Тема: «Байка вчить, як на світі жить»
Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про жанр байки в літературі, байкарську спадщину видатних байкарів; вчити аналізувати байки, розкривати повчальний та алегоричний зміст байок, розпізнавати риси людського характеру; формувати навички виразного читання та інсценування; розвивати творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення учнів, виховувати розуміння краси слова, інтерес до світової літератури.
Обладнання: Портрети байкарів, ілюстрації до байок, таблиця аналізу байок, пам’ятки, словник літературознавчих термінів
Епіграф: «Єдина в байки є мета й призначення –
Погані смертних виправляти звичаї
І закликати люд до справедливості». Федр
«Здається, байка просто бреше,
а справді ясну правду чеше...» Л.Глібов
Тип уроку: урок-дослідження
Хід уроку
Організаційний момент
-
Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
Минають століття, приходять нові покоління, а байка стоїть на сторожі загальнолюдських ідеалів – добра, справедливості. честі. Байка – один із найголовніших жанрів дидактичної (повчальної) літератури. Тому не дивно, що в байці втілена народна мудрість, закони життя людей. Байка засуджує людські вади, які заважають жити суспільству. В житті, на жаль, ще зустрічаються грубість, тупість, підступність, лукавство, несправедливість, жорстокість, неробство і дармоїдство…
Ось чому найвидатніші байкарі всіх часів і народів, від Езопа до Крилова та Глібова, вірячи в людину та її високе призначення на землі, звернулись до жанру байки.
Ми спробуємо зазирнути в історичне минуле, ознайомитися з особливостями байки, та зрозуміти значення цього літературного жанру.
Девіз нашого уроку: Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
-
Актуалізація опорних знань.
-
Бліц-опитування:
-
Що ми знаємо про байку? Що таке байка?
-
До якого роду літератури відноситься байка?
-
Яким жанром була байка спочатку: усним чи писемним? Чому?
-
Про що йдеться в байках?
-
Хто був першим байкарем?
-
Яких відомих байкарів ви знаєте?
-
Які ознаки вирізняють байку з-поміж інших жанрів?
-
Яка будова байки?
-
Що таке «езопова мова»?
-
Словник літературних термінів
Байка – від давньоруської баять, баити – говорити, розповідати,
невеликий за обсягом твір, алегоричного, повчального, гумористичного та сатиричного характеру.
«Літературознавчий словник-довідник» подає таке визначення байки – це «коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання, в якому закладено дидактичний зміст; один з різновидів ліро-епічного жанру»
Байка – це коротке оповідання сатиричного і повчального характеру, у якому висміюються людські вади та недоліки суспільного життя.
Персоніфікація (або уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослини, предмети.
Алегорія ( з грецької « інакомовлення ») – це відображення одного предмета через інший.
Мораль у байці – повчальний висновок у байці.
Сатира – художній прийом, заснований на різкому висміюванні негативних явищ суспільства.
Езопова мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа ) – замаскований спосіб думок із натяками, недомовками задля уникнення будь - яких заборон.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Сьогодні на уроці працюють дослідницькі групи, які з’ясовували роль байки у світовій літературі. Заслухаємо короткі повідомлення.
-
Родовід байки
Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації. Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Більшість дослідників вважає, що першим байкарем світу був Езоп. Він жив у VІ столітті до нашої ери у Стародавній Греції. Езоп був рабом. Хоч зовнішність мав непривабливу, та іскрометний гумор і творчий дар привертали до нього численних прихильників. Послухати його байки збиралися величезні натовпи римлян. Заглиблюючись у природу речей, мудрий Езоп умів розпізнавати першопричину негативних суспільних явищ і викрити людські пороки, наділяючи тварин та рослини у байках людськими рисами та поведінкою. Алегоричну мову на честь родоначальника байки звуть езопівською. Протягом багатьох століть до творів видатного елліна, як до життєдайної криниці, зверталися письменники світу. Твори Езопа – це коріння, з якого пізніше розвивалося гіллясте дерево – жанр байки.
«Творче конструювання». До уявного «дерева байки» учні прикріплюють листочки з іменами видатних байкарів, створюючи схему "Історичний шлях байки"
-
Літературний період у розвитку байки
Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римським поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.)
Байки Федра спрямовані проти рабовласників і носять викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Автор головну увагу приділяє повчанню, моралі і менше дбає про цікаву сюжетну фабулу.
У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695). Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки — це жива і яскрава картина життя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму.
«Справжнім своїм торжеством на святій Русі,— з гордістю писав В.Г.Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар». Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрасно звучить протест проти нерівності, несправедливості, проти зла і кривди.
Байка в Україні стала популярною із XVIIст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці "Байки харківські" ще прозовою, але такою мудро-повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів.
Розвинули байку в Україні у ХІХ ст. Петро гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка. Розквіт байки повязується з творчістю Леоніда Глібова, який написав понад сто байок. У ХХ столітті до байок зверталися Микита Годованець, Анатолій Косматенко, Степан Олійник, Павло Глазовий… Розвивається жанр байки і в сучасній українській літературі. (Презентації учнів про життя та творчість байкарів)
-
Cтруктурa байки. (учень, коментуючи, розкладає заготовлені картинки та терміни)
Байка має свою структуру. Складається в основному з двох частин:
оповідної та моралі (мораль не завжди міститься наприкінці, може бути також і на початку).
Героями байок є звірі, птахи, рослини, люди. У вчинках персонажів байки висміюються людські вади.
Байка за своїм обсягом завжди лаконічна. Неодмінною умовою байки є те, що вона містить у собі дію, тобто низку змін. Події, про які йдеться у байці важливі не самі по собі, вони пояснюють певну думку, певне моральне положення і тому мають алегоричний характер.
Обов'язковими для байки є алегорія, іронія, сатира.
Байка має повчальність. Повчальність байки розкривається через її алегоричність. У байці відсутні метафори, її мова проста, невигадлива.
Гронування: «Якою ми бачимо байку?»
( лаконічна, пізнавальна, динамічна, мудра, повчальна, проста, жартівлива, правдива, сучасна, ідейна, дієва, умовна)
-
Поетична хвилина
Перед вами – виставка творів відомих байкарів І.Крилова та Л.Глібова. Різноманітність сюжетів, багатогранність образів зробили байки обох авторів надзвичайно цікавими.
Завдання: підготувати виразне читання, інсценізацію байки (на вибір).
Робота над пам`яткою «Особливості виразного читання байок»
1. Байки виконуються з відповідною розповідною інтонацією.
2. Виразно читаючи байку, ви не «виконуєте роль» кожного з її персонажів, а лише інтонаційно підкреслюєте основні риси їхніх характерів. Виконавець — свідок описуваних подій, а не їхній учасник.
3. Для байки характерні інтонації розмовно-побутового мовлення.
4. Мораль байки — відома істина, а не відкриття. Тому виконавець не проголошує її, а ніби нагадує про її існування слухачам.
ІV. Закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Пошуково-дослідницька робота
-
Порівняйте будову байок Л.Глібова та І.Крилова. Вкажіть їхні спільні та відмінні риси.
Л.Глібов
-
Національний колорит;
-
Ліризм;
-
Розгорнутий сюжет.
І.Крилов
-
Віршована мова;
-
Невеликий обсяг;
-
Розгорнуті описи.
-
Робота з таблицею
№
|
|
І.Крилов
|
Л.Глібов
|
1
|
Назва твору
|
|
|
2
|
Тема байки
|
|
|
3
|
Ідея
|
|
|
4
|
Герої байки
|
|
|
5
|
Сюжет
|
|
|
6
|
Форма розповіді
|
|
|
7
|
Алегорія
|
|
|
8
|
Мораль
|
|
|
9
|
Що засуджує байка?
|
|
|
10
|
Що вчить?
|
|
|
11
|
Дібрати прислів’я та приказки до змісту
|
|
| -
Як ви розумієте поняття «мандрівні сюжети» стосовно байки?
-
Складання словесного портрета героїв байки – відгадування персонажа. Сенкан
Вовк Ягня
Жорстокий, несправедливий Нещасне, перелякане
Голодний, повсюди рискав Зайшло води напитися
Він бажав з’їсти Ягня Воно хотіло уникнути розправи
Розправа Смерть
-
Літературознавча гра « З′єднай пари»
-
З’єднати стрілками слова на означення рис людського характеру з назвами тварин, які уособлюють їх у байках.
-
Осел
|
Зажерливість
|
Вовк
|
Вайлуватість
|
Муха
|
Працелюбна
|
Слон
|
Упертість
|
Мавпа
|
Хитрість
|
Заєць
|
Непосидючість
|
Лисиця
|
Боягузтво
|
Ведмідь
|
Хижість
|
Щука
|
Неуважність
|
Ґава
|
Незграбність
|
Бджола
|
Набридлива
|
«Дві бочки»
|
Чия сила, того й правда.
|
«Лебідь, Щука і Рак»
|
Зима спитає, де літо було.
|
«Синиця»
|
Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
|
«Вовк та Ягня»
|
Не слова красять людину, а добрі діла.
|
«Коник – стрибунець»
|
Берись дружно, не буде сутужно.
|
-
Літературний аукціон «Впізнай героя»
Вчитель показує речі, а діти вказують, герою якої байки вони належать: окуляри, шматок сиру, виноград, жмуток сінця.
-
Експрес-інтерв’ю
-
На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому?
-
Чого навчають нас байки?
-
Що нагадують моралі байок? (Моралі байок можна порівняти з основними християнськими законами)
-
Про які вади характеру йшлося у байках?
-
Чи є актуальними теми байок в сьогоднішній час?
-
«Перед сміхом, - писав великий американський гуморист Марк Твен, - ніщо не встоїть». Павло Глазовий стверджував:
Сміх людський – чудесна штука.
Він – мистецтво і наука.
Він – в житті і для життя.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить.
Він на світі жити учить.
Доведіть, що й сміхом можна «лікувати» людину. Але коли, за яких умов?
V. Підсумок уроку. Рефлексія навчальної діяльності.
Слово вчителя
Ми з вами, проаналізувавши байки, можемо довести правдивість слів Федра: В Езопа вчіться, добрі люди!
Для того байка коле під ребро,
щоб виправлять людські заблуди
І похвалять красу й добро.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
Дійсно байка коле під ребро, виправляє людські заблуди, похваляє красу й добро. Мандрують світом байки, переходять від народу до народу, з покоління в покоління, вчать, застерігають, радять, як жити.
Через віки, із давнини
Прийшла до нас, щоб вчити,
Як жити-бути на землі
І як не слід робити.
У байці звірі ф птахи
Поводяться як люди.
Впізнає, може, хто себе
Й урок цей не забуде.
Черпайте мудрість із байок,
Вони ж бо – скарб нетлінний…
Живуть і житимуть завжди,
Минулого дар цінний.
Байка завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – честі, добра, справедливості. Поети - байкарі прославляли людей мужніх, здатних боротись за волю, відстоювали свої права, вірили в людину. Саме в цьому величезна цінність байки.
Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:
- Найбільші труднощі я відчув …
- Я зрозумів, що …
- Я не вмів, а тепер умію …
- Я не знав, а тепер знаю …
- На наступних уроках мені хотілося б знову …
VІ. Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на одну із обраних тем:
1. "Роль байки в житті людства".
2. "Чому байка не втрачає своєї популярності?"
3. "Яка байка справила на мене найбільше враження і чому?"
Достарыңызбен бөлісу: |