Знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011


Минулого не існує, поки будуть існувати книги



бет6/15
Дата18.06.2016
өлшемі3.58 Mb.
#145530
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Минулого не існує, поки будуть існувати книги.

Е. Бульвер

Ни о чем не думает лишь тот, кто ничего не читает.

Д. Дидро




1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих. Встановлено конгресом ІІ Інтернаціоналу (Париж, 14–21 липня 1889 року). Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

1 травня — 95 років від дня народження Федора Савелійовича Хітрука, російського режисера-мультиплікатора, сценариста, художника, перекладача, народного артиста СРСР, автора більше ніж 200 мультиплікаційних стрічок для дітей та дорослих. Фільмографія: «Топтижка», «Канікули Боніфація», «Вінні Пух», «Лев та бик», «Історія одного злочину», «Фільм, фільм, фільм…», «Острів», «Дарую тобі зірку» та інші. ДОВІДКА. Мультиплікаційна стрічка Хітрука «Історія одного злочина» вважається початком нового стилю у вітчизняній мультиплікації, який відрізняється від традицій 1950-х–1960-х рр., схожого на діснеєвський. Новий стиль Хітрука був лаконічним, але незвичайним та яскравим.

2 травня — 240 років від дня народження Новаліса (справжнім’я та прізвище – Фрідріх фон Харденберг), німецького поета та філософа, представника йєнського гуртка романтиків, автора творів «Фрагменти», «Гімни на ніч», «Генріх фон Офтердинген» та інших. Помер 25 березня 1801 року.

2 травня — 110 років від дня народження Алана Маршала, австралійського письменника, автора автобіографічної трилогії «Я вмію стрибати через калюжі», «Це трава, що скрізь росте», «В серці моєму», роману «Які прекрасні в тебе ніжки», збірок гумористичних оповідань «Опустіть штору», «Як я зіткнувся з приятелем». Помер 21 січня 1984 року.

2 травня — 45 років від дня смерті Григорія Григоровича Ващенка, українського педагога, науковця, одного з творців державницьки зорієнтованої української національної педагогіки, автора праць «Загальні методи навчання», «Виховання волі і характеру. Традиційний українській ідеал людини в контексті народної поезії і літератури» та інших. Народився 23 квітня 1878 року.

3 травня — Всесвітній день свободи друку (преси). Відзначається щорічно, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (20 грудня 1993 року). Ця дата була встановлена на вшанування Віндхукської декларації про сприяння незалежній і плюралістичній пресі Африки, яка була прийнята 3 травня 1991 року. ДОВІДКА. Головним заходом Всесвітнього дня свободи преси є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси ім. Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув у 1986 р. під час виконання професійних обов’язків (Всесвітня премія за свободу преси).

3 травня — День Сонця. Відзначається з 1994 р., коли на добровільних засадах та з метою привернення уваги до можливостей використання відновлювальних джерел енергії європейським відділенням Міжнародного суспільства сонячної енергії (МССЕ) (ISES-Europe) було запроваджено це свято. Святкують цей день близько 14 країн.

3 травня — 135 років від дня народження Федора Івановича Шміта, українського мистецтвознавця, історика мистецтв, академіка АН УРСР, одного із засновників пам’ятноохоронної справи в Україні та Росії, автора праць «Мистецтво старої Руси-України», «Пам'ятки староруського мистецтва», «Мистецтво як предмет навчання» та інших. Репресований, помер у 1942 році.

3 травня — 135 років від дня народження Карла Абрахама, німецького психолога та психіатра, одного із засновників методу психоаналізу, учня та однодумця З. Фрейда. Помер 25 грудня 1925 року.

3 травня — 125 років від дня народження Миколи Калениковича Гудзія, українського та російського ученого, літературознавця, академіка АН УРСР, автора праць «Література Київскої Русі та українсько-російське єднання XVII–XVIII ст.», «Українські інтермедії XVII–XVIII ст.» та інші. Помер 29 жовтня 1965 року.

4 травня — 235 років від дня народження Фрідріха Арнольда Брокгауза (варіант вимови прізвища – Брокхауз), німецького видавця, засновника німецької видавничої фірми «Брокгауз», яка уславилася видавництвом енциклопедичних видань, серед яких найвизначніша – «Енциклопедія Брокгауз». Помер 20 серпня 1823 року. ДОВІДКА. Саме «Енциклопедія Брокгауз» стала основою для російського видання «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона» у 82 томах, який виходив з 1890 по 1907 рр.

5 травня — День Європи. Відзначається щорічно на честь дня (5 травня 1949 року), коли у Лондоні було підписано Статут Ради Європи.

5 травня — 135 років від дня народження Георгія Яковича Седова, російського гідрографа та полярного дослідника. Помер 20 лютого 1914 року. ДОВІДКА. За походженням Седов – українець (сучасна Донецька область). Він є також одним із прототипів (разом із Р. Скоттом, Г. Брусіловим та В. Русановим) героя роману В. Каверіна «Два капітани» І. Л. Татарінова.

5 травня — 100 років від дня народження Ірини Вільде (справжнє ім’я, по батькові та прізвище – Дарина Дмитрівна Макогон (по чоловікові – Полотнюк), української письменниці, авторки збірок «Троянди і терня», роману «Сестри Річинські», ліричних мініатюр «Окрушини», повісті «Метелики на шпильках» та інших творів. Померла 30 жовтня 1982 року.

6 травняДень Святого Георгія (Святий Юрій, Святий Юр, Юрій-Змієборець) Побідоносця (Переможця) – воїна та великомученика. Святкується в день його загибелі.

6 травня — 20 років від дня смерті Марлен Дітріх (справжнє ім’я – Марія Магдалена Дітріх фон Лош), німецької та американської актриси театру та кіно, співачки. Фільмографія: «Блакитний янгол», «Марокко», «Шанхайський експрес», «Дестрі знову в сідлі», «Свідок звинувачення», «Острах сцени», «Нюрнберзький процес» та інші. Народилася 27 грудня 1901 року.

7 травняЄвсєєв день. ДОВІДКА. Після цього дня буває ще 12 морозів.

7 травня — 200 років від дня народження Роберта Браунінга, англійського поета, засновника жанру монолога-сповіді в англійській поезії, автора роману у віршах «Обручка та книга», збірок «Драматична лірика», «Чоловіки та жінки». Помер 12 грудня 1889 року.

8-9 травня — Дні пам’яті і примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Відзначаються щорічно; встановлені на Генеральній Асамблеї ООН (22 листопада 2004 року) із вказівкою на те, що держави-члени можуть мати свої дні перемоги, звільнення й святкування.

8 травня — Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Відзначається з 1953 року. ДОВІДКА. Відзначається щорічно в день народження засновника міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця швейцарця Анрі Дюнана (1828–1910 рр.). За свою працю і внесок в ім’я ідеалів гуманності в 1901 р. він був нагороджений Нобелівською премією миру, зокрема, за рішення про створення Міжнародного комітету Червоного Хреста в 1863 р. Міжнародний комітет Червоного Хреста стоїть біля джерел Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, відомого як Міжнародний Червоний Хрест.

8 травня — 75 років від дня народження Томаса Раглза Пінчона, американського письменника, представника постмодернізму, одного із засновників «школи чорного гумору», автора романів «V.», «Викрикуючи лот 49», «Веселка земного тяжіння», «Вроджена вада», збірки оповідань «Неквапливий учень» та інших.

8 травня — 50 років від дня народження Олександра Станіславовича Ульяненка (справжнє ім'я та прізвище – Олександр Станіславович Ульянов), українського письменника, лауреата Малої Державної премії України, автора творів «Зимова повість», «Сталінка», «Вогненне око», «Там, де Південь» та інших. Помер 17 серпня 2010 року.

9 травня — День Перемоги – свято перемоги радянського народу над нацистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. В Україні вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). ДОВІДКА. Спочатку відзначалося в СРСР і країнах Варшавського договору. Свято введено у 1945 р., але з 1947 р. є робочим днем. У СРСР (і відповідно на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошений вперше неробочим днем у ювілейний 1965 рік Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.». У 1991 р. до ст. 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни, і в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги». Після розвалу СРСР відзначається у Росії, Україні, Білорусії, Казахстані та низці інших країн колишнього соціалістичного табору.

9 травня — День Європи. Відзначається щорічно за рішенням, прийнятим лідерами країн-членів ЄС на зустрічі в Мілані у 1985 р.

9 травня — День діанетики. Свято сайєнтологів усього світу. Відзначається в день, коли вперше вийшла книга Л. Рона Хаббарда «Діанетика – сучасна наука щиросердечного здоров’я» (9 травня 1950 року).

9 травня — 130 років від дня народження архієпископа Луки (світське ім'я: Валентин Феліксович Войно-Ясенецький), православного святого, вченого-хірурга, доктора медицини, святителя та сповідника 20-го століття, архієпископа Сімферопольського та Кримського, автора 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії, найвідомішими з яких є книги «Гнійна хірургія» та «Пізні резекції вогнепальних поранень суглобів», 12 томів проповідей. Помер 11 червня 1961 року.

10 травня — 285 років від дня народження Анн Робера Жака Тюрго, французького економіста і політика, філософа, представника класичної політичної економії (напряму фізіократії), засновника економічного лібералізму, автора праці «Роздуми про створення і розподіл багатств». Помер 18 березня 1781 року.

10 травня — 95 років від дня заснування Російської Книжкової Палати. ДОВІДКА. Це національне бібліографічне агентство, яке здійснює бібліографічний та статистичний облік видань, що випускаються на території РФ, архівне зберігання видань, наукові дослідження у галузі книжної справи. Засновано у 1917 році у Петрограді. Зараз нараховує більше 80 млн одиниць зберігання.
ЧИТАЄМО У ТРАВНІ:

Ювіляри місяця у фондах ДОУНБ


  1. Дітькова І. Ю. Новаліс і Блакитна Квітка / І. Ю. Дітькова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2009. – № 2. – С. 14–15.

  2. Шульц Г. Новалис сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций) [Текст]: Перевод с немецкого / Герхард Шульц. – [Б. м.]: Урал LTD, 1998. – 324 с.

  3. Герасименко В. Співець людини, волі й України: [Г. Ващенко, укр. педагог і психолог XIXXX ст.] / Василь Герасименко // Пам'ять століть. – 2001. – №3. – С. 27–32.

  4. Коваль О. Григорій Ващенко – людина-педагог-державник: (Добірка статей) / О. Коваль // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №2–3. – С. 145–155.

  5. Черниш Н. Довідкові видання фірми «Ф. А. Брокгауз»: Традиції німецької якості / Н. Черниш // Вісник книжкової палати. – 2008. – № 9. – С. 36–42.

  6. Волкова Т. Б. Прошлое и настоящее немецких энциклопедий / Т. Б. Волкова // Библиография. – 2008. – №3. – С. 151–159.

  7. Черниш Н. І. Нариси з історії світової енциклопедичної справи [Текст]: Навч. посібник / Н. Черниш. – К.: Наша культура і наука, 2009. – 212 с.

  8. Дитрих М. Мысли и чувства [Текст] / М. Дитрих. – М.: АСТ: Зебра Е, 2008. – 314 с.

  9. Брет Д. Марлен Дитрих [Текст]: Биография отдельного лица / Д. Брет; пер.: О. Кольцова, Т. Новикова. – М.: ЭКСМО, 2009. – 352 с.

  10. Моруа А. Роберт и Элизабет Браунинг / А. Моруа // Иностранная литература. – 2002. – №5. – С. 222–237.

  11. Пинчон Т. V [Текст]: Роман / Томас Пинчон; Пер. с англ. Г. Григорьева и А. Ханина. – Спб.: Амфора, 2000. – 523 с.

  12. Изюмов А. Эти дни победы / А. Изюмов // Коммерсант. Власть: Аналитическое издание. – 2008. – № 24. – С. 42–44.

  13. Кавторин В. Послесловие к юбилею: (День Победы): Диалог в письмах / В. Кавторин, В. Чубинский // Нева. – 2005. – №12. – С. 191–216.

  14. Несененко П. П. Экономическая система А. Р. Тюрго как начало становления научного этапа экономической мысли / П. П. Несененко, А. А. Артеменко // Экономическая теория. – 2010. – № 4. – С. 85–92.

  15. Кокарев И. Е. Кино как бизнес и политика. Современная киноиндустрия США и России [Текст]: Учеб. пособие / И. Е. Кокарев. – 2-е изд. перераб. – М.: Аспект–Пресс, 2009. – 344 с.

  16. Хепберн К. Я: Истории из моей жизни [Текст] / Кэтрин Хепберн. – М.: Вагриус, 1996. – 352 с.

  17. Желязны Р. Хроники Амбера: Владения Хаоса. Карты Судьбы [Текст]: Фантастические романы / Р. Желязны. – М.: Эксмо-Пресс, 1999. – 424 с.

  18. Пінчук Ю. Микола Костомаров: Людина, вчений, громадський діяч (до 190-річчя народженння) / Ю. Пінчук // Історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 3–16.

  19. Микола Костомаров: Історіографія та соціальна філософія українського романтизму (подбор статей) // Молода нація. – 2002. – №1. – С. 28–108.

  20. Кривошеев Е. Кто же такой, поэт Игорь Северянин? / Е. Кривошеев // Аврора. – 2002. – №4. – С. 87–96.

  21. Северянин И. Я избран королем поэтов [Текст]: Стихи и проза / Игорь Северянин. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 592 с.

  22. Зайцев В. П. Бертран Рассел / В.П. Зайцев // Вопросы истории. – 2002. – №5. – С. 52–67.

  23. Рассел Б. Введение в математическую философию [Текст]: Избранные работы / Б. Рассел. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2007. – 264 с.

  24. Собуцький М. 1936–1941: Бути в утопії [О Ф. Капра] / М. Собуцький // Кіно театр. – 2010. – № 6. – С. 21–23.

  25. Фихте И. Г. Сочинения. Работы 1792–1801 гг. [Текст] / Фихте Иоганн Готлиб; Пер.с нем. – М.: Ладомир, 1995. – 655 с.

  26. Унсет С. Кристин, дочь Лавранса [Текст]: Роман в 3-х книгах. Кн. 1. Венец. Кн. 2. Хозяйка / С. Унсет; пер. с норвежского М. А. Дьяконов. – Петрозаводск: Карелия, 1986. – 684 с.

  27. Чендей І. М. Березневий сніг [Текст]: Повісті та оповідання / Чендей Іван Михайлович. – К.: Молодь, 1968. – 252 с.

  28. Вертинский А. Четверть века без родины [Текст]: Страницы минувшего / А. Вертинский. – К.: Музична Україна, 1989. – 139 с.

  29. Серикова В. Возвращение к нежной родине / В. Серикова // Академия. – 2004. – №3. – С. 148–153.

  30. Паскаль. Ньютон. Линней. Лобачевский. Мальтус [Текст]: Биографические повествования. – 2-е изд. – Челябинск: Урал LTD, 1998. – 447 с.

  31. Мраморнов О. Закон притяжения масс открывает закон добра и любви: Игорь Сикорский: Конструктор и богослов / Олег Мраморнов // Наука и религия. – 2008. – №5. – С. 30–32.

  32. Эрлихман В. Мистер Геликоптер: (Сикорский И.И.) / В. Эрлихман // GEO = Гео. – 2005. – №1. – С. 116–124.

  33. Семенчук І. Р. Михайло Стельмах [Текст] / І. Р. Семенчук. – К.: [б. и.], 1982.

  34. Гонкур Э. де. Жермини Ласерте [Текст] / Э. Гонкур, Ж. Гонкур; авт. послесл. М. В. Толмачев. – М.: Правда, 1990. – 592 с.

  35. Коструба Т. На верхах: християнська імперія / Теофіл Коструба // Хроніка 2000. – 2006. – № 69/70. – С. 317–326.

  36. Коструба Т. Нариси з церковної історії України Х–ХIII століття [Текст] / Теофiл Коструба. – вид. друге, доп. – Торонто: «Добра книжка», 1955. – 136 с.

  37. Беннет А. Повесть о старых женщинах [Текст]: Роман / Арнольд Беннет; Пер. с англ. [и коммент.] Л. Орел; [Предисл. Н. Михальской; Худож. В. Юрлов]. – М.: Художественная литература, 1989. – 622,[1] с.

  38. Айседора Дункан: Дункан А. Моя жизнь/Пер. с англ. Я. Яковлева; Шнейдер И. Встречи с Есениным. [Текст]. – М.: Профиздат, 1997. – 432 с.

  39. Блэйер Ф. Айседора [Текст]: Портрет женщины и актрисы / Фредрика Блэйер. – Смоленкс: Русич, 1998. – 560 с.

  40. Клех И. Непрочитанный Битов / И. Клех // Новый мир. – 2006. – № 5. – С. 160–167.

  41. Волошин М. А. Лики творчества [Текст] / М. А. Волошин. – Л.: Наука, 1988. – 845 с.

  42. Шмараков Р. «Я убрал в саду беседку по моему вкусу...»: Горациевское убранство «Беседки Муз» Батюшкова / Р. Шмараков // Вопросы литературы. – 2008. – № 3. – С. 97–119.

  43. Джонсон П. Х. Решающее лето [Текст]: Роман / Джонсон Памела Х. – М.: «Эй -Ди-Лтд», 1994. – 394 с.

  44. Кикило В. Истинный Кеннеди / В. Кикило // Эхо планеты. – 2009. – №36/37. – С. 31–35.

  45. Яковлев Н. Братья Кеннеди [Текст] / Николай Яковлев. – М.: Эксмо. Алгоритм-книга, 2003. – 448 с.

  46. Джон Кеннеди [Текст] / Пер.с фр. – М.: АСТ пресс, 1999. – 125 с.

  47. Броган Х. Джон Кеннеди [Текст] / Хью Броган. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 381 с.

  48. Гапоненко П. А. О стихотворении К. М. Фофанова «Вечернее небо, лазурные воды...» / П. А. Гапоненко // Русская речь. – 2006. – №4. – С. 10–14.

  49. Мэттьюз Л. Волшебник слова (К.Паустовский) / Л. Мэттьюз // Радуга. – 2002. – №5. – С. 146–154.

  50. Краснова Л. В. Штрихи к творческому портрету К. Г. Паустовского / Л. В. Краснова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2002. – № 5. – С. 5–10.




11 травня — 85 років від дня утворення Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук. ДОВІДКА. Академія є організацією професіоналів на громадських засадах, створеною для просування кінематографа. Вона об'єднує більше 6000 професіоналів кіноіндустрії, складається з 15 секцій та присуджує найвищу премію «Оскар» за досягнення у кіномистецтві з 1929 року. Також Академія також проводить нагородження студентів Академії і до п'яти нагороджень об’єднання драматургів «Нікол»; управляє бібліотекою Маргарет Херік в Беверлі-Хіллз та Пікфорд Центром у Голлівуді (Каліфорнія).

12 травня — Міжнародний день медичної сестри. Відзначається з 1971 року за рішенням Міжнародної ради медсестер, а до цього – Міжнародної федерації Червоного Хреста в день народження Флоренс Найтінгейл (1820–1910 рр.), англійської сестри милосердя, засновника системи підготовки кадрів середнього та молодшого медперсоналу у Великобританії. За ініціативи МОЗ України з 1997 року цей день відзначається і в Україні.

12 травня — День працівника фондового ринку. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 11.03.2008  № 202/2008.

12 травня — 170 років від дня народження Едварда Ліра (варіант імені – Едуард), англійського художника та поета, одного із засновників «поезії нісенітниці» (nonsensical poetry), автора численних популярних абсурдистських лімериків (лімриків), збірок «Книга нісенітниць», «Безглузді пісні, оповідання, ботаніка й абетки» та інших. Помер 30 січня 1888 року. ДОВІДКА. Творчість Ліра істотно вплинула на творчість Л. Керрола, французьких сюрреалістів, російських оберіутів.

12 травня — 170 років від дня народження Жюля Еміля Фредеріка Массне, французького композитора, майстра ліричної опери (розвинув лірико-романтичний напрям), викладача, автора більше ніж 200 пісень та романсів, 34 опер, серед яких найвизначніші «Манон», «Вертер», «Таіс», «Сафо», «Дон Кіхот» та інші. Помер 13 серпня 1912 року.

12 травня — 105 років від дня народження Кетрін Гепберн (варіант вимови прізвища – Хепберн), американської актриса театру, кіно. Фільмографія: «Лев узимку», «Божевільна із Шайо», «Скляний звіринець», «Філадельфійська історія», «На золотому озері» та інші. Померла 29 червня 2003 року. ДОВІДКА. Кар'єра Хепберн тривала 73 роки. Вона була 12 разів номінована на премію «Оскар» і 4 рази отримала цю нагороду – більше ніж будь-яка інша актриса чи актор. Вона також є лауреатом премії «Еммі» 1976 р. за головну роль у фільмі «Любов серед руїн», і була ще 4 рази номінована на «Еммі» й двічі на театральну премію «Тоні». У рейтингу найбільших кінозірок Американського інституту кіномистецтв, складеному в 1999 р., Гепберн посіла перше місце.

13 травня — День матері. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 10.05.1999 № 489/99 у другу неділю травня.

13 травня — 75 років від дня народження Роджера Джозефа Желязни, американського письменника-фантаста, лідера руху Нової хвилі в науковій фантастиці, автора більше ніж 150 оповідань і 50 книг, найкращі з яких «Ніч в сумному жовтні», «Князь Світла» (в ін. перекладі — «Лорд світла») і серія «Хроніки Амбера» та інші. Помер 14 червня 1995 року.

14 травня — 285 років від дня народження Томаса Гейнсборо, англійського живописця та малювальника, майстра портрету та пейзажу, одного з видатних портетистів Англії і XVIII століття взагалі. Помер 2 серпня 1788 року. ДОВІДКА. Достовірної дати народження Гейнсборо не існує. У день 14 травня він був охрещений.

14 травня — 70 років від дня народження Валерія Миколайовича Брумеля, російського і українського легкоатлета, заслуженого майстра спорту СРСР (1961 р.), шестиразового рекордсмена світу зі стрибків у висоту, олімпійського чемпіона (1964 р.). Помер 26 січня 2003 року. ДОВІДКА. 3 жовтня 1965 року Брумель потрапив в автомобільну аварію і отримав важкий перелом ноги. Переніс 29 операцій, знову почав тренуватися і у 1970 р. стрибнув на 2,09 м.

15 травня — Міжнародний день сім’ї. Відзначається щорічно за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 20 вересня 1993 року.

15 травня — Міжнародний день тих, хто відмовився від військової служби за переконаннями совісті. Засновано в Копенгагені у 1981 р., на першій міжнародній зустрічі тих, хто відмовився від військової служби.

15 травня — 445 років від дня народження Клаудіо Джованні Антоніо Монтеверді (Монтеверде), італійського композитора, одного із засновників жанру опери, засновника «схвильованого стилю» у музиці, автора опер «Орфей», «Аріадна», «Повернення Улісса на батьківщину», «Коронація Поппеі» та інших. Помер 29 листопада 1643 року. ДОВІДКА. Достовірної дати народження Монтеверді не існує. У день 15 травня він був охрещений.

15 травня — 155 років від дня народження Миколи Миколайовича Соловцова (справжнє прізвище – Федоров), українського та російського актора, режисера театру, антрепренера, організатора у Києві першого стаціонарного російського драматичного театру «Соловцов». Помер 25 січня 1902 року. ДОВІДКА. У 1891 році разом із Є. Я. Недєліним, Т. А. Чужбиновим, М. С. Песоцьким Соловцов створив у Києві «Товариство драматичних артистів» (далі – Театр Соловцова) і з 1893 року до кінця життя керував ним. Театр Соловцова став основою Російського драматичного театру в Києві (зараз Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки).

15 травня — 150 років від дня народження Артура Шніцлера, австрійського драматурга та прозаїка, автора п’єс «Анатоль», «Професор Бернгарді», повістей «Фрау Беата та її син», «Лейтенант Густль», збірки оповідань «Дружина мудреця». Помер 21 жовтня 1939 року.

16 травня — 195 років від дня народження Миколи Івановича Костомарова, українського історика, етнографа, письменника, критика, суспільно-політичного діяча, мислителя, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства та журналу «Основа», представника народницької історичної школи, автора досліджень з історії визвольних змагань, Руїни, епохи гетьмана Мазепи, а також давньоруського періоду, загальний доробок якого складається з більше ніж 200 наукових праць, автора збірок віршів «Українські балади», «Гілка», п’єс «Сава Чалий», «Переяславська ніч» та інших. Помер 19 квітня 1885 року.

16 травня — 125 років від дня народження Ігоря Северянина (справжнє ім’я, по-батькові. прізвище – Ігор Васильович Лотарев), російського поета, автора збірок «Голоснокиплячий кубок», «Ананаси у шампанському», автобіографічного роману у віршах «Дзвони собору почуттів», збірки «Медальйон». Помер 20 грудня 1941 року.

16 травня — 40 років від дня, коли постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про заходи з посилення боротьби проти пияцтва та алкоголізму» було створено систему примусового лікування проти алкоголізму – лікувально-трудові профілакторії (ЛТП). ДОВІДКА. Цим документом також було обмежено продаж алкогольних напоїв з 11.00 до 19.00.

17 травня — Всесвітній день електрозв’язку. Відзначається з 1969 року за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародної спілки електрозв’язку в день заснування спілки.

17 травня — Всесвітній день інформаційного суспільства. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2006 року. Раніше відзначався як Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства або Всесвітній день телекомунікацій щорічно з 1969 р. за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародної спілки електрозв’язку в день її заснування; цього дня також відзначається річниця підписання першої Міжнародної телеграфної конвенції (1865 р.) й створення Міжнародної спілки електрозв’язку.

17 травня — 85 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (справжнє ім’я, по батькові та прізвище – Анатолій Андронікович Гарасюта), українського письменника, лауреата Державної премії України, автора романів «Його сім’я», «Ідол», «І будуть люди», «Біль і гнів», автора оповідань і повістей, книжок для дітей та ін.

18 травня — Міжнародний день музеїв. Відзначається щорічно за рішенням ХІ Генеральної Конференції Міжнародної ради музеїв, яка відбулась у травні 1977 року. ДОВІДКА. На сьогодні в Україні діє 445 державних музеїв із загальним фондом більше ніж 11 млн експонатів.

18 травня — 140 років від дня народження Бертрана Артура Рассела, англійського філософа, логіка, математика, громадського діяча, засновника англійського неореалізму та неопозитивізму, а також сучасної філософії логічного аналізу, ларуеата Нобелівської премії з літератури (1950 р.), автора праць «Основи математики», «Історія західної філософії» та інших. Помер 2 лютого 1970 року.

18 травня — 115 років від дня народження Френка Рассела Капри (справжнє ім’я та прізвище – Франческо Росаріо Капра), американського кінорежисера і продюсера італійського походження, лауреата премії «Оскар» (1935 р., 1937 р., 1939 р.). Фільмографія: «Містер Дідс приїздить у місто», «Це сталося одного разу уночі», «Із собою не забереш», «Миш’як та старе мереживо», «Це чудове життя», «Кишеня, повна дива» та інші. Помер 3 вересня 1991 року.

18 травня — 100 років від дня народження Вадима Миколайовича Собка, українського письменника, драматурга, поета, публіциста, громадського діяча, автора романів «Любов», «Біле полум’я», «Почесний легіон», «Ключ», повістей «Четверта рота», «Усміхнені повісті» та інших. Помер 12 вересня 1981 року.

19 травня — Міжнародний день боротьби з гепатитами. Відзначається з ініціативи Міжнародного ал’янсу з боротьби з гепатитами (World Hepatitis Alliance). Довідка. До ал’янсу входять 200 асоціацій хворих у більше ніж 50 країнах, зокрема Всеукраїнська громадська організація «Зупинемо гепатит».

19 травня — День Європи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 19.04.2003 № 339/2003 у третю суботу травня.

19 травня — День науки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 14.02.1997 № 145/97 у третю суботу травня як професійне свято працівників науки.

19 травня — 250 років від дня народження Йоганна Готліба Фіхте, німецького філософа, представника німецького класичного ідеалізму, автора праць «Промови до німецької нації», «Науковчення», «Досвід критики будь-якої відвертості» та інших. Помер 29 січня 1814 року.

19 травня 210 років від дня заснування за ініціативи Наполеона ордена Почесного легіону, вищої нагороди Франції, яка присуджується президентом республіки за військові або цивільні заслуги (вища нагорода за цивільні заслуги). ДОВІДКА. Девіз ордена – Honneur et patrie («Честь і Вітчизна»). Він має три ступені і два достоїнства: ступінь Кавалер, ступінь Офіцер, ступінь Командор, достоїнство Великий Офіцер і найвище достоїнство – Великий Хрест. Приналежність до ордена є вищою відзнакою пошани і офіційного визнання особливих заслуг у Франції.

19 травня 90 років від дня заснування Всесоюзної піонерської організації – руху дитичих комуністичних організацій в СРСР та інших соціалістичних країнах. ДОВІДКА. До 1924 року піонерська організація носила ім’я Спартака, з 1924 – Леніна.

20 травня — Всесвітній день метрології. Заснований міжнародним комітетом мір та ваги у 1999 р. Відзначається в день, коли у 1875 р. в Парижі було підписано «Метричну конвенцію».

20 травня — День молодіжних та дитячих громадських організацій. Встановлено Указом Президента України від 27 червня 2008 року № 599/2008 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій». Відзначається щорічно у третю неділю травня.

20 травня — День пам’яті померлих від СНІДу. Відзначається щорічно з 1983 року в третю неділю травня.

20 травня — День банківських працівників. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 06.03.2004 № 316/2004.

20 травня — День пам’яті жертв політичних репресій. Встановлено Указом Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років». Відзначається щороку у третю неділю травня. ДОВІДКА. Більше ніж 2 млн 800 тисяч осіб стали жертвами репресій та депортацій з України, які тривали протягом 1935–1951 рр.

20 травня — 130 років від дня народження Сігрід Унсет, норвезької письменниці, лауреата Нобелівської премії (1928 р.), авторки романів «Фру Марта Еули», «Єнні», «Весна»; повісті, «Вікінги»; ділогії «Улав, син Аудуна з Хрестверсена», «Улав, син Аудуна та його діти»; історичної трилогії «Христина, дочка Лавранса» та інших. Померла 10 червня 1949 року.

20 травня — 90 років від дня народження Івана Михайловича Чендея, українського письменника, журналіста, сценариста, лауреата Державної премії України, автора книжок оповідань, нарисів, повістей: «Чайки летять на схід», «Верховино, мати моя», «Чорнокнижник», «Березневий сніг», «Кринична вода», «Калина під снігом», «Іван», романів «Птахи полишають гніздо», «Скрип колиски» та інших, автора кіносценарію «Тіні забутих предків». Помер 29 листопада 2005 року.

20 травня — 70 років від заснування Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про встановлення Ордена Вітчизняної війни першого та другого ступеня» ордена Великої Вітчизняної війни. ДОВІДКА. Орден Вітчизняної війни мав два ступені. Ступінь ордена визначався Указом Президії Верховної Ради СРСР.

20 травня — День банківських працівників. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 06.03.2004  № 316/2004.

21 травня — Всесвітній день культурної розмаїтості в ім’я діалогу і розвитку. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 2002 року і відзначається щорічно.

21 травня — 135 років від дня народження Теффі (справжнє ім’я, по батькові та прізвище – Надія Олександрівна Лохвицька), російської письменниці, мемуаристки, автора збірок віршів, мініатюр, оповідань «Юмористичні оповідання», «Дим без вогню», «Неживий звір», «Демонічна жінка», «Ке фер?» та інших. Померла 6 жовтня 1952 року.

21 травня — 75 років від дня народження Софіко (Софії) Михайлівни Чіаурелі, грузинської актриси театру та кіно, народної артистки Грузії та Вірменії. Фільмографія: «Хевсурська балада», «Не тужи!», «Тепло твоїх рук», «Цвіт гранату», «Дерево бажання», «Декілька інтерв’ю з особистих питань», «Легенда про Сурамську фортецю», «Шукайте жінку», «Мільйон у шлюбному кошику», «Ашик-керіб», «Ковчег», «Маяк» та інші. Померла 2 березня 2008 року. ДОВІДКА. Чіаурелі зіграла більше ніж у ста фільмах. Вона є єдиною радянською актрисою, яка 7 разів удостоєна призу «За кращу жіночу роль» на міжнародних конкурсах.

21 травня — 55 років від дня смерті Олександра Миколайовича Вертинського, російського естрадного артиста, кіноактора, композитора, поета і співака, кумира естради першої половини XX століття. Фільмографія: «3аколот приречених», «Великий воїн Албанії Скандербег», «Ганна на шиї», «Кривавий світанок», «Алеко Дундіч» та інші. Народився 21 березня 1889 року. ДОВІДКА. Вертинський народився і провів дитячі та юнацькі роки в Україні (Київ). Його розвиток як творчої особистості, світогляд і творчий стиль почали складатися в київський період. Вертинський започаткував авторську художню пісню на вітчизняній естраді.

22 травня — Міжнародний день біологічної різноманітності. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (19 грудня 1994 року) і відзначається у день прийняття Конвенції ООН про охорону біологічної різноманітності. Раніше цей день відзначався 29 грудня.

22 травняДень Миколая Чудотворця (весняного). ДОВІДКА. За народними віруваннями на весняного Миколу вода в річках освячується для купання, бо «на весняного Миколи не буває холодно ніколи». Вважалося, як не віддаси до Миколи позиченої речі, то можеш зовсім не віддавати. Адже кажуть: на Миколи – або ніколи.

22 травня — 105 років від дня народження Лоренса Керра Олів’є, барона Олів’є, англійського актора театру та кіно, театрального режисера, керівника Національного театру (1963–1973 рр.), продюсера, лауреата премії «Оскар» (1948 р.). Фільмографія: «Полум’я над Англією», «Грозовий перевал», «Леді Гамільтон», «Спартак», «Генріх V», «Річард ІІІ», «Гамлет», «Керрі», «Комедіант», «Марафонець», «Битва титанів», «Три сестри» та інші. Помер 11 липня 1989 року. ДОВІДКА. Олів’є – один із найвидатніших акторів XX ст., які виконували шекспірівський репертуар. Акторська кар’єра Олів’є тривала понад 60 років.

23 травня — День святого Апостола Симона Зилота. ДОВІДКА. Інші назви – Симона цілющого, «ревнителя». У цей день землю називали іменинницею, порушувати її спокій не можна. Дозволялося лише висмикувати з неї трави. Починається масове збирання лікарських трав, які саме цього досвітку набиралися найжиттєдайнішої цілющої сили. Збирали до сходу сонця, поки не спала роса. Трава – символ добрих і злих сил природи. Травознавство є голосом поколінь, які вчилися у природи зцілюватися і жити.

23 травня — 305 років від дня народження Карла Ліннея, шведського природознавця (ботанік, зоолог) і лікаря, засновника єдиної системи рослинного та тваринного світу, який узагальнив та у значній мірі систематизував біологічні знання всього попереднього періоду, автора праці «Система природи». Помер 10 січня 1778 року. ДОВІДКА. Карл Лінней вперше запро­понував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин; він описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи; вивчив і описав близько 1500 видів рослин. Зараз Карл Лінней – єдина людина, посилатися на роботи якої можна лише одним ініціалом («L.»).

24 травня — День Святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів слов’янських. ДОВІДКА. Святкування пам’яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов’янських народів, але потім під впливом різних історичних і політичних обставин було забуте. На початку XIX століття, разом із відродженням слов’янських народностей, відродилася й пам’ять про слов’янських первоучителів.

24 травня — День слов’янської писемності. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 17.09.2004  № 1096/2004 в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. ДОВІДКА. Постанова про святкування пам’яті святих Кирила і Мефодія в Росії 11 травня (24 за новим стилем) була прийнята в 1863 р. Ідея поновлення загальнонаціонального, суспільного святкування пам’яті святих Кирила і Мефодія та Днів слов’янської писемності і культури в Росії народилася в 1985 р., коли слов’янські народи разом зі світовою громадськістю відзначали 1100-річчя від дня кончини святителя Мефодія, архієпископа Моравського й Паннонського. Праці цих великих просвітителів стали загальним надбанням всіх слов’ян, заклали основу їх морального й розумового розвитку.

24 травняМокія Мокрого. ДОВІДКА. Цей день вважається показником погоди на все літо. Якщо мокро, то й все літо мокре, і навпаки.

24 травня — Європейський день парків. Відзначається з 1999 р. за ініціативи Федерації ЄВРОПАРК у день, коли в 1909 році в Швеції було створено перший (зараз їх 9) Європейський Національний Парк. ДОВІДКА. Сьогодні Федерація ЄВРОПАРК (EUROPARК Federation) – європейська організація, що об'єднує природні території, що охороняються, в 36 європейських країнах.

24 травня — 1080 років від дня народження святого рівноапостольного Кирила (мирське ім’я – Костянтин), слов’янського просвітника, одного із засновників слов’янської абетки та писемності. Помер 14 лютого 869 року. ДОВІДКА. Кирило був молодшим братом. У 1980 р. Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

24 травня — 170 років від дня народження Івана Олексійовича Сікорського, українського та російського психіатра, психолога (зокрема визначного діяча у галузі дитячої психології), професора київського університету Св. Володимира, громадського діяча, засновника та редактора київського медичного журналу «Вопросы нервно-психической медицины» (1896–1905 рр.), засновника Лікарсько-Педагогічного Інституту для розумововідсталих та нервових дітей, автора понад 100 наукових праць, багатьох монографій і посібників, у тому числі близько 50 із загальної психології. Помер 1 лютого 1919 року. ДОВІДКА. І. Сікорський перший у світовій науці почав застосовувати експеримент у вивченні дитячої психології (праця «Душа ребенка», 1901 р. та інші). Іван Сікорський – батько видатного конструктора Ігоря Сікорського.

24 травня — 125 років від дня народження Кирила Григоровича Стеценка, українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, викладача, автора опер «Кармелюк», «Іфігенія в Тавриді», «Лисичка, Котик і Півник», «Івасик-Телесик», 50 акапельних обробок колядок і щедрівок, 3 літургій, музики до вистав «Сватання на Гончарівці», «Про що тирса шелестіла» та інших. Помер 29 квітня 1922 року. ДОВІДКА. У творчості Стеценка важливе місце посідають солоспіви (понад 30) на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся та ін.

24 травня — 100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха, українського письменника, поета, літературознавця, фольклориста, драматурга, академіка, громадського діяча, лауреата Ленінської премії, Державної премії СРСР та УРСР, автора п’єс «Кров людська – не водиця», «Правда і кривда», «На Івана Купала», «Зачарований вітряк», «Кум королю», «Дума про любов» та інших. Помер 27 вересня 1983 року. ДОВІДКА. Стельмах одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932–1933 рр. та боротьби ОУН-УПА проти СРСР. Так, у романі «Правда і кривда» письменник викликав першу політичну дискусію в українському середовищі після погромів 1930-х рр. Він перший написав і про сирітські драми, і про занедбаність, або й відсутність демократії в колгоспах, і про податкові утиски, і про найбльше зло того часу – бюрократію, і про багато інших прикрих реальних речей. У творі «Чотири броди» (1978) він примушує українське суспільство згадати про жертв Голодомору, вказує на відвертих колаборантів, які брали участь в організації штучного голоду на селі. Разом з романом «Правда і кривда», творчість письменника у 1960–1970-х рр. схарактеризована критиками як «політична».

25 травняВознесіння Господнє. ДОВІДКА. Інша назва свята – Вшестя. Вознесіння Господнє – вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після його мученицького розп’яття та Воскресіння. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає на 40-ий день по Христовому Воскресінні і має збігатися з четвергом. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». До свята випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». До Вознесіння намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. Молодь тим часом влаштовувала різноманітні забави.

25 – 31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядованих територій. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 54/91 від 6 грудня 1999 р.). Вперше цей тиждень був оголошений в 1972 р. (резолюція 2911 (XXVII), коли відзначався тиждень солідарності з колоніальними народами Південної Африки, Гвінея-Бісау й Кабо-Верде, що борються за свободу, незалежність і рівні права, починаючи з 25 травня – Дня звільнення Африки.

25 травня — День Африки. Відзначається міжнародними організаціями системи ООН.

26 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25.05.1999  № 563/99 в останню суботу травня.

26 травня — 190 років від дня народження Едмона Луі Антуана де Гонкура, французького письменника-романіста, історика, художнього критика, мемуариста, автора романів «Жерміні Ласерте» , «Рене Монпрен» «Щоденник», «Брати Земганно», «Актриса Фостен « та інших. Помер 16 липня 1896 року. ДОВІДКА. Як заповів Е. Гонкура (від 1896 р.) та за бажанням раніше померлого Ж.Гонкура, у 1900 р. було засновано «Товариство братів Гонкур» та утворена Гонкурівська академія, а у 1903 р. заснована щорічна Гонкурівська премія (перше нагородження відбулося 21 грудня). Премія надається Гонкурівською академією, до якої входять відомі французькі літератори. Вона може бути присуджена автору лише раз за його життя. Сума нагороди складає символічні 10 євро, але премія вважається однією з найбільш престижних і висуває автора в авангард французької літератури та збільшує продажі його книжок.

26 травня — 185 років від дня народження Георгія (Юрія) Володимировича Андрузького, українського громадського діяча, вченого-правознавця, члена Кирило-Мефодіївського товариства (належав до революційно-демократичного крила, очолюваного Т. Шевченком), поета, автора праці «Начерки Конституції Республіки», низки віршів. Рік смерті невідомий.

26 травня — 130 років від дня народження Микити Юхимовича Шаповала, українського політичного та державного діяча, поета, соціолога, члена Центральної Ради, генерального секретаря пошт і телеграфів Генерального секретаріату, міністра земельних справ УНР, засновника Українського інституту суспільствознавства у Чехословаччині, автора близько 60 праць з історії та соціології. Помер 25 лютого 1932 року.

26 травня — 105 років від дня народження Теофіля Коструби (чернече ім'я –Теодосій), українського історика, перекладача, журналіста, монаха-василіянина, автора праць з історії України княжої доби, першого перекладача Четвертої книги Геродота — «Скіфія». Помер 3 березня 1943 року.

26 травня — 55 років від дня народження Богдана Михайловича Бенюка, українського актора театру та кіно, телеведучого, актора Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, народного артиста України, педагога. Фільмографія: «Ати-бати, йшли солдати», «Відьма», «Капітан Кросце», «Золоте курча», «Очікуючи вантаж на рейді Ходжоу», «Об’єкт Джей», «Москаль-чарівник», «Чорна рада», «Кандагар» та інші.

27 травня — День хіміка. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 07.05.1994 № 219/94 в останню неділю травня як професійне свято працівників хімічної та нафтохімічної промисловості.

27 травня — 145 років від дня народження Еноха Арнольда Беннетта, англійського романіста і драматурга, автора близько 75 художніх творів (13-и п’єс та 4-ох збірок оповідань, 23-ох публіцистичних творів), серед яких роман «П’ять міст», трилогія «Клеэхенгер», «Гильда Лесвэйс», «Ці двоє»; п’єси «Віхи», «Великі пригоди» та інших. Помер 27 травня 1931 року.

27 травня — 135 років від дня народження Айседори (справжнє ім’я – Дора Енджела) Дункан, відомої американської танцівниці, яка ввважається основоположницею вільного танцю – предтечі танцю модерн. Померла 14 вересня 1927 року.

27 травня — 105 років від дня народження Івана Івановича Басса, українського поета, літературознавця, франкознавця, автора понад 100 наукових праць. Помер 5 жовтня 1984 року.

27 травня — 75 років від дня народження Андрія Георгійовича Бітова, російського письменника та кінодраматурга, автора роману «Пушкінський дім», роману-подорожі «Оглашенні», циклу повістей «Роль», збірок «Дні людини», «Недільний день», «Викладач симетрії» та інших.

28 травня — Міжнародний день солідарності жінок. Проголошено на міжнародній зустрічі солідарності жінок у Гавані (13 – 16 квітня 1998 р.).

28 травня — День прикордонника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25.05.1992  № 308.

28 травня — 135 років від дня народження Максиміліана Олександровича Волошина (справжнє прізвище – Кириєнко-Волошин), російського поета, літературного критика, художника, перекладача, автора збірок «Іверні», «Неопалима купина», «Демони глухонімі», циклу поем «Шляхами Каїна», поеми «Росія», автора понад 1000 аркушів акварелей «кіммерійського циклу». Помер 11 серпня 1932 року. ДОВІДКА. У 1924 р. зі схвалення Наркомпроса Волошин перетворює свій будинок у Коктебелі в безкоштовний будинок творчості (згодом – Будинок творчості Літфонду СРСР). Щовересня з 2005 р. в Коктебелі проходить Міжнародний літературний фестиваль імені Максиміліана Волошина, а з 2008 р. встановлена Міжнародна літературна Волошинська премія.

28 травня — 100 років від дня народження Патрика Віктора Мартиндейла Уайта, австралійського письменника, лауреата Нобелівської премії (1973 р.), автора романів «Щаслива долина», «Древо людське», «Фосс», «Вівісектор», «Пов’язка з листя», збірки драм «Чотири п’єси» та інших. Помер 30 вересня 1990 року.

29 травня — Міжнародний день миротворця Організації Об'єднаних Націй. Встановлений у 2002 р. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 30.04.2003  № 374/2003. ДОВІДКА. 29 травня 1948 року – це день, коли перша миротворча місія ООН – Орган ООН зі спостереження за дотриманням умов перемир’я – приступила до операцій у Палестині. В цілому ООН провела 63 миротворчі операції.

29 травня — 225 років від дня народження Костянтина Миколайовича Батюшкова, російського поета, прозаїка, голови анакреатичного напрямку у російській ліриці, автора збірки «Дослідження у віршах та прозі», нарисів «Подорож у замок Сірей», «Спогад місць, бойовищ та мандрівок» та віршів «Полонений», «На руїнах замку в Швеції « та ін. Помер 19 липня 1855 року. ДОВІДКА. Батюшкова вважають безпосереднім попередником Пушкина, бо саме він, поєднуючи літературні відкриття классицизму і сентиментализму, став одним з родоначальників нової, «сучасної» російської поезії.

29 травня — 100 років від дня народження Памели Хансфорд Джонсон, англійської письменниці, автора соціально-психологічних романів «Христина», «Нічь. Мовчання. Хто там?», «Гарний слухач» та інших. Померла 18 червня 1981 року.

29 травня — 95 років від дня народження Джона Фіцджералда Кеннеді, американського державного та політичного діяча, 35-го Президента США (1961–1963 рр.). Загинув 22 листопада 1963 року. ДОВІДКА. Кеннеді переміг на виборах з надзвичайно малою різницею голосів, а саме, 34 220 884 голоса за Кеннеді проти 34 108 157 голосів за Ніксона; вперше за свою історію в США обрали президента-католика ірландського походження. Президент Кеннеді вважається зразком американського лібералізму. Досить часто, коли кажуть про Кеннеді, застосовують абревіатуру JFK.

30 травня — 150 років від дня народження Костянтина Михайловича Фофанова, російського поета, автора поем «Вовки», «Весняні поеми», «Старий дуб», казок «Каменотес», «Зачарований принц» та інших. Помер 29 травня 1911 року.

30 травня — 120 років від дня народження Івана Сергійовича Соколова-Микитова, російського письменника, автора повістей «Чижикова лавра», «Єлень», циклу оповідань «Голубі дні», казки «Сіль землі», мемуарів «Давні зустрічі» та інших. Помер 20 лютого 1975 року.

30 травня — 110 років від дня народження Дениса Онисимовича Галушки, українського письменника, автора збірок оповідань «Дні боротьби», «Рейд ударників», «Рядовий революції», «Перші кроки», монографії «Література на службі оборони Радянської країни». Репресований, розстріляний 31 грудня 1937 року.

30 травня — 95 років від дня народження Лева Івановича Ошаніна, російського поета, автора більше ніж 70 поетичних збірок, віршованих повістей та п’єс, серед яких збірки віршів «Вірші про любов», «Ішов я крізь хурделицю», «Здалеку-довго», «Доки я дихати вмію», «Балади», «Ти є в мене, чи ні?», повісті «Поверхи», «Хазяїн вогню», поеми «Вода безсмертя» та віршів до багатьох пісень, серед яких «Дороги», «Тече річка Волга», «Сонячне коло» та інші. Помер 31 грудня 1996 року.

30 травня — 55 років від дня народження Оксани Володимирівни Білозір, української естрадної співачки (сопрано), викладача, народної артистки України, політичного діяча.

31 травня — Всесвітній день білявок. Перше святкування відбулося у Росії у 2006 році. До нього була присвячена премія «Діамантова шпилька» – перша спеціальна премія для білявок.

31 травня — Всесвітній день без тютюну. Проводиться за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я.

31 травня — 150 років від дня народження Михайла Васильовича Нестерова, російського живописця, заслуженого діяча мистецтв СРСР, майстра гострохарактерного портрету та ліричного пейзажу. Помер 18 жовтня 1942 року.

31 травня — 120 років від дня народження Костянтина Георгійовича Паустовського, російського письменника, майстра ліричної прози, автора повістей «Кара-Бугаз», «Колхіда», «Мещерська сторона», «Північна повість», епопеї «Повість про життя» та інших. Помер 14 липня 1968 року. ДОВІДКА. У дитинстві та молодості (1898–1923 рр.) Паустовський жив та навчався в Україні (Київ). Перші твори надрукував у київських журналах «Огни» і «Рыцарь». У 1918–1919 рр. працював у газетах «Киевская мысль» і «Театр». 1954 р. відвідав Київ, працював в Ірпені поблизу Києва (написав тут розділ «Бентежна юність» автобіографічного твору «Повість про життя», де широко розкрито київську тему).



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет