Знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011


Книги – кораблі думки, які мандрують на хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління



бет2/15
Дата18.06.2016
өлшемі3.58 Mb.
#145530
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Книгикораблі думки, які мандрують на хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.




Ф. Бекон

При чтении книг я останавливаюсь на каждой прекрасной мысли, как останавливаюсь перед каждой истиной.




Р. Эмерсон



Січень — 25 років від початку політики «гласності» – політики максимальної відкритості діяльності державних установ і свободи інформації, фактичного переходу до свободи слова у СРСР. ДОВІДКА. Гласність у період перебудови отримала такі прояви: припинення переслідування інакодумців і церкви; зняття цензури і дозвіл видання нових газет; з березня 1987 р. у фонди бібліотек почали повертатися видання зі спецфондів; показ раніше заборонених фільмів; поява опозиційних літературних творів; розгортання на сторінках періодичних видань дискусій про вибір шляху суспільного розвитку, видання опозиційних журналів; поява політичних передач («Погляд», «П'яте Колесо», «12 поверх»); широке обговорення нового урядового курсу на масових мітингах громадян; у вересні 1987 р. створена комісія Політбюро ЦК КПРС з реабілітації жертв репресій під керівництвом О. М. Яковлєва; були реабілітовані не тільки майже всі репресовані діячі ВКП(б), але і багато хто з так званих «класових ворогів»; у 1988–1989 роках були переглянуті справи на 856 582 осіб, з них реабілітовано – 844 740; утворення історико-просвітницького товариства «Меморіал» – неурядової організації, основним завданням якої було збереження пам'яті про політичні репресії в СРСР; поява політичних партій і рухів, опозиційних КПРС.

1 січняНовий ріксвято, яке відзначається багатьма народами відповідно до прийнятого календаря і наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

1 січня — Всесвітній день миру (Всесвітній день молитов про мир). Проголошено папою Павлом VI у 1967 р. Відзначається з 1968 року. З 1969 року за проголошенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається офіційно.

1 січня — 70 років від дня, коли була підписана Декларація Об’єднаних Націй про спільну боротьбу проти агресорів). Утворилася антигітлерівська коаліція на чолі із США, Великобританією та СРСР. Цей день також є пам’ятним тому, що термін «Об’єднані нації» з’явився вперше, а Декларація 1942 р. стала підґрунтям для створення ООН як організації. ДОВІДКА. Декларацію підписали представники 26 країн держав-учасників антигітлерівської коаліції, 9 держав Центральної Америки та Карибського басейну, домініони Британської корони, Британська Індія та вісім європейських урядів у вигнанні. Протягом 1942–1945 рр. до декларації додатково приєдналася 21 держава.

1 січня — 125 років від дня народження Вільгельма Франца Канаріса, німецького військового та державного діяча, адмірала, організатора та начальника абверу (служби військової розвідки і контррозвідки) Третього Рейху (1935–1944 рр.). Страчений 9 квітня 1945 року. ДОВІДКА. Канаріс був тісно пов’язаний із заколотниками, які з 1938 р. мали за мету усунути гітлерівський режим шляхом військового перевороту. У 1944  р. його було заарештовано і страчено. За час перебування на посаді начальника абверу Канаріс врятував від смерті більше ніж 500 євреїв, переправляючи їх за кордон під виглядом шпигунів.

1 січня — 85 років від дня народження Моріса Бежара (справжнє ім'я та прізвище – Моріс-Жан Берже), французького артиста, хореографа та реформатора балету, педагога, засновника та керівника багатьох балетних труп: «Балет Зірок», «Балетний театр Парижу», «Балет ХХ сторіччя», «Балет Бежара у Лозанні» та інших. Помер 22 листопада 2007 року. ДОВІДКА. Бежар поставив більше ніж 100 балетів, написав 5 книг.

1 січня — 10 років від дня введення в готівковий обіг Євро (€, Euro, болг. Евро, грец. Ευρώ), офіційної валюти 17 з 27 держав Європейського Союзу, відомих також як Єврозона, рідна її валюта для понад 322 мільйонів європейців. Враховуючи території, які не належать до Єврозони, та послуговуються єдиною європейською валютою, загалом євро користуються 480 мільйонів людей по всьому світу. ДОВІДКА. Всі банкноти Євро мають спільний дизайн для кожного номіналу на обох сторонах. Випускаються банкноти вартістю в 500, 200, 100, 50, 20, 10 і 5 Євро. Такі банкноти, як 500 і 200 Євро, не випускаються в деяких країнах. Випускаються монети вартістю 2 і 1 Євро, 50, 20, 10, 5, 2 та 1 євроцент. Дві останні монети не чеканяться у Фінляндії та Нідерландах, але і там вони є законним платіжним засобом. У безготівковий обіг євро було введено з 1 січня 1999 р.

2 січня — 175 років від дня народження Милія Олексійовича Балакірєва, російського композитора, піаніста, диригента, одного із засновників «Могучей кучки» (офіційно «Нова російська музична школа»), автора фортепіанної фантазії «Ісламей», музики до трагедії «Король Лір», «Чеської увертюри», багатьох романсів, симфонічних поем «Русь», «У Чехії», увертюр «1000 років» та «Увертюра на три російські теми». Помер 29 травня 1910 року.

2 січня — 125 років від дня народження Миколи Андрійовича Чайковського, українського математика, викладача, співака, громадського діяча, автора праць «Чотирицифрові таблиці логарифмів і тригонометричних функцій», «Систематичний словник української математичної термінології» та інших. Помер 7 жовтня 1970 року.

2 січня — 100 років від дня народження Ренато Гуттузо, відомого італійського художника, автора картин «Захоплення селянами земель, що пустують» (1947), «Швачка» (1949), «Жінки бастуючих гірників Сицилії»(1953), «Буги-вуги в Риме» (1953) і «Натовп» (1960). Помер 18 січня 1987 року.

2 січня — 85 років від дня народження Юрія Миколайовича Григоровича, російського артиста балету, народного артиста СРСР, професора, Героя Соціалістичної Праці, головного балетмейстера Великого театру (1964–1995 рр.), керівника Краснодарського театру опери та білету (з 2007 р.).

2 січня — 75 років від дня народження Віктора Леонідовича Ільченка, російського та українського артиста естради, учасника відомого естрадного дуету Карцев — Ільченко, лауреата Всесоюзного конкурсу артистів естради. Помер 21 січня 1992 року.

3 січня — 120 років від дня народження Джона Рональда Руела Толкіна (варіант прізвища – Толкієн), англійського письменника та філолога, професора англосаксонської мови та літератури у Оксфорді, одного із фундаторів жанрового різновиду фантастики – фентезі, автора повісті-казки «Хоббіт, або Туди та назад», епічної трилогії «Володар кілець» («Братерство Персня», «Дві башти», «Повернення короля»), монографії про англосаксонський епос «Беовульф» та інших. Помер 2 вересня 1973 року.

4 січня — 200 років від дня народження Євдокії Петрівни Ростопчиної (уродж. Сушкова), російської письменниці та перекладача, автора драматичних повістей «Посади та гроші», «Поєдинок», збірки «Вірші», поеми «Дім божевільних у Москві», романів «Біля пристані», «Невідомий роман», драми «Нелюдимка». Померла 15 грудня 1858 року.

4 січня — 175 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького, українського філолога, одного із основоположників українського мовознавства, члена-кореспондента Російської АН, викладача, громадського діяча, автора численних праць з українського мовознавста, літератури, фольклористики, серед яких: «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Думки про народні малоруські думи», «Опис Пересопницького рукопису XVI ст.» та інші. Помер 18 березня 1911 року.

4 січня — 80 років від дня народження Карлоса Саури Атареса, іспанського кінорежисера та сценариста. Фільмографія: «Полювання», «Ганна та вовки», «Кузина Анхеліка», «Вигодуй ворона», «Криваве весілля», «Кармен», «Чаклунська любов», «Антоньєтта», «Таксі», «Сьомий день», «Я. Дон Жуан» та інші.

5 січня — 245 років від дня народження Жана Батіста Сея, французького економіста, представника класичної школи політичної економії, автора «Трактату з політичної економії» та «Катехізису політичної економії». Помер 15 листопада 1832 року. ДОВІДКА. Саме Ж.-Б. Сей сформулював теорію ринку, визначивши чотири основних закони ринку. В сучасній економіці існує «Закон Сея», за яким попит та пропозиція знаходяться у рівновазі.

5 січня — 175 років від дня народження Стефана Васильовича Кульженка, українського видавця, власника однієї з кращих в Росії та на Україні друкарень, видання якого становлять раритет і віднесені до категорії рідкісної книги, серед яких «Собор Святого і рівноапостольного князя Володимира в Києві», «Київ тепер і колись» та інші. Помер 29 січня 1906 року. ДОВІДКА. Загальна кількість видань друкарні Кульженка понад 1000 одиниць. У ній видавалися газети «Заря», «Киевское слово», «Киевская газета».

5 січня — 80 років від дня народження Умберто Еко, італійського письменника, філософа, вченого, літературного критика, автора збірки есе «Мандрівки та гіперреальність», романів «Ім’я Троянди», «Маятник Фуко», «Острів Напередодні», «Баудоліно», «Дивовижний вогонь королеви Лоани», «Празький цвинтар», праць «Еволюція середньовічної естетики», «Відкритий твір», «Поетика Джойса», «Роль читача. Дослідження з семіотики текста», «П’ять есе на теми етики» та інших. ДОВІДКА. У. Еко знавець вього, що пов’язано із Джеймсом Бондом, він видав декілька праць з цієї тематики.

6 січняНадвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір). ДОВІДКА. Народні назви – Різдвяний святвечір, Святий Вечір, Багатий Вечір, Багата Кутя, Вілія. Зі Святвечором пов’язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки крім неї, готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка (вважається, що саме в цей час народився Ісус Христос), всією родиною сідали за так званий багатий стіл. Він дійсно був багатим – з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий святвечір». Після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм хрещеним та бабам-повитухам. У цей день намагалися нічого не позичати, щоб «не жебракувати цілий рік». Мити посуд в цей день вважалося за гріх.

6 січня — 600 років від дня народження Жанни д’Арк , національної героїні Франції, католицької святої. Померла 30 травня 1431 року. ДОВІДКА. Постать Жанни д'Арк часто використовувалася у мистецтві та літературі такими митцями, як Шекспір, Вольтер, Шіллер, Верді, Брехт. У літературі ж вона отримала ще одне ім’я – Орлеанська Діва.

6 січня — 210 років від дня народження Йона Еліаде-Радулеску, румунського письменника, одного із зачинателів нової румунської літератури, автора «Румунської граматики», багатьох прозових та поетичних творів, серед яких «Ніч на руїнах Торговіште». Помер 27 квітня 1872 року.

6 січня — 195 років від дня народження Генріха ( повне ім’я – Іоган Людвиг Генріх Юлій) Шлімана, німецького археолога та підприємця, керівника розкопок у Трої, Мікенах, Коринфі. Помер 26 грудня 1890 року.

6 січня — 180 років від дня народження Поля Гюстава Доре, французького графіка, живописця, ілюстратора та скульптора, який відомий своїми ілюстраціями до роману В. Гюго «Трудівники моря», поеми Данте «Божественна комедія», книги Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» та інших творів. Помер 23 січня 1883 року.

6 січня — 140 років від дня народження Олександра Миколайовича Скрябіна, російського композитора та піаніста, педагога, автора «Поеми екстазу», опусу «Прометей», багатьох симфоній, трьох сонат. Помер 27 квітня 1915 року.

6 січня — 125 років від дня народження Бенедикта Костянтиновича Лівшица, російського поета-футуриста, перекладача, мемуариста, автора збірок віршів «Кротонський південь», «Флейта Марсія», «Сонце вовка», «Патмос», книги спогадів «Півтораокий стрілець». Репресований, помер 21 вересня 1938 року.

6 січня — 95 років від дня народження Юрія Олексійовича Івакіна, українського письменника-сатирика, літературознавця, шевченкознавця. Помер 6 березня 1983 року.

7 січняРіздво Господа нашого Ісуса Христа. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). ДОВІДКА. Різдво – велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, від якої весь християнський світ веде літочислення. Головна увага свята Різдва зосереджується на Святому Вечорі, а на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих з відповідними розвагами та забавами. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Пополудні старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати. Від Різдва й аж до Масляної укладалися різноманітні сільськогосподарські угоди, обирали наречених, сваталися, справляли весілля. Звичай велить цього дня навідатися до родичів і кумів.

8 січня — 715 років від дня заснування незалежної держави – князівства Монако. ДОВІДКА. Монако – мікродержава, напіванклав на півдні Франції на березі Середземного моря; площа − 1,95 кв. км. Столиця Монте-Карло (з лютого 2007 року). Друга за розміром, після Ватикану, суверенна держава, на березі Середземного моря, в 20 км від Ніцци.

8 січня — 140 років від дня народження Миколи Олександровича Коломенкіна (у спортивній діяльності взяв псевдонім Панін, який надалі використовував як частину прізвища – Панін-Коломенкін), російського спортсмена, олімпійського чемпіона (1908 р.) та 5-разового чемпіона Росії (19011903, 1905, 1907 рр.) з фігурного катання на коньках, 12-разового чемпіона Росії зі стрільби з пістолета (19061917 рр.), 11-кратного чемпіона Росії зі стрільби з бойового револьвера (1907–1917 рр.), заслуженого майстра спорту СРСР (1940 р.), тренера та педагога, першого олімпійського чемпіона Зимових ігор у вітчизняній історії, автора книги «Фігурне катання на ковзанах». Помер 19 січня 1956 року.

8 січня — 75 років від дня народження Карла Ренсона Роджерса, американського психолога, одного із засновників психологічних досліджень і лідерів гуманістичної психології (разом з А. Маслоу), автора 16 монографій та більш ніж 200 статей, серед яких праці «Клінічна робота з «важкою» дитиною», «Консультування та психотерапія», «Становлення особистості» та інші. Помер 4 лютого 1987 року.

8 січня — 75 років від дня народження Ширлі Вероніки Бессі, британської співачки, найуспішнішої співачки Британії, яка за свою 42-річну кар’єру виконала 31 популярний сингл та випустила 35 альбомів, які лідирували у британському хіт-параді. ДОВІДКА. Бессі – єдина співачка, яка виконала дві теми у кінобондіані – «Діаманти залишаються назавжди» та «Мунрейкер».

8 січня — 65 років від дня народження Девіда Боуі (справжнє ім’я та прізвище – Девід Роберт Джонс), англійського естрадного співака, композитора, продюсера, аудіоінженера, художника та кіноактора. Фільмографія: «Людина, яка впала на Землю», «Лише тільки жиголо», «Голод», «Щасливого Різдва, містере Лоуренс», «Початківці», «Лабіринт» та інші. ДОВІДКА. Упродовж кар’єри альбоми Боуі розійшлися тиражем понад 136 мільйонів екземплярів, згідно зі звітом газети «Sunday Express» у 2003 р. Боуі був другим після Пола Маккартні найбагатшим музикантом Великобританії. У 1996 р. його ім'я було занесено до Зали слави рок-н-ролу, 6 альбомів представлено у Списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу «Rolling Stone».

9 січня — 215 років від дня народження барона Фердинанда (російський варіант імені – Федір) Петровича Врангеля, російського мореплавця, адмірала, одного із засновників Російського географічного товариства, автора книги «Подорож північними берегами Сибіру та Льодовитим морем…». Помер 6 червня 1870 року.

10 січня — 20 років тому було введено в обіг на території України купони багаторазового використання (постанова Президії Верховної Ради «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання»). Вони були вилучені у серпні 1996 року з введенням в обіг української національної валюти – гривні (згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 02.09.1996).

ЧИТАЄМО У СІЧНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ


  1. Толкиен Дж. Властелин Колец [Текст]: Трилогия / Дж. Р. Р.Толкиен. – М.: Эксмо : Яуза, 2003. – 990 с.

  2. Колдекот С. Тайное пламя. Духовные взгляды Толкина [Текст] / С. Колдекот; Пер. с англ. – М.: Библейскобогословский институт св. апостола Андрея, 2008. – 224 с.

  3. Ростопчина Е. П. Талисман [Текст]: Избранная лирика. Драма. Документы, письма, воспоминания / Е. П. Ростопчина; сост. В. Афанасьев. – М.: Московский рабочий, 1987. – 319 с.

  4. Ростопчина Е. П. Счастливая женщина [Текст]: Литературные сочинения / Е. П. Ростопчина; худож. А. В. Озеревская, худож. А. Т. Яковлев, сост., авт. предисл. А. М. Ранчин. – М.: Правда, 1991. – 448 с.

  5. Эко У. Имя розы [Текст]: Роман / Умберто Эко; Пер. с итал. Е.Костюкович; Пер. с итал. Е.Костюкович. – СПб: Symposium, 2005. – 640 с.

  6. Эко У. Полный назад! [Текст]: «Горячие войны» и популизм в СМИ / У. Эко; Пер. С ит. Е. Костюкович. – М. : Эксмо, 2007. – 592 с.

  7. Вайнер М. Троя раскрывает свои тайны: [О Г. Шлимане] / М. Вайнер // GEO. – 2004. – № 6. – С. 110–126.

  8. Лившиц Б. К. Полутораглазый стрелец [Текст]: Стихотворения, переводы, воспоминания / Бенедикт Константинович Лившиц; авт. предисл. А. Урбан; сост. П. Нерлер. – Л.: Советский писатель: Ленингр. отд-ние, 1989. – 720 с.

  9. Голованов Я. К. Королев [Текст]: хроника. Кн. 1 / Ярослав Голованов. – М.: Молодая гвардия, 1972. – 256 с.

  10. Новиков И. А. Избранные сочинения в 3-х томах [Текст]: Т. 1: Пушкин в изгнании: Роман: Книга 1 / И.А. Новиков. – М.: Худ. лит., 1955. – 416 с.

  11. Огиєнко І. І. Історія українського друкарства [Текст]: Репринт/ Огиєнко Іван Іванович. – К.: Либідь, 1994. – 448 с.

  12. Антологія українського оповідання в 4-х томах [Текст]: Том 3 / М. Ірчан, А. Головко, Є. Кротевич та ін. – К.: Худ. лiт., 1960. – 683 с.

  13. Гуцало Є. П. Серпень, спалах любові [Текст]: Оповідання та повісті / Є. Гуцало. – К.: Знання-Прес, 2007. – 264 с.

  14. Гуцало Є. П. Лелеченя [Текст]: Оповідання, вірші / Є. П. Гуцало. – К.: Знання-Прес, 2008. – 206 с.

  15. Мольер Ж-Б. Комедии [Текст] / Мольер Ж.-Б.; Пер. с фр. – М.: Худ. лит., 1978. – 365 с.

  16. Вересаев В. В. К жизни [Текст]: Повести, роман, рассказы / В. В. Вересаев; сост., авт. предисл. Ф. И. Кулешов. – Мінск : Маст. лiт., 1989. – 605 с.

  17. Макдермотт А. Мухаммед Али: Бой без правил / Алекс Макдермотт. – (Имена) // Караван историй. – 2009. – № 2. – С. 190-206

  18. Милн А. А. Двое [Текст]: Роман / А. А. Милн ; Пер. с англ. В.С. Кулагиной. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА, 2009. – 319 с.

  19. Назим Хикмет «Влюбленное облако». Сказки и миниатюра. – М.: Наука, 1964 с. – 351 с.

  20. Человеческая панорама: Поэтическая эпопея в пяти книгах. – М.: Радуга, 1983. – 557 с.

  21. Донн Дж. Стихотворения [Текст]: Пер. с англ. / Джон Донн; Вст. ст. Б.Томашевского. – М. : Худ. лит., 1973. – 168 с.

  22. Флоренский П. А. Имена [Текст]: Сочинения / П. Флоренский. – М.: Эксмо, 2006. – 896 с.

  23. Флоренский П. А. Собрание сочинений. Статьи и исследования по истории и философии искусства и археологии [Текст] / Павел Александрович Флоренский. – М.: Мысль, 2000. – 447 с.

  24. Бочаров Ю. Незрелое ялоко соблазна: [Эдуард Мане] / Ю. Бочаров // Караван историй. – 2002. – № 3. – С. 192–206.

  25. Усенко П. М. Дві пристрасті, дві любові... [Текст]: Вибране / Упорядн. Усенко М. П. – К.: «Пульсари», 2001. – 319 с.

  26. Покровский Б. А. Моя жизнь – опера [Текст] / Борис Александрович Покровский. – М.: Аграф, 1999. – 272 с. : фото.

  27. Бомарше П.-О. К. Избранные призведения [Текст] / П-О. К. Бомарше; Пер. с фр. – М.: Государственное изд-во художественной литературы, 1954. – 651 с.

  28. Дангулов С. Братина: Триптих – романы. – М.: Воениздат, 1990. – 525 с.

  29. Манин В. Иван Шишкин [Текст]: Альбом / Манин Виталий. – М.: Слово, 1997. – 96 с.

  30. Солдатенко В. Українізація – життєвий апогей Миколи Скрипника / Валерій Солдатенко // Пам'ять століть. – 2002. – № 2.– С. 8–36.

  31. Солдатенко В. Ф. Нарком Микола Скрипник(1919–1927 рр.) / В. Ф. Солдатенко // Український історичний журнал. – 2002. – № 1–2. – С. 51–68.

  32. Вульф В. Власний простір [Текст] / Вірджинія Вульф; З англ. пер. Я.Чрдаклі. – К.: Альтернативи, 1999. – 111 с.

  33. Вульф В. Избранное [Текст] / В. Вульф; Пер. с англ.; Вступ. статья Е. Гениевой. – М. : Худ. лит., 1989. – 558 с.

  34. Антологія української поезії. В 6-ти т. [Текст]: Т. 4. Українська радянська поезія: Твори поетів, які ввійшли в літературу в 1917–1932 рр. / П. Г. Тичина, Рильський М. Т., М. Семенко та ін. – К.: Дніпро, 1985. – 422 с.

  35. Керролл Л. Пригоди Аліси в країні чудес [Текст] / Керролл Льюіс. – К.: Знання, 1999. – 114 с.

  36. Федоров Е. А. Ермак: Исторический роман / Е. А. Федоров. – Иркутск: Восточно-Сибирск. кн. изд-во, 1990. – 528 с.

  37. Федоров Е. А. Каменный Пояс [Текст]: Роман-трилогия. Кн. 1. Демидовы. Кн. 2. Наследники. Ч. 1-3 / Е. А. Федоров. – М.: Правда, 1989. – 736 с.

  38. Гаско М. ХХ сторіччя української поезії / М. Гаско // Вітчизна. – 2008. – № 5/6. – С. 134–143.

  39. Копнин П. В. Гипотеза и познание действительности [Текст] / П. В. Копнин. – Киев: Госполитиздат УССР, 1962. – 180 с.

  40. Гимн любви [Текст]: 3-томное издание избранной лирики поэтов мира. Т. 1. Лирика русских поэтов / сост., авт. предисл. С. М. Магидсон. – М.: Молодая гвардия, 1991. – 542 с.

  41. Катаев В. П. Трава забвенья [Текст] / В. Катаев. – М.: Вагриус, 2007. – 416 с.

  42. Катаев В. П. Алмазный мой венец [Текст]: Повести / Валентин Катаев. – Кишинев: Лумина, 1986. – 480 с.

  43. Ломов Б. Ф. Системность в психологии [Текст]: Избранные психологические труды / Б. Ф. Ломов. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2003. – 384 с.

  44. Ломов Б. Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии [Текст] / Борис Федорович Ломов. – М.: Педагогика, 1991. – 296 с.

  45. Юнкер Д. Франклин Рузвельт. Уинстон Черчилль [Текст] / Детлеф Юнкер, Д. Айгнер. – Р.-на-Д.: Феникс, 1998. – 350 с.




11 січня —170 років від дня народження Вільяма Джеймса (варіант прізвища – Джемс), американського психолога, філософа, одного із найвидатніших представників прагматизму та функціоналізму, лікаря, автора праць з психології, педагогічної психології, психології регілії та містицизму. Помер 26 серпня 1910 року. ДОВІДКА. В. Джеймс – брат письменника Г. Джеймса. Джеймс – автор теорії емоцій.

12 січня — 240 років від дня народження Михайла Михайловича Сперанського (справжнє прізвище – Третьяков), російського державного та громадського діяча, засновника вітчизняної юридичної науки та теоретичного правознавства, укладача збірок «Звод законів Російської імперії», «Повне зібрання законів Російської імперії» у 45 томах. Помер 23 лютого 1839 року. ДОВІДКА. Прізвище «Сперанський» тобто той, хто подає надії (від латинського глагола spero, Sperare – уповати, сподіватися) було надано вченому тоді, коли його влаштували до єпархіальної семінарії.

12 січня — 105 років від дня народження Сергія Павловича Корольова, російського вченого, конструктора ракетно-космічних систем та ракетної зброї, засновника практичної космонавтики, академіка АН СРСР, конструктора перших штучних супутників Землі і космічних кораблів, автора праці «Ракетний політ у стратосфері». Помер 14 січня 1966 року. ДОВІДКА. Корольовим вперше в світі здійснені: запуск у космос штучного супутнику землі; запуск у космос супутника з живою істотою – собакою Лайкою, запуск балістичної ракети з підводного човна, перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна.

12 січня — 85 років від дня народження Сергія Васильовича Баштана, українського бандуриста, педагога, композитора, основоположника школи сучасного бандурного виконавства, народного артиста України, автора досліджень і статей з питань бандурного мистецтва, а також навчально-методичного посібника «Школа гри на бандурі».

13 січняПреподобної Меланії Римлянки. ДОВІДКА. Народні назви свята – Меланки (Меланії), Щедрий вечір, Щедра кутя. У давнину цей день завершував рік, а наступний за ним день – святого Василя – відкривав новий. Саме через це вечір 13 січня повинен бути багатим, тобто щедрим, щоб наступний рік був таким же. Щедрий вечір – свято, на яке зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. Кутю також ставили на покуті, дотримуючись попередніх обрядів. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники. Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники. Дівчата гадали.

13 січня — 135 років від дня народження Івана Олексійовича Новікова, російського письменника, драматурга, автора романів «Золоті хрести», «Поміж двох зірок», «Пушкін у вигнанні», поетичного перекладу «Слова про Ігорів похід» та інших. Помер 10 січня 1959 року.

13 січня — 135 років від дня народження Лева Макаровича Мацієвича, українського корабельного інженера, автора багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів тощо, першого українського авіатора, громадського і політичного діяча. Помер (загинув) 7 жовтня 1910 року. ДОВІДКА. Мацієвич – автор 14 проектів підводних човнів (деякі ідеї, закладені в них, випередили свій час). Він розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна; першим у світі розробив проект авіаносця, розрахованого на 25 літаків. Разом із авіатором Єфимовим здійснив перші нічні польоти, працював над пристроєм, який мав рятувати льотчиків під час вимушеної посадки на воду. Постійно літав на аероплані «Фарман», одержав посвідчення авіатора №178 (це фактично означало входження до двох сотень перших у світі льотчиків). Серед друзів і знайомих Мацієвича були М. Коцюбинський, М. Вороний, О. Олесь, Г. Коваленко-Коломацький, Б. Лазаревський, К. Арабажин, Л. Василевська (Дніпрова Чайка), Х. Алчевська, М. Міхновський, С. Петлюра. Мацієвич фінансово підтримував український національний рух. Вчений загинув в авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем поблизу Санкт-Петербурга на очах десятків тисяч глядачів, ставши таким чином першою жертвою російської авіації. Його загибель спонукала Г. Котельникова до винаходу ранцевого парашута.

14 січняНайменування Господнє. ДОВІДКА. Ісус Христос був обрізаний у восьмий день від свого народження і названий Ісусом – ім’ям, яке було передвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус».

14 січняСтарий Новий рік. ДОВІДКА. Старий Новий рік – Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Це свято супроводжується обрядами щедрування та посівання. Щедрування – народний звичай церемоніальних обходів домівок, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров’я членам сімей та добробуту, за що отримують винагороду. Щедрувати починають ввечері 13 січня, із настанням сутінок. День 14 січня починається з обряду посівання. Це – справа суто чоловіча (головним чином – хлопців-підлітків). Починають обряд зрання, символічно сіючи хлібні зерна (як символ життя) і бажають господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.

14 січняДень святого Василія Великого (архієпископа Кесарія Каппадокійського) – визначного церковного діяча, одного з Отців Церкви, Великого Архіпастиря Церкви, Великого Законодавця чернечого життя і великого своєю святістю. ДОВІДКА. За народними звичаями Василь вважається покровителем землеробства. Цей день присвячували гаданню, оскільки вважалося, що гадання на день Василя завжди збуваються.

14 січня — 130 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (церковне ім'я – Іларіон), українського православного митрополита, культурного діяча, мовознавця, історика церкви, автора багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права, серед яких «Історія українського друкарства», «Нариси з історії української мови. Система українського правопису», «Історія української літературної мови». Помер 29 березня 1972 року. ДОВІДКА. Справа життя І. Огієнка (працював 1936–1955 рр.) – переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. В 1942 р. був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов в Лондоні в 1962 році на 1529 сторінках.

14 січня — 120 років від дня народження Гордія Максимовича Коцюби (справжнє прізвище – Коцегуб), українського письменника та журналіста, автора збірок новел та оповідань», «На межі», «Біля гудків», «Чекання», «Дніпрові саги», романів «Нові береги», «Родючість», «Перед грозою» та інших. Репресований, помер 17 грудня 1938 року.

14 січня — 85 років від дня народження Ігоря Павловича Волкова, російського педагога-новатора, основна ідея якого – створення механізму реалізації творчих здібностей дітей і здійснення педагогічного керівництва процесом розвитку індивідуальності кожного школяра, ініціатора «педагогіки співробітництва».

14 січня — 75 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала, українського прозаїка, поета, публіциста, новеліста, лауреата Державної премії України, автора збірок оповідань «Люди серед людей», «Весна високосного року», «Бережанські портрети», збірок новел «Яблука з осіннього саду», «Олень Август», «Запах кропу», роману «Позичений чоловік» та інших. Помер 4 липня 1995 року.

15 січня — 390 років від дня народження Жана Батіста Мольєра (справжнє прізвище – Поклен), французького драматурга та актора, творця класичної комедії, видатного європейського комедіографа, автора п’єс «Тартюф, або обманщик», «Мизантроп», «Скупий», «Міщанин у дворянстві», «Удаваний хворий» та інших. Помер 17 лютого 1673 року.

15 січня — 170 років від дня народження Йозефа Брейера, австрійського психіатра, фізіолога, лікаря, друга і наставника З. Фрейда, засновника катартичного методу психотерапії, одного із засновників психоаналізу (разом із З. Фрейдом), автора праць «Про психологічний механізм істеричних феноменів», «Нариси істерії» та інших. Помер 25 липня 1925 року.

15 січня — 90 років від дня створення Центрального бюро краєзнавства (ЦБК), яке діяло при Російській Академії наук та координувало всю краєзнавчу роботу в СРСР. У 1937 р. під натиском офіційних ідеологічних установок діяльність бюро була згорнута.

15 січня — 20 років від дня ухвалення Президією Верховної Ради України Указу про Державний Гімн України (затверджено музичну редакцію, автором якої є М.М. Вербицький). ДОВІДКА. Пісня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно «Музична редакція» державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 р., Закон про Гімн України – 6 березня 2003 р. Створення українського Гімну бере початок з осені 1862 р. У 1863 р. М. Вербицький пише музику до вірша. Вперше вірш надрукований у 1863 р., а з нотами — у 1865 р. Почав використовуватися як державний Гімн у 1917 р. Під час СРСР Гімном УРСР (1949–1991 рр.) був вірш П. Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна» на музику А. Д. Лебединця.

16 січня — 145 років від дня народження Вікентія Вікентійовича Вересаєва (справжнє прізвище – Смідович), російського письменника, перекладача та літературознавця, автора повістей «Без шляху», «Нотатки лікаря», «Два кінця», «На звороті», «Живе життя», критико-філософських творів про творчість Ф. М. Достоєвського, Л.  М. Толстого, документальних праць про О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя. Помер 3 червня 1945 року.

16 січня — 140 років від дня народження Едварда Генрі Гордона Крега, (варіант вимови прізвища – Крейг), англійського актора, театрального та оперного режисера, найвидатнішого представника символізму в театральному мистецтві, художника. Помер 29 червня 1966 року.

17 січня — 165 років від дня народження Миколи Єгоровича Жуковського, засновника сучасної гідро- та аеродинаміки, засновника першого у Європі Аеродинамічного інституту (1918 р.), автора праць з теорії польоту, з експерементальної та теоретичної аеродинаміки, механіки твердого тіла, астрономії, математики. Помер 17 березня 1921 року. ДОВІДКА. Жуковський – автор теореми, яка дозволяє розрахувати підйомну силу.

17 січня — 140 років від дня народження Антона Яковича Шабленка, українського письменника, редактора-видавця часопису «Вільна Україна« (Петербург, з 1905 р.), автора книги оповідань «Нова хатина» та інших. Помер 24 травня 1930 року.

17 січня — 70 років від дня народження Мохаммеда Алі (справжнє ім’я та прізвище – Кассіус Марцеллус Клей), американського боксера, абсолютного чемпіона світу, чемпіона Олімпійських ігор (1960 р.). ДОВІДКА. М. Алі – єдиний триразовий чемпіон світу з боксу серед професіоналів.

18 січняНадвечір’я Богоявлення. ДОВІДКА. Напередодні Водохрещi святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю готують третю й останню кутю новорічних свят. Називається вона голодною тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли; подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Решту вечері віддають свійським тваринам. Власне, це був останній день колядок.

18 січня — 275 років від дня народження Дамаскіна (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Дмитро Єфимович Семенов-Руднєв), російського археографа та бібліографа, автора видатного вітчизняного твору XVII ст. – бібліографічного покажчика «Бібліотека Російська, або відомості про всі книги в Росії, від початку типографій, які вийшли в світ». Помер 18 грудня 1795 року.

18 січня — 145 років від дня народження Рубена Даріо, (справжнє ім'я та прізвище – Фелікс Рубен Гарсіа Сармьєнто), нікарагуанського журналіста, дипломата і поета, також відомого як «батько іспанського модернізму», автора збірок віршів «Блакить», «Язичницькі псалми», «Пісні життя і надії». Помер 6 лютого 1916 року. ДОВІДКА. Значення творчості Даріо для розвитку іспаномовної поезії полягає в тому, що він створив новий літературний напрям, який охопив увесь іспаномовний світ, радикально відновив поетичний словник і затвердив у поезії чисті естетичні критерії.

18 січня — 130 років від дня народження Олександри Олександрівни Екстер, української художниці, педагога, представника кубізму та конструктивізму, однієї із засновників художнього стилю «арт-деко», автора театральних декорацій та костюмів, однієї з організаторів Київської групи художників «Кільце» (1914 р.), сприяла відродженню національного мистецтва. Померла 17 березня 1949 року.

18 січня — 130 років від дня народження Алана Александера Мілна, англійського письменника, автора дитячих віршів та казкових повістей «Вінні-Пух та всі-всі-всі» (у перекладі Б.Заходера на російську мову), комедії «Містер Тім проходить мимо», роману «Таємниця червоного дому», книжки спогадів «Тепер вже дуже пізно» та інших. Помер 31 січня 1956 року.

19 січняБогоявлення Господнє. Хрещення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа. День прийняття Ісусом Христом хрещення на річці Йордан від Іоанна Хрестителя. ДОВІДКА. Народні назви свята – Водохреще, Йордана, Ордана. Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Вважається, що на Водохреще з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні та духовні хвороби. День починається богослужінням, після якого священик і громада зі співами йдуть до водоймища. Там знову відбувається богослужіння і священик занурює у воду хрест. Після цього вода вважається свяченою. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Перший понеділок після Водохрещення – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту.

19 січня — 100 років від дня народження Ярослава Семеновича Стецька, українського політичного діяча, першого заступника С. Бандери (з 1941 р.), голови Проводу ОУН-Б (з 1968 р.), автора багатьох праць, переважну більшість яких вміщено до двотомника «Українська визвольна концепція». Помер 5 липня 1986 року.

19 січня — 90 років від дня народження Єжи Кавалеровича, польського кінорежисера. Фільмографія: «Целюлоза», «Під фрігійською зіркою», «Дійсний кінець великої війни», «Поїзд», «Матір Іоанна від янголів», «Фараон», «Полонений Європи», «За що», «Тінь», «Камо грядеши» та інші. Помер 28 грудня 2007 року. ДОВІДКА. Є. Кавалерович разом із А. Вайдою, Т. Конвицьким та А. Мунком був одним із творців польської кіношколи (1950-ті рр.).

19 січня — 80 років від дня народження Річарда Лестера, англо-американського кінорежисера. Фільмографія: «Житлова кімната», «Вечір важкого дня», «На допомогу», «Вправнісь... та як її набути», «Куба», «Три мушкетери», «Чотири мушкетери», «Повернення Робін Гуда», «Супермен II», «Супермен III», «Гра у схованку» та інші.

19 січня — 50 років від дня народження Олексія Дмитровича Анда (справжнє прізвище – Андреєв), українського художника-живописця, який першим винайшов та розробляє принципи асоціативного символізму, учасника багатьох виставок, автора понад 200 робіт, які зберігаються в галереях та приватних колекціях України та зарубіжних країн.

20 січняСобор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. ДОВІДКА. Народна назва свята – Посвятки, День Іоанна Хрестителя. Цього дня хазяї рано-вранці пригощали свійських тварин хлібом, що лежав під образами з багатої куті. За звичаями ці дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок час братися до роботи. Усі головні зимові свята жінкам та дівчатам не можна ходити по воду. За них це роблять чоловіки та парубки. Чоловікам від Різдва до дня Іоанна Хрестителя не можна ходити в шинок – гріх великий, вода не свячена. Цим днем закінчуються зимові святки.

20 січня — 135 років від дня народження Миколи Клеофасійовича Альбиковського, українського драматурга, актора та театрального діяча, автора п’єс «Невірний товариш», «Райські чародії», «Чародій Твардовський», «За долю мирську», «Кінець світу», «Сивий Дніпро», «Ох, та не люби двох» та інших. Помер після 1933 року.

20 січня — 110 років від дня народження Назима Хікмета Рана, турецького письменника, громадського діяча, лауреата Міжнародної премії Миру, засновника сучасної турецької поезії, автора збірок віршів «Пісня, яка п’є сонце», «835 строк», «Варан», «1+1=3», поеми «Джіоконда та Сі-Я-у», роману у віршах «Чому Бенерджі наклав на себе руки», поетичної епопеї «Людська панорама», п’єс «Череп», «Будинок небіжчика», «Забута людина», «Легенда про кохання», «Дивак», «Оповідання про Турцію». Помер 3 червня 1963 року.

20 січня — 60 років від дня народження Володимира Івановича Хотиненка, російського кінорежисера та актора, народного артиста Росії. Фільмографія: «Один і без зброї», «СВ», «Дзеркало для героя», «Рій», «Патріотична комедія», «Макаров», «Мусульманин», «Ігрок», «Піп» та інші.

21 січня — Національний день обіймів. Витоки цього свята лежать у студентському середовищі західно-європейської молоді 1970-х рр. За традицією дня обіймів обіймати можна навіть незнайомих людей.

21 січня (за іншими відомостями 12 лютого) — 440 років від дня народження Джона Донна, англійського письменника, одного із засновників «метафізичної школи», автора релігійно-містичних поем «Шлях душі», «Анатомія світу», циклу віршів «Священні сонети» та інших. Помер 31 березня 1631 року.

21 січня — 125 років від дня народження Вольфганга Кьолера, (варіант вимови прізвища – Келер), німецького та американського психолога, одного із засновників гештальтпсихології. Помер 11 червня 1967 року.

21 січня — 90 років від дня народження Юрія Давидовича Левітанського, російського та українського поета і перекладача, одиного з найкращих російських поетів пізнього радянського періоду, майстра ліричного та пародійного жанру, автора збірки віршів «Земне небо» та інших. Помер 25 січня 1996 року.

22 січня — День соборності України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 21.01.1999 № 42/99 в день проголошення в 1919 році Акта злуки.

22 січня — 135 років від дня народження Болеслава Лесьмяна, (справжнє прізвище – Лесман), польського поета, перекладача, одного з найбільш нехарактерних та оригінальних авторів початку ХХ ст., майстра «одушевляющої» лірики, автора збірки «Сад на роздоріжжі», «Лука», «Холодне питво», «Лісове дійство» та інших. ДОВІДКА. Дитячі та молоді роки Лесьмяна пройшли в Україні, у Києві.

22 січня — 130 років від дня народження Павла Олександровича Флоренського, російського православного філософа та богослова, фізика, математика, інженера, вченого-енциклопедиста, автора праць «Стовп та ствердження істини», «Досвід православної теодіцеї», «Біля водорозділів думки» та інших. Загинув приблизно 8 грудня 1937 року.

23 січня — 180 років від дня народження Едуарда Мане, французького художника, одного із засновників імпресіонізму в живописі, автора картин «Сніданок на траві», «Олімпія», «Сніданок у майстерні», «Бар Фолі-Бержер» та інших. Помер 30 квітня 1883 року.

23 січня — 110 років від дня народження Павла Матвійовича Усенка, українського поета, організатора літературного об’єднання «Молодняк», автора понад 30 книг. Помер 4 серпня 1975 року.

23 січня — 100 років від дня народження Бориса Олександровича Покровського, режисера Великого театру у Москві (1952 – 1963 і 1970 – 1982 рр.) та Московського камерного музичного театру («Театр Покровського», з 1972 р.), народного артиста СРСР, педагога, постановника вистав: «Євгеній Онєгін», «Мертві душі», «Гравець», «Викрадення місяця» , «Катерина Ізмайлова», «Весілля Фігаро», «Садко», «Війна і мир», «Руслан і Людмила», «Ніс» та інші. Помер 5 червня 2009 року. ДОВІДКА. За той час, поки Б. Покровській був головним режисером Великого театру в періоди з 1952 по 1963-ій і з 1970 по 1982 рік – ним було поставлено 42 вистави. Взагалі ж, Покровський поставив більше ніж 180 вистав.

24 січня — 280 років від дня народження П’єра Огюста Карона де Бомарше, французького драматурга та публіциста, автора комедій «Севільський цирульник», «Одруження Фігаро», «Винна мати», драм «Євгенія», «Два товариша», памфлету «Мемуари Б.» та інших. Помер 18 травня 1799 року. ДОВІДКА. Твори Бомарше «Севільський цирульник» і особливо «Весілля Фігаро» поклали початок у французькій літературі новому жанру – політичній комедії.

24 січня — 140 років від дня народження Гліба Максиміліановича Кржижановського, російського вченого-енергетика, поета та літературознавця, державного та партійного діяча, академіка АН СРСР, віце-президента АН СРСР ( 1929–1939 рр.), автора текстів до пісень «Варшав’янка», «Червоний прапор», «Біснуйтеся, тирани». Помер 31 березня 1959 року.

24 січня — 100 років від дня народження Савви Артемовича Дангулова, російського письменника та публіциста, дипломата, автора романів «Дипломати», «Кузнецький міст», «Заутреня у Рапало», повістей «Вчитель словесності», «15 доріг на Егль», «12 доріг на Егль», «Зізнання» та інших. Помер 20 серпня 1989 року.

25–28 січня — 85 років від проходження першого з’їзду у Харкові Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). ДОВІДКА. ВУСПП утворилася із членів літературної організації «Гарт», що не ввійшли після її розпаду до ВАПЛІТЕ, а також із членів організацій «Плуг», «Жовтень» і пролетарської письменницької молоді.

25 січня — 385 років від дня народження Роберта Бойля, англійського хіміка та фізика, одного із засновників Лондонського Королевського товариства (1663 р.), автора творів «Хімік-скептик», «Походження форм та якостей згідно корпускулярної філософії». Помер 30 грудня 1691 року. ДОВІДКА. Р. Бойль уперше запровадив наукове поняття про хімічний елемент.

25 січня — 180 років від дня народження Івана Івановича Шишкіна, російського художника-пейзажиста, видатного представника реалістичного пейзажного живопису, майстра літографії та офорту, одного із співзасновників Товариства пересувних художніх виставок. Помер 20 березня 1898 року.

25 січня — 140 років від дня народження Миколи Олексійовича Скрипника, українського громадського та політичного діяча, ініціатора українізації преси, освіти, вищої школи, автора статей з проблем літератури, образотворчого мистецтва, музики, театру та кіно. Загинув 7 липня 1933 року. ДОВІДКА. У 1927 р. Скрипником була ініційована Всеукраїнська правописна конференція (за участю вчених і з-поза меж УРСР), внаслідок якої був опрацьований так званий «скрипниківський» правопис, затверджений 1928 р., який усував русифікаційні впливи з української мови.

25 січня — 130 років від дня народження Вірджинії Вулф, англійської письменниці, представниці літературного напряму «потік свідомості», літературного критика, провідної фігури модерністської літератури першої половини XX ст., автора романів «Місіс Деллоуей», «Хвилі», «Кімната Джекоба», «Роки» та інших. Померла 28 березня 1941 року.

26 січня — Всесвітній день митниці. Відзначається з 1983 року. У наш час Всесвітня митна організація об’єднує 169 держав, в тому числі всі держави-учасниці СНД. Україна є членом цієї організації з 1992 року.

26 січня — 115 років від дня народження Івана Юліановича (справжнє ім’я та по батькові – Ізраїль Юделевич) Кулика, українського поета та перекладача, автора поетичної книжки «Мої коломийки», творів «Зелене серце», «У оточенні», «Чорна епопея», «Шість поем», «Змужніла молодість» та інших. Репресований, помер 10 жовтня 1937 року.

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Відзначається з 2005 р. згідно з резолюцією №60/7 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у день звільнення радянською армією полонених нацистського табору смерті «Освенцим-Біркенау» («Аушвіц», Польща). ДОВІДКА. За різними даними в «Освенцимі» загинуло від 1,5 до 4,5 млн чоловік, серед яких – більше ніж 1,2 млн євреїв.

27 січня — 180 років від дня народження Льюіса Керрола (справжнє ім’я та прізвище – Чарльз Латуїджи (Лютвідж) Доджсон), англійського дитячого письменника, математика та логіка, священника та філософа, фотографа, автора казок «Аліса у країні чудес», «Аліса у Задзеркаллі», мемуарів «Російський щоденник». Помер 14 січня 1898 року.

27 січня — 170 років від дня народження Карла Дзяцко, німецького бібліотекознавця, теоретика каталогізації, автора «Інструкції для розміщення описів в алфавітному картковому каталозі Королівської та університетської бібліотеки в Бреслау» (1874). Помер 13 січня 1903 року.

27 січня — 115 років від дня народження Євгена Олександровича Федорова, російського письменника, атора романів «Велика доля», «Єрмак», трилогії «Кам’яний пояс», повістей «Шадринський гусак», «Біля гори Магнітної». Помер 2 квітня 1961 року.

27 січня — 105 років від дня народження Мечислава Едмундовича Гаско, українського поета, літературознавця, автора збірок «Обабіч кордону», «Шлю вам свій привіт», «Над аеродромом», «Ланки життя», «У колі Шевченкових та Гоголевих друзів», «Поезії» та інших. Помер у 1996 році.

27 січня — 90 років від дня народження Павла Васильовича Копніна, українського та російського філософа, професора, академіка, засновника сучасної київської філософської школи, автора праць «Формально-логічна і діалектична підготовка питання», «Про деякі питання теорії міркувань», «Про класификацію міркувань», «Елементарні закони логіки і їх значенння» та інших. Помер 27 червня 1971 року.

27 січня — 85 років від дня народження Олекси Тихого (справжнє ім’я, по батькові – Олексій Іванович), українського правозахисника, педагога, мовознавця, члена-засновника Української гельсінської групи. Помер 5 травня 1984 року.

27 січня — 80 років від дня народження Рими Федорівни Казакової, (справжнє ім’я – Ремо, яке означає – «Революція, Електрифікація, Світовий (рус. – мировая) Жовтень (рос. – октябрь») російської поетеси, автора збірок віршів «У тайзі не плачуть», «Пам’ятаю», «Набіло», «Сюжет надії», «Навмання», «П’ятниці», «Країна Любов». Померла 19 травня 2008 року.

27 січня — 80 років від дня народження Бориса Анфіяновича Шахліна, російського та українського спортсмена-гімнаста, тренера, педагога, викладача, абсолютного чемпіона Європи (1955 р.), світу (1958 р.), 7-разового олімпійського чемпіона, 12-разового переможця першості СРСР з окремих видів гімнастики (19571963 рр.). Помер 30 травня 2008 року. ДОВІДКА. З 1951 жив, тренувався і працював в Україні (Київ).

28 січня — Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. Відзначається після прийняття в цей день у 1985 році Делійської декларації.

28 січня — 135 років від дня народження Семена Людвиговича Франка, видатного російського філософа, релігійного мислителя та психолога, автора праць «Реальність і людина», «Сенс життя», «Світло у темряві» та інших. Помер 10 грудня 1950 року.

28 січня — 120 років від дня народження Ернста Любіча, , німецького та американського кінорежисера, актора, сценариста, продюсера. Фільмографія: «Ангел», «Ніночка», «Крамничка на розі», «Бути чи не бути», «Небеса можуть зачекати» та інші. Помер 30 листопада 1947 року.

28 січня — 115 років від дня народження Валентина Петровича Катаєва, російського прозаїка, драматурга та сценариста, засновника та головного редактора журналу «Юність» (1955 – 1961 рр.), автора романів «Біліє парус самотній», «Час, уперед!», «Хутірець у степу», «Зимовий вітер», повістей «Син полка», «Маленькі залізні двері у стіні», «Вже написано Вертера», п’єс «Квадратура кола», «Дорога квітів», мемуарів «Трава забуття», «Алмазний мій вінець» та інших. Помер 12 квітня 1986 року.

28 січня — 85 років від дня народження Бориса Федоровича Ломова, видатного російського вченого-психолога, засновника Інституту психології АН СРСР, одного із засновників вітчизняної інженерної психології, автора більше ніж 300 праць з психології. Помер 11 липня 1989 року.

28 січня — 20 років від дня прийняття постанови Верховної Ради України «Про затвердження державним прапором України Національного прапора». ДОВІДКА. Національний Державний прапор України визначається чинною Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (ст. 20, розділ І). Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.

29 січня — День пам’яті героїв Крут. На вшанування пам’яті 250 студентів (Першої Військової школи ім. Б. Хмельницького та Помічного студентського куреня), що вступили в нерівний бій з шеститисячною армією більшовиків під Києвом, яка вела наступ на Українську народну республіку.

29 січняДень апостола Петра (Петра Вериги). ДОВІДКА. Вериги – кайдани, ланцюги апостола Петра. День вважався останнім днем зими: «День Петра Вериги розбиває криги». В цей день, за народними прикметами, забороняється прати.

29 січня — 230 років від дня народження Даніеля-Франсуа-Еспрі Обера, французького композитора, майстра комічної опери, автора комічних опер «Каменяр і слюсар», «Фра-Д’яволо», «Бронзовий кінь», «Чорне доміно», а також драми «Фенелла». Помер 12 травня 1871 року.

29 січня — 145 років від дня народження Вісенте Бласко Ібаньєса, іспанського письменника і політичного діяча, автора збірки оповідань «Валенсійські оповідання», повісті «Хатина», романів «Одчайдушне життя», «Травнева квітка», «Проклятий хутір», «Мул і очерет», «Куртизанка Сонніка», «В пошуках Великого Хана», «Кров та пісок» та інших. Помер 28 січня 1928 року.

29 січня — 85 років від дня народження Михайла Наумовича Калика (справжнє ім’я – Мойсей), російського кінорежисера. Фільмографія: «Колискова», «Людина йде за сонцем», «До побачання, хлопчики!», «Любити», «І повертається вітер», «Юність наших батьків» та інші.

30 січня — Всесвітній день допомоги хворим на проказу. Заснований у 1953 р. завдяки багаторічним зусиллям французького письменника, журналіста та поета Рауля Фоллеро, який присвятив все своє життя боротьбі з цією страшною хворобою. Відзначається з 1954 року.

30 січня — 140 років від дня народження Гліба Євгеновича Котельникова, російського винахідника ранцевого парашута. Помер 22 листопада 1944 року. ДОВІДКА. Парашут мав круглу форму, укладався в металевий ранець, розміщений на льотчикові за допомогою підвісної системи. На дні ранця під куполом розташовувалися пружини, які викидали купол у повітряний потік, після того, як той, хто стрибає, висмикував витяжне кільце. Згодом жорсткий ранець був замінений м'яким, а на його дні з'явилися соти для укладання в них стропів. Така конструкція рятувального парашута застосовується до цих пір.

30 січня — 130 років від дня народження Франкліна Делано Рузвельта, американського політичного та державного діяча, Президента США (1933–1945 рр.), який провів у країні низку соціальних та економічних реформ з метою подолання економічної кризи, так званий новий курс. Помер 12 квітня 1945 року.

30 січня — 75 років від дня прийняття Конституції УРСР 1937 року. ДОВІДКА. Конституція складалася з 127 статей, які було об'єднано в 11 розділів. Конституція Української РСР 1937 р. була побудована на основі Конституції СРСР 1936 р. Принцип відповідності Конституції УРСР, як і конституцій всіх інших республік, основним положенням Конституції СРСР випливав зі спільності і єдності економічних, політичних та ідеологічних основ розвитку всіх радянських республік у складі СРСР. Разом з тим, Конституція УРСР враховувала національні особливості республіки.

31 січня — 215 років від дня народження Франца Петера Шуберта, австрійського композитора, засновника камерної вокальної музики, одного з представників музичного романтизму, який створив 9 симфоній та біля 600 творів для голосу. Помер 19 листопада 1828 року.

Лютий




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет