Знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011


Липень Книги – морська глибина



бет8/15
Дата18.06.2016
өлшемі3.58 Mb.
#145530
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

Липень



Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

І. Франко

Чтение делает человека знающим, беседа – находчивым, а привычка записывать – точным.

Ф. Бэкон




1 липня — День архітектури України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 17.06.1995 № 456/95.

1 липня — День працівників морського та річкового флоту. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 29.06.1993 № 236/93 в першу неділю липня як професійне свято працівників морського та річкового флоту.

1 липня — День флоту України. Професійне свято працівників морського і річкового флоту та військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента від 18.11.2008 № 1053/2008 в першу неділю липня.

1 липня — 110 років від дня народження Уільяма Уайлера (справжнє прізвище – Вейлер), американського кінорежисера. Фільмографія: «Ієзавель», «Лисички», «Найкращі роки нашого життя», «Римські канікули», «Бен-Гур», «Як вкрасти мільйон», «Смішне дівчисько», «Колекціонер» та інші. Помер 27 липня 1981 року. ДОВІДКА. Уайлер – один із найуспішніших режисерів в історії Голівуду; він є лауреатом трьох «Оскарів» за постановку фільмів, які були визнані Американською кіноакадемією найкращими фільмами року: «Місіc Мінівер» (1942 р.), «Найкращі роки нашого життя» (1946 р.) і «Бен Гур» (1959 р.). Взагалі ж, на премію «Оскар» Уайлер був номінований 12 разів.

2 липня — Міжнародний день спортивного журналіста. Відзначається за ініціативою Міжнародної асоціації спортивної преси з 1995 року в день її створення (24 липня 1924 р., Париж).

2 липня — День працівників державної податкової служби. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 22.10.2005 № 1506/2005.

2 липня — 205 років від дня народження Івана Максимовича Сошенка, українського художника-портретиста, автора жанрових картин з життя українського селянства, який сприяв викупу Т.Г. Шевченка з кріпацтва. Помер 18 липня 1876 року. ДОВІДКА. Сошенко був одним із перших, хто звернув увагу на художній хист Шевченка. Познайомив його з такими відомими людьми як Євген Гребінка, Василь Іванович Григорович, Олексій Гаврилович Венеціанов та іншими. Деякий час Шевченку і Сошенку довелося жити на одній квартирі. Після закінчення Академії останній оселився в Україні. Сошенко згодом зустрічається з Шевченком у Ніжині у 1846 р. та у Києві у 1859 р., вони також багато листувалися. У травні 1861 р. Сошенко супроводжував труну Шевченка до Канева.

2 липня — 135 років від дня народження Германа Гессе (національний варіант прізвища – Хессе), німецького письменника, лауреата Нобелівської премії (1946 р.), автора романів «Петер Каменцинд», «Гертруда», «Демон», «Гра у бісер», «Степовий вовк», повістей «Під колесами», «Кнульп», «Клейн та Вагнер» та інших. Помер 9 серпня 1962 року.

2 липня — 90 років від дня народження П’єра Кардена, французького модельєра та дизайнера італійського походження, одного із першовідкривачів стилю «унісекс» (колекція 1958 р.), одного з найвпливовіших модел’єрів в історії високої моди. ДОВІДКА. Карденом запатентовано більше ніж 500 винаходів, серед яких кольорові панчохи, високі чоботи, міні-сарафани, краватки «у квіточку», довгі піджаки без коміру та вузькі брюки на ґудзиках, які були створені для гурту «Бітлз» і т. ін. Він одним з перших почав працювати із джинсом, одягом для молоді та дітей; першим випустив колекцію «прет-а-порте», за що його виключили з Синдикату високої моди, члени якого вважали що Карден завдав шкоди іміджу моди.

2 липня — 80 років від дня, коли Франклін Делано Рузвельт виголосив свою передвиборчу програму у виборах на посаду президента США від Демократичної партії і пообіцяв «нову угоду з американським народом». Цей вислів став визначенням заходів із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр. і отримали загальну назву «Новий курс».

2 липня — 35 років від дня смерті Володимира Володимировича Набокова, російського та американського письменника, перекладача, літературознавця, автора романів «Машенька», «Захист Лужина», «Запрошення на страту», «Лоліта», «Блідий вогонь», збірки ліричних новел «Повернення Чорба» та інших. Народився 22 квітня 1899 року. ДОВІДКА. З 1940 р. Набоков писав англійською мовою. Письменник зробив значний внесок до лепідоптерології (розділ ентомології), викладав російську і світову літературу й видав декілька курсів лекцій з літературознавства, створив переклади «Євгенія Онєгіна» і «Слова о полку Ігоревім» на англійську мову, серйозно захоплювався шахами: був досить сильним практичним гравцем і опублікував ряд цікавих шахових задач.

3 липня — 80 років від дня народження Вадима Герасимовича Іллєнка, українського кінооператора, кінорежисера, сценариста, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: «Олекса Довбуш», «За двомя зайцями», «Вечір напередодні Івана Купала», «Свято печеної картоплі», «Поштовий роман», «Останній бункер», «Геллі та Нок» та інші.

4 липня — 205 років від дня народження Джузеппе Гарибальді, народного героя Італії, керівника революційно-демократичного крила, учасника визвольної боротьби, літератора, автора роману «Іго ченців, або Рим в 19 сторіччі». Помер 2 червня 1882 року.

4 липня — 85 років від дня народження Ніла Саймона, американського драматурга та сценариста, лауреата Пулітцеровської премії (1991 р.), одного із найпопулярніших драматургів сучасного театру, автора п’єс «Босоніж парком», «Дивна пара», «Мила Чаріта», «Останній полум’яно закоханий», «До побачення, люба», «Бенкет» та інших.

5 липня — 830 років від дня народження Франциска Ассізького (варіант імені – Франц), італійського релігійного та церковного діяча, який є реформатором західного чернецтва. Помер 3 жовтня 1226 року. ДОВІДКА. Саме Ассізський ввів поняття мандруючого апостола-місіонера.

5 липня — 210 років від дня народження Павла Степановича Нахімова, російського військового діяча, флотоводця, адмірала, героя Сінопської битви (1853 р.), керівника оборони Севастополя (1854–1855 рр.). Загинув 12 липня 1855 року. ДОВІДКА. П. Нахімов походить з українського роду Нахимовських, засновник якого був з найближчого оточення гетьмана І. Мазепи.

6 липня — Всесвітній день поцілунку. Вперше був відзначений у Великобританії. Понад двадцять років тому був затверджений Організацією Об’єднаних Націй.

6 липня — 115 років від дня народження Анатолія Борисовича Марієнгофа, російського письменника, сценариста, одного із засновників імажинізму, автора поеми «Вересень», романів «Циніки», «Брита людина», «Катерина», сценарію фільму «Дім на Трубній», праці «Буян-острів». Помер 24 червня 1962 року.

6 липня — 105 років від дня народження Фріди Кало (повне ім’я – Магдалена Кармен Фріда Кало Кальдерон), мексиканської художниці, яка зображала місцеву культуру, поєднуючи стилі кубізму, символізму та сюрреалізму. Померла 13 липня 1954 року.

7 липняРіздво Іоанна Предтечі Хрестителя Господнього – найближчого попередника Ісуса, його хрестителя, який напророкував пришестя Месії, останній зі старозавітних пророків й перший з Христових апостолів. ДОВІДКА. З цим святом співпало свято Івана Купала (Купало або Купайло – Бог земних радощів), яке наш народ відзначав у дохристиянські часи, що з часом, після прийняття християнства, з’єдналося зі святом церковним – народженням Іоанна Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву – Іван Купало. Ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) найкоротша протягом всього року, бо цей день припадає на період літнього сонцестояння.

7 липня — Міжнародний день кооперативів. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (1992 р.) і відзначається у першу суботу липня, починаючи з 1995 року, коли в цей день святкувалось 100 років існування Міжнародного кооперативного союзу.

7 липня — День працівника природно-заповідної справи. Відзначається згідно з Указом Президента України «Про День працівника природно-заповідної справи» від 18.08.2009 № 629/2009 щорічно.

7 липня — 130 років від дня народження Янки Купали (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Іван Домінікович Луцевич), білоруського поета, народного поета Білорусі, драматурга, публіциста, академіка АН БРСР та АН УРСР, видатного діяча білоруського Відродження початку XX ст., автора збірок віршів «Жалійка», «Гусляр», «Пісня будівництву», «Від серця», поем «Споконвічна пісня», «Курган», «Могила лева», «Над рікою Орессою», п’єси «Павлинка», перекладача на білоруську «Слова про Ігорев похід», «Мідний вершник», творів Т.Г. Шевченка. Помер 28 червня 1942 року.

7 липня — 125 років від дня народження Марка Захаровича Шагала, російського та французького живописця, графіка, сценографа, поета, видатного представника художнього авангарду ХХ ст. Помер 28 березня 1985 року.

7 липня — 120 років від дня народження Павла Дмитровича Коріна, російського художника, майстра пейзажу та монументальних форм, реставратора, викладача, автора триптиху «Олександр Невський», а також портретів Г. Жукова, М. Сар’яна, Р. Сімонова та інших. Помер 22 листопада 1967 року.

7 липня — 105 років від дня народження Роберта Енсон Хайнлайна, американського письменника-фантаста, одного із найвидатніших фантастів ХХ ст., автора романів «Число звіра», «Шоста колона», «За обрієм», «Нащадки Мафусаїла», повістей «Зоряні десантники», «Ковентрі», «Ферма Фанхема», збірок оповідань «Чужий у чужій країні», «Зелені пагорби землі» та інших. Помер у 1988 році. ДОВІДКА. Разом із Айзеком Азимовим та Артуром Кларком Хайнлайн оцінюється як один з трьох Великих Майстрів фантастики. За 48 років письменницької кар’єри він створив 32 романи, 59 оповідань та 16 збірок інших творів.

7 липня — 65 років від дня заснування Всесоюзного товариства «Знання» – просвітницької організації на теренах СРСР. ДОВІДКА. Сьогодні це Всеросійська громадська організація Товариство «Знання» Росії.

8 липня — День рибалки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 22.06.1995 № 464/95 в другу неділю липня як професійне свято працівників рибного господарства.

8 липня — День Святих Петра та Февронії. ДОВІДКА. Це свято є православним днем всіх закоханих. Історія кохання муромського князя до селянки, які жили щасливо на межі XII та XIII ст., померли в один день, заповідаючи поховати себе в одній, заздалегідь приготованій домовині. І хоча люди декілька разів ховали їх окремо, їхні тіла кожного разу чудесною силою опинялися разом. Відтоді Петро і Февронія стали символом вірного, сильного і прекрасного кохання. Тому цей день вважається щасливим для закоханих.

8 липня — 120 років від дня народження Річарда Олдінгтона (справжнє ім’я – Едвард Годфрі), англійського письменника та критика, автора романів «Смерть героя», «Всі люди – вороги», збірок віршів «Образи стародавні та нові», «Образи війни», біографічних романів про О. Бальзака, А. Веллінгтона, Д. Г. Лоренса, Р. Л. Стівенса та інших. Помер 27 липня 1962 року.

9 липня — 135 років від того дня, коли вперше відбувся Уімблдонський (варіант назви – Вімблдонський) тенісний турнір. ДОВІДКА. Уімблдон – найпрестижніший і найстаріший турнір великого тенісу. Це двотижневий турнір, який відбувається в кінці червня – на початку липня на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу й крокету в Лондоні, Англія. Турнір третій за ліком серії Великий шолом (після Australian Open та Roland Garros) і єдиний, що проводиться на кортах із трав'яним покриттям. У Вімблдонському турнірі водночас розігруються звання чемпіонів у одиночному й парному розрядах серед чоловіків і жінок та міксті (чоловік і жінка в одній команді), а також проводяться змагання серед юніорів (окрім мікстів). Додатково проходять турніри у старших вікових категоріях: парні чоловічі для гравців від 35 та від 45 років і парні жіночі – від 35 та від 45 років. Чемпіон чоловічих одиночних ігор одержує срібну позолочену чашу – висотою 18,5 дюймів (приблизно 47 см) і діаметром 7,5 дюймів (приблизно 19 см). Переможниці одиночних жіночих турнірів отимують піднос зі срібла, відомий як Блюдо Розуотер «Rosewater Dish». Піднос, розмірами в 18,75 дюймів (приблизно 48 см) у діаметрі, прикрашений міфологічними фігурами. Переможці чоловічих та жіночих пар і міксту отримують срібні чаші. Учасник, що зайняв друге місце, в кожному випадку одержує срібне блюдо.

9 липня — 130 років від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка, українського історика, академіка ВУАН, правознавця, автора 13 великих праць і понад 200 наукових статей, серед яких «Малорусский полк», «Опыты по истории права Малороссии», «Господарство Гетьманщини 17–18 ст.», «Соціально-правова організація Січі Запорозької», «Паланкова організація Запорозьких Вольностів» та інші. Помер 27 листопада 1952 року.

10 липня — 120 років від дня народження Олександра Васильовича Досенка-Журби, українського співака-бандуриста, який виступав у дуеті з Д.Байдою-Суховієм та заснував «Ансамбль бандуристів: батько і чотири сини». Помер 14 квітня 1959 року.

10 липня — 110 років від дня народження Сергія Яковича Лемешева, російського співака (ліричний тенор), режисера, педагога, який виконував партії в операх «Євгеній Онєгін», «Дубровський», «Снігуронька», «Травнева ніч», «Вертер», «Ромео та Джульєтта», «Риголетто». Знявся у фільмі «Музична історія». Помер 26 червня 1977 року. ДОВІДКА. Партія Ленського (опера П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін»), яка була коронною у репертуарі, була виконана протягом кар'єри співака рівно 500 разів, після чого покинув сцену і лише на свій 70-літній ювілей виконав її востаннє – у 501-й раз. Лемешев виконав всі 100 романсів П. Чайковського.

ЧИТАЄМО У ЛИПНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ


  1. Павлова Н. Две души Германа Гессе: [Hецензия] / Нина Павлова // Иностранная литература. – 2011. №2. – С. 270–274.

  2. Целлер Б. Герман Гессе, сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций) [Текст]: Перевод с немецкого / Бернхард Целлер. – [Б. м.]: Урал LTD, 1998. – 310 с.

  3. Кукушкина Л. «Мне нужно все!» [О Пьєре Кардене] / Л. Кукушкина // Персона. – 2003. – №1. – С. 69–73.

  4. Согрин В. В. Три ключевые проблемы в исследовании истории Нового курса Ф. Д. Рузвельта / В. В. Согрин // Новая и новейшая история. – 2007. – №5. – С. 3–24.

  5. Ежов А. «Кодекс» Рузвельта / А. Ежов // Генеральный директор. – 2009. – № 5. – С. 86–91.

  6. Набоков В. В. Избранное [Текст] / В. В. Набоков; сост., авт. предисл. С. Р. Федякин. – М.: Олимп : ООО «Фирма» : «Издательство АСТ», 1998. – 640 с.

  7. Букс Н. Эшафот в хрустальном дворце. О русских романах Владимира Набокова [Текст] / Нора Букс. – М.: Новое литературное обозрение, 1998. – 208 с.

  8. Муромцева О. В. Жизнь и деятельность Джузеппе Гарибальди. Современный взгляд / О. В. Муромцева // Новая и новейшая история. – 2002. – №1. – С. 152–172.

  9. Макдермотт А. Логово льва: [Д. Гарибальди] / А. Макдермотт // Караван историй. – 2002. – №12. – С. 392–405.

  10. Цветочки святого Франциска Ассизского [Текст]. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 479 с.

  11. Герье В. И. Франциск: Апостол нищеты и любви. Биография Святого Франциска Ассизского [Текст] / В. И. Герье. – 2-е изд. – М.: ЛИБРОКОМ, 2010. – 352 с.

  12. Адмирал Нахимов [Текст] : Документы и очерки / Сост. Тетенькина Т. Г. – Калининград: Янтарный сказ, 1997. – 368 с.

  13. Новиков В. Адмирал Нахимов Павел Стапанович – личность и эпоха / В. Новиков // Наш современник. – 2002. – №7. – С. 5–26.

  14. Мариенгоф А. Роман без вранья [Текст] / Мариенгоф Анатолий. – М.: ТОО «Иван», 1995. – 160 с.

  15. Опимах И. Фрида Кало / И. Опимах // Смена. – 2004. – №2. – С. 4–19.

  16. Чувилин И. Солнцеворот: [Праздник Ивана Купала] / И. Чувилин // Праздник. – 2002. – №5. – С. 4–5.

  17. Купала Я. Стихотворения [Текст] / Я. Купала; Вст. ст. и примеч. Р. И. Файнберг. – Л.: Советский писатель, 1956. – 638 с.

  18. Максимович В. Путь согласия, гармонии и правды: [О творчестве белорусского поэта Янки Купалы] / В. Максимович // Наш современник. – 2007. – № 12. – С. 261–266.

  19. Варьяш А. Марк Шагал: Потерянный рай / Антонина Варьяш // Караван историй. – 2008. – № 12. – С. 308–341.

  20. Хайнлайн Р. Переменная звезда [Текст]: Фантаст. роман / Р. Хайнлайн, С. Робинсон. – М.: Эксмо, 2008. – 480 с.

  21. Фрумкин К. Было бы здоровье, или Уэльбек отвечает Хайнлайну / К. Фрумкин // Звезда. – 2009. – № 5. – С. 206–212.

  22. Лященко А. Праздник Петра и Февронии / А. Лященко, Е. Шипкова // Народное творчество. – 2009. – № 4. – С. 2–4.

  23. Андрюшина С. В. Вечные ценности и новые праздники: [Праздник Петра и Февронии] / Светлана Васильевна Андрюшина // Мир библиографии. – 2010. – №5. – С. 52–56.

  24. Олдингтон Р. Собрание сочинений в 4-х томах [Текст]: Т. 1: Смерть героя: Роман; Стихотворения / Р. Олдингтон; Пер. с англ.; вступ. ст. М. Урнова. – М.: Художественная литература, 1988. – 559 с.

  25. Зайцев Б. Два юбилея Уимблдона / Б. Зайцев // Эхо планеты. – 2002. – №30. – С. 36–38.

  26. Филонов М. Легенды и были Уимблдона / М. Филонов // Спортивная жизнь России. – 2003. – №1. – С. 8–9.

  27. Заруба В. М. Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882–1952): [Текст] / В. Заруба. – Дн-ськ : Юрид. академ. МВС-Ліра ЛТД, 2004. – 348 с.

  28. Притуляк П. Господарство Запорізької Січі у працях академіка М. Є. Слабченка / П. Притуляк // Вісник Київського національного торгівельно-економічного ун-ту. – 2007. – № 3. – С. 95–106.

  29. Бухарина Л. Голос, пробуждавший любовь [О С. Я. Лемешеве] / Л. Бухарина // Персона. – 2004. – №1. – С. 82–86.

  30. Ильина М. Н. Психологическая оценка интеллекта у детей [Текст] / М. Н. Ильина. – СПб.: Питер, 2006. – 368 с.

  31. Степанов С. Альфред Бине (1857–1911) / С. Степанов // Школьный психолог. – 2003. – №40. – С. 6–7.

  32. Лисенко Л. Проблема розвитку розумових здібностей дитини у поглядах А. Біне / Л. Лисенко // Рідна школа. – 2007. – № 2. – С. 76–77.

  33. Круглов Ю. Петровки [День Петра и Павла] / Ю. Круглов // Слово. – 2003. – № 2. – С. 26–29.

  34. Ахундов М.-Ф. Избранное [Текст]: Пер. с азербайдж. / Мирза-Фатали Ахундов. – М.: Художественная литература, 1982. – 133 с.

  35. Клумпьян Х.-Д. Генри Дэвид Торо сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций) [Текст] / Ханс-Дитер Клумпьян; Пер. с нем. – Челябинск: Урал LTD, 1999. – 395 с.

  36. Набитович І. Бруно Шульц: У пошуках утраченого дитинства / І. Набитович // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – №6. – С. 165–170.

  37. Семин В. Н. Нагрудный знак «OST» [Текст]: Роман. Семеро в одном доме: Повесть / В. Н. Семин. – М.: Правда, 1989. – 480 с.

  38. Ивонина Л. И. Джулио Мазарини / Л. И. Ивонина // Вопросы истории. – 2004. – №5. – С. 92–111.

  39. Ивонина Л. И. Джулио Мазарини / Л. И. Ивонина // Вопросы истории. – 2004. – №5. – С. 92–111.

  40. Криволінська О. Внутрішній світ «малої» прози Мирослава Ірчана / Оксана Криволінська // Українська література в загальноосвітній школі. –2009. – №1. – С. 4–7.

  41. Сенкевич Ю. А. В поисках неведомых земель. Судьбы великих путешественников: [Текст] / Ю. А. Сенкевич, А. В. Шумилов. – М.: Вече, 2005. – 313 с.

  42. Пасецкий В. М., Блинов С. А. Руал Амундсен. 1872–1928 [Текст] / Пасецкий Василий Михайлович, С. А. Блинов. – М.: Наука, 1997. – 203 с.

  43. Лурия Е. А. Мой отец А. Р. Лурия [Текст] / Лурия Елена Александровна. – М.: Гнозис, 1994. – 222 с.

  44. Лурия А. Р. Лекции по общей психологии [Текст]: Учебное пособие для вузов / А. Р. Лурия. – СПб.: Питер, 2009. – 320 с.

  45. Роговцева А. Чорна, біла, червона / Роговцева А. // Березіль. – 2008. – № 3/4. – С. 80–98.

  46. Бондарчук О. Б. В. П. Науменко – вчитель, педагог, просвітній діяч / О. Б. Бондарчук // Педагогіка і психологія. – 2009. – №4. – С. 57–66.

  47. Ольжич О. Незнаному Воякові [Текст]: Заповідане живим / Ольжич О. – К.: Фундація імені О. Ольжича, 1994. – 431 с.

  48. Ольжич О. Вибрані твори [Текст] / О. Ольжич; Упоряд. О. Зінкевич; передм. Є. Сверстюка. – К.: Смолоскип, 2007. – 664 с.

  49. Хвостенко Г. Світило Бурлюка зійшло / Г. Хвостенко // Київ. – 2010. – № 3. – С. 185–187.

  50. Рябов Ф. Г. История в произведениях А. Дюма / Ф. Г. Рябов // Новая и новейшая история. – 2003. – №1. – С. 181–191.

  51. Гресь, Марк Пират квартерона: (А. Дюма-отец) / Марк Гресь // Академия. – 2002. – №9. – С. 60–65.

  52. Макдермотт А. Александр Дюма: Богач, бедняк / А. Макдермотт // Караван историй. – 2002. – №7. – С. 178–190.

  53. Маршалл А. Основы экономической науки [Текст] / А. Маршалл; пер. с англ. – М.: Эксмо, 2008. – 832 с.

  54. Данинос Ф. Повседневная жизнь ЦРУ. Политическая история 1947–2007 [Текст] / Ф. Данинос. – М.: Молодая гвардия, 2009. – 365 с.

  55. Мелтон К. Секретная инструкция ЦРУ по технике обманных трюков и введению в заблуждение [Текст] / К. Мелтон, Р. Уоллес. – М.: Альпина нон-фикшн, 2010. – 280 с.

  56. Нарівська В. Дисонанси романтизму у повісті Я. Галана «Гори димлять» / В. Нарівська // Слово і час. – 2006. – №1. – С. 14–26.

  57. Галан Я. Чему нет названия / Я. Галан // Наш современник. – 2002. – №7. – С. 229–232.

  58. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги [Текст] / Поппер Карл; пер. з анг. – К.: Основи, 1994. – 494 с.

  59. Храмова В. Л. Критический очерк философии Карла Поппера / В. Л. Храмова // Наука та наукознавство. – 2010. – № 4. – С. 70–87.

  60. Дубшин Д. Арнольд – покоритель Вселенной! / Д. Дубшин // Культура Тела. – 2003. – №6–7,8.

  61. Классика экономической мысли [Текст]: Вильям Петти, Адам Смит, Давид Рикардо, Джон Мейнард Кейнс, Милон Фридмен. – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. – 895 с.

  62. Светланова М. Первый опыт строительства доступного жилья / М. Светланова // Жилищное и коммунальное хозяйство. – 2007. – №12. – С. 25–27.




11 липня — Всесвітній день народонаселення. Відзначається за рекомендацією (1989 р.) керівної ради Програми розвитку ООН.

11 липня — Всесвітній день шоколаду.

11 липня — 155 років від дня народження Альфреда Біне, французького психолога-позитивіста, розробника першого в світі тесту для оцінки розумового розвитку людини. Помер 18 жовтня 1911 року. ДОВІДКА. В 1905 р. Біне разом з Б. Сімоном розробив систему тестів для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. Ці тести стали основою сучасних тестів IQ для визначення коефіцієнта розумового розвитку.

12 липняДень святих апостолів Петра і Павла. ДОВІДКА. Петрів день – свято сонця. День убуває, жара прибуває, розпал літа. Випікали обрядове печиво – мандрики. Здавна зі святом Петра і Павла у нас пов'язували, насамперед, початок жнив, а тому до цього дня годилося зажати бодай один сніп. Зажинок починали вдосвіта і обов'язково на «легкий», тобто жіночий (середу, п'ятницю чи суботу) день.

12 липня — Всесвітній день бортпровідника.

12 липня — 200 років від дня народження Мірзи Фаталі Ахундова (повне родове національне ім’я та прізвище – Мірза Фет Алі-бек Гаджі Алескер огли Ахундов), азербайджанського мислителя-демократа, філософа-матеріаліста, письменника і громадського діяча, основоположника азербайджанської драматургії і прози, літературної критики, реформатора арабського алфавіту, автора поем «На смерть Пушкіна», «Східна поема», п’єси «Пригода скнари», повісті «Одурені зірки» та інших. Помер 10 березня 1878 року.

12 липня — 195 років від дня народження Генрі Девіда Торо, американського філософа та письменника, громадського діяча, представника трансценденталізму, автора автобіографічних нарисів «Тиждень на Конкорді та Мерримакі», «Уолден, або Життя у лісі», есе «Життя без принципу» та інших. Помер 6 травня 1862 року. ДОВІДКА. Памфлет Г. Торо «Про громадянську непокору» (1849 р.) мав великий вплив на Л. М. Толстого, М. Ганді та М.Л. Кінга. Будучи натуралістом, Торо боровся за охорону природи. Окрім того, він став одним із перших у США, хто підтримав еволюційну теорію Ч. Дарвіна.

12 липня — 120 років від дня народження Бруно Шульца, польського письменника, художника, перекладача, графіка, творчість якого за рівнем стоїть поряд із творами М. Пруста та Ф. Кафки, автора збірок новел «Цинамонові крамниці», «Санаторій під клепсидрою», циклу малюнків, поєднаних у «Книзі ідолопоклонництва». Помер 19 листопада 1942 року. ДОВІДКА. Б. Шульц народився та проживав у Дрогобичі. Сьогодні він вважається одним з тих митців світу, які не лише відобразили дух сучасної їм доби, але й своєю творчістю сприяли формуванню нової гуманітарної стратегії.

12 липня — 85 років від дня народження Віталія Миколайовича Сьоміна, російського письменника, автора повісті «Семеро в одному домі», роману «Нагрудний знак OST» та інших. Помер 10 травня 1978 року.

13 липня — 150 років від дня народження Миколи Олександровича Рубакіна, російського просвітника, вченого, письменника, бібліографа, енциклопедиста, автора 280 книг та брошур, серед яких праці «Серед книг…», «Психологія читача та книги…» та більше ніж 350 журнальних публікацій. Помер 23 листопада 1946 року. ДОВІДКА. Рубакін є творцем бібліопсихології – науки про сприйняття тексту. Також він розробляв ідеї Е. Еннекена, автора «Естопсихології». Ідеї Рубакіна широко використовуються у психолінгвістиці.

13 липня — 105 років від дня народження Сергія Олександровича Зикова, російського вченого-педагога, сурдопедагога, засновника оригінальної системи навчання глухих дітей мови на предметно-практичній основі. Помер 21 листопада 1974 року.

14 липня — 410 років від дня народження Джуліо Мазаріні (повне справжнє ім’я та прізвище – Джуліо Раймондо Мадзаріно або Маццаріно; французький варіант вимови – Жуль Мазарен), французького державного діяча, засновника першої у Франції публічної бібліотеки (його збірка книг поклала початок створенню національної бібліотеки). Помер 9 березня 1661 року.

14 липня — 115 років від дня народження Мирослава Ірчана (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Андрій Дмитрович Баб’юк), українського драматурга та прозаїка, журналіста та редактора, літературознавця та видавця, перекладача, автора п’єс «Бунтар», «Безробітні», «Дванадцять», «Бувші люди», «Підземна Галичина», «Радій», «Плацдарм» та інші. Репресований, помер 3 листопада 1937 року.

14 липня — 100 років від дня народження Вуді Гатрі (повне ім’я – Вудро Вілсон), американського співака, музиканта, представника напрямів фолк і кантрі, автора великої кількості популярних в США і у всьому світі пісень, у тому числі «This Land is Your Land». Помер 3 жовтня 1967 року. ДОВІДКА. Гатрі є засновником жанру нової народної пісні – «фолк» у США та світового руху «фолкників».

15 липня — День бухгалтера. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 18.06.2004 № 662/2004.

15 липня — День металурга. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 03.06.1993 № 187/93 в третю неділю липня як професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.

15 липня — 190 років від початку функціонування Нижньогородського ярмарку (сьогодні – Всеросійське закрите акціонерне товариство «Нижньогородський ярмарок»). ДОВІДКА. Ярмарок офіційно діяв з 15 липня по 25 серпня у 1817–1917 рр. та у 1921–1929 рр. Саме тоді піднімали та опускали прапор ярмарку. Справжні торги починалися з серпня та закінчувалися у вересні. Щорічно під час розпалу ярмарку на нього приїжджало до 200 тисяч чоловік. У 1885 р. територію ярмарку було електрифіковано, а у 1870 р. з’явився водогін та фонтани. Головні товари – бавовняні, металеві вироби, бавовна, залізо, мідь, хутро, вино, чай, сіль, риба. Під час ярмарку діяв театр, діяли балагани, проходили концерти, відбувалися циркові вистави. Ярмарок припинив існування указом від 6 лютого 1930 р. Навесні 1990 р. ярмарок було відновлено. Сьогодні це сучасний виставковий комплекс з 6 виставковими павільонами, 5 конференц-залами та Ярмарковим банком.

16 липня — 140 років від дня народження Руала Енгельберта Гравнінга Амундсена, норвезького полярного дослідника та мандрівника, на честь якого названі море, гора та американська наукова станція Амундсен-Скотт в Антарктиді, затока і впадина у Північному Льодовитому океані, місячний кратер. Загинув 18 червня (вірогідно) 1928 року. ДОВІДКА. Амундсен перша людина (разом із О. Вістінгом), яка побувала на обох географічних полюсах планети; першим досяг Південного полюса (14 грудня 1911 р.); він єдиний, хто пройшов на судні і Північно-Східним (вздовж берегів Сибіру), і Північно-Західним (протоками Канадського архіпелагу) морським шляхом.

16 липня — 110 років від дня народження Олександра Романовича Лурія, російського психолога, одного із засновників нейропсихології, автора праць про порушення вищої психічної функції при локальних ураженнях мозку, учня Л.С. Виготського. Помер 14 серпня 1977 року.

16 липня — 95 років від дня проголошення ІІ Універсалу Центральної Ради, який зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і, водночас, Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду.

16 липня — 75 років від дня народження Ади Миколаївни Роговцевої, української актриси театру та кіно, викладача, народної артистки України, лауреата Державної премії України, Героя України. Фільмографія: «Коли співають солов’ї», «Павло Корчагін», «Прапори на баштах», «Салют, Маріє!», «Приборкання вогню», «Вічний поклик» (1973–1983 рр.), «Поема про крила», «Останній доказ королів», «Чотири листи фанери», «Тарас Бульба» та інші.

16 липня — 70 років від дня народження Бориса Костянтиновича Небієрідзе, українського кінорежисера, сценариста, актора. Фільмографія: «Давидове поле», «Чумацькі радощі», «Фауст», «Гори димлять», «Діаманти шейха», «Людина із команди «Альфа», «Роксолана», «Золоті хлопці», «Криваве коло» та інші. Помер 4 лютого 2008 року.

17 липня — 70 років від початку Сталінградської битви – битви радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Великої Вітчизняної війни, яку завершено 2 лютого 1943 року. ДОВІДКА. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі стала переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу. Сталінградська битва поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року), і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року). Втрати сторін: СРСР – 1 млн 143 тис. чоловік; Німеччина – 1,5 млн чоловік.

17 липня — 75 років від дня народження Івана Андрійовича Геля, українського правозахисника, дисидента, політика, публіциста, релігійного діяча, одного із засновників Української гельсінської спілки, колишнього радянського політв'язня, автора книги «Грані культури». Помер 16 березня 2011 року.

18 липня —Міжнародний день Нельсона Мандели. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН з 2010 року.

19 липня — 170 років від дня народження Олександра Степановича Лашкевича, українського письменника, журналіста, видавця-редактора журналу «Киевская старина». Помер 31 жовтня 1889 року.

19 липня — 160 років від дня народження Володимира Павловича Науменка, українського журналіста, філолога, педагога, громадського діяча, автора праць «Походження думи про Самійла Кішку», «Новеллы Бокаччио в южно-русском пересказе XVII-XVIII вв.», «О фонетических особенностях малорусской речи», «Слово о полку Игореве» как памятник дружинной поэзии» та інших. Помер (розстріляний) у 1919 році. ДОВІДКА. У приватній гімназії Науменка навчався поет М.Т. Рильський, який згодом високо оцінював діяльність її директора.

19 липня — 120 років від дня народження Іллі Львовича Борщака, українського та французького історика, публіциста і літературознавця, автора більше ніж 400 наукових та публіцистичних праць, серед яких «Козаки Б. Хмельницького», «Пилип Орлик. Вивід прав України», «Григор Орлик – великий мазепинець», «Мазепа – людина та історичний діяч» та інші. Помер 11 жовтня 1959 року.

19 липня — 60 років від дня заснування Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації АН СРСР (сьогодні – Всеросійський інститут наукової і технічної інформації РАН; ВІНІТІ). ДОВІДКА. Від заснування ВІНІТІ видає Реферативний журнал (РЖ) за різними галузями науки і техніки. У більше ніж 200 тематичних випусках журналу (з періодичністю 1–2 рази на місяць) публікуються реферати на основі обробки близько одного мільйона документів (дисертацій, журналів, книг) щорічно зі 130 країн світу на 66 мовах в області точних, природних, медичних і технічних наук. 191 випуск РЖ об'єднаний в 24 зведені томи за розділами наук; інші 41 виходять окремими випусками).

20 липня — Міжнародний день шахів. Відзначається в день заснування (1924 р.) Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) з 1966 р.

21 липня — 105 років від дня народження Олега Ольжича (Олег Олександрович; справжнє прізвище – Кандиба), українського письменника, науковця, політичного діяча, археолога, автора поетичних збірок «Рінь», «Вежі», «Підзамче», а також низки ґрунтовних досліджень з археології, надрукованих українською, чеською, німецькою та англійською мовами. Помер 10 червня 1944 року.

21 липня — 70 років від дня народження Едуарда Анатолійовича Стрельцова, російського спортсмена (футбол), чемпіона Олімпійських ігор (1956 р.) та СРСР (1965 р.), одного з найкращих нападників в історії російського футболу. Помер 22 липня 1990 року.

22 липня — 190 років від дня народження Грегора Іоганна Менделя, австрійського дослідника природи, основоположника вчень про спадковість рослин, результатом досліджень якого стали так звані Закони Менделя, що передувало заснуванню такої науки, як генетика. Помер 6 січня 1884 року.

22 липня — 130 років від дня народження Давида Давидовича Бурлюка, українського та російського поета та художника, одного із засновників футуризму, теоретика мистецтва, літературного і художнього критика, видавця, автора збірки віршів «Хвіст, що лисіє», мемуарів «Фрагменти зі спогадів футуриста» та інших. Помер 15 січня 1967 року.

23 липняДень преподобного Антонія Печерського – родоначальника вітчизняного організованого чернецтва, засновника Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору. ДОВІДКА. З ім’ям А. Печерського пов’язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори Афон (Греція).

23 липня — 220 років від дня народження Петра Андрійовича Вяземського, російського поета та літературного критика, автора сатиричних та волелюбних поезій «Петербург», «Обурення», «Російський бог», елегій та інших. Помер 22 листопада 1878 року.

24 липняДень рівноапостольної княгині Ольги – дружини князя Ігоря, київської княгині. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.).

24 липня — 210 років від дня народження Олександра Дюма (батька), французького письменника, драматурга та журналіста, автора драм «Генріх ІІІ», «Кін», романів «Три мушкетери», «Граф Монте-Крісто», «Королева Марго», книги «Мої мемуари», нарисів та інших. Помер 5 грудня 1870 року.

24 липня — 105 років від дня народження Василя Олександровича Мисика, українського письменника та перекладача, автора поетичних збірок «Трави», «Блакитний міст», «Чотири вітри», «Вибране», «Борозни», «Берег», збірок оповідань «Галаганів сон», «Брянський ліс», поем «Гетьманівна», «Біля брами» та інших. Помер 3 березня 1983 року.

25 липня — 70 років від початку битви за Кавказ – битви збройних сил нацистської Німеччини, Румунії і Словаччини проти СРСР під час Великої Вітчизняної війни за контроль над Кавказом. Битву завершено 9 жовтня 1943 року. ДОВІДКА. Битва поділяється на два етапи: наступ німецьких військ (25 липня31 грудня 1942) і контрнаступ радянських військ (1 січня9 жовтня 1943). Втрати сторін складали: СРСР – 344 тисячі чоловік; Німеччина – 281 тисяча чоловік.

26 липня — 170 років від дня народження Альфреда Маршалла, англійського економіста, лідера неокласичного напряму в економічній науці, засновника кембриджської школи політекономії, одного з організаторів Королевського економічного товариства (1890 р.), автора праці «Принципи політичної економії» та інших. Помер 13 липня 1924 року.

26 липня — 85 років від дня народження Віталія Івановича Войтка, українського філософа, професора, автора близько 60 наукових праць з філософії, психології та соціології. Помер 28 квітня 1989 року.

26 липня — 65 років від заснування у США Центрального розвідувального управління (ЦРУ) – головного розвідувального управління при уряді США, основна функція якого полягає в отриманні та обробці інформації щодо іноземних урядів, корпорацій та людей, у поданні звітів щодо отриманої інформації відповідним гілкам уряду. ДОВІДКА. ЦРУ засновано згідно з «Законом про національну безпеку». У 1949 р. був прийнятий Закон про ЦРУ. Штабквартира ЦРУ знаходиться в розташованому недалеко від Вашингтона місті Ленглі, штат Вірджинія.

27 липня — Всесвітній день системного адміністратора. Свято, яке придумав американський системний адміністратор Тед Кекатос, відзначається в останню п’ятницю липня.

27 липня — 110 років від дня народження Ярослава Олександровича Галана, українського письменника, драматурга та публіциста, громадського і політичного діяча, автора п’єс «Дон-Кіхот із Еттенгайму», «Вантаж», «Вероніка», «99%», «Осередок», «Любов на світанні» та інших. Загинув 24 жовтня 1949 року. ДОВІДКА. Від листопада 1945 р. до квітня 1946 р. Галан був спеціальним кореспондентом газети «Радянська Україна» на Нюрнберзькому процесі.

27 липня — 100 років від дня народження Бориса Петровича Жежеріна, українського архітектора, заслуженого архітектора УРСР, лауреата Державної премії України, автора споруд: санаторний комплекс у Кончі-Заспі, головний павільйон ВДНГ УРСР, Дніпропетровський театр опери та балету (1974 р.) та інші.

27 липня — 95 років від дня народження Андре Бурвіля (справжнє ім’я та прізвище – Андре Робер Рембур), французького кіноактора та естрадного співака. Фільмографія: «Велика прогулянка», «Роззява», «Велике прання», «Через Париж», «Все золото світу», «Знедолені» та інші. Помер 23 вересня 1970 року.

28 липня — День хрещення Київської Русі-України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25.07.2008 № 668/2008 в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

28 липня — День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі. ДОВІДКА. Цей день вважається серединою літа. У народі говорять: «На Володимира Красне Сонечко сонце красно світить».

28 липня — 190 років від дня народження Аполлона Олександровича Григор’єва, російського поета, перекладача, літературного та театрального критика, автора поетичних циклів «Боротьба», «Імпровізація мандрівного романтика», поеми – сповіді «Угору по Волзі» та віршів до багатьох романсів. Помер 7 жовтня 1864 року.

28 липня — 125 років від дня народження Петра Васильовича Орєшина, російського письменника, учасника поетичного альманаху «Скіфи», автора більше ніж п’ятидесяти книг, в тому числі поетичних збірників «Червона Русь», «Житнє сонце», «Заграва» та інших. Помер 15 березня 1938 року.

28 липня — 120 років від дня народження Павла Григоровича Савченка, українського поета, автора поетичних збірок «Мій сміх, моя задума», «Епілоги», «Спів куль». Загинув у 1920 році.

28 липня — 110 років від дня народження сера Карла Раймунда Поппера, австро-англійського філософа-неопозитивіста, логіка та соціолога, прихильника критичного раціоналізму, одного із найвизначніших філософів ХХ ст., автора праць «Логіка дослідження», «Відкрите суспільство та його вороги», «Убозтво історицизму», «Пропозиції та спростування. Рост наукового знання», «Постскриптум до логіки дослідження» та інших. Помер 17 вересня 1994 року.

28 липня — 100 років від дня народження Ігоря Леонтійовича Муратова, українського поета, перекладача, драматурга, автора збірки віршів «Комсографік», «Загибель синьої птиці», «Багаття», «Двадцятий полк», поем «Важкий прогін», «Зелені зозулі», «Остап Горбань», «Серце Тичини», п'єс «Остання хмарина», «Радісний берег», «Стара ширма», «Земля моїх правнуків», «Нейтральна зона», роману «Буковинська повість» та інших. Помер 29 березня 1973 року. ДОВІДКА. І. Муратов батько українського кінорежисера Олександра Муратова, свекор кінорежисера Кіри Муратової.

28 липня — 75 років від дня народження Віктора Івановича Мережка, російського режисера, драматурга, сценариста, актора. Фільмографія: «Здрастуй та прощавай», «Польоти уві сні та наяву», «На вас чекає громадянка Ніканорова», «Трясина», «Рідня», «Курочка Ряба», «Я тебе кохаю», «Кріт», «Провінціали», «Сонька. Золота ручка» та інших. ДОВІДКА. Мережко є сценаристом 46 художніх та 12 мультиплікаційних фільмів.

29 липня — День працівників торгівлі. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 05.06.1995 № 427/95 в останню неділю липня як професійне свято працівників торгівлі.

29 липня — 195 років від дня народження Івана Костянтиновича Айвазовського (справжнє ім’я та прізвище – Ованес Айвазян; полонізована форма вірменського прізвища – Гайвазовський), російського художника-мариніста, колекціонера, мецената, автора близько 6 тисяч картин, малюнків та акварелей, засновника у м. Феодосія Картинної галереї (1845 р.; сьогодні – Феодосійська національна картинна галерея ім. І. К. Айвазовського), яку разом зі своїми творами заповів місту. Помер 2 травня 1900 року.

29 липня — 115 років від дня народження Мирослави Сопілки (справжнє ім’я та прізвище – Юлія Семенівна Мисько-Пастушенко), української письменниці, автора поетичної збірки «Роботящими руками», повісті «Про затишне місто Забобонники». Репресована, померла 28 листопада 1937 року.

29 липня — 50 років від того дня, коли вступив в силу статут Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) – провідного світового міжнародного урядового форуму науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології. ДОВІДКА. Агенцію було створено за рішенням ООН 4 грудня 1954 р. Її статут ухвалили 26 жовтня 1956 р., вступив в силу 29 липня 1957 р. 14 листопада 1957 р. Генеральна Асамблея ухвалила угоду щодо відносин між МАГАТЕ і ООН. На грудень 2009 р. членами організації є 151 держава.

30 липня — 155 років від дня народження Торстейна Бунде Веблена, американського економіста, соціолога, публіциста, футуролога, засновника інституціонального напрямку в політичній економії, автора праць «Теорія дозвільного класу: економічне дослідження інституцій», «Теорія підприємництва» та інших. Помер 3 серпня 1929 року.

30 липня — 150 років від дня народження Вільгельма Августа Лая, німецького педагога, теоретика експериментальної педагогіки, автора концепції виховання «школа дії», автора праць «Експериментальна дидактика», «Історія педагогіки та освіти: Від зародження виховання у первісному суспільстві до кінця XX ст.» та інших. Помер 9 травня 1926 року.

30 липня — 65 років від дня народження Арнольда Алоїса Шварценеггера, американського державного діяча, кіноактора та продюсера. Фільмографія: «Конан-Варвар», «Термінатор», «Хижак», «Близнюки», «Термінатор-2: Судний день», «Правдива брехня», «Бетмен та Робін», «Термінатор 3: Повстання машин», «Термінатор: І прийде спаситель», «Згадати все», «Нестримні» та інші. ДОВІДКА. Шварценеггер є семикратним володарем призу найвизначнішого конкурсу з бодібілдингу «Містер Олімпія» та 4-разовим переможцем конкурсу «Містер Всесвіт».

31 липня — 100 років від дня народження Мілтона Фрідмана, американського економіста, відомого своїми роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики та своєю позицією захисту вільного капіталізму, лауреата Нобелівської премії з економіки (1976 р.), автора праці «Теорія функції споживання», «Капіталізм та свобода». Помер 16 листопада 2006 року. ДОВІДКА. Фрідман є провідним представником Чиказької школи. Його ім'я асоціюється головним чином з монетаристською доктриною, що принесла йому значну популярність і вплинула на перегляд у 70-80-і рр. монетарної політики, що проводиться центральними банками, головним чином у Сполучених Штатах.

31 липня — 75 років від дня народження Едіти Станіславівни П’єхи, російської естрадної співачки, народної артистки СРСР. Фільмографія: «Доля резидента», «Невиправний брехун», «Діаманти для диктатури пролетаріату». ДОВІДКА. За своє творче життя співачка записала 20 дисків-гігантів, гастролювала більше ніж 40 країнами світу; двічі виступила на сцені паризького залу «Олімпія» (47 концертів поспіль). Першою з вітчизняних виконавців Е. П’єха почала виконувати твісти та шейки, першою зняла мікрофон зі стаціонарної стійки, першою почала спілкуватися із публікою та пересуватися концертним залом.

31 липня — 55 років від дня, коли ЦК КПРС та Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про розвиток житлового будівництва в СРСР». Цим документом було розпочато нову хвилю житлового будівництва і започатковано будівництво малогабаритного житлового фонду, який отримав народну назву «хрущовки» –п’ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта і сміттєпровода, що масово споруджувалися в СРСР. ДОВІДКА. Першим місцем, де провадилася ідея здешевлення житла, були поля навколо підмосковного села Черьомушки – і з тих пір таке будівництво поширилось по всій країні. Будівництво «хрущовок» продовжувалося з 1959 по 1985 рік. У Києві забудова цього типу була розпочата на Першотравневому масиві (з 1957 р.), що став першим житловим масивом міста. Існувало два типи «хрущовок»: серія, яка підлягала зносу через 25 років та серія, яка мала бути знесена через 50 років, але за сучасними розрахунками може простояти 150 років.

Серпень




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет