Знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011


Не розум від книг, а книги від розуму створилися



бет10/15
Дата18.06.2016
өлшемі3.58 Mb.
#145530
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Не розум від книг, а книги від розуму створилися.

Г. Сковорода

Знакомство с мыслями светлых умов составляет превосходное упражнение: оно оплодотворяет ум и изощряет мысль.

Г. Гердер




1 вересня — Всесвітній день миру. Відзначається з 1984 р. в день початку другої світової війни у пам’ять про загиблих.

1 вересня — День знань. Офіційно затверджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.1980 № 3018-Х «Про святкові і пам’ятні дні». ДОВІДКА. У 1966–1976 рр. школи України перейшли на загальну середню освіту. У цей день у навчальних закладах проводять урочисті заходи, першокурсникам вручають студентські квитки. Нині в Україні функціонує 14 університетів і 25 педагогічних вузів, де навчаються майбутні педагоги.

1 вересня — 125 років від дня народження Блеза Сандрара (справжнє ім'я –Фредерік-Луї Созе), французького та швейцарського письменника, мандрівника, автора поеми «Пасха у Нью-Йорку», романів «Мораважин», «Ром», «Життя, повне ризику», «Людина, вражена громом», «Звільнений» та інших. Помер 21 січня 1961 року.

1 вересня — 65 років від дня народження Миколи Петровича Мозгового, українського естрадного співака (баритон), композитора, директора і художнього керівника Українського театру пісень (з 1944 р.), генерального директора і художнього керівника Національного палацу мистецтв «Україна» (2005–2010 рр.), завідуючого кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, професора (з 1999 р.), народного артиста України, автора тексту і музики пісень «Край, мій рідний край», «Горянка», «Ой ви, карії очі», «Ти пригадай» та інших. Помер 30 липня 2010 року.

2 вересня — День нотаріату. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента від 22.02.2010 № 211 «Про День нотаріату».

2 вересня — День підприємця. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 05.10.1998 № 1110/98 в першу неділю вересня.

2 вересня — 160 років від дня народження Поля Шарля Жозефа Бурже, французького письменника, публіциста, критика, романіста, автора романів «Учень», «Етап», «Сутність смерті», драми «Барикада» та інших. Помер 25 грудня 1935 року.

2 вересня — 155 років від дня народження Івана Олексійовича Каблукова, радянського хіміка, педагога, популяризатора науки, основоположника неорганічної хімії, серед головних робіт: «Основні початки неорганічної хімії», «Основні початки фізичної хімії» та інші. Помер 5 травня 1942 року.

2 вересня — 75 років від дня смерті П’єра де Фреді, барона де Кубертена, французького громадського та спортивного діяча, історика, літератора, педагога, засновника сучасного Олімпійського руху, Президента (1896–1924 рр.) та почесного Президента (1925 – 1937 рр.) Міжнародного Олімпійського комітету, автора «Олімпійської хартії» (основних правил проведення Олімпійських ігор; 1894 р.) та тексту «Клятви олімпійців» (1913 р.). Народився 1 січня 1863 року.

3 вересня — 125 років від дня народження Сергія Йосиповича Гессена, російського філософа та педагога, який надав філософсько-педагогічний аналіз найважливіших напрямків педагогічної думки першої чверті ХХ ст. та розглядав педагогіку як прикладну філософію, автора праць «Основи педагогіки», «Про протиріччя та єдність виховання» та інших. Помер 25 вересня 1950 року.

3 вересня — 85 років від дня народження Олеся Адамовича (справжнє ім’я та по батькові – Олександр Михайлович), російського та білоруського письменника, сценариста, літературознавця, професора, публіциста, автора творів «Хотинська повість», «Карателі», «Остання пастораль» та інших. Помер 26 січня 1994 року. ДОВІДКА. Твори письменника перекладені 21 мовою світу. У 1993 р. Адамович підписав «Лист 42-х» – публічне звернення 42 літераторів до громадян, Уряду та Президента з приводу розгону Верховної Ради Росії.

3 вересня — 25 років від дня смерті Віктора Платоновича Некрасова, українського та російського письменника, автора повістей «В окопах Сталінграда», «У рідному місті», «Кіра Георгіївна», прозових книг «З обох боків стіни», «Маленька сумна повість» та інших. Народився 17 червня 1911 року. ДОВІДКА. Некрасов народився та навчався в Києві. Повість «В окопах Сталінграду» перекладена 36 мовами світу, за неї письменник 1947 р. одержав Сталінську премію. Некрасов віддав всю премію на купівлю колясок для інвалідів війни. У 1966 р. Некрасов підписав листа 25 діячів науки і культури Генеральному секретареві ЦК КПРС із протестом проти реабілітації Сталіна, що стало початком його опозиційної громадської діяльності. Восени 1966 р. підписав колективний лист до Верховної Ради РРФСР з протестом проти нових статей кримінального законодавства (190-1 і 190-3), введених для боротьби з інакодумством. 1969 р. – нова персональна партійна справа за лист на захист В. Чорновола і виступ у день 25-річчя розстрілу євреїв у Бабиному Яру.

4 вересня — 120 років від дня народження Хельмута Плеснера, німецького філософа, соціолога та культуролога, одного із засновників філософської антропології, автора праць «Сходинки органічного та людина», «Сміх та плач», «По цей бік утопії» та інших. Помер 12 июня 1985 року.

5 вересня — 195 років від дня народження Олексія Костянтиновича Толстого, російського письменника, поета, драматурга, автора історичних романів «Князь Срібний», «Смерть Іоана Грозного», «Цар Федір Іоанович», «Цар Борис», одного із співавторів літературного персонажу Козьми Пруткова. Помер 10 жовтня 1875 року. ДОВІДКА. Серед творів О. Толстого є ліричні поезії на українські теми. Письменник клопотався про полегшення долі Т. Шевченка на засланні і сприяв його визволенню. Саме О. Толстим написано більша частина творів (особливо пізнього періоду), загальновідомих під авторством К. Пруткова.

5 вересня — 70 років від дня народження Вернера Херцога (справжнє прізвище – Стипетич), німецького режисера, сценариста, актора, постановника опер. Фільмографія: «Агірре – гнів Божий», «Кожний за себе, та Бог супроти всіх», «Строшек», «Носферату, примара ночі», «Войцек», «Фіцкарральдо», «Там, де мріють зелені мурахи», «Крик каменю», «Непереможний», «Паганий лейтенант», «Мій син, мій син, що ти наробив» та інші.

6 вересня — 210 років від дня народження Івана Овсійовича Веніамінова (світське прізвище – Попов), у чернецтві – Інокентія, митрополита Московського і Коломенського, російського, етнографа та місіонера, автора праці «Нотатки про острови Уналашкинського відділу». Помер 12 квітня 1879 року.

6 вересня — 115 років від дня народження Івана Кіндратовича Микитенка, українського письменника, драматурга, публіциста та театрального діяча, автора роману «Ранок», поеми «Вогні», п’єс «Іду», «Диктатура», «Кадри», «Дівчата нашої країни», «Маруся Чурай», «Соло на флейті», «Дві юності». Репресований, помер 4 жовтня 1937 року.

6 вересня — 75 років від дня народження Геннадія Федоровича Шпалікова, російського кіносценариста, режисера, поета. Фільмографія: «Мені двадцять років», «Ти та я», «Я крокую по Москві», «Я родом з дитинства», «Співай пісню, поете», «Довге щасливе життя» та інші. Помер 1 листопада 1974 року.

7 вересня — День знищення військової іграшки. Відзначається з 1988 р. за ініціативою Всесвітньої асоціації допомоги сиротам та дітям, які не мають батьківської опіки.

7 вересня — 305 років від дня народження Жоржа-Луї Леклерка, графа де Бюффона, французького природодослідника (натураліста, біолога, математика), письменника, автора 36-томної «Естественной истории», а також однієї з гіпотез про походження Сонячної системи, земної кулі та її поверхні. Помер 16 квітня 1788 року.

7 вересня — 200 років Бородинській битві – найбільшої битви Франко-російської війни 1812 р. між російською і французькою арміями. ДОВІДКА. Битва почалася близько 5 години ранку, закінчилася близько 7 години вечора. Бородинська битва вважається найкровопролитнішою битвою в історії серед одноденних битв. Французькі війська під командуванням Наполеона не змогли розгромити російські війська під командуванням фельдмаршала Кутузова, проте росіяни понесли величезні втрати і були вимушені залишити Москву.

7 вересня — 100 років від дня народження Девіда Паккарда, американського підприємця та державного діяча, який спільно із Уільямом Х’юлеттом заснував всесвітньовідому комп’ютерну компанію «Hewlett-Packard». Помер 26 березня 1996 року.

7 вересня — 90 років від дня народження Кирила Володимировича Молчанова, російського композитора, автора опер «Кам’яна квітка», «Ромео, Джульєтта і пітьма», «Невідомий солдат», балетів «Магбет», «Три карти» та інших, музики до більш ніж 30 кінофільмів, серед яких «Справа була у Пенькові», «На семи вітрах», «Доживемо до понеділка», «А зорі тут тихі» та інших. Помер 14 березня 1982 року.

8 вересня — Міжнародний день грамотності. Відзначається системою ООН щорічно. Оголошений ЮНЕСКО у 1966 р. за рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася у Тегерані у вересні 1965 р., 8 вересня – день урочистого відкриття цієї конференції.

8 вересня — Міжнародний день солідарності журналістів. Проводиться за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів, який відбувся в травні 1958 року. Відзначається в день страти чеського журналіста Юліуса Фучика (8 вересня 1943 р.).

8 вересня — День солідарності міст Всесвітньої культурної спадщини. Відзначається з 1994 р. в день створення Всесвітньої організації міст культурної спадщини ЮНЕСКО (1993 р.).

8 вересня — День фізичної культури і спорту. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 29.06.1994 № 340/94 в другу суботу вересня.

8 вересня — День українського кіно. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 в другу суботу вересня як професійне свято працівників кінематографії.

8 вересня — 855 років від дня народження Річарда І Лев’яче Серце, короля Англії (з 1189 р.). Помер 6 ківтня 1199 року.

9 вересня — Всесвітній день краси. Проводиться за ініціативою Міжнародного комітету естетики та косметології СІДЕСКО (CIDESCO – Comite International D'Esthetique Et De Cosmetologie) з 1995 р.

9 вересня — Міжнародний день пам’яті жертв фашизму. Відзначається щорічно в другу неділю вересня з 1962 р. як день жалоби. ДОВІДКА. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадають дві пов’язані із Другою світовою війною дати – день її початку та її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.

9 вересня — День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93 в другу неділю вересня як професійне свято працівників нафтогазової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення.

9 вересня — День танкіста. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 29.08.1997 № 922/97 в другу неділю вересня.

9 вересня — 275 років від дня народження Луїджі Гальвані, італійського вченого-фізіолога та анатома, лікаря, фізика, засновника вчення про електрику, засновника експериментальної електрофізіології, автора «Трактату про сили електрики під час м’язового руху». Помер 4 грудня 1798 року. ДОВІДКА. Послідовник вченого, А. Вольта, назвав електричні явища в біологічних об'єктах гальванізмом на честь Гальвані. Надалі його ім’я отримали гальванічні явища, гальванічний елемент, гальванопластика тощо.

9 вересня — 105 років від дня народження Ростислава Володимировича Захарова, радянського балетмейстера, оперного режисера, педагога, народного артиста СРСР, який поклав початок хореографічної «Пушкініани». Помер 15 лютого 1984 року.

9 вересня — 100 років від дня народження Федора Юрійовича Маківчука, українського письменника, сатирика та гумориста, публіциста, журналіста, головного редактора журналу «Перець» (1946–1986 рр.), автора книжок сатири і гумору «Здоровенькі були», «І сміх, і гріх», «Репортаж з того світу», «Галас у жабуринні» та інших. Помер 4 грудня 1988 року. ДОВІДКА. За час головування Маківчука у журналі «Перець» наклад видання зріс від 50 тисяч до 2,5 млн примірників.

10 вересня — 205 років від дня народження Івана Петровича Сахарова, російського книгознавця, бібліографа, етнографа, археолога, дослідника російського фольклору, автора збірок «Пісні російського народу», «Російські народні казки», «Російські стародавні пам’ятки», «Сказання російського народу про сімейне життя своїх пращурів». Помер 5 вересня 1863 року.

10 вересня — 140 років від дня народження Володимира Клавдійовича Арсеньєва, російського географа, етнографа та письменника, мандрівника, дослідника Усурійського краю, автора книг «Дерсу Узала», «Крізь тайгу», «Уссурійським краєм», «У нетрях Уссурійського краю». Помер 4 вересня 1930 року. ДОВІДКА. Арсеньєв дав яскравий художній і науковий опис природи і багатств Далекого Сходу. За словами М. Горького, Арсеньєву «вдалося об'єднати в собі Брема та Фенімора Купера».

10 вересня — 100 років від дня народження Херлуфа Бідструпа, датського художника – карикатуриста, автора більше ніж 5 тисяч малюнків, серед яких побутові та політичні серії «Побут фрау Німеччини», «Розплата за мир», «Спокій та лад» та інших. Помер 26 грудня 1988 року.
ЧИТАЄМО У ВЕРЕСНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ


  1. Кубертен П. Олимпийские мемуары [Текст] / Пьер де Кубертен. – К.: Олимп. лит-ра, 1997. – 180 с.

  2. Кыласов А. Окольцованный спорт. Истоки и смысл современного олимпизма [Текст] / А. Кыласов. – М.: АИРО-ХХI, 2010. – 328 с.

  3. Стасюк О. Історія міжнародного олімпійського руху: Методична розробка для вчителів фізичного виховання / О. Стасюк // Здоров'я та фізична культура. – 2007. – №8. – С. 5–13.

  4. Платонов В. Другий Президент МОК П'ер де Кубертен (1863-1937) / В. Платонов // Олімпійська арена. – 2007. – № 3. – С. 47–51.

  5. Бурже П. Трагическая идиллия [Текст]: Космополитические нравы / Бурже Поль. – М.: Панорама, 1994. – 448 с.

  6. Косидовский З. Сказания евангелистов [Текст] / Косидовский З.; авт. послесл., авт. примеч. И. С. Свенцицкая, пер. Э. Я. Гессен ; пер. с польск. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1986. – 256 с.

  7. Адамович А. Хатынская повесть; Каратели. Радость ножа, или Жизнеописания гипербореев [Текст]: Повести / А. М. Адамович; худ. Л. Яценко; авт. предисл. В. Быкова; ред. А. Рулева. – Л.: Художественная литература, 1986. – 400 с.

  8. Некрасов В. П. В окопах Сталинграда [Текст]: Повесть и рассказы / В.Некрасов. – М.: Эксмо, 2005. – 509 с.

  9. Некрасов В. Спасибо партии и правительству! / В. Некрасов // Континент. – 2003. – №117. – С. 409–413.

  10. Плеснер Х. Ступени органического и человек : введение в философскую антропологию / Х. Плеснер. – М.: РОССПЭН, 2004. – 367 с.

  11. Плеснер Г. Приводи плачу / Г. Плеснер // Ї - Незалежний культурологічний часопис. – 2005. – №37. – С. 230–245

  12. Толстой А. К. (1817-1875). Избранное [Текст] / А. К. Толстой; авт. предисл., авт. примеч. А. Е. Тархов. – М.: Правда, 1986. – 480 с.

  13. Соболев Л. «За правду я бы рад поднять мой добрый меч...»: (Биография и творчество А. Толстого) / Л. Соболев // Зарубіжна література. – 2008. – № 43/44. – С. 38–43.

  14. Іван Микитенко (1897-1937) // Вітчизна. – 2004. – №7–8. – С. 76–81.

  15. Іван Микитенко. Література про життя і творчість [Текст]: Бібліограф.покажчик / Упоряд. Арюпіна Л. В., Рикун І. Е. – Одеса: [б. и.], 1993. – 146 с.

  16. Шпаликов Г. Ф. Стихи. Песни. Сценарии. Роман. Рассказы. Наброски. Дневники. Письма. [Текст] / Геннадий Федорович Шпаликов. – Екатеринбург: У-Фактория, 1999. – 656 с.

  17. Караганов А. Поэт экрана: [о Г. Шпаликове] / А. Караганов. // Киносценарии. – 2008. – № 4. – С. 58.

  18. Алексеев А. «Недаром помнит вся Россия...»: [Бородинская битва] / Александр Алексеев // Наука и жизнь. – 2010. – №9. – С. 81–87.

  19. Бородинская панорама. Путеводитель [Текст]. – М.: Моск. рабочий, 1985. – 156 с.

  20. Перну Р. Ричард Львиное Сердце [Текст] / Режин Перну. – М.: Мол.гвардия, 2000. – 229 с.

  21. Кесслер У. Ричард І Львиное Сердце [Текст]: Король. Крестоносец. Авантюрист. / У. Кесслер. – Р.-на-Д.: Феникс; Харьков: Фолио, 1997. – 480 с.

  22. Тихенький О. «Вам доля дала керувати сміхом»: [До 90-річчя з дня народження Ф. Ю. Маківчука] / О. Тихенький // Україна. – 2002. – №12. – С. 42–43.

  23. Внуков Н. А. Тот, кто называл себя О'Генри [Текст] / Н. А. Внуков. – Л.: Детская литература, 1969. – 239 с.

  24. Генри О. Город без происшествий [Текст]: сборник рассказов / Генри О.; Перев. с англ. – М.: Моск. рабочий, 1981. – 414 с.

  25. Житков Б. Всё о... больших и маленьких приключениях [Текст]: рассказы / Б. Житков. – СПб.: Азбука- классика, 2008. – 512 с.

  26. Кобзон И. Д. Иосиф и Нелли Кобзон: О том, как брак по расчету превратился в брак по любви / беседовала Ирина Зайчик // Караван историй. – 2008. - №8. – С. 42–71.

  27. Агешин Ю. А. Исцеление России культурой ( Размышления по поводу монографии И. Д. Кобзона «Исцеление культурой» ) / Ю. А. Агешин, И. В. Лаптева, К. И. Шилин. // Социально-гуманитарные знания. – 2008. – №3. – С. 300–310.

  28. Коршак Є. Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі: до 70-річчя відкриття штучної радіоактивності / Є. Коршак // Фізика та астрономія в школі. – 2004. – №6. – С. 34–36.

  29. Хайруллин В. И. Понятие справедливости в работах Мишеля де Монтеня / В. И. Хайруллин // Право и политика. – 2001. – №7. – С. 123–131.

  30. Монтень М. Опыты [Текст]: єссе, отобранные и проиллюстрированные Сальвадором Дали / М. де Монтень. – М.: ЭКСМО, 2006. – 512 с.

  31. Любутин К. Н. Фейербах: Философская антропология [Текст] / К. Н. Любутин. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 128 с.

  32. Иванов И. Эдуард фон Фальц-Фейн / Иван Иванов // Эхо планеты. – 2007. – № 37. – С. 25.

  33. Мареева Е. В. Пьетро Помпонацци: У истоков культурно-исторической методологии / Е. В. Мареева // Вопросы философии. – 2006. – №1. – С. 146–159.

  34. Кот С. Павло Тичина і культурна спадщина України / С. Кот // Пам'ятки України. – 2008. – № 1. – С. 84–101.

  35. Тичина П. Г. Золотий гомін [Текст]: Вибрані твори / П. Тичина; Вступна стаття, упор. та прим. С. А. Гальченка. – К.: Криниця, 2008. – 608 с.

  36. Онуфриенко Г. Ф. Diva Divina Мария Каллас / Г. Ф. Онуфриенко // Обсерватория культуры. – 2004. – №3. – С. 88–101.

  37. Медведев Д. Триумф и трагедия греческой богини: Мария Каллас: Печальная «одиссея» маленькой толстухи / Д. Медведев // Московский комсомолец в Украине. – 2008. – № 24. – С. 16–17.

  38. Рылов А. Отец и сыновья [о С.П.Боткине] / А. Рылов // Наука и жизнь. – 2008. – №5. – С. 76–80.

  39. Мельников Л. Циолковский: Гениальность и чудачества / Лев Мельников // Природа и человек. XXI век. – 2010. – №4. – С. 66–69.

  40. Парпара А. Циолковский и Гагарин / Анатолий Парпара // Библиотека. – 2011. – №2. – С. 64–66.

  41. Станкович Є. Стан Станковича: ( Інтервью ) / Є. Станкович // Україна. – 2007. – № 11. – С. 102–104.

  42. Ерофеев В. В. Свет дьявола. География смысла жизни [Текст] / В. Ерофеев. – М.: АСТ: Зебра Е, 2008. – 384 с.

  43. Бух Е. Лесгафт и его теория формирования нравственных основ личности / Е. Бух // Народное образование. – 2005. – №2. – С. 189–196.

  44. Комар В. Творчий шлях Петра Францовича Лесгафта / В. Комар // Рідна школа. – 2006. – №11. – С. 35–38.

  45. Будда. Конфуций. Савонарола. Торквемада. Лойола [Текст] / Сост. «ЛИО Редактор». – СПб.: Глория: Кристал, 1998. – 392 с.

  46. Фисюра Н. Вальтер Скотт / Н. Фисюра // Юридичний журнал. – 2007. – №10. – С. 126–132.

  47. Скотт В. Граф Роберт Парижский. Талисман [Текст]: Романы: Пер. с англ. / Скотт Вальтер; Коммент. Н. Н.Тихонов. – Л.: Лениздат, 1988. – 733 с.

  48. Кинг С. Дьюма-Ки [Текст]: Роман / С. Кинг: пер. с англ. В.А.Вебера. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2009. – 671 с.

  49. Красюк О. Стівен Кінг – провінційний романтик / О. Красюк // Сучасність. – 2008. – № 5/6. – С. 144–146.

  50. Врублевская В. Одинокая звезда / В. Врублевская // Женский журнал. – 2003. – №3. – С. 184–188.

  51. Петров А. В. «Осьмнадцатое столетие» А. Н. Радищева: Исторические открытия просветительского сознания / А. В. Петров // Филологические науки. – 2004. – №2. – С. 21–30.

  52. Шабельникова В. Первый интеллигент Радищев / Вера Шабельникова // Будь здоров! – 2010. – N 1. – С. 90–93.

  53. Радищев А. Н. Сочинения [Текст] / Радищев А. Н.; Вступ. статья, сост. и коммент. В. Заподова. – М. : Художественная литература, 1988. – 687 с.

  54. Лажечников И. И. Последний Новик [Текст] / И. И. Лажечников. – М.: Современник, 1993. – 512 с.

  55. Фолкнер У. Особняк [Текст]: Роман. Рассказы / У. Фолкнер. – М.: Эксмо-Пресс, 2000. – 640 с.

  56. Анастасьев Н. Уильям Фолкнер в воздухе и на суше / Н. Анастасьев // Вопросы литературы. – 2001. – №5–6. – С. 85–104.

  57. Войнович В. Дваплюсодин в одном флаконе [Текст] / В. Войнович. – М.: Эксмо, 2010. – 384 с.

  58. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історічному освітленні [Текст] / Степан Килимник. – Вінніпег: Укр. Національний Видавничий Комітет, 1963. - Т. 5: (Осінній цикл): Передмова М.Л. Боровський (англійська). – 288 с.

  59. Марлинская С. «Да сохранится имя мое...» : [о рус. царевне Софье Алексеевне] / Светлана Марлинская // Смена. – 2007. – №5. – С. 128–145.

  60. Сухово-Кобылин А. В. Свадьба Кречинского [Текст]: Пьесы / А. В. Сухово-Кобылин. – М.: Эксмо, 2007. – 448 с.

  61. Марченко А. Сухово-Кобылин: Рro et contra / Алла Марченко // Новый мир. – 2007. – №9. – С. 184–188.

  62. Селезнев В. О Сухово-Кобылине: (Известный враг или неизвестный защитник) / В. Селезнев // Вопросы литературы. – 2003. – №2. – С. 377–383.

  63. Матюшкіна Т. Еміль Золя та його «новий роман» / Т. Матюшкіна // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2008. – № 4. – С. 31–35.

  64. Золя Э. Проступок аббата Муре; Его превосходительство Эжен Ругон [Текст]: Романы. Рассказы / Золя Эмиль. – Нальчик: Эльбрус, 1989. – 512 с.

  65. Филиппова Т. Трижды столица, или В гостях у Руми / Татьяна Филиппова // Родина. – 2008. – №2. – С. 142–143.

  66. Руми Притчи [Текст] / Руми; пер. с фарси В. Державин. – М.: Художественная литература, 1969. – 86 с.

  67. Любимов Ю. Россия как политический театр / Ю. Любимов // Смена. – 2006. – №11. – С. 80–85.



11 вересняУсікновення глави Іоанна Предтечі. ДОВІДКА. Народні назви свята – Усікновення, Головосіки, Іван Пісний. На Головосіки суворий піст як висловлення загальної скорботи про насильницьку смерть Пророка. Цього ж дня здійснюється поминання загиблих православних воїнів. У цей день не працювали, особливо не сікли ножем всякий круглий овоч, що нагадував голову. Їли лише пісні страви, а дехто взагалі говів. Забороняється вживати червоне (помідори, кавуни тощо), бо воно нагадувало кров. Це період останніх гроз.

11 вересня — 145 років від дня народження О’Генрі (справжнє ім’я та прізвище – Уільям Сідні Портер), американського письменника-прозаїка, новеліста, майстра жанру оповідання, автора 280 оповідань, романної притчі «Королі та капуста». Помер 5 червня 1910 року. ДОВІДКА. О. Генрі займає в американській літературі виняткове місце як майстер жанру оповідання (англ. short-story). У 1918 р. була заснована щорічна літературна «Премія О’Генрі» за найкраще оповідання. Премію отримує оповідання американських та канадських авторів, оприлюднене в американських та канадських журналах. Оповідання видаються у збірці «The O. Henry Prize Stories». Переможцями у різні роки ставали Т. Капоте, У. Фолкнер, Ф. О’Коннор, Дж. Апдайк, В. Аллен, С. Кінг та інші.

11 вересня — 130 років від дня народження Бориса Степановича Житкова, російського письменника, мандрівника, дослідника, педагога, одного із засновників радянської дитячої літератури, автора більше ніж 60 дитячих книжок, серед яких збірки «Зле море», «Морські історії», «Оповідання про тварин», повість-енциклопедія «Що я бачив», роман «Віктор Вавіч» та інші. Помер 19 жовтня 1938 року.

11 вересня — 130 років від дня народження Вільгельма Олександровича Зоргенфрейя, російського поета Срібного століття, перекладача, автора поетичної збірки «Страстна субота», спогадів про О. Блока, перекладів творів С. Цвейга, Т. Манна, Г. Гейне, Г. фон Клейста та інших. Помер 21 вересня 1938 року.

11 вересня — 75 років від дня народження Йосипа Давидовича Кобзона, російського та українського естрадного співака (ліричний баритон), народного артиста СРСР, народного артиста України, викладача, лауреата Державної премії СРСР, громадського діяча. ДОВІДКА. За час сценічної кар’єри Кобзон записав близько 3 тисяч пісень, відвідав з гастролями 100 країн світу. Сьогодні співак опікується двома дитячими будинками.

12 вересня — 115 років від дня народження Ірен Жоліо-Кюрі, французького фізика, лауреата Нобелівської премії з хімії (1935 р., спільно з Ф. Жоліо), викладача, державної та громадької діячки, першовідкривача вимушеної (штучної) рідіоактивності. Померла 17 березня 1956 року. ДОВІДКА. Ірен – старша дочка М. Склодовської-Кюрі та П. Кюрі, дружина Ф. Жоліо. У своїй праці Ірен та Фредерік Кюрі впритул підійшли до виявлення того, що під час бомбардування нейтронами відбувається поділ (розщеплення) ядра урану. Повторивши ті ж досліди, німецький фізик О. Ган і його колеги Ф. Штрасман і Л. Мейтнер у 1938 р. виявили вимушений поділ ядер урану.

12 вересня — День програміста. Це неофіційне свято відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, яку можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято припадає на 12 вересня, у невисокосні – на 13 вересня.

13 вересня — 420 років від дня смерті Мішеля Ейкема де Монтеня, французького філософа–гуманіста та письменника, богослова, громадського діяча, есеїста-мораліста, який в своїх творах спростував релігійне вчення про безсмертя душі та проголошував ідею природної рівності, автора роботи «Досліди». Народився 28 лютого 1533 року.

13 вересня — 135 років від дня смерті Людвига Андреаса фон Фейєрбаха, німецького філософа-матеріаліста, творця філософської концепції матеріалістичного спрямування, яка отримала назву «антропологічний матеріалізм», автора праць «Роздуми про смерть та безсмертя» , «До критики філософії Гегеля», «Основи філософії майбутнього», «Попередні тези про реформу філософії». Народився 28 липня 1804 року. ДОВІДКА. Фейєрбахівська філософія виявила значний вплив на формування світової філософської думки, зокрема — на марксизм.

14 вересняПочаток Нового Церковного Року – церковне новоліття (з 1918 р.). ДОВІДКА. Інша назва свята – Церковний Новий рік. Святкування 14 вересня йде від стародавньої Іудеї, де в цей час відзначався Новий рік, який вів числення від створення світу, його було прийнято і християнською церквою у 325 р. на першому Вселенському Соборі в Нікеї.

14 вересня — День преподобного Симеона Стовпника. ДОВІДКА. Народна назва свята – Семена, Семена-літопроводця. Семена – початок справжньої осені. З цього дня починається бабине літо (закінчується 21 вересня), завершується відліт ластівок. На Семена існував давній звичай – «пострижини». Хлопчиків чотирьох років стригли і садили на коней.

14 вересня — 100 років від дня народження Едуарда фон Фальц-Фейна, російського та українського мецената, спадкоємця (племінника) Фрідріха фон Фальц-Фейна – організатора та власника заповідника Асканія-Нова. ДОВІДКА. Е. Фальц-Фейн народився в Україні (Херсонщина). Сприяв поверненню на Батьківщину спадка Шаляпіна, Дягілєва-Лифаря, документів «Архіва Соколова» (слідчих документів по справі розстрілу Романових), пошукам Смарагдової кімнати, проведенню в СРСР Олімпіади-80.

14 вересня — 60 років від дня народження Миколи Васильовича Гнатюка, українського естрадного співака (баритон), народного артиста України, лауреата міжнародних конкурсів естрадної пісні.

15 вересня — Міжнародний день демократії. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 8 листопада 2007 року на відзначення прийняття Міжпарламентським союзом в 1997 р. «Загальної декларації про демократію».

15 вересня — День фармацевтичного працівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 7.09.1999 № 1128/99 в третю суботу вересня.

15 вересня —День винахідника і раціоналізатора. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 16.08.1994 № 443/94 в третю суботу вересня.

15 вересня — 160 років від дня народження Григорія Олександровича Мачтета, українського та російського письменника, публіциста, автора оповідань, віршів та нарисів, повісті «І один у полі воїн», вірша «Останнє вибачай». Помер 27 серпня 1901 року.

15 вересня — 120 років від дня народження Михайла Ореста Гайворонського, українського композитора та диригента, поета, скрипаля, педагога, критика, організатора та керівника ряду українських оркестрів та хорів за кордоном, організатора Української музичної консерваторії (1924 р.). Помер 11 вересня 1949 року в Нью-Йорку.

15 вересня — 90 років від дня народження Ярослава Гнатовича Шпорти, українського поета і перекладача, автора збірок «Світлий день», «Іранський зошит», «Твої літа» та інші. Помер 13 листопада 1956 року.

16 вересня — Міжнародний день збереження озонового шару. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1995 р.) у день підписання Монреальського протоколу про речовини, які руйнують озоновий шар (1987 р.).

16 вересня — День працівника лісу. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 28.08.1993 № 356/93 в третю неділю вересня як професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості.

16 вересня — 550 років від дня народження П’єтро Помпонацці, італійського філософа епохи Відродження, пропагандиста філософії Арістотеля, атора праць «Про безсмертя душі», «Про причини явищ природи», «Про долю, свободу волі, накреслення та божественне провидіння» та інших. Помер 18 травня 1525 року.

16 вересня — 45 років від дня смерті Павла Григоровича Тичини, українського поета, перекладача, державного та громадського діяча, академіка АН УРСР, лауреата Державної премії України. Народився 27 січня 1891 року. ДОВІДКА. Тичина – один із поетичних генієв XX ст. У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок, близько п'ятнадцяти великих поем.

16 вересня — 35 років від дня смерті Марії Каллас (і’мя в свідоцтві про народження – Софія Сесілія Калос, охрещена як Сесілія Софія Анна Марія Калогеропулос), грецької та американської співачки (сопрано), однієї із найвидатніших оперних співачок ХХ ст., яка виконувала партії в операх «Тоска», «Аїда», «Валькірія», «Травіата», «Ріголетто», «Кармен» та інших. Народилась 4 грудня 1923 року. ДОВІДКА. Каллас співала ліричні, драматичні та колоратурні партії, що є співочим дивом – «чотири голоси в одному горлі» .

17 вересня — День рятівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 12.09.2008 № 830/2008 як свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань.

17 вересня — 180 років від дня народження Сергія Петровича Боткіна, російського вченого-медика, лікаря-терапевта, громадського діяча, одного із засновників фізіологічного напряму у клінічній медицині та клініки внутрішніх захворювань. Помер 24 грудня 1889 року. ДОВІДКА. Велику роль в поширенні ідей Боткіна в Україні відіграли: його учень В. Т. Покровський, що працював у Києві, та видатні українські терапевти В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Т. Г. Яновський і їхні численні учні (В. М. Іванов, М. М. Губергріц та ін.).

17 вересня — 155 років від дня народження Костянтина Едуардовича Ціолковського, російського вченого та винахідника, засновника та теоретика сучасної космонавтики, філософа, письменника, прибічника «космічної філософії», ідеї якого лягли в основу російського космізму, автора праць «Теорія газів», «Механіка живого органа», «Аеростат металевий, яким керують». Помер 19 вересня 1935 року. ДОВІДКА. Він першим вивчив питання про ракету – штучний супутник Землі й висловив ідею створення навколоземних станцій як штучних поселень, що використовуватимуть енергію Сонця, і проміжних баз для міжпланетних сполучень; розглянув медико-біологічні проблеми, що виникають при тривалих космічних польотах. Ціолковський багато й плідно працював над створенням теорії польоту реактивних літаків, винайшов свою схему газотурбінного двигуна. Вчений відстоював ідею розмаїтості форм життя у Всесвіті, став першим ідеологом і теоретиком освоєння людиною космічного простору, кінцева мета якого уявлялася йому у вигляді повної перебудови біохімічної природи породжених Землею мислячих істот.

17 вересня — 100 років від дня народження Максима Танка (справжнє ім’я, по батькові прізвище – Євген Іванович Скурко), білоруського поета, народного поета Білорусі, автора поеми «Янук Сяліба», збірок «Щоб відали», «Слід блискавки», «Ковток води», «Ave Marie» та інших. Помер 7 серпня 1995 року.

18 вересня — Міжнародний день миру. Відзначається у третій вівторок вересня, в день відкриття чергової сесії Генеральної Асамблеї ООН. Вперше відзначався у 1982 році.

18 вересня — 105 років від дня народження Юрія Ізраїльовича Єкельчика, українського та російського кінооператора, лауреата Державної премії СРСР, автора праці «Образотворча майстерність у фотографії». Фільмографія: «Іван», «Щорс», «Богдан Хмельницький», «Партизани в степах України», «Сталінградська битва», «Перший ешелон», «Весілля», «Весна», «Ревізор», «Ми з вами десь зустрічалися» та інші. Помер 17 квітня 1956 року. ДОВІДКА. Єкельчик входив до п'ятірки кращих радянських операторів 1930 – 1950-х рр.

19 вересня — Спомин чуда архістратига Михаїла. ДОВІДКА. Народна назва свята – Михайла Чудотворця. Цього дня намагалися не працювати. Не можна ні з ким сваритися. Настають приморозки, які звуться Михайлівськими.

19 вересняДень HR-менеджера – спеціаліста з управління персоналом (HR – від англійського – human resources). Відзначається на теренах СНД у третю середу вересня.

19 вересня — 125 років від дня народження Віри Миколаївни Пашенної, російської театральної актриси, народної артистки СРСР, легендарної акторки Малого театру, виконавиці більше ніж 100 ролей у театрі, педагога. Померла 28 жовтня 1962 року.

19 вересня — 135 років від дня народження Михайла Михайловича Тарханова (справжнє прізвище – Москвін), російського актора театру та кіно, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР. Помер 18 серпня 1948 року. ДОВІДКА. Тарханов працював у театрі М. Синельникова (Київ-Харків, 19141919), з 1922 р. – у МХАТі. Знявся в українському фільмі «Справжній товариш».

19 вересня — 115 років від дня народження Леоніда Недолі (справжнє ім’я, по батькові та прізвище – Лук’ян Володимирович Гончаренко), українського письменника та журналіста, автора книжок оповідань та нарисів «Смерть приватній кухні», «Поневолені хінці», «Свої права. Поема» та інших. Помер 5 липня 1963 року.

19 вересня — 70 років від дня народження Євгена Федоровича Станковича, українського композитора, викладача, народного артиста України, лауреата Державної премії України, Героя України, голови Національної спілки композиторів України (з 2005 р.), автора 6 симфоній та 9 камерних симфоній, фольк-опери «Коли цвіте папороть», 5 балетів, концертів та камерних творів, музики до художніх фільмів, серед яких «Народжена революцією», «Ярослав Мудрий», «Камінна душа», «Роксолана» та інші.

19 вересня — 65 років від дня народження Віктора Володимировича Єрофєєва, російського письменника та літературознавця, учасника безцензурного альманаху «Метрополь», автора романів «Російська красуня», «Енциклопедія російської душі», «Гарний Сталін», «Російська красуня. Чоловіки. Життя з ідіотом» та інших. ДОВІДКА. Роман «Російська красуня» перекладений більше ніж 20 мовами світу і є світовим бестселером.

20 вересня — День рекрутера. Засновано у 2001 р. кадровими агенствами Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії та України.

20 вересня — 175 років від дня народження Петра Францевича Лесгафта, російського біолога, анатома, антрополога, лікаря, педагога, засновника наукової системи фізичного виховання, прогресивного суспільного діяча. Помер 28 листопада 1909 року. ДОВІДКА. Теорія фізичного виховання Лесгафта складається з поєднання фізичного та розумового розвитку. Він створив теорію та практичне підґрунтя підготовки кадрів з фізичної освіти. Саме він заснував у 1896 р. Курси вивовательниць та керівників фізичної освіти (Вищі курси Лесгафта). Сьогодні це Національний державний університет фізичної культури, спорту та здоров’я імені П. Ф. Лесгафта.

20 вересня — 130 років від дня народження Бориса Михайловича Шапошнікова, радянського військового діяча і теоретика, Маршала Радянського Союзу, автора праці «Мозок армії». Помер 26 березня 1945 року. ДОВІДКА. Б. М. Шапошніков вніс значний вклад до теорії і практики будівництва Збройних сил СРСР, їх зміцнення і вдосконалення, підготовка військових кадрів. Він багато і успішно працював над розвитком військової науки, узагальненням бойового досвіду Першої світової і Громадянської воєн. Брав участь в комісії з розробки статутів, відображаючи в них основні положення військової доктрини СРСР. У найбільш відомій праці «Мозок армії» визначив основні положення про характер майбутньої війни, глибоко розкрив особливості керівництва армією у війні і дав чітке уявлення про роль, функції і структуру Генерального штабу як органу Верховного Головнокомандування управління Збройними силами. Правильність його висновків підтвердила Велика Вітчизняна війна.

20 вересня — 120 років від дня народження Михайла Михайловича Новицького, українського літературознавця-шевченкознавця, одного з упорядників академічного Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка. Помер 29 березня 1964 року.

20 вересня — 110 років від дня народження Чезаре Дзаваттіні, італійського письменника, сценариста, теоретика кіно, одного із найвидатніших представників неореалізму, автора повістей та збірок оповідань «Говоримо про мене», «Бідняки-божевільні», «Я і єсьм диявол», романів «Тото  – добра душа». Фільмографія: «Викрадачі велосипедів», «Диво у Мілані», «Умберто Д.», «Рим, 11 година», «Найгарніша», «Чочара», «Шлюб по-італійськи», «Соняшники» та інші. Помер 13 жовтня 1989 року.

21 вересняРіздво Пресвятої Богородиці. ДОВІДКА. З цього свята починається річне коло церковних свят. У народі свято Різдва Пресвятої Богородиці називають «Друга Пречиста» і святкують як день всесвітньої радості. З цього дня засилають сватів. За народними спостереженнями на Другу Пречисту в Україні встановлюється дощова погода. Свято Різдва Богородиці триває 6 днів – з 21 по 26 вересня.

21 вересня — День миру. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 05.02.2002 №100/2002.

21 вересня — 560 років від дня народження Джироламо Савонаролі, флорентійського релігійно-політичного діяча, поета, який виступав проти світської влади папства, розкоші і неробства багатіїв. Помер 23 травня 1498 року.

21 вересня — 180 років від дня смерті Вальтера Скотта, шотландського письменника, біографа, романіста, який започаткував жанр поетичного роману та створив взірці сучасного історичного роману, а саме «Уеверлі», «Пуритани», «Айвенго», «Роб Рой», «Квентін Дорвард», «Талісман» та інші. Народився 15 серпня 1771 року. ДОВІДКА. Романи Скотта поділяються на дві основні групи. Перша присвячена недалекому минулому Шотландії, періоду громадянської війни: від пуританської революції XVI ст. до розгрому гірських кланів в середині XVIII, а частково – і пізнішій добі. Друга основна група романів письменника присвячена минулому Англії і континентальних країн, переважно середнім вікам і XVI ст. Концепція роману «Айвенго», де центральним фактом для Англії кінця XII ст. висунута національна боротьба саксів з норманами, виявилася незвичайно плідною для науки історії, – вона була поштовхом для праць відомого французького історика Огюста Террі. Оцінюючи творчысть В. Скотта, треба пам'ятати, що його романи взагалі передували роботам багатьох істориків того часу.

21 вересня — 180 років від дня народження Петра Івановича Ніщинського, композитора і поета-перекладача, автора музичної картини з народного життя «Вечорниці», перекладу українською мовою «Антігони» Софокла, «Одісеї» та «Іліади» Гомера, грецькою мовою «Слова про Ігорев похід». Помер 16 березня 1896 року.

21 вересня — 65 років від дня народження Стівена Едвіна Кінга, американського письменника та сценариста, автора більше ніж 200 творів, серед яких більше 40 книг – бестселери в стилях жахи (англ. horror), фентезі, триллер, містика. Найвизначнишіми з них є серія із семи романів під загальною назвою «Темна вежа», роман «Людина біжить» та інші. ДОВІДКА. У світі було продано більше ніж 350 млн екземплярів романів та збірок оповідань Кінга.

22 вересня — День партизанської слави. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 30.10.2001 №1020/2001.

22 вересняДень осіннього рівнодення. Початок астрономічної осені в Північній півкулі. ДОВІДКА. У 2012 р. точка осіннього рівнодення, тобто час, коли центр Сонця перетинає екватор під час руху з Північної півкулі до Південної припадає на 14 годину 49 хвилин.

22 вересня — 110 років від дня народження Елен Дімфни К’юзек, австралійської письменниці, авторки політичного роману «Юнгфрау», соціального роману «Скажи смерті – ні!», антирасистських романів «Чорна блискавка» та «Обгоріле дерево», антифашистського роману «Жарке літо в Берліні» та інших. Померла 19 жовтня 1981 року.

23 вересня — День машинобудівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 08.09.1993 № 361/93 в четверту неділю вересня як професійне свято працівників машинобудування і приладобудування.

23 вересня — 140 років від дня народження Соломії Амвросіївни Крушельницької, української співачки (лірико-драматичне сопрано), педагога, заслуженого діяча мистецтв України, яка виконала більше ніж 60 партій в операх на сценах провідних театрів світу. Померла 16 листопада 1952 року. ДОВІДКА. Ще за життя С. Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» ХХ ст. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Е.Карузо, Т. Руффо, Ф. Шаляпін. Італійський композитор Дж. Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй» (партію Батерфляй співачка виконала сто разів).

24-30 вересня — Всесвітній день моря. Відзначається за рішенням Х сесії Асамблеї Морської консультативної організації (зараз Міжнародна морська організація – International Maritime Organization, IMO), яка відбулась у листопаді 1977 р., на останньому тижні вересня. Україна є членом IMO з 1994 р.

24 вересня — 210 років від дня смерті Олександра Миколайовича Радищева, російського письменника та філософа, просвітника, дисидента, автора оди «Вольність», повісті «Житіє Ф.В. Ушакова», роману «Подорож із Петербурга в Москву», філософської праці «Про людину. Про її смертність і безсмертя». Народився 31 серпня 1749 року. ДОВІДКА. Радищев виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою; був прибічником договірної теорії походження держави та природного права; розробив проект юридичної реформи (1801–1802), виступав за відміну кріпосницького устрою; розробив проект юридичної реформи (1801–1802 рр.).

24 вересня — 160 років від дня першого польоту на дирижаблі – керованому аеростаті з паровим двигуном А. Жиффара.

24 вересня — 135 років від дня народження Георгія Олександровича Дюперрона (повне ім’я – Георгій Віктор Вільгельм), російського теоретика спорту, який започаткував у Росії футбол та Олімпійський рух, першого вітчизняного футбольного судді та спортивного журналіста, історика, теоретика та бібліографа вітчизняного спорту, автора більше ніж 200 праць з фізичної культури та спорту, найвідоміша з яких – «Теорія фізичної культури» (1925 р.). Помер 23 липня 1934 року.

25 вересня — 220 років від дня народження Івана Івановича Лажечнікова, російського письменника, одного із засновників жанру російського історичного роману, автора романів «Останній Новік», «Льодяний дім», «Басурман», «Декілька років тому», «Онука панцирного боярина» та інших. Помер 7 липня 1869 року. ДОВІДКА. У різних джерелах рік народження Лажечнікова різний – це і 1790, і 1974, але документально встановлено (за мемуарами письменника), що він народився у 1792 р.

25 вересня — 115 років від дня народження Уільяма Катберта Фолкнера, американського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури (1949 р.), автора романів «Сарторис», «Шум та лють», «Світло у серпні», «Авессалом! Авессалом!», «Притча», збірки оповідань «Зійди, Мойсей», трилогії «Селище», «Місто», «Особняк». Помер 6 липня 1962 року.

25 вересня — 110 років від дня народження Фелікса Болеславовича Якубовського, українського літературознавця, педагога, критика, журналіста, автора книжок «Силуети сучасних українських письменників», «Від новели до роману. Етюди про розвиток української художньої прози ХХ ст.», «Степан Васильченко», «За справжні обличчя. Критичні нариси на теми дожовтневої літератури» та інших. Репресований, помер 25 вересня 1937 року.

25 вересня — 80 років від дня народження Анатолія Борисовича Солов’яненка, українського оперного співака (лірико-драматичний тенор), народного артиста СРСР, лауреата Ленінської Премії, Героя України, громадського діяча, який виконував партії у 17 операх, серед яких «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Євгеній Онєгін», «Ріголетто», «Фауст» та інші, романси, народні пісні. Помер 29 липня 1999 року.

26 вересня — Європейський день мов. Встановлено 6 грудня 2001 р. Радою Європи за підтримки Європейського Союзу. Відзначається в країнах союзу.

26 вересня — 180 років від дня народження Петра Петровича Сокальського, українського композитора, музично-громадського діяча, фольклориста, автора опер «Мазепа», «Травнева ніч», «Облога Дубна», кантат, балад, романсів, праці «Руська народна музика, російська і українська, в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики» та інших. Помер 14 квітня 1887 року.

26 вересня — 165 років від дня народження Павла Миколайовича Яблочкова, російського винахідника-електротехніка, військового інженера, підприємця, винахідника електричної вугільної дугової лампи (свічка Яблочкова). Помер 31 березня 1934 року.

26 вересня — 125 років від дня, коли американський винахідник Еміль Берлінер запатентував грамофон – прибор для запису та відтворення ебонітових платівок.

26 вересня — 80 років від дня народження Володимира Миколайовича Войновича, російського письменника, автора роману-анекдота «Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна», «Претендент на престол», сатиричних повістей «Іванькіада», «Москва 2042», «Монументальна пропаганда», п’єси «Кіт хатній середньої пухнастості» та інших.

27 вересняВоздвиження Життєдайного Хреста Господнього – свято на честь Воздвиження, що значить Піднесення св. Хреста. Відзначається на рівні з Великою П’ятницею Страсного тижня. ДОВІДКА. Святкування Воздвиження Церквою триває дев’ять днів: з вечора 27 вересня й до 5 жовтня. Від найдавніших часів стало звичаєм у цей день дотримуватися суворого посту. У день Воздвиження дозволяється вживати їжу з рослинною олією, молочні страви, яйця та рибу не їли. Цього ж дня не рубали і не кололи дров, не стругали і не пиляли дощок, зате пекли пироги з капустою. За народними спостереженнями, від Воздвиження Земля «двигається ближче до зими»; відтоді й настають холоди. З цим святом пов’язують також масовий відліт птахів, осіннє рівнодення. Свято Воздвиження називають і Медовим Спасом, оскільки воно збігається з другим збором меду, який традиційно освячується у храмах. Провідною ідеєю свята була ідея руху Землі та всього, що її наповнює.

27 вересня — Всесвітній день туризму. Засновано ІІІ сесією Генеральної Асамблеї Всесвітньої туристської організації, яка відбулась у 1980 році.

27 вересня — День туризму. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 21.09.1998 № 1047/98.

27 вересня — 355 років від дня народження Софії Олексіївна [Романової], російського державного та політичного діяча, правительки Московської держави в 16821689 рр., старшої сестри російського імператора Петра І. Померла 14 липня 1704 року.

27 вересня — 140 років від дня народження Григорія Петровича Світлицького, українського живописця та музиканта, народного художника України. Помер 28 липня 1948 року.

27 вересня — 120 років від дня народження Михайла Пилиповича Кравчука, українського математика, академіка АН УРСР, професора, педагога, автора більше ніж 180 наукових праць. Помер 9 березня 1942 року. ДОВІДКА. Кравчук – вчитель Архипа Люльки – конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова – конструктора радянських космічних кораблів, майбутнього академіка Володимира Челомея. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера. У ХХІ ст. ЮНЕСКО внесла ім'я М. Кравчука до переліку найвизначніших осіб.

27 вересня — 90 років від дня народження Артура Пенна, американського кінорежисера, актора, продюсера, сценариста і громадського діяча. Фільмографія: «Та, що скоїла диво», «Погоня», «Бонні та Клайд», «Ресторан Аліси», «Маленька велика людина», «Четверо друзів», «Мішень» та інші. Помер 28 вересня 2010 року. ДОВІДКА. Пенн навчався майстерності у М. Чехова. У 1960 р. він був радником кандидата Джона Кеннеді на виборах і готував його до переможних теледебатів з Р. Ніксоном. Світовий успіх Пенну-режисеру принесла картина «Бонні та Клайд», Ця робота помітно модернізувала традиційний жанр «гангстерського фільма» і спрпавила великий вплив на наступні покоління режисерів.

28 вересня — 75 років від дня народження Георгія Івановича Рерберга, російського кінооператора, народного артиста РРФСР. Помер 25 липня 1999 року. Фільмографія: «Перший вчитель», «Дворянське гніздо», «Дзеркало», «Отець Сергій», «Зорепад», «Здрастуйте, я ваша тітонька!», «Адам одружується з Євою», «Плюмбум, або Небезпечна гра», «Шлях» та інші.

29 вересня — 195 років від дня народження Олександра Васильовича Сухово-Кобиліна, російського драматурга, перекладача, філософа, академіка Петербурзької АН, автора сатиричних п’єс «Весілля Кричинського», «Справа», «Смерть Тарєлкіна» та інших. Помер 24 березня 1903 року.

29 вересня — 110 років від дня народження Федора Михайловича Бурлака (справжнє прізвище – Горшковський), українського письменника, автора повістей і романів, серед яких «Кар’єра агронома Кучерявого», «Битва на Кодимі», «Остап Вересай», «Напередодні», «Потоплені дороги» та інші. Помер 10 березня 1972 року. ДОВІДКА. Ф. Бурлак є автором найкращого перекладу «Харківських байок» Г. Сковороди.

29 вересня — 110 років від дня смерті Еміля Золя, французького письменника, одного із засновників натуралізму в літературі, критика, автора роману-хроніки «Руггон-Маккари», романів «Жерміналь», «Тереза Ракен», «Земля», «Гроші», «Черево Парижа» та інших. Народився 2 квітня 1840 року. ДОВІДКА. Золя є найвидатнішим представником реалізму у світовій літературі другої половини ХІХ ст.

29 вересня — 100 років від дня народження Мікеланджело Антоніоні, італійського режиссера та сценариста, представника неореалізму, класика європейського авторського кіно. Помер 30 липня 2007 року. Фільмографія: «Пригода», «Подруги», «Ніч», «Крик», «Фотозбільшення»(«Блоу-ап»), «Таємниця Обервальда», «Затьмарення», «Червона пустеля», «Професія: репортер», «Ідентифікація жінки», «Понад хмарами» та інші. ДОВІДКА. Антоніоні визнаний «поетом відчуження і некомунікабельності» та відомий тонким психологізмом у зображенні взаємин у середовищі інтелігенції. Він першим із режисерів зібрав найвищі нагороди всіх трьох найбільш престижних кінофестивалів світу — Каннського, Венеціанського та Берлінського.

30 вересня — День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. ДОВІДКА. У народному побуті цей день вважається справжніми жіночими іменинами. Від сивої давнини існували у світі чотири чесноти: мудрість, правосуддя, помірність і стійкість. Із введенням християнства до них додалися три божественні ознаки – віра, надія, любов. Але премудрість зберігає своє верховенство. Не випадково перший храм України-Русі після хрещення був присвячений Софії, символізуючи прихід на землю премудрості Господньої.

30 вересня — Міжнародний день перекладача. Заснований в 1991 р. Міжнародною федерацією перекладачів (Federation internationale des traducteurs, FIT) і святкується в день святого Ієроніма, який традиційно вважається заступником перекладачів.

30 вересня — Міжнародний день глухонімих. Установлено в пам’ять про створення Міжнародної федерації глухонімих (1951 р.). Відзначається в останню неділю вересня.

30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 14.05.1998 № 471/98.

30 вересня — День усиновлення. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 27.11.2008 № 1088/2008.

30 вересня — 805 років від дня народження Джалаледдина Румі (повне ім’я – Мавлан Джалал ад-Дін Мухаммад Румі), перського поета-суфіста, так званого «засновника персидського Корану», автора багатьох притч ліричної збірки «Діван», епіко-дидактичної поеми «Месневі-і-манаві» (близько 50000 віршів). Помер 17 грудня 1273 року.

30 вересня — 300 років від дня народження П’єтро Антоніо Ротарі, італійського художника-портретиста, гравера, представника інтернаціонального стилю рококо, твори якого прикрашають галереї Петропалацу та Оранієнбауму (нині – м.Ломоносов). Помер 31 серпня 1762 року. ДОВІДКА. Ротарі вважався другорядним живописцем, але його творча манера мала великий успіх. Він також мав багато учнів, серед яких найвидатніші – Ф. Рокотов та І. Аргунов.

30 вересня — 95 років від дня народження Юрія Петровича Любімова, російського театрального режисера, актора, одного з реформаторів радянського театру, заслуженого артиста РРФСР, який створив московський Театр драми та комедії на Таганці (1964 р.). Режисерські роботи у театрі: «Добра людина із Сезуана», «Гамлет», «А зорі тут тихі…», «Майстер та Маргарита», «Поет Володимир Висоцький», «Дім на набережній», «Борис Годунов», «Доктор Живаго» ті інші. Фільмографія: «Молода гвардія», «Кубанські козаки», «Всього декілька слів на честь пана де Мольєра», «Шарашка» та інші.

30 вересня — 75 років від дня народження Валентина Васильовича Сільвестрова, українського композитора, одного з піонерів національного музичного авангарду, народного артиста України, лауреата Державної премії України, автора симфоній, кантат та численних камерно-інструментальних та камерно-вокальних творів.

Жовтень




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет