зброю. Брат відповів тим же, зав'язалася бійка. Унаслідок
сварки один із друзів Івана був убитий. Розлютившись,
Іван ударив брата по нозі топірцем. У підсумку Олекса за
лишився кульгавим і назавжди посварився з братом. Вони
розійшлися кожен зі своїм загоном і відтоді діяли в різних
регіонах Прикарпаття.
Незабаром Іван загинув у бою. Олекса Довбуш зробив
своїм опорним пунктом околицю Яблунівського ключа.
Його виступи проти шляхти мали все більш масовий харак
тер. Проти загону Довбуша були послані регулярні війська,
1741 року він змушений був відступити у Верховину й на
деякий час влаштуватися на Буковецькій полонині. Але
незабаром набіги поновилися. Тепер Довбуш контролював
не тільки Коломийщину, а й Буковину і окремі території За
карпаття. За його голову була оголошена нагорода. Цікаво,
що після загибелі знаменитого опришка винагороду хотіли
отримати багато іменитих шляхтичів. Кожен навперебій до
водив гетьману Потоцькому, що саме завдяки його вмілим
діям 24 серпня 1745 року Олекса Довбуш був убитий.
Незважаючи на те що в історичних документах, які ви
вчалися ще з другої половини XIX століття, про скарб нічого
— 155
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат
не згадується, ця обставина тільки підігріває інтерес до
Олекси Довбуша і його незнайденого багатства. Почасти
через бажання довести самим собі, що незліченні скарби
все-таки існують. Це ж, мабуть, стало причиною того, що
про скарб Довбуша не раз згадується в численних леген
дах, піснях та переказах. Солідні діячі науки не беруться за
серйозні дослідження самої можливості існування скарбів
Достарыңызбен бөлісу: |
