Я-c. И. Яhmяdov тамлы малларын я m t яяшц n a s L i ь I b a k I – 2 0 1 0


Жядвял 11.11. Тцтцн тцстцсцнцн ийинин гиймятлянди­рилмяси



бет35/37
Дата20.07.2016
өлшемі3.37 Mb.
#212657
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Жядвял 11.11. Тцтцн тцстцсцнцн ийинин гиймятлянди­рилмяси





Тцтцн тцстцсцнцн ятирлилик яламятляри

Типляр цзря сигаретлярин балла

гиймятляндирилмяси



биринжи

Икинжи

цчцнжц

дюрдцнжц

Интенсивдир

10-7

10-9

10

10

Зяиф щисс олунур

6-2

8-7

10

10

Садя ятир

0

6-2

10-8

10

Зяиф чаларлы кобуд

0

0

7-5

10

Кобуд чаларлы

0

0

4-3

9-8

Кобуд

0

0

0

7-4

Тцтцня хас олмайан кя­нар ий

0

0

0

0

Жядвял 1112. Тцтцн тцстцсцнцн дадынын гиймятляндирилмяси





Тцтцн тцстцсцнцн

дадлылыг яламятляри



Типляр цзря сигаретлярин балла

гиймятляндирилмяси



биринжи

Икинжи

цчцнжц

дюрдцнжц

Азажыг лякя гойур

10-8

10-9

10

10

Орта лякя гойулур

5-3

6-4

9-7

10-8

Дили азажыг эюйнядир

8-7

8-7

10-8

10-8

Дили эюйнядир

4-2

5-4

6-5

6-5

Боьазы азажыг йандырыр

4-2

5-4

8-6

10

Боьазы йандырыр

0

3-2

5-4

9-7

Азажыг ажыдыр

3-1

3-2

4-3

8-6

Яламятляр чох кяскиндир

0

0

2-1

3-1

Кянар дад

0

0

0

0

Бцтцн шяртляр ейни олдугда сигаретлярдя тцстцйя нико­тинин 35%, папиросларда ися 60%-дян чоху кечир. Каьыз филтр­ляр тцстцдяки никотинин 25%-дян чохуну, асетат филтрляр ися 60%-я гядярини юзцндя сахлайыр.

Физики-кимйяви эюстярижилярдян тцтцн вя тцтцн мямулатынын ням­лийи, тцтцнцн тяркибиндяки тозун мигдары, никотинин мигдары мцяййян едилир вя техники тящлил апарылыр.

9.2. Сигаретин вя онун филтринин узунлуьунун тяйини
Сигаретин вя онун филтринин узунлуьуну тяйин етмяк цчцн орта нцмуня эютцрцлмцш щяр бир пачкадан бир ядяд сигарет эютцрцб, сигаретин вя филтрин узунлуьуну 0,1 мм дя­гигликля юлчцрцк. Сигаретин узунлуьуну тяйин етмяк цчцн онун цмуми узунлуьундан филтрин узунлуьуну чыхырыг. Тяж­рцбяни 10 ядяд сигарет цзяриндя апармаг вя алынан нятижяни тапмаг цчцн бу сигаретлярин узунлуьуну топлайыб 10-а бю­ляряк щесабламаны 0,1 дягигликля апармаг лазымдыр.
9.3. Тцтцнцн нямлийинин тяйини
Сигарет вя папирос тцтцнцнцн нямлийини 3 саатлыг гу­рутма вя йа сцрятли гурутма цсулу иля тяйин едирляр. Бунун цчцн эютцрцлмцш сигарет нцмуняляриндян тцтцн чыхарыб щяр бири 4-5 грам олмагла ики чяки нцмуня щазырлайыр вя тямиз гуру бцксцн ичярисиня йерляшдиририк. Чякисини мцяййян етдик­дян сонра бцксц гурудужу шкафа гойуб 90-950Ж темпера­турда 3 саат мцддятиндя гурудуруг. Гурутдугдан сонра тез бир заманда бцксц ичярисиндя калсиум хлор вя йа сулфат туршусу олан ексикатора йерляшдириб 12-15 дяг мцддятиня сойудуруг. Сонра бцксцн гурудулмуш тцтцнля бирликдя 0,01 гр дягигликля чякисини тяйин едирик.

Тцтцн мямулатынын нямлийи фаизля ашаьыдакы дцстур ва­ситясиля тяйин едилир:



бурада, э – бцксцн чякиси, г-ла;

э1 – тцтцн нцмунясинин бцксля бирликдя гурудулма­мышдан яввялки чякиси, г-ла;

э2 – тцтцн нцмунясинин бцксля бирликдя гурудулду­г­дан сонракы чякиси, г-ла.

Апарылан 2 паралел тящлилин нятижяляри арасындакы фярг 0,3%-дян чох олмамалы, щесаблама 0,1 дягигликля апарыл­малыдыр.

Сигарет вя папирос тцтцнцнцн нямлийини сцрятли цсулла тяйин етмяк цчцн эютцрцлмцш нцмунядян 10 г айырыб, щяр бири 4-5 г олмагла 2 чяки нцмуня щазырлайырыг вя даими чя­кийя эятирилмиш лотокун ичярисиня тюкцрцк. Тцтцнц назик тя­бягя шяклиндя йайыб лотоклары истилийи 105-1100Ж олан гуру­дужу шкафда 30 дяг мцддятиня гурудуруг. Вахтын юлчцлмяси гурудужу шкафда максимум температурун (105-1100Ж) йа­ранмасындан сонра башланыр. Гурутма гуртардыгдан сонра лотоку тез бир заманда тярязидя чякирляр. Алынмыш щяр бир нцмунянин нямлийи ашаьыдакы дцстурла щесабланыр:



бурада, э3 – лотокун чякиси, г-ла;

э4 – тцтцн нцмунясинин лотокла бирликдя гурудул­мамышдан яввялки чякиси, г-ла;

э5 – тцтцн нцмунясинин лотокла бирликдя гурудулду­г­дан сонракы чякиси, г-ла.

Тящлилин нятижяси кими 2 паралел тядгигатын орта щесабы гиймяти эютцрцлцр. Апарылан 2 паралел тядгигатын нятижяси арасындакы фярг 0,5%-дян чох олмамалыдыр. Щесаблама 0,1 дягигликля апарылмалыдыр.
9.4. Тцтцндя тозун мигдарынын тяйини
Сигарет вя папирос тцтцнцндя тозун мигдарыны тяйин етмяк цчцн эютцрцлмцш нцмунядян чох астажа тцтцн айырыб тяркибиндя 150,5% нямлик олана гядяр хцсуси ексикаторда сахланылыр. Сонра тцтцндян 70 г эютцрцб ЗЛТ жищазынын йу­хары яляйиня гойулур вя 100-102 санийя мцддятиндя ялянир. Ахырынжы яляйя (йяни паддона) йыьылмыш тозу 0,01 гр дягиг­ликля чякиб ашаьыдакы дцстур васитясиля тозун фаизля мигдарыны тяйин едирляр:

бурада, э6 – тцтцн тозунун мигдары, г-ла;

э7 – тцтцнцн мигдары, г-ла.

Тящлилин нятижяси кими 2 паралел тядгигатын орта щесабы гиймяти эютцрцлцр. Апарылан 2 паралел тящлил арасындакы фярг 0,5%-дян чох олмамалыдыр. Щесаблама 0,1 дягигликля апа­рылмалыдыр.


9.5. Тцтцн лифинин енинин тяйини
Тцтцн лифинин енини тяйин етмяк цчцн 10 тцтцн лифи эютцрцлцр, 2 шцшя лювщя арасына йерляшдирилир. ГЛ-1 вя ГЛ-2 оптик жищазлары васитясиля тцтцн лифи 10 дяфя бюйцдцлцр вя мм-лик хяткеш васитясиля тцтцн лифинин ени юлчцлцр (0,1 дягиг­ликля). Бу мягсядля МИР-12 вя МКБ микроскопларындан вя йа 10 дяфя бюйцдян лупалардан истифадя етмяк олар.

Тядгигатын нятижяси кими 10 паралел юлчмянин орта ще­сабы гиймяти эютцрцлцр. Щесаблама 0,1 дягигликля апарыл­малыдыр.



9.6. Сигаретин диаметринин тяйини
Сигаретин диаметрини юлчмяк цчцн хцсуси пневматик жищазлардан истифадя олунур. Бц тяжрцбяни сигарет каьызынын енини юлчмякля дя апармаг олар.

Эютцрцлмцш 10 гуту сигаретин щяр бириндян 1 сигарет чыхарыб онла­рын диаметрини жищазла тяйин едирляр. Тядгигатын нятижяси кими 10 юлчмянин орта щесабы гиймяти эютцрцлцр вя щесаблама 0,01 дягигликля апарылыр.

Сигаретин диаметрини сигарет каьызынын енини юлчмякля ашаьыдакы дцстур цзря тяйин етмяк олар:

бурада, - сигарет каьызынын енинин юлчцсц, мм-ля;



- 3,14;

- сигарет каьызынын галынлыьы.

Тядгигатын нятижяси кими 10 паралел юлчмянин орта ще­сабы гиймяти эютцрцлцр.

Тядгигат нятижяляринин лабораторийа дяфтяриня йазылыш формасы ашаьыдакы жядвялдя верилмишдир.


Сыра сайы

Кейфиййят эюстярижиси

Стандарт эюстярижиси

Тядгигат нятижяси

1.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет