегом, військовим вождем, а також скарбником могутнього морського союзу грецьких міст. Був державним радником.)
-
Кредо.(«Скільки різних на світі див! та з усіх найдивніше – людина!»)
-
Творчість. (Драматург. Написав понад 120 п`єс. Збереглися лише 7: «Аякс», «Антігона», Едіп - тиран», «Електра», «Едіп у Колоні», «Філоктет». Увів третього актора, збагатив декорації, обмежив роль хору, збільшив діалогічні партії.)
-
Визнання та місце у світовій літературі. (Називали співцем віку Перікла, «досконалим знавцем сцени і свого мистецтва», Гегель вважав його Антігону «взірцем трагічної героїні»).
-
У якому віці він переміг Есхіла?(27 років).
-
Як вдалося Софоклу уникнути неслави, коли його син звернувся до суду і стверджував, що батько збожеволів?(Він не оправдовувався, а прочитав напам`ять свою останню трагедію. Вирок суду був на його користь.)
-
Який факт свідчить про те, що його творчість цінували не лише на батьківщині?(Вороже військо зняло облогу Афін і відступило, щоб брязкіт зброї не заважав спокійно померти великому митцеві.)
Сапфо
-
Що говорив про Сапфо Солон? (Що не хотів би вмерти, не вивчивши віршів Сапфо напам’ять).
-
Як назвав легендарну поетесу Платон? («Десятою музою»).
-
Хто є творцем сольної пісенної лірики?(Сапфо).
-
Яка поезія виконувалася у супроводі ліри?(Меліка, сольна поезія).
-
У творчості яких поетів меліка досягла найвищого злету?(Алкей, Сапфо, Анакреонт).
-
Скільки віршів написала Сапфо?(9 книг, з яких маємо лише фрагменти).
-
Чому має дві біографії?(Одна історична, друга – міфологічна.)
-
Батьківщина поетеси. (Острів Лесбос).
-
Походження (Аристократка).
-
Зовнішність.(Невисока, смаглява. Виразні очі, довге волосся).
-
Хто кохав її? (Поет Алкей, якому не відповідала взаємністю).
-
Кого кохала Сапфо? (Улюбленця Афродіти красеня Фаона, який знехтував дівчиною, тому її кохання безнадійне. Існувала легенда, що саме через безнадійне кохання поетеса покінчила життя самогубством, стрибнувши з високої скелі у море).
-
Як звучить її ім’я на еолійському діалекті і що означає?(Псапфа – «світла, осяйна»).
-
Яке міфологічне пояснення її таланту?(Саме до цього острова хвилі принесли ліру загиблого співця Орфея, то ж і народилася на острові Лесбос поетеса, рівна талантом божественному Орфеєві ).
-
Головна тема віршів Сапфо. (Кохання).
-
Чи можна сказати, що поезії «До богів подібний мені здається той…» більше, ніж 2,5 тисячі років?(Ні. Тому, що слова та почуття ліричної героїні нам добре зрозумілі; у наші дні люди здатні закохуватися так само сильно, як і в часи Сапфо).
-
Який головний художній засіб використовується у цьому вірші?(Гіпербола – художнє перебільшення).
-
З чим поетеса порівнює любов у вірші «Жереб мені випав такий…»? (Порівнює любов із бурею, що трощить усе на своєму шляху.)
-
Провідна тематика творчості творця сольної пісенної лірики Сапфо. (Муки і шаленство кохання).
-
Яка із муз є покровителькою поезії Сапфо?(Ерато).
-
Сенкан. (1 рядок. Іменник – ключове слово.
2 рядок. 2-3 прикметники.
3 рядок. 2-3 дієслова.
4 рядок. Речення з 4 слів. Ваше ставлення. Основна думка.
5 рядок. 1 слово – підсумок, синонім до першого слова. Наприклад,
Сапфо,
Дивовижна, незбагненна,
Зачаровує, закохує, окриляє,
Дає відчути світу красу,
Поетеса!
Ювілейний вечір до 200-річниці з дня народження М.В.Гоголя на тему:
«Я - совесть прошлого, я - гнев и я - любовь»
(звучит украинская песня)
Ведуча. Добрый вечер, говорим при встрече.
Ну а коль зашла об этом речь-
Ведь у нас сегодня гоголевский вечер.
Вечер надо в памяти сберечь.
Пасічник Рудий Панько. Дорогі друзі! Запрошуємо на свято. Ми запросили на гостину сміх, забаву, веселощі і розваги, жарти, гумор для всіх.
(Звучить вальс. Хлопці і дівчата танцюють в бальних сукнях. Горять свічки)
Ведуча. Нравится нам 19 век. Было красиво тогда.
Бал начинался в 17 часов, длился до утра.
Рудий Панько. Сьогодні ми зібралися з вами у вітальню до Гоголя.
Ведуча. Мы хотим представить тех., кто уже прибыл на наш вечер.
Рудий Панько. Це герої творів Гоголя. Я- пасічник Рудий Панько.
Не уві сні , а наяву –цікаве це видовище.
Ми побуваємо на балу, у цікавому середовищі.
( на сцену виходить Гоголь і діє відповідно до слів.)
Ведуча. Вот посмотрите - Гоголь идет, тихо подходит к столу, стул отодвинул, в руки берет он перо…
Гоголь. Сам не знаю, какая у меня душа :«хохлацкая» или русская? Знаю только одно, что ни когда не отдам предпочтения ни малороссиянам перед русскими, ни русским перед малороссиянами.
Рудий Панько. Своєю творчістю Гоголь звів той золотий міст духовності, який єднає культури двох братніх народів – російського і українського, шо усвідомлюють свою спільність із культурою людства.
Достарыңызбен бөлісу: |