Загальна характеристика роботи

У п’ятому розділі надано характеристику морфологічних змін внутрішніх органів при змодельованому перитоніті без лікування та при лікуванні хіміотерапевтичними (амікацин, гатифлоксацин) та імунобіологічними (колі-бактеріофаг та колі-протейний бактеріофаг) препаратами. Після розрахунку інфікуючої дози (5×10⁸ мікробних тіл на мишу) здорових мишей розподілили на 9 груп для проведення експериментальної частини. Всього в дослідах було використано 750 мишей. І – а група (порівняння, неліковані) тварини (83 тварини), 2 – а група, яка отримувала амікацин в дозі 0,2 мг/кг (83 тварини). 3 – я група, де тварини отримували гатифлоксацин в дозі 0,25 мг/кг (83 миші). 4 – а група тварин, яким вводили колі – або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 5–а група – тварин отримувала комбінацію амікацину та гатифлоксацину (80 мишей). 6–а група, яка отримувала амікацин з колі- або колі-протейним бактеріофагом (0,03 мг/кг) (83 миші). 7 – а група тварин, які отримували гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 8 – а дослідна група, яка отримувала амікацин, гатифлоксацин та колі- або колі-протейний бактеріофаг (83 миші). 9 – а група – дослідні тварини групи контролю, які отримували 0,9 % розчин NaCl (83 миші). Дослідження гістологічних, гематологічних, фагоцитарної активності лейкоцитів та біохімічних показників у лабораторних тварин проводили на 1 – у, 3 – ю та 5 –у добу. Препарати вводили внутрішньоочеревинно щоденно (1 раз на добу) протягом 5-ти діб. Визначення клінічної ефективності комбінованого застосування антибіотиків з бактеріофагами у лабораторних тварин проводили на 1-у, 3-ю, 5-у добу під час лікування. Результати отримані при застосуванні колі бактеріофагу суттєво не відрізнялись від показників з колі-протейним бактеріофагом.

Виходячи з даних табл. 3 можливо оцінити термін життя піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті і терапії що проводилась, та відповідно оцінити ступінь активності препаратів, які були взяті в експеримент.

При порівняльному аналізі якості монотерапії та комбінованої терапії по показнику тривалості життя піддослідних тварин з ешерихіозним перитонітом ми з΄ясували, що найменша летальність (10,0 %) реєструвалась в 7 групі при лікуванні тварин комбінацією препаратів гатифлоксацину з колі- або колі-протейним бактеріофагом у порівнянні з монотерапією гатифлоксацином (30,0 % - летальних випадків) та окремо колі- або колі-протейним бактеріофагом (20,0 % - летальних випадків) та позитивним контролем, де летальність досягала 100,0 % на 3 добу.

Таким чином, можна зробити висновок, що найбільш ефективним є комбіноване лікування антимікробним препаратом з групи фторхінолонів та колі- або колі-протейним бактеріофагом. Тривалість життя при даній комбінації препаратів – 90,0 %, що говорить про те, що комбіноване застосування препаратів має високий терапевтичний ефект.
Таблиця 3

Виживання піддослідних тварин при ешерихіозному перитоніті

№	Група тварин	Кількість тварин, що вижили, доба (М±m) %
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	1 група (порівн)	6 (60± 15,5)	4 (60± 15,5)	0	0	0	0	0	0	0	0
2	2 група (амікац)	10	8 (80± 12,6)	7 (70± 14,5)	7 (70± 14,5)	6 (60± 15,5)	6 (60± 15,5)	5(50± 15,8)	5(50± 15,8)	5(50± 15,8)	5(50± 15,8)
3	3 група (гатіфл)	10	9 (90± 9,5)	9 (90± 9,5)	8 (80± 12,6)	8(80± 12,6)	7 (70± 14,5)	7(70± 14,5)	7(70± 14,5)	7(70± 14,5)	7 (70± 14,5)
4	4 група (КПБФ)	10	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	8(80± 12,6)	8(80± 12,6)	8(80± 12,6)	8 (80± 12,6)
5	5 група (А+Г)	10	7 (70± 14,5)	7 (70± 14,5)	6 (60± 15,5)	6 (60± 15,5)	6 (60± 15,5)	6(60± 15,5)	6(60± 15,5)	6(60± 15,5)	6 (60± 15,5)
6	6 група (А+БФ)	10	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	7 (70± 14,5)	7(70± 14,5)	6 (60± 15,5)	6(60± 15,5)	6(60± 15,5)	6(60± 15,5)	6 (60± 15,5)
7	7 група (Г+БФ)	10	9 (90± 9,5)	9 (90± 9,5)	9 (90± 9,5)	9 (90± 9,5)	9 (90± 9,5)	9(90± 9,5)	9(90± 9,5)	9(90± 9,5)	9 (90± 9,5)
8	8 група (А+Г+Б	10	8 (80± 12,6)	8 (80± 12,6)	7 (70± 14,5)	7(70± 14,5)	7 (70± 14,5)	7(70± 14,5)	7(70± 14,5)	7(70± 14,5)	7 (70± 14,5)
9	9 група (NaCl)	10	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)	10 (100)

Примітка. В експерименті був використаний клінічний штам E.coli, виділений від дорослих хворих на перитоніт та референтний штам АТСС 25922. Відмінностей, щодо виживання піддослідних тварин не було виявлено.

Порівняльний аналіз морфологічних змін в експериментальній моделі перитоніту у мишей показав, що застосування гатифлоксацину в комбінації з колі-протейним бактеріофагом чітко зменшує ступінь вираженості запально-дистрофічних змін і гемореологічних порушень в очеревині та печінці (табл.4).

При лікуванні «гатифлоксацин+колі-протейний бактеріофаг» на 3 –ю добу експериментального перитоніту запальні й дистрофічні зміни в паренхіматозних органах та листках очеревини, порівняно з іншими групами спостережень, виражені слабше (рис. 3). Гіперемія та реологічні порушення незначні. У селезінці зберігаються ознаки антигенної стимуляції у вигляді гіперплазії Т – зон білої пульпи, помірної макрофагальної реакції.
Таблиця 4
Морфологічні зміни у мишей з експериментальним перитонітом

Патологічні зміни	Перша група (без лікування)	Друга група (лікування гатифлоксацином)	Третя група (лікування гатифлоксацином в комбінації з КПБФ)
Запалення парієтальної очеревини	+++	++	+
Запалення вісцеральної очеревини	++	+	+
Макрофаги в інфільтраті	-	-	+
Фібрин в ексудаті	++	-	-
Запалення в печінці	++++	+	+
Дистрофічні зміни в печінці	++++	++	+
Гемореологічні порушення	++++	+	+

Примітки:

+++-++++ - сильно виражені запальні та дистрофічні зміни;

++ - помірно виражені запальні та дистрофічні зміни;

+ - слабо виражені запальні та дистрофічні зміни.

КПБФ – колі-протейний бактеріофаг.

У шостому розділі надана оцінка стану кровотворної системи у експериментальних тварин при перитоніті. Вивчали гематологічні зсуви, які можливо виникають під впливом комбінованого застосування колі-протейного бактеріофагу, амікацину та гатифлоксацину. Дослідження клітинного складу периферичної крові проводили на 1-у 3-ю, 5-у добу від початку введення препаратів.

Показано, що комбінована терапія (поєднання хіміотерапевтичних препаратів з колі-фагом та колі-протейним бактеріофагом), дозволяє домогтися максимального лікувального ефекту при достатньо помітному зниженні побічної дії з боку хіміотерапевтичних препаратів.

Під впливом амікацину та гатифлоксацину при окремому застосуванні та в різних комбінаціях (амікацин + гатифлоксацин, амікацин + колі-протейний бактеріофаг, гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг, амікацин + гатифлоксацин + колі-протейний бактеріофаг) відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферичній крові.

Гатифлоксацин у поєднанні з колі-протейним бактеріофагом та амікацин з колі-протейним бактеріофагом зменшували негативну дію цих препаратів на кровотворну систему.

Були вивченні імунологічні зміни у експериментальних тварин при перитоніті. При дослідженні було встановлено, що показники фагоцитозу в контрольній групі мишей відповідали загальноприйнятій нормі: рівень активності фагоцитозу склав (48,0±5,0) %, фагоцитарний індекс – 1,2 і завершеність фагоцитозу – (70,0±4,6) %.

При монотерапії амікацином і гатифлоксацином, показники активності фагоцитозу були нижчі за контрольні значення впродовж всього періоду експерименту. Згідно з результатами, одержаними в ході експерименту, гатифлоксацин не показав вираженої стимулюючої дії на клітинну ланку імунітету.

При монотерапії колі-протейним бактеріофагом на 1 – у і 3 – ю добу показники активності фагоцитозу перевищували контрольні значення, а на 5-у добу відповідали нормі. Показники фагоцитозу при комбінованому лікуванні колі-протейним бактеріофагом і гатифлоксацином достовірно не відрізнялися від контрольних значень. На тлі введення амікацина в поєднанні з бактеріофагом нормалізація показників фагоцитозу відмічена на 5-й день терапії. Таким чином, при застосуванні амікацину, гатифлоксацину в поєднанні з колі-протейним бактеріофагом і застосування бактеріофага окремо показало, що показники фагоцитозу варіювали в межах норми, що вказує на здатність бактеріофага стимулювати клітинну ланку імунітету.

При лікуванні двома антибіотиками і при комбінованому лікуванні гатифлоксацином, амікацином і колі-протейним бактеріофагом активність фагоцитозу була достовірно нижча за контрольні значення. Можливо, такий результат пов'язаний з підсумовуванням імуносупресивної дії двох антибіотиків.

Відомо, що перитоніт, як і інші запальні захворювання різного генезу, супроводжується підвищенням рівня гострофазних білків - СРБ і серомукоїду.

На відміну від СРБ, що має короткий час напівжиття в крові, серомукоїд має досить тривалий період напівжиття, який становить близько 5 днів, що дозволяє вважати його вдалим індикатором ефективності лікування при запальних захворюваннях різного ґенезу, зокрема, при перитоніті, спричиненому E.coli.

Рівень серомукоїду визначався в крові тварин з перитонітом на першу і третю добу після початку терапії (табл. 5).

Примітка. S-H – одиниці помутніння за Shank та Hoagland; * - р˂0,05.

Примітка. СРБ – С-реактивний білок; * - р˂0,05.

В п΄ятій групі (терапія гатифлоксацину з колі-протейним бактеріофагом) та в шостій групі (терапія комбінацією амікацину, гатифлоксацину та колі-протейного бактеріофагу) концентрація СРБ достовірно знизилася.

Аналіз гострофазних показників (СРБ, серомукоїд) в сироватці крові експериментальних тварин підтвердив наявність у них запального процесу. При вивченні показників концентрації серомукоїдів було встановлено, що на першу добу у тварин з експериментальним перитонітом вміст серомукоїдів достовірно підвищувався і не змінювався протягом 3 – х діб (табл.5).

В усіх дослідних групах (монотерапія та терапія комбінацією препаратів) вміст серомукоїдів в першу добу від початку лікування достовірно не відрізнявся від показників групи порівняння.

На 3 – ю добу від початку лікування вміст серомукоїдів достовірно не змінювався в 1 – й та 2 – й групі тварин (монотерапія амікацином та гатифлоксацином). В 3 – 6 групах (при комбінованій терапії антибіотиками та антибіотиками і колі-протейним бактеріофагом) вміст серомукоїдів достовірно знижувався.

Перитоніт, який викликаний E.coli, супроводжується вираженою гострофазною відповіддю. Визначення СРБ і серомукоїду в динаміці дозволило судити про ефективність запропонованих комбінацій антибактеріальної терапії.

Таким чином, з΄ясовано, що зі всіх використаних комбінацій для лікування найбільш малоефективним є поєднання комбінації амікацину з бактеріофагом.

Ефект застосування комбінації амікацину і гатифлоксацину більш виражений, ніж використання даних препаратів окремо.

Найбільшою ефективністю характеризувалося комбіноване лікування гатифлоксацину з бактеріофагом та (гатифлоксацин + амікацин + бактеріофаг).

В цілому, застосування комбінації антибактеріальних препаратів надає більш виражений ефект на гострофазні показники і, відповідно, на вираженість запального процесу, ніж використання монотерапії.