ня 1901 року. З її кімнати відкривався чудовий краєвид на
верхів'я гуцульських гір Рунгі Магуру, відомі з новел Кобилян
ської. Сюди обіцяла приїхати й сама письменниця, але часті
дощі перешкодили цьому задуму. Про своє перебування
в Кімполунзі Л. Українка писала в листах і, зокрема, нарікала
на дощі. Втім, вони не псували приємного враження.
Наприкінці червня через дощі Леся повернулася до
Чернівців, а звідти за порадою лікарів у супроводі свого
майбутнього чоловіка Клима Квітки виїхала до Вижниці,
де гостювала в місцевої жительки, гостинної жінки Ганни
Москви. Тут вона милувалася гуцульськими краєвидами.
— 61 —
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат
Через деякий час за порадою лікарів Леся Українка по
їхала в Буркут на Галицькій Гуцульщині, аби там зміцнити
своє здоров'я. Дорога на Буркут пролягала через над
звичайно гарні околиці Гуцульщини: Вижницю, Кути,
Криворівню, Жаб'є. Ця дорога була нелегкою для кволої
Лесі, проте краса гір компенсувала труднощі подорожі.
Урешті-решт Леся Українка дісталася Буркутського
санаторію, де мала на меті поправити свої нерви й легені.
За два місяці в Буркуті здоров'я поетеси трохи покращило
ся. Вона менше кашляла, -кровотечі з горла припинилися,
катар бронхів почав згасати. Через тиждень-два Леся Укра
їнка вже бралася до літературної праці і займалася насам
перед нелегальними виданнями соціально-демократичної
партії та пересилкою їх до Росії.
Саме тут, у Буркуті, Леся Українка написала значну
частину своїх поезій, зустрілася з видатними галицьки
ми діячами науки і культури: Іваном Франком, Володи
Достарыңызбен бөлісу: |
