1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання

жүктеу/скачать 1.43 Mb. бет 1/180 Дата 21.03.2023 өлшемі 1.43 Mb. #470987

Бұл бет үшін навигация:

• 2. Релігія у філософському вимірі 21 2.1. Релігія як предмет філософського осмислення
• 2.2. Релігія як духовний феномен і суспільне явище
• 3. Історична генеза релігії 59 3.1. Первісні «чуттєво-надчуттєві» вірування
• 3.2. Етнонаціональні релігії
• 4. Світові релігії 113 4.1 Буддизм
• 5. Релігія та інші вияви духовності 194 5.1. Вільнодумство
• 5.2. Сучасні богошукання (неорелігійні рухи)
• 6. Релігії в Україні 239 6.1. Український конфесійний плюралізм
• 6.2. Свобода совісті та її правове регулювання в Україні

А.М. Черній А.М. 2003 – Релігієзнавство ЗМІСТ 1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання 7  Предмет релігієзнавства 7  Структура релігієзнавства 8  Основні категорії релігієзнавства 13  Методи і принципи релігієзнавства 15  2. Релігія у філософському вимірі 21  2.1. Релігія як предмет філософського осмислення 21  Сутність релігії 21  Філософські концепції природи релігії 24  Основні елементи релігії 32  2.2. Релігія як духовний феномен і суспільне явище 40  Релігія як форма онтологічного самовизначення людини 40  Релігія — шлях людини до вічності 45  Суспільні функції релігії 49  Класифікація релігій 54  3. Історична генеза релігії 59  3.1. Первісні «чуттєво-надчуттєві» вірування 59  Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань 59  Анімістичні вірування 62  Фетишизм 65  Тотемізм 66  Магія 68  Генеза надприродного 70  3.2. Етнонаціональні релігії 74  Іудаїзм 74  Даосизм 83  Конфуціанство 87  Індуїзм 93  Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі 104  4. Світові релігії 113  4.1 Буддизм 113  Походження 113  Ідейні джерела 114  Основи віровчення 115  Напрями 118  Поширення 125  4.2. Християнство 129  Соціально-економічні умови та духовні джерела 130  Ісус Христос — центральна постать християнства 133  Моральне вчення 138  Культ 141  Біблія — священна книга християн 144  Вселенські собори — етапи формування основних догматів християнства 149  Поділ християнської церкви на православну (Східну) та католицьку (Західну) 154  Православ'я 156  Католицизм 160  Протестантизм 164  4.3. Іслам 171  Основні віросповідні принципи 172  Морально-етичні норми 175  Мусульманський шаріат 180  Культ 181  Релігійні напрями та течії 186  5. Релігія та інші вияви духовності 194  5.1. Вільнодумство 194  Вільнодумство давнього світу 195  Середньовічне вільнодумство 197  Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу 199  Розвиток українського вільнодумства 201  Неопозитивістська форма вільнодумства 203  Фрейдистський напрям вільнодумства 204  Атеїстичний екзистенціалізм 205  Гуманістичні рухи вільнодумства 206  Атеїзм як форма вільнодумства 208  5.2. Сучасні богошукання (неорелігійні рухи) 212  Богошукання орієнтального напряму 214  Неохристиянські рухи 218  Синтетичні неорелігії 223  Езотеричні об'єднання 227  Саєнтологічні рухи 230  Неоязичництво 232  Демоністичні культи 233  6. Релігії в Україні 239  6.1. Український конфесійний плюралізм 239  Християнство 240  Іслам 252  Етнонаціональні релігії 253  Неорелігії 256  6.2. Свобода совісті та її правове регулювання в Україні 270  Філософсько-релігієзнавчий зміст поняття «свобода совісті» 270  Свобода релігійної совісті 274  Державно-церковні відносини в історико-філософському вимірі 277  Міжнародні правові гарантії свободи совісті 281  Правове забезпечення свободи совісті в Україні 286  Предмет релігієзнавства Людині одвічно було притаманне прагнення до пізнання Всесвіту, суспільства, власного буття. Нині титанічними зусиллями багатьох поколінь нагромаджено величезний обсяг знань. Водночас незнаного, незрозумілого, сумнівного не стало менше. І світ, і людина залишаються значною мірою таїною, що сягає вищого начала, вищої розумної сили - Абсолюту, або Бога. Віра в реальне існування цього вищого начала є основою такого не менш таємничого феномена, як релігія. Релігія така ж давня, як і сама людина. Немає жодного народу на планеті, який би не знав релігії, як і немає жодної людини, яка б не мала в ній потреби. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би відігравав вагомішу роль, аніж релігія. Від кам'яного віку й до сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, перебуває вона в нерозривному зв'язку з людським духом. Величні храми Єгипту й вавилонські гімни, Біблія і Парфенон, малярство Рембрандта і скульптури Праксителя, «Божественна комедія» Данте і «Мертві душі» Гоголя, думки Платона і К'єркегора, музика Гайдна, Баха, Бетховена, соціальні ідеї Савонароли і Мюнцера - все це сягає своїм корінням релігії, завдячує їй своїм існуванням. Релігія була вирішальним імпульсом у багатьох історичних рухах. Прийняття Азією буддизму, поширення християнства в Європі, експансія ісламу, Реформація Західної церкви - події, що стали відчутними віхами у житті людства і значною мірою визначили масштаби, темпи, тенденції світового розвитку. Отже, людство здавна прагнуло віднайти відповіді, пов'язані із загадковим світом сакрального. Згодом це прагнення спричинило формування окремої галузі філософських знань - релігієзнавства. Релігієзнавчі знання - надбання багатьох століть. Але як самостійна галузь релігієзнавство почало формуватися у XIX ст., відокремлюючись від онтології, соціальної філософії, філософії історії, етнології, етики, естетики тощо. Релігієзнавство - галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження й функціонування релігії на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи). Предметом релігієзнавства є своєрідність вияву релігійного феномена; механізм його дії на індивідуальному та суспільному рівнях буття; особливості його функціонування в історії суспільства; точки дотику й шляхи взаємодії з іншими сферами культури - мораллю, мистецтвом, наукою тощо. Релігієзнавство вивчає релігію: 1) в її власному вимірі, тобто на релігійному рівні; 2) на філософському рівні. У центрі дослідницьких інтересів релігієзнавства є людина як суб'єкт пізнання та дії. При цьому йдеться не про відокремленого індивіда, а про людину, яка є частиною буття, своєрідним дзеркалом, в якому відображається весь навколишній світ. Тому релігія в релігієзнавстві виступає не чимось зовнішнім щодо індивіда (тільки, скажімо, сукупністю предметів культу чи ритуалів), а його внутрішнім станом, глибинною вірою в реальну присутність у житті вищої сили, яка не піддається об'єктивному вираженню. Релігія тут постає не як відображення епізодичності чи випадковості буття людини у світі, а навпаки - як доказ невід'ємності людини від світу, форма усвідомлення нею цієї єдності. Ось чому релігієзнавство стоїть на тому, що релігія не заперечує, а стверджує в людині людське. жүктеу/скачать 1.43 Mb. Достарыңызбен бөлісу: