Немає такої книжки, з якої людина не могла б навчитися чому-небудь доброму. Й. Гете Любить чтение – это обменивать часы скуки, неизбежные в жизни, на восхитительные часы. Ш. Монтескье
Березень — 145 років від дня народження Грицька Григоренка (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач), української письменниці, дружини брата Л. Українки М. Косача, автора оповідань «Наші люди на селі», «Переселенці», циклу «Почуття та настрої», збірки «Дітки», п’єси «Батько» та інших. Померла 27 квітня 1924 року.
Березень — 70 років від утворення «Групи об’єднаних загонів України» під командуванням О. М. Сабурова.
1 березня — Всесвітній день цивільної оборони. Відзначається за рішенням 9-ї сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони (International Civil Defence Organisation). ДОВІДКА. До складу організації входять 50 країн світу, ще 20 мають статус наглядачів (Україна – з жовтня 1998 року). Кожний рік цей день проходить під новим гаслом.
1 березня — Свято початку весни «Мерцишор». Відзначається як національне в Румунії та Молдові. ДОВІДКА. У цей день люди дарують один одному маленькі бутоньєрки (мерцишори) у вигляді квіточок з ниточок білого та червоного кольорів. Цю прикрасу носять на одязі протягом всього місяця, а 31 березня знімають та розвішують на квітучих фруктових деревах. У Молдові 1 березня кожного року починається музичний фестиваль «Мерцишор». Вперше його було проведено у 1967 році.
1 березня — 175 років від дня народження Георга Моріца Еберса, німецького вченого-єгиптолога і письменника, автора романів «Донька фараона», «Уарда», «Барбара Бломберг», «Сестри», «Слово», «Герда», наукової праці «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» та інших. Помер 7 серпня 1898 року.
1 березня — 140 років від дня, коли у США було засновано перший в світі національний парк – Єллоустонський національний парк (англійською – Yellowstone National Park). ДОВІДКА. Парк розташований на північному заході США у Скелястих горах у штатах Вайомінг, Монтана і Айдахо та знаходиться в межах Єллоустонської кальдери – відомого супервулкана. Площа парку – 898,3 тис. га. Містить гірські ландшафти (висоти 1710–3463 м) з каньйонами, водоспадами на р. Єллоустон висотою до 94 м; найбільше скупчення гейзерів та гарячих джерел (понад 3000, в т.ч. гейзер Екселсіор з висотою струменя до 90 м); грязьові вулкани.
1 березня — 120 років від дня народження Акутагави Рюносуке (справжнє прізвище – Сінбара), японського письменника, класика нової японської літератури, автора збірок «Расьомон», «Тютюн і диявол», «Ляльковод», повісті «Каппа». Помер 24 липня 1927 року. ДОВІДКА. У 1935 р. в Японії заснована літературна премія імені Акутагави, призначена для підтримки молодих талантів у японській літературі.
1 березня — 75 років від дня народження Євгена Дмитровича Доги (національний варіант імені – Еуженіу), молдавського композитора, народного артиста СРСР, автора балету «Лучаферул», кантат, симфоній, пісень, музики до більше ніж 200 кінофільмів. Фільмографія: «Лаутари», «Табір йде у небо», «Мій ласкавий і ніжний звір» та інших.
1 березня — 65 років від дня початку роботи Міжнародного валютного фонду (абревіатура – МВФ; англійською IMF), спеціального агентства Організації Об'єднаних Націй (ООН), заснованого 39-ма державами з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання допомоги їм при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. ДОВІДКА. МВФ є інституційною основою сучасної світової валютної системи. МВФ було створено 27 грудня 1945 р. після підписання 28-ма державами угоди, розробленої на Конференції ООН з валютно-фінансових питань, 22 липня 1944 року.
2 березня — 130 років від дня народження Михайла Кіровича Козоріза, українського письменника, байкаря, публіциста, юриста, автора збірок оповідань «Тарас-дитина», «Дві сили», «Віче», «По кам’яній стежці», повістей «Село встає», «Голуба кров», науково-публіцистичної розвідки «Польський терор на Західній Україні», п’єс для дітей, спогадів про І. Франка, В. Стефаника. М. Черемшину. Репресований, помер 3 листопада 1937 року.
2 березня — 130 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка, українського письменника, драматурга, автора нарисів, оповідань та драматичних творів «Горобина ніч», «Не варто жити», «Патріоти». Помер 27 червня 1911 року.
2 березня — 70 років від дня народження Джона Уінслоу Ірвінга (справжнє ім’я та прізвище – Джон Уоллас Блант-молодший), американського письменника, сценариста, автора романів «Свободу ведмедям», «Людина води», «Світ очима Гарпа», «Правила виноробів», «Молитва про Оуена Міні» та інших.
3 березня — Всесвітній день письменника. Відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного Пен-клубу, який відбувся 12–18 січня 1986 року.
3 березня — 165 років від дня народження Александера Грейама Белла, американського вченого-фізика шотландського походження, винахідника телефонного апарата з металевою мембраною. Помер 2 серпня 1922 року.
4–5 (в ніч) березня — День Святого Лева Катанського (День зорепадів). ДОВІДКА. У цей день за народними повір’ями не можна дивитися на зорі, що падають-котяться з неба, бо скотишся із життя. Пекли колобки на коров’ячому маслі. Принесений до оселі цього дня вогонь наче скріплював союз землі, сохи і борозни. Сніг навесні тане вперше.
4 березня — 160 років від дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (справжнє прізвище – Гоголь-Яновський), українського та російського письменника та драматурга, історика, фолькльориста. Народився 1 квітня 1809 року.
4 березня — 135 років від того, як американський винахідник Еміль Берлінер запатентував вугільний мікрофон. Цей патент перекупила компанія «Белл телефон» і запросила Берлінера на роботу головним спеціалістом з телефонної техніки.
4 березня — 135 років від дня народження Олександра Федоровича Гедике, російського піаніста, композитора, органіста, доктора мистецтвознавства, педагога, народного артиста РРФСР, засновника радянської органної школи, автора 4 опер (найвідоміші – «Вірінея» та «Жакерія») та 4 симфоній, дитячих фортепіанних п’єс. Помер 9 липня 1957 року.
4 березня — 105 років від дня народження Володимира Йосиповича Векслера, радянського фізика-експериментатора, засновника прискорювальної техніки в СРСР, академіка АН СССР, який створив перший синхрофазотрон (1947 р.) на теренах СРСР. Помер 22 вересня 1966 року. ДОВІДКА. Векслер є фундатором прискорювальної техніки (фазотрони, синхрофазотрони, синхротрони) у СРСР.
4 березня — 70 років від дня народження Володимира Михайловича Прядки, українського художника-монументаліста, педагога, народного художника України, лауреата Державної премії України, автора багатьох мозаїчних рельєфів, керамічних панно, гобеленів, монументальних розписів.
5 березня — 500 років від дня народження Герарда Меркатора (справжнє ім’я та прізвище – Герард ван Кремер), фламандського картографа, географа, який першим запропонував термін «атлас», створив карту світу (1538), глобус Землі (1541), а також «Атлас», який включав 110 карт європейських країн. Помер 2 грудня 1594 року.
5 березня — 185 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського поета, байкаря, драматурга, театрального критика, громадського діяча, автора збірки «Байки Леоніда Глібова» (містить 36 творів). Помер 10 листопада 1893 року.
5 березня — 120 років від дня народження Касяна Ярославича Голейзовського, російського артиста балету та балетмейстера, постановника балетів: «Фавн», «Соломія», «Йосиф Прекрасний», «Теолінда», «Бахчисарайський фонтан», «Лейла та Меджнун», «Видіння Рози» та інших. Помер 2 травня 1970 року.
5 березня — 90 років від дня народження Семена Петровича Гудзенка, російського поета, автора збірок «Однополчани», «Після маршу», «Вірші та балади», «Битва», «Далекий гарнізон», поеми «Нові краї» та інших. Помер 12 лютого 1953 року.
5 березня — 90 років від дня народження П’єра Паоло Пазоліні, італійського письменника, кінорежисера, сценариста, теоретика кіно, автора романів: «Лихі хлопці», «Жорстоке життя», «Теорема», поетичних збірок «Краще за юність», «Вірші у формі троянди» та інших. Фільмографія: «Птахи великі та малі», «Цар Едіп», «Медея», «Мама Рома», «Квітка тисячі й однієї ночі», «Євангеліє від Матвія», «Декамерон», «Сало: 120 днів Содому» та інші. Помер 2 листопада 1975 року.
6 березня — 75 років від дня народження Валентини Володимирівни Терешкової, російського космонавта, льотчика-космонавта СРСР, Героя Радянського Союзу (1963 р.), першої в світі жінки-космонавта, кандидата технічних наук, генерал-майора авіації у відставці (перша в російській армії жінка-генерал), громадського діяча, автора більше ніж 50 наукових праць. ДОВІДКА. В загоні космонавтів від 1962 р. 16–19 червня 1963 р. Терешкова здійснила політ у космос на кораблі «Восток-6». Тривалість польоту становила 2 доби 22 години 50 хвилин; здійснила 48 обертів навколо Землі, вела бортовий щоденник та робила фотографії горизонта, які пізніше були використані для віднайдення аерозольних шарів в атмосфері. Політ перенесла досить важко. Це, напевно, стало однією з причин того, що наступний політ жінки в космос відбувся тільки через 19 років. Терешкова є єдиною жінкою, яка здійснила польот у космос одноособово, всі інші жінки літали у складі екіпажів. Іменем Терешкової названо кратер на зворотному боці Місяця.
7 березня — 75 років від дня народження Володимира Авксентійовича Дахна, українського режисера і художника мультиплікаційних фільмів, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України, автора 23 мультиплікаційних стрічок. Фільмографія: «Як козаки куліш варили», «Як козаки у футбол грали», «Як козаки наречених визволяли», «Як козаки олімпійцями стали», «Як козаки у хокей грали», «Енеїда», «Сімейний марафон» та ін. Помер 30 липня 2006 року. ДОВІДКА. Відома серія мультиплікаційних фільмів «Як козаки..» (1967–1995 рр.) складається з 9 стрічок. Головні герої – три козака Ок, Тур і Грай.
8 березня — Міжнародний день прав жінок і миру. 16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН закликала держави проголосити відповідно до їхніх історичних та національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. Організація Об’єднаних Націй почала відзначати цей день з 1975 року. Цей рік було проголошено Міжнародним роком жінки.
8 березня — Міжнародний жіночий день. Рішення про його щорічне святкування було прийняте на 2-й Міжнародній конференції соціалісток у м. Копенгагені в 1910 році. В Україні вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
9 березня — Міжнародний день ді-джея. Відзначається з 2002 р. за рішенням ЮНЕСКО з ініціативи фонду World DJ Fund та організації Nordoff Robbins Music Therapy.
9 березня — День народження (198 років) Тараса Григоровича Шевченка, українського поета і художника, громадського діяча, прозаїка, драматурга, основоположника сучасної української літературної мови. ДОВІДКА. Про Шевченка багато сказано, але його творчість продовжують досліджувати, оскільки феномен митця і досі не розкрито. «Кобзар» перекладено всіма мовами світу.
9 березня — 30 років від дня смерті Леоніда Осиповича Утьосова (справжнє ім’я, прізвище та по батькові – Лазар (Лейзер) Йосипович Вайсбейн), російського артиста естради, керівника оркестру, кіноактора, народного артиста СРСР, який народився та почав свою творчу діяльність в Україні. Фільмографія: «Кар’єра Спірки Шпандиря», «Чужі», «Веселі хлопці». Народився 21 березня 1895 року.
10 березня — День землевпорядника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 11.12.1999 № 1556/99 в другу суботу березня.
10 березня — 240 років від дня народження Фрідріха Шлегеля, німецького філософа, письменника та поета, критика, лінгвіста, автора творів «Розмова про поезію», «Історія давньої та нової літератури», «Філософія життя», «Філософія історії», «Філософія мови і слова» та інших. Помер 11 січня 1829 року.
10 березня — 225 років від дня народження Устима Якимовича Кармалюка (варіанти вимови прізвища – Кармелюк або Кармалюк), українського національного героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813 – 1835 рр. проти національного і соціального гніту. Помер 22 жовтня 1835 року. ДОВІДКА. У 1830 – 1835 рр. селянський рух під проводом Кармалюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. У ньому брали участь бл. 20 тис. осіб. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. У повстанському русі брали участь не лише українці, а й поляки та євреї. Образ Кармалюка відобразили у своїх творах М. Старицький, М. Вовчок, С. Васильченко, В. Кучер та ін. Харківський композитор В. Костенко – автор опери «Кармелюк». Фольклорні свідчення про народного героя збирали М. Костомаров і Т. Шевченко (останній назвав його «славним лицарем»). Народні чутки приписують Кармалюкові авторство ряду пісень. Хоча найвідоміша, «За Сибіром сонце сходить», складена усе-таки не ним, a Т. Падурою. До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить пензлю Тропініна та відомий в кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі. Похований У.Кармалюк у селищі Летичеві (тепер Хмельницька область), де 1974 року на постаменті-валуні йому поставили 5-метровий пам'ятник.
10 березня (за старим стилем 27 лютого) — 95 років від повалення самодержавства в Росії. Перемога Лютневої демократичної революції 1917 року. ДОВІДКА. Символом Лютневої революції став червоний бант та червоні знамена. Попередню владу оголосили «царизмом« та «старим режимом«. У мову увійшло слово «товариш».
10 березня — 35 років від того, як «Літературна Україна» сповістила про вихід у світ двотомного «Шевченківського словника». ДОВІДКА. Шевченківський словник – двотомне видання, яке є своєрідною енциклопедією розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя та творчість Т. Г. Шевченка, зокрема, 1000 ілюстрацій. Відповідальний редактор – академік Є. П. Кирилюк.
ЧИТАЄМО У БЕРЕЗНІ:
Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ
-
Гнідан О. Д. Володимир Винниченко. Грицько Григоренко: Штрихи до портретів [Текст]: Навч. посібник / О. Д. Гнідан, Л. В. Йолкіна, А. Б. Гуляк, Л. С. Дем'янівська. – К.: Вища школа, 1995. – 223 с.
-
Дога Е. Акцент – на творчество / Евгений Дога; беседу вел Владимир Красовский // Будь здоров! – 2010. – №1. – С. 4–8.
-
Ковалець Л. Нестрачене життя Архипа Тесленка й Оленки Панасенко / Л. Ковалець // Дивослово. – 2002. – №3. – С. 8–10.
-
Горелик Г. Истории с географией из родословной телерадиосвязи: [А. Белл] / Г. Горелик // Знание–сила. – 2003. – №11. – С. 68–78.
-
Івченко В. Крізь біль реальний і уявний: Новий погляд на життєвий та творчий шлях Миколи Гоголя / В. Івченко // Науковий світ. – 2010. – № 1. – С. 22–25.
-
Лисий І. Гоголь: Відпочаткова подвійність душі чи зіткнення ідентичностей / І. Лисий // Сучасність. – 2010. – № 2. – С. 138–150.
-
Шевченко В. Реформатор картографії Герард Меркатор / В. Шевченко // Географія та основи економіки в школі. – 2007. – № 2. – С. 54–55.
-
Глібов Л. І. Байки. Поезії [Текст] / Л. І. Глібов; Передм. С. Д. Зубков. – К.: Дніпро, 1991. – 269 с.
-
Терещенко І. Геніальний байкар. До 180-річчя народження Леоніда Глібова / І. Терещенко // Палітра педагога. – 2007. – №1. – С. 3–5.
-
Портнова Т. Роли и костюмы Касьяна Голейзовского / Т. Портнова // Народное творчество. – 2007. – N 2. – С. 42–43.
-
Габитова Р. М. Философия немецкого романтизма [Текст]: (Фр. Шлегель. Новалис) / Р. М. Габитова; Академия наук СССР, Институт философии. – М.: Наука, 1978. – 288 с.
-
Поэзия немецких романтиков [Текст] / Сост., авт. предисл., авт. примеч. А. В. Михайлов, худож. Г. Клодт. – М. : Худ. лит., 1985. – 527 с.
-
Старицкий М. П. Разбойник Кармелюк [Текст]: Исторический роман / М. П. Старицкий; авт. примеч. Г. Я. Сергиенко; худож. Г. В. Якутович. – К.: Днiпро, 1988. – 688 с.
-
Кабачинская С. Раб свободы: (Фольклорно-этнографическое творчество о Кармалюке) / С. Кабачинская // Зеркало недели. – 2007. – № 9. – С. 19.
-
Ахундова И. Ежедневно влюбленный Зураб Соткилава / И. Ахундова // Студенческий меридиан. – 2003. – №5. – С. 38–41.
-
Калашникова О. Л. Мифы В. Маканина и культура постмодернизма / О. Л. Калашникова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2002. – № 3. – С. 2–5.
-
Маканин В. Однодневная война [Текст]: Сборник / В. Маканин. – М.: Эксмо, 2010. – 352 с.
-
Петрук М. Король попа: [Элтон Джон] / М. Петрук // Сегодня. – 2007. – № 67(24.03). – С. 7.
-
Русские писатели ХХ века от Бунина до Шукшина [Текст] / Ред. Н. Н. Белякова, М. М. Глушкова. – 2-е изд., перераб. – М.: Флинта: Наука, 2006. – 440 с.
-
Распутин В. Дочь Ивана, мать Ивана [Текст]: Повесть / В. Распутин. – М.: [б. и.], 2005. – 96 с.
-
Алчевська Х. Твори [Текст] / Х. Алчевська. – К.: Дніпро, 1990. – 558 с.
-
Бондар Л. Христина Алчевська – організатор освітньої справи в Україні / Людмила Бондар // Рідна школа. – 2002. – № 2. – С. 60–62.
-
Наливайко Д. Загадка Малларме / Д. Наливайко // Зарубіжна література. – 2003. – № 5. – С. 14–16.
-
Малларме С. Собрание стихотворений [Текст] / С. Малларме; Переложил М. Талов; Сост. и послесл. М. А. и Т. Л. Таловых; Худож. А. Ременник. – М. : [б. и.], 1990. – 110 с.
-
Гинзбург Л. Я. Человек за письменным столом [Текст]: Эссе. Из воспоминаний. Четыре повествования / Л. Я. Гинзбург. – Л.: Советский писатель, 1989. – 605 с.
-
Машевский А. Преодоление прозы? (Читая Л. Я. Гинзбург) / А. Машевский // Звезда. – 2002. – №3. – С. 168–175.
-
Макьюэн И. На смерть Джона Апдайка / Иэн Макьюэн; пер. с англ. Ольги Варшавер // Иностранная литература. – 2010. – № 3. – С. 256–263.
-
Винничук Ю. Чорт зна що [Текст] / Ю. Винничук. – Львів: Піраміда, 2004. – 787 с.
-
Письменник-оркестр / Ю. Винничук; Любка Андрій, інтерв'ю // Сучасність. – 2010. – № 3. – С. 3–12.
-
Врублевська В. Шарітка з Рунгу [Текст]: Біографічний роман про Ольгу Кобилянську / В. Врублевська. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 512 с.
-
Кобилянська О. Новели [Текст] / Кобилянська Ольга; Вст. ст. О. Бабишкін. – Ужгород: Книжково-журнальне видавництво, 1952. – 244 с.
-
Новиков-Прибой А. С. Цусима [Текст]: Роман-эпопея: В 2-х кн.: Книга 1 и 2 / А. С. Новиков-Прибой. – Одесса: Маяк, 1989. – 840 с.
-
Щеглова Е. Здесь «дышат почва и судьба» [О Л. Чуковской] / Е. Щеглова // Континент. – 2002. – № 114. – С. 429–437.
-
Ростропович Е. Елена Ростропович: «Папа очень любил красивых женщин..» / беседовала Ирина Зайчик // Караван историй. – 2008. – №10. – С. 170–205.
-
Вельфлин Г. Классическое искусство. Введение в итальянское возрождение [Текст]: [Фра Бартоломмео, Рафаель, Андрео дель Сарто] / Г. Вельфлин; Пер. с нем. И. И. Маханькова. – М.: Айрис-пресс, 2004. – 368 с.
-
Я. А. Коменский [Текст] / Сост. И. Д. Чечель. – М.: Изд. дом Ш. Амонашвили, 1996. – 223 с.
-
«Криваві тіні Кремлю» [Текст]: Літературна творчість репресованих закарпатців / Упорядк. і підгот. текстів О. Д. Довганича та Д. М. Федака. – Ужгород: Закарпаття, 2006. – 664 с.
-
Туранская Е. Исаак Ньютон: неисправимый гений / Е. Туранская // Управление компанией. – 2008. – № 11. – С. 90–95.
-
Смирнов С. Затянувшийся юбилей, или Как нам живется без Ньютона [О роли И. Ньютона в науке 20 века] / С. Смирнов // Знание–сила. – 2007. – №12. – С. 68–74.
-
Рамзина О. В. Влияние С. П. Дягилева на формирование новых течений в русской и мировой культуре / О. В. Рамзина // Социально-гуманитарные знания. – 2009. – №3. – С. 332–338.
-
Ласкин А. С. П. Дягилев: Жест и судьба / А. Ласкин // Звезда. – 2003. – №10. – С. 180–186.
-
Рымко Е. Мадам Коллонтай / Е. Рымко // Современная Европа. – 2003. – №4. – С. 99–106.
-
Дале Т. Александра Коллонтай. Последний роман / Т. Дале // Эхо планеты. – 2009. – №32 : ил.; Эхо зарубежной России. – 2009. – №11. – С. 36–37.
-
Крючков П. Грустная сказка Корнея Чуковского / П. Крючков // Гео. – 2002. – № 9. – С. 50–66.
-
Кондаков И. В. «Лепные нелепицы» Корнея Чуковского: Текст, контекст, интертекст / И. В. Кондаков // Общественные науки и современность. – 2003. – №1. – С. 158–176.
-
Чуковский К. И. Приключения Бибигона. Сказки, стихи, загадки [Текст] / К. Чуковский. – М.: Махаон, 2008. – 109 с.
11 березня — 120 років від дня народження Рауля Волша (справжнє ім’я – Альберт Эдвард), американського кінорежисера, актора, продюсера, одного із засновників Американської академії кіномистецтв. Фільмографія: «Багдадський злодій», «Ціна слави», «Буремні двадцяті роки» («Доля солдата в Америці»), «Нагі та мертві», «Далекий звук сурми» та інші. Помер 31 грудня 1981 року.
12 березня — 275 років від дня народження Василя Івановича Баженова, російського архітектора, теоретика архітектури, педагога, одного із засновників російського класицизму в архітектурі, який створив палацово-парковий ансамбль у Царицино, дім Пашкова, Михайлівський замок та інші, автора «Короткого нарису про кремлівську будівлю». Помер 13 серпня 1799 року.
12 березня — 90 років від дня народження Джека Керуака (справжнє ім’я та прізвище – Жан-Луї Лебрі де Керуак), американського письменника, поета, найвідомішого представника біт-покоління («розбитого покоління»), автора романів «Містечко та місто», «На дорозі», «Підземні люди», «Біг Сур», поетичної збірки «Блюзи Мехіко». Помер 21 жовтня 1969 року.
12 березня — 75 років від дня народження Зураба Лаврентійовича Соткілави, російського та грузинського оперного співака (лірико-драматичного тенора), народного артиста СРСР, виконавця партій в операх «Кармен», «Викрадення місяця», «Чарівна млинарка», «Аїда», «Тоска», «Трубадур» та інші.
13 березня — Василь-плаксивець. ДОВІДКА. Вважалося, що в цей день весна «повністю забирає свої права від зими».
13 березня — 105 років від дня народження Василя Даниловича Нефеліна (справжнє прізвище – Нагорський), українського письменника та викладача, автора збірки оповідань «Із глибини», повісті «Будні», збірок новел «Сулонські оповідання», «Золоте відерце», автобіографічної повісті «Ранок його життя» та інших. Помер 11 червня 1968 року.
13 березня — 75 років від дня народження Володимира Семеновича Маканіна, російського письменника, автора романів «Портрет та навколо нього», «Пряма лінія», «Андеграунд, або Герой нашого часу», збірок повістей «Повість про Старе Селище», «Голоси», «Річка зі швидкою течією», «Де сходилось небо з пагорбом», «Лаз», «Стіл, застелений сукном та з графином посередені», «Кавказький полонений» та інших.
14 березня — День преподобної мучениці Євдокії. ДОВІДКА. Народна назва свята – Явдоха-плющиха. За юліанським календарем це був початок весни – 1 березня. У цей день люди особливо пильнували, якою буде погода, щоб спрогнозувати весну і літо. Сіяли розсаду у горщиках, вірячи, що посіяне на Явдоху не постраждає від морозу. Пекли обрядове печиво, яке називалось веснянками.
14 березня — 175 років від дня народження Чарльза Еммі Каттера, американського бібліотекаря та бібліотекознавця, співзасновника Американської бібліотечної асоціації, який створив «Розтяжну класифікацію», де вперше був застосований еволюційний принцип класифікації. Помер 6 вересня 1903 р. ДОВІДКА. За класифікацією Каттера кожній книзі привласнюється літерно-цифровий код відповідно до її характеру і змісту; класифікація Каттера лягла в основу багатьох сучасних бібліотечно-бібліографічних класифікацій, у тому числі й прийнятої у Росії. Частиною класифікації Каттера була система авторських знаків, адаптованих для Росії у 1916 році Л. Б. Хавкіною.
14 березня — 140 років від дня народження Олександра Харлампійовича Новаківського (більш вживане ім’я – Олекса), українського живописця-постімпресіоніста і педагога. Помер 29 серпня 1935 року.
14 березня — 115 років від дня народження Василя Івановича Атаманюка, українського поета, перекладача, літературознавця, дитячого письменника, політичного діяча, автора поетичних збірок «Як сурми заграли до бою», «Чари кохання», «Жовтень», «Тяжкі роки», «Крізь кривду і кров» та інших. Репресований, помер 9 жовтня 1937 року.
14 березня — 45 років від дня введення в СРСР п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними.
14 березня — 65 років від дня народження Елтона Джона (справжнє ім’я та прізвище – Реджинальд Кеннет Дуайт), англійського рок-співака, піаніста та композитора. ДОВІДКА. Е. Джон – володар п'яти премій «Греммі», командор ордена Британської імперії. В своїй творчості Е. Джон еволюціонував від рок-н-ролу через психоделічний рок, пізніше софт-рок до поп-музики. Е. Джон – один із найбільш комерційно успішних поп-виконавців 1970-х рр. За 40-річну кар’єру продано більше ніж 250 мільйонів платівок. Е. Джон є автором 29 студійних альбомів, 128 синглів, автором музики до кінофільмів, мультиплікаційних фільмів і театральних постанов.
15 березня — Всесвітній день прав споживача. ДОВІДКА. Вперше був відзначений у 1983 році. У 1985 році Генеральна Асамблея ООН затвердила Принципи захисту споживачів (UN Guidelines for Consumer Protection), завдяки яким споживчі права отримали міжнародне визнання.
15 березня — 365 років від дня, коли вперше у вітчизняній історії указом царя Олексія Михайловича було запроваджено антиалкогольну кампанію – комплекс урядових заходів зі зниження споживання алкогольних напоїв у країні.
15 березня — 95 років від дня зречення престолу Миколи ІІ та утворення Тимчасового уряду Росії, до складу якого увійшли члени конституційно-демократичної партії, соціалісти-революціонери і соціал-демократи. Закінчив своє існування (був скинутий) 7 листопада 1917 р. внаслідок Жовтневого перевороту. ДОВІДКА. Тимчасовий Уряд встановлював у всій державі, у тому числі й в Україні, обрані місцевими земськими зборами і революційними комітетами губернські (і повітові) виконавчі комітети на чолі з губернськими комісарами. В Україні існувало двовладдя (намагання Рад робітничих і солдатських депутатів виявити себе як третій чинник не мали успіхів). 17 березня 1917 року у Києві було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано М. Грушевського, якого тимчасово заступав В. Науменко, а товаришами голови: Д. Антоновича і Д. Дорошенка. Цього ж дня УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового Уряду Г. Львова і О. Керенського про своє утворення. Міністри Тимчасового Уряду (О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі) прибули 11 липня 1917 до Києва для переговорів, внаслідок яких вони визнали УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України (представником України при Тимчасовому Уряді призначено П. Стебницького), а УЦР, визнаючи Тимчасовій Уряд, обіцяла не робити таємних кроків для одностороннього здійснення автономії та поповнити свій склад і Генеральний Секретаріат представниками національних меншин України.
15 березня — 80 років від дня народження Єжи Гофмана (національний варіант прізвища – Хоффман), польського кінорежисера та сценариста. Фільмографія: «Сувенір з Кальварії», «Пан Володиєвський», «Потоп», «Згідно з твоїми вироками», «Прекрасна незнайомка», «До останньої краплини крові», «Знахар», «Вогнем і мечем», «Стара казка – коли сонце було богом», «Україна. Становлення нації» та інші.
15 березня — 75 років від дня народження Валентина Георгійовича Распутіна, російського письменника та публіциста, представника «сільської прози», члена Патріаршої ради з культури (Росія), автора повістей «Останній строк», «Живи та пам’ятай», «Прощання з Матьорою», «Гроші для Марії», «Пожежа» та інших.
16 березня — 220 років від дня народження Георга Симона Ома, німецького фізика, винахідника основного закону електричного ланцюга, автора праць з акустики та кристалооптики. Помер 7 липня 1854 року.
16 березня — 130 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської, української поетеси, перекладача, педагога, авторки збірок поезій «Туга за сонцем», «Вишневий цвіт», «Сонце з-за хмар», «Пісні життя», драматичної поеми «Луїза Мішель» та ін. Померла 27 жовтня 1931 року.
17 березня — 225 років від дня народження Едмунда Кіна, англійського актора театру, видатного представника англійського сценічного романтизму, який виконував ролі у п’єсах У. Шекспіра. Помер 15 травня 1833 року.
17 березня — 165 років від дня народження Федора Кіндратовича Вовка (національний вживаний варіант імені – Хведір) (справжнє прізвище – Волкова), українського етнографа, археолога, антрополога, фольклориста, громадсько-політичного діяча, який зібрав цінні колекції з української етнографії Галичини та Буковини, автора понад 200 наукових праць різними мовами з історії української обрядової культури, етнології, серед яких «Антропологічні особливості українського народу», «Етнографічні особливості українського народу». Помер 29 червня 1918 року.
17 березня — 155 років від дня народження Олексія Миколайовича Баха, українського та російського хіміка і біохіміка, академіка АН СРСР, засновника вітчизняної школи біохімії. Теоретичні праці О. Баха про ферменти стали науковою основою розвитку вітчизняної харчової промисловості. Помер 13 травня 1946 року.
17 березня — 95 років від дня утворення у Києві Центральної Ради (Української Центральної Ради УЦР) – представницького органу київських українських громадських організацій. УЦР була розпущена гетьманом П. Скоропадським 28 квітня 1918 року. ДОВІДКА. Після Всеукраїнського Національного Конгресу Центральна Рада – революційний парламент України, який керував українським національним рухом. 7 березня було обрано провід Центральної Ради на чолі з М. Грушевським, 9 березня відбулось перше запротокольоване засідання, а 8 квітня перші загальні збори (сесія) Центральної Ради. За весь час існування УЦР її головою був М. Грушевський. За час УЦР було змінено декілька урядів під проводом В. Винниченка (28 червня 1917 року – 30 січня 1918 р.) і В. Голубовича (30 січня 1918 р. – 29 квітня 1918 р.).
17 березня — 75 років від дня народження Сергія Володимировича Данченка, українського театрального актора та режисера, народного артиста України, академіка Академії Мистецтв України, художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка (1978–2001 рр.), який здійснив постановки понад 60 вистав в Україні та за кордоном. Помер 20 серпня 2001 року.
18 березня — День початку весняного сонцеворота.
18 березня — День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 15.02.1994 № 46/94 в третю неділю березня як професійне свято працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення.
18 березня — 170 років від дня народження Стефана Малларме, французького поета-символіста, автора поем «Іродіада», «Удача ніколи не знищить випадок», збірки «Вірші». Помер 9 вересня 1898 року. ДОВІДКА. С. Малларме – один з найвидатніших представників французького символізму, який разом з Бодлером і Рембо заклав підвалини сучасної європейської лірики.
18 березня — 110 років від дня народження Лідії Яківни Гінзбург, російського літературознавця, письменниці, дослідника творчості М. Лермонтова та О. Герцена, автора книги «Нотатки блокадної людини». Померла 17 липня 1990 року.
18 березня — 90 років від дня народження Сеймура Мартіна Ліпсета, американського соціолога і політолога, одного із засновників теорії модернізації, дослідника соціальних рухів, політичного радикалізму, теорії модернізації, профспілкової демократії і соціальної мобільності. Помер 31 грудня 2006 року.
18 березня — 80 років від дня народження Фрідріха Наумовича Горенштейна, російського письменника, сценариста, автора повістей «Зима 53-го року», «Спокута», «Псалом», «Місце», сценаріїв до фільмів «Соляріс», «Раба кохання», «Сьома куля», та інших. Помер 2 березня 2002 року.
18 березня — 80 років від дня народження Джона Хойєра Апдайка, американського письменника, автора повісті «Ферма», тетралогії «Кролик, біжи», «Кролик зцілився», «Кролик розбагатів», «Кролик на спочинку», міфологічного роману «Кентавр», роману «Версія Роджера» та інших. Помер 27 січня 2009 року. ДОВІДКА. Дж. Апдайк – автор 28 романів та 45 книжок різних жанрів і тематики.
18 березня — 60 років від дня народження Юрія Павловича Винничука, українського письменника, поета, драматурга, перекладача і журналіста, мовознавця, головного редактора газети «Post-Поступ» (відновленої, 2006 р.), автора збірки поезій «Відображення», повістей «Діви ночі», «Житіє гаремне», «Ласкаво просимо в Щуроград», «Мальва. Ланда», книг «Легенди Львова», «Львівські шинки і кав’ярні», «Весняні ігри в осінніх садах» та ін. ДОВІДКА. Ю. Винничук відомий також літературною містифікацією під іменем уявного середньовічного ірландського поета Ріангабара, який нібито 1240 р. був свідком сплюндрування Києва військами Батия та описав ці події у вірші-ламентації «Плач над градом Кия». Містифікація виявилася настільки переконливою, що згадка про Ріангабара та його текст як правдиву пам’ятку навіть потрапила до статті «Ірландська література» в Українській літературній енциклопедії.
20 березня — Міжнародний день Франкофонії – свято всіх тих, хто розмовляє французькою мовою. ДОВІДКА. На сьогодні Франкофонія об’єднує 56 країн у всьому світі, населення яких щоденно розмовляє французькою мовою. Серед них такі розвинуті країни, як Франція, Швейцарія, Люксембург, Канада, Бельгія.
20 березня — Всесвітній день астрології. Відзначається в день, коли починається астрономічний та астрологічний рік; запропонований західними астрологами наприкінці ХХ ст.
20 березня — День весняного рівнодення. Цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі. ДОВІДКА. У 2012 р. точка весняного рівнодення, тобто час, коли центр Сонця перетинає екватор під час руху з Південної півкулі до Північної, припадає на 5 годину 14 хвилину. У християнстві весняне рівнодення слугує відліком обчислення дати Великодня.
21 березня – 27 березня — Тиждень солідарності з народами, які боряться проти расизму і расової дискримінації. Проводиться за рішенням ХХІ сесії Генеральної Асамблеї ООН щорічно (1966 р.)
21 березня — День Землі. Відзначається щорічно в день весняного сонцестояння. Проголошено Генеральним секретарем ООН у березні 1971 року.
21 березня — Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. Відзначається щорічно за рішенням ХХІ сесії Генеральної Асамблеї ООН від 26 жовтня 1966 року в той день, коли в 1960 році поліцією під час мирної демонстрації в Шапервіллі (Південна Африка) було вбито 69 чоловік.
21 березня — Всесвітній день поезії. Відзначається з 2000 року за рішенням XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1999 р.) фестивалями, конкурсами, презентаціями, літературними вечорами.
21 березня — Міжнародний день лялькаря. Відзначається з 2003 року за ініціативи відомого діяча лялькового театру Дживада Золфагарихо (Іран).
21 березня — 150 років від дня народження Миколи Корниловича Пимоненка, українського художника, майстра жанрового живопису, автора багатьох картин на сільську та міську тематику. Помер 8 квітня 1912 року. ДОВІДКА. Творча спадщина митця – понад тисячі творів, серед яких 184 картини, 419 етюдів, 112 малюнків олівцем та інше.
21 березня — 120 років від дня народження Олександра Георгійовича Малишкіна, російського письменника та публіциста, автора романів «Люди з глушини», «Севастополь», повістей «Падіння Даір», «Вокзали» та інших. Помер 28 серпня 1938 року.
21 березня — 85 років від дня народження Станіслава Генріховича Нейгауза, російського піаніста, педагога, професора, народного артиста РРФСР, який здобув славу інтерпретаціями романтичної музики. Помер 24 січня 1980 року. ДОВІДКА. Серед учнів С. Нейгауза такі славетні музиканти, як В. Крайнєв, О. Ріхтер, Є. Левітан та інші.
21 березня — 70 років від дня смерті Ольги Юліанівни Кобилянської, української письменниці, автора творів «Земля», «В неділю рано зілля копала» та інших. Народилася 27 листопада 1863 року.
22 березня — Всесвітній день водних ресурсів. Відзначається за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 лютого 1993 року.
22 березня — Сорок святих або Сорок мучеників. ДОВІДКА. Сорок святих – друга зустріч весни (перша була на Стрітення). Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна – адже наставало весняне рівнодення. Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути 40 приморозків. День масового прильоту птахів. Випікали печиво – сорок, так званих, жайворонків, схожих за формою на пташок, варили сорок вареників, або пекли сорок пиріжків.
22 березня — 170 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка, українського композитора, фольклориста, піаніста, педагога, хорового диригента, музично-громадського діяча, основоположника української класичної музики та засновника національної композиторської школи, автора опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплениця» та інших. Помер 6 листопада 1912 року.
22 березня — 105 років від дня народження Кесаря Омеляновича Андрійчука, українського поета, журналіста та педагога, автора збірок віршів «На зламі», «Подільська сторона» та інших. Репресований. Помер 7 серпня 1958 року.
23 березня — Всесвітній метеорологічний день. Відзначається з 1961 року на честь дня (23 березня 1950 року), коли вступила в дію конвенція Всесвітньої метеорологічної організації.
23 березня — Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 21.03.2000 № 484/2000.
24 березня — Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли доктор Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу – туберкульозну бацилу (1882 р.).
24 березня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 22.03.2002 № 290/2002.
24 березня — 225 років від дня народження Ореста Адамовича Кипренського, російського художника та рисувальника-портретиста, представника романтизму, автора портретів О.С.Пушкіна. Помер 17 жовтня 1836 року.
24 березня — 130 років від дня народження Олексія Сілича Новікова-Прибоя (варіант по батькові – Силант’євич, справжнє прізвище – Новіков), російського письменника, автора історичної епопеї «Цусіма», збірки «Морські оповідання», повістей «Море кличе», «Жінка в морі», «Солона купіль» та інших. Помер 29 квітня 1944 року.
24 березня — 115 років від дня народження Вільгельма Райха, австрійського та американського психоаналітика, представника фрейдомарксизму, одного із засновників європейської школи психоаналізу, автора праць «Психологія загалу і фашизм», «Пристрасть юнацтва» та інших. Помер 3 листопада 1957 року. ДОВІДКА. Дитячі та юнацькі роки Райх провів в Україні (нині – Чернівецька область). Райх єдиний із учнів З. Фрейда (неофрейдистів), хто розвинув можливості радикальної соціальної критики: відміну репресивної моралі та вимоги статевої просвіти.
24 березня — 105 років від дня народження Лідії Корніївни Чуковської, російської письменниці, публіциста, мемуариста, дисидента, автора повістей «Софія Петрівна», «Спустілий дім», «Спуск під воду», спогадів про М. І. Цвєтаєву та А. А. Ахматову. Померла 7 лютого 1996 року.
25 березня — Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі. Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2007 року у день святкування 200-річчя скасування трансатлантичної работоргівлі.
25 березня — День Служби безпеки України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 22.03.2001 № 193/2001, у день прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Службу безпеки України».
25 березня — 145 років від дня народження Артуро Тосканіні, італійського оперного та симфонічного диригента, одного із найвеличніших диригентів останніх століть. Помер 6 січня 1957 року.
25 березня — 125 років від дня народження Олександра Григоровича Фоміна, російського книгознавця та бібліографа, літературознавця, автора праць «Книгознавство як наука», «Методи складання бібліографічних покажчиків» та інших. Помер 20 травня 1939 року.
25 березня — 100 років від дня народження Жана Луї Вілара, французького театрального актора і режисера, організатора Авіньйонського театрального фестиваля. Помер 28 травня 1971 року.
25 березня — 75 років від дня народження Володимира Євгеновича Дідуха, українського співака (баритон), народного артиста України, лауреата Державної премії України, члена чоловічого вокального квартету «Явір».
25 березня — 70 років від дня народження Арети Луїзи Франклін, американської співачки у стилях ритм-енд-блюз, соул і госпел, яку часто називають «королевою соула».
25 березня — 55 років від дня укладання Договору про заснування Європейської економічної спільноти (ЄЕС) (англ. European Economic Community, EEC), міжнародної організації, створеної для здійснення економічної інтеграції. Організація проіснувала до створення Європейського Союзу у 1993 р. ДОВІДКА. Початково ЄЕС складалася з шести країн: Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембурґ, Нідерланди та Франція. Разом з Європейською спілкою вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейською спільнотою з атомної енергії становить Європейські спільноти. Згідно з Договором про Європейський Союз назву «Європейська економічна спільнота» було змінено на «Європейська Спільнота». Після того, як 2002 року Паризький договір про заснування ЄСВС втратив чинність, залишилось дві Європейських спільноти, які часто узагальнено називають «Європейські спільноти». Англійський акронім «EC» (European Communities) також передбачає всі три (дві) спільноти.
26 березня — День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 26.03.1996 № 216/96 в день прийняття Верховною Радою України 1992 року Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».
27 березня — Міжнародний день театру. Відзначається щорічно з 1962 року. Заснований у 1961 році у Відні на ІХ конгресі Міжнародного інституту театру (International Theatre Institute) при ЮНЕСКО. ДОВІДКА. Міжнародний інститут театру поєднує національні центри в 100 країнах світу. Щороку Міжнародний інститут театру пропонує відомому театральному діячеві звернутися до світової громадськості з якимось посланням, міжнародним зверненням. Перше таке послання було написане в 1962 році Жаном Кокто.
27 березня — 215 років від дня народження Альфреда Віктора де Віньї, французького письменника романтичного напрямку, автора історичного роману «Сен-Мар», поем «Елоа», «Моїсей», «Потоп», «Смерть вовка», психологічної драми «Чаттертон», книги віршів «Щоденник поета» та інших. Помер 17 вересня 1863 року.
27 березня — 85 років від дня народження Мстислава Леопольдовича Ростроповича, російського віолончеліста, диригента, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР, громадського діяча. Помер 27 квітня 2007 року. ДОВІДКА. М. Ростропович став першим виконавцем 117 творів для віолончелі, здійснив 70 оркестрових прем'єр. Як камерний музикант виступав в ансамблі з С. Ріхтером, у тріо з Е. Гілельсом і Л. Коганом, окрім того акомпанував на фортепіано своїй дружині – співачці Г. Вишневській. Він входить в число «Сорока безсмертних» – почесних членів Академії мистецтв Франції; є п’ятиразовим лауреатом премії США «Греммі» та багатьох інших премій.
28 березня — 540 років від дня народження Фра Бартоломмео (справжнє ім'я та прізвище – Баччо делла Порта), італійського живописця, майстра флорентійської школи, представника Високого Відродження у Флоренції. Помер 31 жовтня 1517 року. ДОВІДКА. Бартоломмео створив величні вівтарні картини («Оплакування Христа», 1515–1517 рр.). Його картина «Страшний суд» 1499 року (Музей ді Сан Марко, Флоренція) вплинула на становлення Рафаеля та Андреа дель Сарто.
28 березня — 420 років від дня народження Яна Амоса Каменського, чеського мислителя-гуманіста, педагога, письменника, засновника дидактики, автора праць «Велика дидактика», «Відкриті двері до мов», «Материнська школа», «Світ почуттєвих речей у малюнках» та інших. Помер 15 листопада 1670 року. ДОВІДКА. Великою заслугою Каменського було те, що він вперше зібрав і систематизував всі відомості з педагогіки, а також розробив революційні на той час ідеї, зокрема, до таких належить ідея класно-урочної системи. Важливу роль в етичному вихованні вчитель відводив прикладу дорослих, систематичному привчанню дітей до корисної діяльності і до виконання правил поведінки. До навчального плану гімназії Каменський ввів, поряд з традиційними «сьома вільними мистецтвами», природознавство, історію, географію.
28 березня — 115 років від дня народження Миколи Орестовича Сціборського, українського громадського та політичного діяча, публіциста і теоретика українського організованого націоналізму, одного із творців солідаризму, діяча ОУН, прибічника корпоративного державного устрою, автора праць «Робітництво і ОУН», «ОУН і селянство», «Націократія», «Національна політика більшовиків в Україні» (1938, також англійською, французькою, німецькою мовами) , «Демократія», «Сталінізм», «Україна і національна політика Совєтів», «Земельне питання», «Україна в цифрах» та інших. Помер 30 серпня 1941 року.
29 березня — 95 років від дня народження Андрія Михайловича Патрус-Карпатського (справжнє прізвище – Патрус), українського письменника, журналіста, перекладача, автора збірки віршів «Пліттю по совісті», поетичних книжок «Мій клич», «Батьківщина кличе до бою», «Однієї матері ми діти», «Терези часу», воєнно-історичного нарису «З левами на щитах» та інших. Помер 19 квітня 1980 року.
29 березня — 135 років від дня народження Василя Миколайовича Доманицького, українського літературознавця, історика, філолога, фольклориста, публіциста, громадсько-політичного діяча, кооператора, шевченкознавця, автора праць «Сучасна народна творчість», «Друкарська справа в Малоросії на початку ХІХ ст.», «До бібліографії літератури про Шевченка» та інших. Помер 10 вересня 1910 року. ДОВІДКА. Доманицький – редактор першого повного «Кобзаря» Т. Шевченка (1907, 2-ге вид. – 1908, 3-тє – 1910), автор багатьох праць з історії України, редактор «Історії України» М. Аркаса. Він є також організатором кооперації на Київщині та автором низки брошур з питань кооперації.
30 березня — День преподобного Олексія. ДОВІДКА. Народна назва свята – Теплого Олекси. Цей день вважався справжнім весняним – скресала крига, починалися весняні повені. У це свято ніхто не працював, стежили за погодою. Примічали: який у цей день ранок – такою буде весна, який день – таке літо, який вечір – така осінь. Цим спостереженням довіряли, вважали правдивими.
30 березня — 145 років від дня, коли США придбали у Росії Аляску. ДОВІДКА. Аляску було продано за 7 200 000 доларів (11 мільйонів царських рублів, тобто по 2 центи за акр землі). Саме найменування Аляска з’явилося при проходженні договору про купівлю через сенат США. Тоді сенатор Ч. Самнер у своїй промові на захист придбання нових територій, дотримуючись традицій корінного населення Алеутських островів, дав їм нове найменування Аляска, тобто «Велика земля». Офіційна церемонія передачі Аляски відбулася 18 жовтня 1867 р. У 1884 р. Аляска отримала статус округу, в 1912 р. була офіційно оголошена територією США. У 1959 р. Аляска стала 49-м штатом Сполучених Штатів. У січні–лютому 1977 року між урядами СРСР і США відбувся обмін нотами, які підтверджували, що передбачена договором 1867 р. «західна межа відступлених територій», що проходить у Північному океані, Чукотському і Берінговому морях, використовується для розмежування районів юрисдикції СРСР і США в галузі рибальства в цих морських районах. Після розпаду СРСР правонаступником укладених Радянським Союзом міжнародних угод стала Російська Федерація. Загальна площа Аляски – 1 717 855 км2; площа суходолу – 1 478 457 км2.
30 березня — 130 років від дня народження Мелані Кляйн, англійського психоаналітика, засновниці дитячого психоаналізу, ігрової психоаналітичної терапії та теорика об’єктних відносин, автора праць «Психоаналіз дітей», «Заздрість та вдячність» та інших. Померла 22 вересня 1960 року.
30 березня — 100 років від дня народження Олександра Костянтиновича Гладкова, російського драматурга, автора героїчної комедії у віршах «Давним-давно», п’єс «Молодість театру», «Безсмертний» (у співавторстві з О. Арбузовим), «Новорічна ніч», «До нових зустрічей!». Помер 11 квітня 1976 року.
31 березня — День Кирила. ДОВІДКА. У цей день часто псується дорога і бувають заморозки.
31 березня — 285 років від дня смерті сера Ісаака Ньютона, англійського математика, астронома та фізика, засновника класичної механіки, сучасного природознавства, члена та Президента Лондонського королівського товариства, автора фундаментальних праць «Математичні начала натуральної філософії» та «Оптика». Народився 4 січня 1643 року. ДОВІДКА. Ньютон сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла, розвив корпускулярну теорію світла, розробив (незалежно від Ґ. Лейбніца) диференціальне та інтегральне числення. На його честь названо одиницю сили в Міжнародній системі одиниць – Ньютон.
31 березня — 280 років від дня народження Франца Йозефа Гайдна, австрійського композитора, одного із засновників віденської класичної школи, одного із основоположників таких музичних жанрів, як симфонія та струнний квартет, автора 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, 2 ораторій, 14 мес, 24 опер, найвідоміші з яких опера «Хромий біс», ораторій «Створення світу», «Пори року», та інших. Помер 31 травня 1809 року.
31 березня — 190 років від дня народження Дмитра Васильовича Григоровича, російського письменника, мистецтвознавця, автора багатьох творів, серед яких роман «Рибалки», «Село» та ін. Помер 3 січня 1900 року.
31 березня — 140 років від дня народження Сергія Павловича Дягілєва, російського реформатора театрального мистецтва, мецената, продюсера, антрепренера, засновника трупи «Російський балет Дягілєва» (1911–1929 рр.) та організатор «Російських сезонів» (1907–1927 рр.). Помер 19 серпня 1929 року. ДОВІДКА. У російських сезонах Дягілєва в Парижі брали участь композитори Рахманінов, Римський-Корсаков, Глазунов; співак Шаляпін, всесвітня слава якого і почалася з Російських сезонів Дягілєва; балетні артисти: Павлова, Карсавіна, Караллі, Фокін, Ніжинський; художники: Бенуа, Коровін, Бакст, Реріх. Взагалі сезони Дягілєва проіснували 20 років.
31 березня — 140 років від дня народження Олександри Михайлівни Коллонтай, російського політичного та державного діяча, дипломата, публіциста, першої у світі жінки-посла, автора багатьох праць з питань жіночого руху. Померла 9 березня 1952 року.
31 березня — 130 років від дня народження Корнія Івановича Чуковського (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Микола Васильович Корнєйчук), російського письменника, літературознавця, перекладача, автора творів для дітей у віршах та прозі «Мийдодір», «Крокодил», «Муха-Цокотуха», «Телефон», «Айболить», книг «Від 2 до 5», «Щоденник», літературознавчих праць та інших. Помер 28 жовтня 1969 року. ДОВІДКА. К. Чуковський – перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911 р.). Після революції псевдонім «Корній Іванович Чуковський» став офіційнім.
31 березня — 130 років від дня народження Черубіни де Габріак (справжнє ім’я, по батькові, прізвище – Єлизавета Іванівна Дмітрієва, по чоловікові – Васильєва), російської поетеси, перекладача, громадського діяча. Померла 5 грудня 1928 року.
31 березня — 90 років від створення Лесем Курбасом театру «Березіль» як мистецького об’єднання (МОБ), яке працювало у 1922–1926 рр. у Києві, а в 1926–1933 рр. у Харкові. ДОВІДКА. Першу виставу «Березіля» було представлено 7 листопада того ж року. Вона називалася «Жовтень» і була створена за текстом творчого постановчого колективу. Період життя та становлення театру в Києві вважають його «політичним» періодом, а харківський період – філософським. У час свого розквіту театр «Березіль» налічував 6 акторських студій (три у Києві та по одній у Білій Церкві, Умані та Одесі), близько 400 акторів і співробітників, режисерську лабораторію (режлаб), музей театру (нині Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві) та десять комітетів, у тому числі й так званий «психологічно-технічний» комітет, який застосовував методи прикладної психології для розробки нових методів навчання акторів та режисерів. У театрі діяв мюзик-хол (спектаклі «Шпана», «Алло на хвилі 477», «Чотири Чемберлени»). Було підготовлено серію «Костюмовані історії» (спектаклі «Жакерія», «Сава Чалий», «Король бавиться», «Змова Фієско»). Театр також видавав журнал «Барикади театру». «Березіль» був сміливим і міцним експериментальним колективом, у якому променіли молоді таланти: Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький, Наталія Ужвій, Йосип Гірняк, Валентина Чистякова, Олександр Сердюк, Данило Антонович, Іван Мар'яненко, Федір Радчук та інші. У 1933 року після арешту Леся Курбаса театр було закрито, а акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (зараз Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), керівником якого став М. Крушельницький.
31 березня — 80 років від дня народження Нагиса Осими, японського кінорежисера, сценариста, актора. Фільмографія: «Повість про жорстоку юність», «Церемонія», «Корида кохання» («Імперія почуттів»), «Примари кохання» («Імперія пристрастей»), «Макс, любов моя», «Табу» та інші.
Квітень
Достарыңызбен бөлісу: |