маю хліб», щоб мати їх цілий рік. По куванню віщунки-зозулі дівчата ворожать на весілля. Почувши вперше зозулю, дівчина питає: «Скажи мені, зозуленько, ку-ку, ку-ку, Через скільки років я буду в вінку?» Якщо зозуля перестає кувати або закує один-два рази, то це знак, що дівчина цього року або ж через рік-два ви йде заміж. А буває, що накує багато років до весілля — на журу і смуток дівчині. Одним із найцікавіших свят у народному святкуванні, з яскравим розмаїттям звичаїв, повір'їв, ворожінь, є день Івана Купала. Це дівоцьке свято, свято кохання, ворожін ня, чарування... У цю ніч щастя дівоче по землі ходить, та не кожна дівчина його знаходить. Цієї ночі пахощі квітів і трав найп'янкіші, дзюрчання струмків наймелодійніше, сили чар-зілля найпомічніші, чари кохання найзвабливіші. Неспокійної, звабливої купальської ночі дівчата сплітають вінки з квітів і пускають на бистру течію, аби в долі запи тати, чи судилося їм милого знайти; і якщо судилося, то звідки, з якої дороги. Початок осені — це час закінчення збирання врожаю на городах та в садках, пора заготівлі цілющих трав для лікування худоби, час проведення різних традиційних дійств на урочисте відзначення радісної для хлібороба по дії — урожаю. Із цим радісним часом збігаються кален дарні свята Маковія і Спаса, народне відзначення яких пов'язується з прадавніми народними звичаями, повір'ями, — 171 —
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат ворожіннями, віщуваннями... На Спаса рано готували ко шик, до якого клали найкращі плоди саду: яблука, груші, сливи, також молоді качани кукурудзи; а кругом кошик
